Справа № 635/9324/21
Пр. № 2/336/2165/2022
28 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
25 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В позові зазначив, що у листопаді 2021 року з мобільного додатку «Дія» йому стало відомо про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 9457, вчиненого 8 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Київської області Сазоновою О.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 010/0857/82/0087426 від 04.10.2021 року, який було укладено між ним та акціонерним товариством «Райфайзен Банк Аваль», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Вердикт Капітал».
Вважає, що спірний виконавчий напис вчинений з порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Наведені у позові обставини підтверджуються доданими до останнього доказами. Вважає, що виконавчий напис винесено в порушення вимог чинного законодавства, він є протиправним та таким, що не підлягає виконанню, тому вона вимушена звернутися до суду із позовом за захистом свого порушеного права.
На підставі ухвали судді Харківського районного суду Харківської області від 26.11.2021 року означена справа у відповідності до ст. 31 ЦПК Укрїни надійшла до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя та у відповідності до автоматизованого розподілу була передана в провадження судді Щасливої О.В.
Ухвалою судді від 10 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху, на її виконання позивачем надано квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щасливої О.В. від 24 січня 2022 року, позовну заяву прийнято до розгляду і в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В той же день судом застосований захід забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом № 9457 від 28.09.2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М.
Заходи забезпечення доказів не застосовувались.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши суду письмове звернення, яке містить прохання про задоволення позову і вирішення справи без його участі, а також згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.
Наведені обставини в силу ст. ст. 211, 223 ЦПК України є підставою для проведення судового розгляду у відсутність позивача.
Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з'явився з невідомих причин; відзиву на позов, клопотання про розгляд справи у його відсутність у відповідності до ст. 211 ЦПК України не надав.
За згаданих обставин зі згоди позивача, висловленої у його письмовій заяві, суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України ухвалює про вирішення спору при заочному судовому розгляді.
Треті особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, - до суду не з'явилися, з невідомих причин, будь-яких заяв, клопотань суду не надали.
Вказані обставини у відповідності до ст. 223 ЦПК України є підставою для розгляду справи без участі приватного нотаріуса, що вчинив оспорюваний напис та приватного виконавця.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Судом встановлено, що 04.10.2011 року між позивачем та акціонерним товариством «Райфайзен банк аваль» укладено кредитний договір № 010/0857/82/0057426.
16 листопада 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» звернулось до приватного виконавця Проценка А.Ю. з заявою про примусове виконання виконавчого напису № 9457 від 28.09.2021 року (а.с. 6).
28 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис № 9457 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал».
Правонаступником всіх прав та обов'язків акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» на підставі договору № 114/11 про відступлення прав вимоги від 28.09.2015 року є публічне акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний Банк», яке уступило отриманні права та обов'язки товариству з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» на підставі договору № АКП-280915 про відступлення прав вимог від 28.09.2015 року, яке в свою чергу відступило свої права та обов'язки товариству з обмеженою відповідальністю «Прімоколект-Капітал» на підставі договору № 15/04/2016-1 про відступлення прав вимоги від 15.04.2016 року, а те передало отримані права та обов'язки на підставі договору про відступлення прав вимоги № ВК/02 від 08.04.2021 року в тому числі і за кредитним договором № 010/0857/82/0057426 від 04.10.2021 року, позичальником по якому є ОСОБА_1 (а.с. 7).
Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю. 17.11.2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання оспорюваного виконавчого напису (а.с. 9).
Право нотаріуса на вчинення виконавчого напису внормовано статтею ст. 18 ЦК України, відповідно до якої нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом, статтею статтями 87 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Відповідно до ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік таких документів встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 року, згідно з яким для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин, подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів).
І хоча постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662 від 26.11.2014 року у вказаний «Порядок…» внесено зміни в частині посилання на те, що для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, нотаріусу надається, зокрема, оригінал кредитного договору, проте Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, яка набрала законної сили, ці зміни визнані незаконними, що означає необхідність застосування постанови Кабінету Міністрів України Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.06.1999 року, в якій зазначено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин, подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів).
За змістом правової позиції ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, і її у відповідності до ст. 263 ЦПК України вважає за необхідне застосувати суд при розв"язанні аналогічних правовідносин.
Так як договір між позивачем та первісним кредитором нотаріально не посвідчувався, вчинення на ньому виконавчого напису є таким, що суперечить вимогам закону.
З наведених норм Закону України «Про нотаріат» (ст. ст. 87, 88 Закону) витікає, що лише безспірна заборгованість може стати підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Семантика прикметника «безспірна» означає, що така заборгованість є прийнятною для сторін, жодною з яких вона не оспорюється.
Між тим твердження позивача полягають в тому, що вона оспорює розмір заборгованості, наявності якої не визнає.
Про те, що заборгованість позивача не є безспірною, свідчить відсутність інформації у боржника про відступлення права вимоги кредитором у правовідносинах наступним кредиторам, яке (відступлення) характеризується необхідністю дотримання встановленої законом процедури.
Зокрема, новий кредитор отримує права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України).
Ризик настання несприятливих для нового кредитора наслідків у разі неповідомлення боржнику у письмовому вигляді про заміну кредитора встановлений статтею 516 ЦК України.
Право боржника не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні внормовано статтею 517 ЦК України.
Право боржника висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, внормовано статтею 518 ЦК України.
Між тим право пред"явлення вимоги за кредитним договором, де позивач є позичальником, було відступлено кілька разів наступним кредиторам, останнім в ланцюгу яких є відповідач.
За тих обставин, що боржник в жодному з випадків заміни кредитора не був письмово повідомлений про цю подію, про обсяг невиконаного зобов'язання, що було прийнято наступним кредитором, виконавчий напис є таким, що не ґрунтується на законодавстві, а боржник вправі не виконувати свого обов'язку новому кредиторові.
Відсутність інформації про перехід права вимоги до наступного кредитора унеможливлює з'ясування питання, чи наявне у наступного кредитора право пред'явлення вимоги саме в тій сумі, яка є предметом виконавчого напису чи ним було прийняте право вимоги виконання зобов'язань в іншому обсязі.
За вказаних обставин суд не вправі констатувати безспірність заборгованості за кредитним договором, у виконання зобов'язань за яким вчинений оспорюваний виконавчий напис, як однієї з передумов для звернення до нотаріуса для отримання виконавчого напису.
Як випливає із змісту правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-0158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умов, що 1) нотаріусу надані всі необхідні документи, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; та 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
Вирішуючи позов на користь позивача, суд погоджується і з його твердженнями про відсутність доказів про дотримання відповідачем порядку досудового врегулювання спору, а саме: ненаправлення боржнику письмової вимоги про усунення порушень.
Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, тим більш, з урахуванням неможливості для боржника через неотримання ним письмової вимоги протиставити означеній сумі будь-які фактичні дані про розмір цієї заборгованості.
Таким чином, суд доходить висновку, що сукупності умов, які свідчили б про правильність здійснення виконавчого напису, фінансовою установою дотримано не було
У зв"язку з викладеним суд доходить висновку, що встановлений статтями 12, 81 ЦПК України обов"язок доказування не виконаний відповідачем, що є підставою для ухвалення рішення на користь позовних вимог.
Вирішуючи питання про покладення на відповідача видатків зі сплати судового збору, суд враховує, що відповідно до ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, розподіл судових витрат.
Що стосується судового збору, то він у відповідності до правил цивільного процесуального законодавства у випадку повного задоволення позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.6-13,81,133,141, 258-273,280-289, 355 ЦПК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», суд
Позов ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 28 вересня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за номером 9457, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 17598 грн. 09 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 1404 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів після його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.В. Щаслива