Справа № 203/5286/21
Провадження № 2/0203/171/2023
(ЗАОЧНЕ)
20.01.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ноторової Є.О.,
за участі:
представника позивачів - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення обтяжень речових прав та виключення відомостей (записів) про обтяження з реєстрів,
встановив:
03.12.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулися ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, в якому позивач просить суд:
- усунути перешкоди у здійсненні права власності, шляхом припинення обтяжень речових прав на належну ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках (по 1/2 частці) квартиру АДРЕСА_1 у вигляді арешту нерухомого майна з реєстраційним номером обтяження 7329085, зареєстрованим 05.06.2008 о 09:41:39 реєстратором: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, б/н, від 16.03.2007, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості (записи) про дане обтяження;
- усунути перешкоди у здійсненні права власності, шляхом припинення обтяжень речових прав на належну ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках (по 1/2 частці) квартиру АДРЕСА_1 у вигляді арешту нерухомого майна з реєстраційним номером обтяження 7329119, зареєстрованим 05.06.2008 о 09:45:09 реєстратором: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, б/н, від 16.03.2007, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості (записи) про дане обтяження.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що вони є власниками у рівних частках (по 1/2 частці) квартири АДРЕСА_1 . Однак, на квартиру був накладений арешт на підставі судового рішення - ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, б/н, від 16.03.2007 року, постановленої суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Овчаренко Н.Г. у цивільній справі №2-1206/07. Однак, судове провадження в цивільній справі №2-1206/07 є втраченим та не може бути відновленим в порядку, визначеному ст. ст. 488-491 ЦПК України. При цьому рішенням у справі ухвалено не було. Арешт нерухомого майна на момент звернення позивачів до суду знято не було, а безпідставні арешти обмежують права позивачів як власників майна, тому їх права підлягають захисту шляхом припинення обтяжень, що відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.
З огляду на викладене, позивачі звернулись до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення обтяжень речових прав та виключення відомостей (записів) про обтяження з реєстрів.
У судовому засіданні представник підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з позовом пояснив суду таким чином, як про це зазначено вище.
Відповідачі у встановлений судом строк не подали відзивів на позов.
При цьому відповідач-1 - ОСОБА_4 у своїй письмовій заяві від 29.06.2022 року про перенесення судового засідання зазначила, що ніяких перешкод ОСОБА_2 не має, в квартирі постійно проживають іноземці - студенти, які сплачують на 500 доларів США на місяць за одну особу, а проживають 3 - 4 особи, та давно вже окупили вартість квартири. ОСОБА_2 у квартирі ніхто не бачив, вона там не проживала. Квартиру постійно здає ОСОБА_3 і зараз там проживають евакуйовані особи - жінки з м. Маріуполя та м. Донецька.
Третя особа у встановлений судом строк не подала до суду пояснень по суті спору.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 07.02.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання; частково задоволено клопотання позивачів про витребування доказів та витребувано у Кіровського районного суду м. Дніпропетровська інформаційну довідку щодо перебування на розгляді в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська цивільної справи №2-1206/07 (суддя - Овчаренко Н.Г.) за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернова Ольга Іванівна, Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі-продажу недійсним, та за наявності належним чином завірену копію рішення суду та копію ухвали від 16.03.2007 року про забезпечення позову по вказаній справі; у задоволенні клопотання позивачів про витребування доказів в частині вимог про витребування у Кіровського районного суду м. Дніпропетровська цивільної справи №2-1206/07 та інформаційної довідки про рух справи, у якій суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Овчаренко Н.Г. постановлена ухвала про забезпечення позову б/н, від 16.03.2007, про арешт нерухомого майна: квартири, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_2 , - відмовлено.
Ухвалою суду від 10.11.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання, призначене на 20.01.2023 року, з'явився представник позивачів.
Відповідачі та представник третьої особи у судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце проведення судових засідань.
Представник третьої особи подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі не з'явились у судові засідання, призначені на 07.12.2022 року, 20.01.2023 року, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань ані по суті спору, ані з процесуальних питань щодо участі у судових засіданнях після призначення справи до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні до суду не надсилали.
У зв'язку з цим, за наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, а також враховуючи, що представник позивачів у судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи в порядку заочного розгляду, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі матеріалів.
Під час судового розгляду справи по суті спору суд заслухав усні пояснення представника позивачів, дослідив письмові докази, наявні в матеріалах справи, оголосив судові дебати та заслухав заключне слово представника позивачів.
20.01.2023 року у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками у рівних частках (по 1/2 частці) квартири АДРЕСА_1 . Це підтверджується копіями:
- інформаційних довідок з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №233095168 від 18.11.2020 року, №282478647 від 02.11.2021 року;
- договору купівлі-продажу від 13.04.2007 року, укладеного між продавцями: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та покупцем: ОСОБА_2 , предметом договору є квартира АДРЕСА_1 ;
- свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.01.2014 року, за яким спадкоємцем майна ОСОБА_9 , 1933 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- витягу з Державного реєстру правочинів щодо державної реєстрації договору купівлі-продажу від 13.04.2007 року, номер правочину №2025786;
- витягу КП «ДМБТІ» №14697209 від 28.05.2007 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно;
- витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №36497789 від 31.01.2014 року;
- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу №17198045 від 31.01.2014 року.
За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек, реєстратором були внесені два записи про обтяження нерухомого майна, а саме:
- тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7329085, зареєстровано: 05.06.2008 року 09:41:39 за №7329085 реєстратором: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала, б/н, 16.03.2007, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, Н.Г. Овчаренко, об'єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_4 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, заявник: П'ята дніпропетровська державна нотаріальна контора;
- тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7329119, зареєстровано: 05.06.2008 року 09:45:09 за №7329119 реєстратором: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: ухвала, б/н, 16.03.2007, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, Н.Г. Овчаренко, об'єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_5 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, заявник: П'ята дніпропетровська державна нотаріальна контора.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2007 року, справа №2-1206/07 за заявою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про забезпечення позову було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; копію ухвали ухвалено направити до ДВС Кіровського району Дніпропетровського міського управління юстиції - для виконання.
На виконання ухвали суду від 07.02.2022 року до суду була надана відповідь про те, що в провадженні судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_10 за період з 2007 року по 2009 року перебувала цивільна справа №2-1206/2007 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним; справа №2-1206/2007 перереєстровувалась за №2-411/2008, 2-249/2009; відповідно до актів приймання-передачі справ до архіву за період з 2009 року по 2010 року цивільна справа №2-249/2009 до архіву суду не передавалась.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу усунення позивачам перешкод у здійсненні ними права власності, шляхом припинення обтяжень речових прав на належну їм у рівних частках (по 1/2 частці) квартиру АДРЕСА_1 у вигляді арешту нерухомого майна на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, б/н, від 16.03.2007, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості (записи) про дане обтяження.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна сторона має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 року № 6 (в редакції від 30.06.1978 року № 5) надані роз'яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз'яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Положеннями частин 1 та 2 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна може вимагати скасування заборон в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року, справа № 1-10/2004, під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції та Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.
Відповідно до положень статей 2, 4, 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, зокрема: арешт.
Державним реєстратором є, в тому числі, нотаріус.
Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, зокрема, судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили
Відповідно до положень ст. ст. 151, 152 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 11.03.2007 року), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову .
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до положень частин 4-7 ст. 154 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 11.03.2007 року), особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.
Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини п'ятої статті 151 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (в редакції, чинній станом на 16.03.2007 року), у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За змістом ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами , зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Відповідно до ст. ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в цивільному процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналіз викладених вище норм ЦПК України, чинного законодавства України, встановлених обставин справи дає суду підстави для висновку про те, що позивачі довели суду обставини, на які вони посилаються у позові як на підставу своїх вимог, та які входять до предмета доказування, належними, допустимими та достатніми доказами.
Суд, вирішуючи по суті спір між сторонами, враховує те, що накладений на підставі судового рішення арешт нерухомого майна не може бути скасований в інший спосіб, окрім як в судовому порядку шляхом звернення до суду з позовом про захист порушеного права позивачів та усунення перешкод у праві власності на нерухоме майно. Тим більше, що у матеріалах справи відсутні докази перебування на виконанні у ДВС Кіровського району Дніпропетровського міського управління юстиції ухвали суду від 16.03.2007 року, справа №2-1206/07, та арешт був накладений державним реєстратором - П'ятою дніпровською державною нотаріальною конторою.
У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що через наявність арешту як обтяження нерухомого майна, який досі не скасований у встановленому законом порядку, права позивачів на вільне володіння, користування та розпорядження нерухомим майном - квартиру порушуються. Тому порушені права позивачів підлягають відновленню та судовому захисту у заявлений позивачами спосіб шляхом усунення перешкод у здійсненні права власності та припинення обтяжень речових прав на належну ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у рівних частках (по 1/2 частці) квартиру АДРЕСА_1 у виді арешту нерухомого майна, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості (записи) про це обтяження.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Суд, з урахуванням викладеного вище, доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивачів необхідно стягнути судовий збір у розмірі по 908,00 грн з кожного, відповідно.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення обтяжень речових прав та виключення відомостей (записів) про обтяження з реєстрів - задовольнити повністю.
Усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом припинення обтяжень речових прав на належну ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у рівних частках (по 1/2 частці) квартиру АДРЕСА_1 у виді арешту нерухомого майна з реєстраційним номером обтяження: 7329085, зареєстрованим 05.06.2008 року о 09:41:39 реєстратором: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, б/н, від 16.03.2007 року, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості (записи) про це обтяження.
Усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом припинення обтяжень речових прав на належну ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у рівних частках (по 1/2 частці) квартиру АДРЕСА_1 у виді арешту нерухомого майна з реєстраційним номером обтяження: 7329119, зареєстрованим 05.06.2008 року о 09:45:09 реєстратором: П'ята дніпровська державна нотаріальна контора, на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, б/н, від 16.03.2007 року, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості (записи) про це обтяження.
Стягнути з ОСОБА_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 (адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору по 454,00 грн з кожної відповідно, тобто у загальному розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 (адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору по 454,00 грн з кожної відповідно, тобто у загальному розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складений 03.02.2023 року.
Суддя Ф.М. Ханієва