Справа № 591/6597/22
Провадження № 2-а/591/100/22
07 квітня 2023 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про визнання дій щодо складання постанови про адміністративне правопорушення незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 09 грудня 2022 року відповідачем в особі інспектора поліції батальйону №4 роти №5 Управління патрульної поліції в м. Київ старшого лейтенанта поліції Рогульчика С.В. винесено стосовно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121-3 ч. 1 КУпАП України.
Рухаючись по Броварському проспекту у м. Київ близько 07 години 10 хвилин, керуючи власним автомобілем, Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , він помітив у дзеркало заднього виду, як до нього з великою швидкістю наближається автомобіль, він увімкнув правий показчик повороту та перелаштувався на сусідню смугу руху в тому ж напрямку, після чого, за час здійснення маневру, автомобіль наблизився, увімкнувши проблискові маячки, з чого він зрозумів, що це патрульна поліція, поморгав світлом фар він знову увімкнув показчик повороту та припаркувався на узбіччі.
Як виявилось, позивач був зупинений інспектором поліції Управління патрульної поліції в м. Києві Рогульчиком С.В. та його колегою інспектором поліції Управління патрульної поліції в м. Києві ОСОБА_2 . Незрозуміло відрекомендувавшись, інспектор звинуватив позивача у порушенні правил дорожнього руху, а саме порушення правил дорожнього руху п. 2.9 - експлуатація транспортного засобу з номерним знаком, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів.
Поліцейські попросили вийти з машини, що позивач і зробив. Вийшовши з машини, він оглянув номери, але нічого не помітив. Він звернув увагу інспекторів, що надворі похмура погода, та на номерах є певний незначний бруд, що спричинено дорожнім рухом та бризками від інших авто. Відійшовши близько 15-20 метрів він нічого не помітив, і номер був читабельним. Інспектори почали стверджувати, що на номерах, є якась плівка, про що він зазначив, що не помічає її, і що не вчиняв жодних механічних чи хімічних дій з моменту отримання цих державних номерів.
Інспектори почали показувати власний телефон марки Iphone, як проводили фотофіксацію. На його питання, що це за прилад і чи сертифікований він, вони зухвало посміялись.
В результаті, постановою серії ЕАР № 6264314 від 09 грудня 2022 року про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190,00 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Притягнення до адміністративної відповідальності вважає безпідставним та необґрунтованим, а дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству України. Вважає, що дана постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства.
Так, протокол інспектор не складав, постанова містить запис що правопорушення зафіксовано не в автоматичному режимі, чим порушив норми статей 258, 251 КУпАП.
Відповідач, будучи поліцейським, не мав права використовувати прилад із функціями фото- та відеофіксації не у автоматичному режимі.
Оскільки фото, які йому показував інспектор, були отримані з неавтоматичного приладу, а саме власного телефону, невідомого походження він не може бути доказом. Відповідач тримав прилад у руках та в ручному режимі робив фото біля автомобіля та не робив заміри видимості номеру на відстані 20 метрів.
Інспектор Рогульчик С.В. «написав» постанову про адміністративне правопорушення в службовому авто. Інший інспектор перебував на вулиці. Він попросив перенести розгляд справи, з метою звернутись до фахівця в галузі права, але йому було відмовлено. Разом з цим, він попросив 2 аркуші паперу для надання пояснення в письмовому вигляді і для подання заяви/клопотання про перенесення справи. Йому було надано один аркуш, де він виклав пояснення. Однак, розгляду справи на місці не було, поліцейські не враховували його пояснення.
Окрім того, вважає що відповідачем винесено оскаржувану постанову із істотним порушенням його прав та правових гарантій. Вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП є незаконним та необґрунтованим.
Постанову винесено «на місці вчинення правопорушення» (просто на дорозі) та відразу після того, як правопорушення, нібито, було вчинено.
Винесення постанови відбулось без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання заперечення на постанову, документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, порушує мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими він не мав можливості скористатися.
При накладенні конкретного розміру штрафу не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення, на що вказує ст. 33 КУпАП. За таких обставин його процесуальні права при такому «розгляді» справи грубо порушено.
За вищезазначених умов він не мав часу та, відповідно, фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КпАП України, зокрема, подавати докази, користуватися правовою допомогою, тощо. На його прохання про перенесення розгляду справи йому було відмовлено.
Жодних доказів того, що він порушив правила дорожнього руху інспектор не надав.
У постанові відсутні докази того, що номерний знак на транспортному засобі яким він керував був забруднений чи заклеєний.
Таким чином, той факт, що винесення постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцезнаходженням відповідного органу, та без надання часу на реалізацію відповідних прав, є порушенням право особи, яка притягається до відповідальності, - прямо визнаний Конституційним Судом України (рішення № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року), рішення якого є обов'язковим до виконання на усій території України. Цей висновок не може бути скасовано.
Посилаючись на вказані обставини, просить визнати дії інспектора поліції Рогульчика С.В. Управління патрульної поліції у місті Києві щодо складання постанови ЕАР № 6264314 від 09 грудня 2022 року про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн. 00 коп. за порушення ст. 121-3 ч. 1 КУпАП, незаконними; постанову ЕАР №6264314 від 09 грудня 2022 року винесену відповідачем, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 121-3 ч. 1 КУпАП визнати протиправною та накладення стягнення у виді штрафу - скасувати.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09 січня 2023 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків.
23 січня 2023 року позивачем надано суду квитанцію про сплату судового збору на виконання ухвали суду від 09 січня 2023 року.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01 лютого 2023 року у справі за вказаним адміністративним позовом відкрите провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
24 лютого 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, згідно якого він вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідно до п. 2.9 (В) ПДР водієві забороняється - керування транспортним засобом, без номерного знака або з номерним знаком, що - не належить цьому засобу, не відповідає вимогам стандартів, закріплений не в установленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Під час розгляду справи працівник поліції встановив, що у транспортного засобу Volkswagen Passat, державні номерні знаки НОМЕР_1 , покриті прозорим матеріалом, що перешкоджає та ускладнює його ідентифікацію. У адміністративному позові позивач спирається на те, що працівники поліції не надали доказ вчинення адміністративної відповідальності і докази які фіксувалися на мобільний телефон працівників поліції є незаконним. Однак, дане твердження суперечить дійсності, оскільки на місці зупинки позивач сам бачив порушення та здійснював фото на своєму мобільному телефоні, на якому чітко видно відсутність частини номерних знаків. У адміністративному позові позивач посилається на те, що працівники поліції не мали права використовувати прилад фото- та відеофіксацію не у автоматичному режимі. Однак, з даним твердженням погодитися не можна, оскільки згідно ст. 251 КУпАП доказом по справі являються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Для об'єктивного розгляду справи та збирання доказів працівники поліції здійснили фіксацію за допомогою мобільного телефону, оскільки інших технічних можливостей для збирання доказів на підставі ст. 251 КУпАП не було.
Виходячи з вищенаведеного відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відреагував на адміністративне правопорушення, встановив причини та умови що сприяли вчиненню даного порушення у відповідності до ст. 245 КУпАП, виконав умови підготовки адміністративної справи до розгляду, що передбачені ст. 278 КУпАП, повідомив відповідача про його права, які передбачені ст. 268 КУпАП. Разом з тим факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Та відповідно до норм чинного законодавства вмотивовано виніс постанову серії ЕАР № 6264314 від 09 грудня 2022 року за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Санкція ст. 126 КпАП України не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини четвертої статті 258 КУпАП.
Слід також зазначити, що Інспектор в ході розгляду справи не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі.
Таким чином, Інспектором було забезпечено позивачу можливість реалізації прав визначених статтею 268 КУпАП при розгляді справи. За таких обставин відсутні підстави для скасування Постанови з мотивів, наведених в позовній заяві.
Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначено повноваження адміністративного суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Диспозиція цієї статті не передбачає визнання дій протиправними чи незаконними, якщо розглядається справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Такого ж висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд (справа №671/246/19 від 24 квітня 2019 року).
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, яким інспектором поліції конкретна особа притягується до відповідальності.
Визнання протиправними чи незаконними дій інспектора щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності - є предметом оцінки суду при розгляді справи, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, що не відповідає завданню адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
Просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.35-47).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 09 грудня 2022 року, винесеною інспектором поліції старшим лейтенантом поліції Рогульчиком С.В. на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП.
В постанові зазначено, що 09 грудня 2022 року о 07 год. 21 хв., в місті Київ по вулиці Кіото поблизу будинку №50 водій ОСОБА_3 , керував транспортним засобом VOLKSVAGEN PASSAT д.н.з НОМЕР_1 , з номерними знаками з застосуванням прозорих матеріалів, що перешкоджають та ускладнюють його ідентифікацію, чим порушив п. 2.9 ПДР України (керування водієм транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку на відстані 20 метрів), та скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 121-3 КУпАП (а.с. 12-13).
Згідно п. 2.9 В ПДР України водієві забороняється керування транспортним засобом, без номерного знаку або з номерним знаком, що - не належить цьому засобу, не відповідає вимогам стандартів, закріплений не в установленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м.
За керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знаку, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знаку з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знаку, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (чч. 1, 2, 3, 5 і 6 ст. 121).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За загальним правилом, відповідно до статті 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116 2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185 3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Суд не погоджується з доводами позовної заяви щодо необхідності складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки розгляд справ про адміністративне правопорушення, визначене ч. 2 ст. 121 КУпАП належить до компетенції Національної поліції, що, у відповідності до абзацу другого ст. 258 КУпАП виключає необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до абзацу 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч.ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.
У частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу (рішення Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015).
Разом з тим, Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Отже доводи позивача, викладені в адміністративному позові, щодо порушення вимог законодавства у зв'язку з тим, що відповідачем не було складено протокол про адміністративне правопорушення, а також здійснення розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на місці зупинки транспортного засобу, не ґрунтуються на вимогах закону.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Як встановлено під час вивчення матеріалів справи, відповідачем було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП в сумі 680 грн.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно ч .2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем надано відзив на позов, до якого приєднано відеозапис, при дослідженні якого вбачається, що відеозапис не містить відображення обставин події правопорушення, вчинення якого інкримінується позивачу, в тому числі не зафіксовано покриття державних номерних знаків прозорим матеріалом, що перешкоджає та ускладнює його ідентифікацію.
Крім того згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Під час судового розгляду встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою. Однак, відповідачем не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Такими діями відповідач порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заявленого ОСОБА_1 адміністративного позову в частині скасування оскаржуваної постанови.
Стосовно вимоги про визнання незаконними дій інспектора поліції Рогульчика С.В. Управління патрульної поліції у місті Києві щодо складання постанови про адміністративне правопорушення слід вказати наступне.
Частиною 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, в даному випадку суд може скасувати рішення субє'кта владних повноважень.
При цьому, визнання дій працівника поліції незаконними не передбачено ч. 3 ст. 286 КАС України та не є належним захистом прав позивача визначеним законом, а тому в цій частині в задоволенні вимог позивачу необхідно відмовити.
За змістом ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, необхідно стягнути з Департаменту патрульної поліції України на користь позивача понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 496 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 2,9, 77, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про визнання дій щодо складання постанови про адміністративне правопорушення незаконними, визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАР № 6264314 від 09 грудня 2022 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. 00 коп., винесену лейтенантом поліції Управління патрульної поліції у місті Києві Рогульчиком Святославом Володимировичем.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, місто Київ, Вулиця Федора Ернста, будинок 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 496 грн. 20 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9.
Суддя А.П.Сидоренко