справа № 753/194/23
провадження № 2/753/2538/23
"07" квітня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Король Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву ОСОБА_1 від 07 квітня 2023 року про відвід головуючого судді по розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор, лейтенант поліції 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м.Києві Сорока Юлія Володимирівна про відшкодування моральної шкоди, суд -
У провадженні цього суду з 13 січня 2023 року (а.с.30) знаходяться вказана справа, яка розглядається за правилом спрощеного позовного провадження, й перебуває на стадії розгляду по суті, розгляд якої був призначений на 05 квітня 2023 року 11 год. 00 хв.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, якимзокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дана справа передана судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, за правилом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями.
Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ (ч.1 ст. 33 ЦПК України).
Позивачем після проведеного першого судового засідання, яке відбулось 05 квітня 2023 року, подана заява від 07 квітня 2023 року про відвід головуючого судді з посиланням на те, що в діях цього судді вбачається сумнів у об'єктивному та неупередженому розгляді даної справи, не погоджуючись із прийнятим рішенням головуючим суддею, яке постановлене у справі за його позовом із аналогічним предметом позову до такого ж відповідача, у задоволенні якого рішенням суду від 05 квітня 2023 року відмовлено.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч.ч.1 - 3 ст. 40 ЦПК України).
Положенням ст. 49 ЦПК України визначені процесуальні права та обов'язки сторін та стадії цивільного процесу, на яких вони можуть бути реалізовані.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (ч.2 ст. 39 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Дана заява не може бути предметом розгляду з підстав заявлення її по минуванню стадії першого судового засідання, яке відбулось 05 квітня 2023 року, та яке минуло.
Окрім того, відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Заявлення відводу позивачем головуючому судді на такій стадії розгляду справи за минуванням стадії до першого судового засідання, зважаючи на процесуальну поведінку учасника справи, суд оцінює як зловживання процесуальними правами такою особою, водночас визначена заявником підстава для відводу головуючого судді є безпідставною з огляду на полодення ч.4 ст. 36 ЦПК України.
Зважаючи на підставу відводу головуючого судді - незгоди з процесуальними рішеннями такого суді, суд роз'яснює, що положеннями ЦПК України визначені процесуальні права та обов'язки сторін та певних стадіях цивільного процесу, на яких вони можуть бути реалізовані, й саме процесуальна правильність дії/поведінки сторони та її добросовісність в судовому засіданні забезпечуються її процесуальні права та виконання нею процесуальних обов'язків з урахуванням принципу дистозитивності та забезпечення рівності прав учасників процесу під час розгляду справи по суті.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, водночас зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п.1 ч.2 ст. 44 ЦПК України).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст. 44 ЦПК України).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст. 55 ЦПК України).
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника.
Так, суд покладає на заявника не лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, а й утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є ріщення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
На підставі вищевикладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України та, керуючисьст. 36, ч.3 ст. 39, ст. 40 ЦПК України з урахуванням ст.ст. 43, 44, 49 ЦПК України, суд -
У дозволі на заявлення ОСОБА_1 відводу головуючому судді від 07 квітня 2023 року по розгляду справи за його позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор, лейтенант поліції 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м.Києві Сорока Юлія Володимирівна про відшкодування моральної шкоди, - відмовити.
Ухвала остаточна, оскаженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.