Справа №336/3029/23
Пр. 2/336/1639/2023
про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вознесенівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м.Дніпро), про оспорювання батьківства, -
Представник позивача адвокат Струць Т.І. в інтересах позивача за допомогою системи «Електронний суд» 04.04.2023 звернулась до суду із вказаною позовною заявою, просить виключити з актового запису №548 про народження ОСОБА_3 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відомості про батька - ОСОБА_1 .
Справу передано в провадження визначеного головуючого судді 05.04.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023.
Суддя, перевіривши виконання вимог ст.175-177 ЦПК України, встановила, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
За нормою ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За змістом п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Зазначені у вищенаведеному нормативному положенні вимоги стосовно відповідача у позовній заяві не дотримані (в частині зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти).
Крім того, суд зауважує, що за даними відповіді на електронний запит суду від 07.04.2023, адреса, вказана як адреса проживання ОСОБА_2 , не підтверджена. Іншої адреси реєстрації наразі також не встановлено. Натомість, зазначення паспортних даних уможливить надіслання судом електронного запиту й до Єдиного демографічного реєстру за допомогою системи «Електронний суд». Суддя вважає за можливе роз'яснити, що повні паспортні дані можуть бути наявні, зокрема, у актових записах про реєстрацію шлюбу, народження та витребовуються у передбачений чинним цивільним процесуальним законодавством спосіб за неможливості їх самостійного отримання стороною позивача.
Також, суддя зауважує, що у позовній заяві найменування третьої особи потребує уточнення після зміни назви та підпорядкування відділу Південному міжрегіональному управлінню міністерства юстиції (м. Одеса).
В порушення положень п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України представником позивача не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, що обґрунтовують звернення до суду із заявленими вимогами (по тексту позовної заяви). Так, позивач стверджує, що не є біологічним батьком дитини, не наводячи підтверджень відсутності кровного споріднення; а також зауважує, що з 2019 року сторони не підтримували шлюбних відносин, не вели спільного господарства та побуту; наголошує позивач й на своєму проживанню за кордоном. Вказані недоліки підлягають усуненню.
В цьому контексті суддя наголошує, що за змістом ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, засвідчення копії паспорта позивача (міститься у додатках до позовної заяви на іноземній мові) здійснено із порушенням встановленого порядку.
Так, відповідно до ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном, повинні прийматися за умови їх легалізації або проставляння апостилю, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ.
Апостиль ставиться для використання документів в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, яка була прийнята в 1961 році, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» та вступила в силу в Україні в 2003 році.
Згідно зі ст. 1 Гаазької конвенції її дія поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.
Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.
Приписами ст. 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Відповідно до ст.4 Конвенції передбачений в ч.1 ст.3 цієї Конвенції апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.
Таким чином, для прийняття копії документа, складеного в іншій країні, виданого державним органом іншої держави, звільнення його від процедури консульської легалізації, цей документ повинен містити апостиль або бути скріпленим з апостилем. Існує перелік, які приєднались до Конвенції, відповідно, вимога легалізації іноземних офіційних документів скасовується або спрощена. Проте, Ліванська Республіка до цього переліку не включена.
Відповідно до ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху в порядку ст.185 ЦПК України, із наданням п'ятиденного строку для усунення вказаних недоліків з дня вручення ухвали.
Керуючись ст. 175-177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вознесенівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м.Дніпро), про оспорювання батьківства, - у зв'язку із виявленими, перерахованими вище недоліками, надавши стороні позивача строк - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху - для їх виправлення, шляхом подання до матеріалів справи позовної заяви, яка відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (07.04.2023) та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.А. Вайнраух