06.04.2023 Справа № 756/4391/22
Унікальний № 756/4391/22
Провадження № 2-о/756/20/23
17 березня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Яценко Н.О.,
за участі секретаря Волошиної А.О.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю, -
Заявник ОСОБА_1 в червні 2022 року звернулася до суду з вищевказаною заявою. В обґрунтування заяви вказує, що спадкодавець ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Починаючи з 1987 року постійно проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу з рішення №261 Мінської районної ради народних депутатів була призначена опікуном ОСОБА_3 , оскільки остання була інвалідом першої групи з дитинства та потребувала постійного догляду, що підтверджує довідкою № 1300439 серія А-68, виданої 04.06.1973 року безстроково.
Зазначає, що є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу з рішення № 261 Мінської районної ради народних депутатів була призначена опікуном ОСОБА_3 , оскільки остання була інвалідом першої групи з дитинства та потребувала постійного догляду.
Посилається на те, що родинних стосунків з ОСОБА_2 не має, проте проживала однією сім'єю з нею, вела спільний побут, господарство, спільно харчувалися, несла відповідний тягар обов'язків і прав, як опікун спадкодавця.
Враховуючи, що проживала з ОСОБА_3 починаючи з 1987 року, вела спільне господарство, оскільки остання була визнана недієздатною, доглядала за нею, надавала їй допомогу, а тому вважає, що може бути віднесена до кола спадкоємців померлої (четверта черга) , у зв'язку з чим просить суд встановити факт проживання однією сім'єю , починаючи з 1987 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О.
Ухвалою від 23.06.2022 року по справі відкрито провадження.
Ухвалою від 09.09.2022 року витребувано копію спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В судових засіданнях заявник свою заяву підтримала, з обставин викладених у ній та просила суд заяву задовольнити.
Зацікавлена особа в судове засідання явку свого представника не забезпечувала. Від Київської міської ради надійшли до суду пояснення в яких посилаються на те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що заявниця була визначена опікуном померлої ОСОБА_2 , доглядала за нею, оскільки остання потребувала постійного догляду. Також заявник є співвласником квартири АДРЕСА_2 , а тому Київська міська рада просила суд прийняти рішення згідно норм чинного законодавства та розглядати справу без участі представника КМР. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі представника КМР.
28.02.2023 року до суду надійшла копія спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Вислухавши пояснення заявника, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. (а.с.8)
27.05.2022 року ОСОБА_1 звернулася до двадцять першої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Інших спадкоємців не має, про що свідчить копія спадкової справи.
Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора роз'яснила ОСОБА_1 , що у зв'язку з відсутністю родинних стосунків зі спадкодавцем, необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, оскільки факт проживання однією сім'єю встановлюється виключно судом та після встановлення такого факту надати в спадкову справу відповідне рішення суду. (а.с. 6)
Відповідно до витягу з рішення № 261 Мінської районної ради народних депутатів ОСОБА_1 була призначена опікуном ОСОБА_3 , оскільки остання була інвалідом першої групи з дитинства та потребувала постійного догляду. (а.с.9,10,11)
Як убачається з свідоцтва про право власності на житло від 27.07.2004 року кв. АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та члену її сім'ї ОСОБА_2 (в рівних долях). (а.с.12)
З довідки відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації убачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 з 24.03.1975 року, а ОСОБА_1 за вказаною адресою зареєстрована з 22.02.2000 року. (а.с. 45).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 (син заявника), ОСОБА_5 (племінник заявника), ОСОБА_6 (сусідка), ОСОБА_7 (сусідка), ОСОБА_8 (подруга заявника) суду пояснювали, що ОСОБА_1 з моменту прийняття рішення про призначення її опікуном ОСОБА_2 стала проживати з нею спільно в квартирі АДРЕСА_2 , здійснювала за нею постійний догляд , оскільки остання потребувала сторонньої допомоги.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів , що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Заявник пов'язує необхідність встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , для отримання спадщини, що залишилася після її смерті. Судом з'ясовано той факт, що тягар спільного побуту заявниці з спадкодавцем та нагляд за ним був повністю покладений на заявницю по справі.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.(ст.1218 ЦК України).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1258 ЦК України, встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (далі - Постанова) при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Пунктом 23 вищевказаної Постанови зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Статтею 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
З огляду на те, що заявник була призначена опікуном ОСОБА_2 в 1987 р., здійснювала за нею постійний догляд, що підтверджено показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , на час відкриття спадщини була зареєстрована та проживала із спадкодавцем за однією адресою понад п'ять років, а також заявник та спадкодавець є співвласниками квартири АДРЕСА_2 з 2004 року, а тому у суду є всі підстави для задоволення заяви.
Суд зазначає, що КпроШС УРСР та ЦК УРСР з 1987 року не було передбачено встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, а встановлення вказаних фактів передбачено СК України та ЦК України, які набрали чинності в 2004 році проте вказаний у рішенні суду період не впливає на прийняте судом рішення, оскільки судом встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини, що свідчить про те, що заявник відноситься до кола спадкоємців померлої ОСОБА_2 четвертої черги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 293, 76-81, 83, 315 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 1987 року по день смерті останньої, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06 квітня 2023 року.
Суддя Н.О. Яценко