05 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 902/83/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
прокуратури - Кукло Д. С.,
Управління житлово-комунального господарства Козятинської міської ради - Мінаєва М. А.,
фізичної особи - підприємця Завальнюка Ігоря Васильовича - Юрченка Т. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.09.2022 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2023
у справі за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Козятинської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби
до Управління житлово-комунального господарства Козятинської міської ради, фізичної особи - підприємця Завальнюка Ігоря Васильовича
про визнання недійсним рішення від 26.08.2021 про визнання переможцем закупівлі, визнання недійсним договору підряду від 06.09.2021 № 1, визнання недійсною додаткової угоди від 03.12.2021 № 1, визнання недійсною додаткової угоди від 30.12.2021 № 2,
Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Козятинської міської ради (далі - Рада) та Північного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Управління житлово-комунального господарства Козятинської міської ради (далі - Управління), фізичної особи - підприємця Завальнюка Ігоря Васильовича (далі - ФОП Завальнюк І. В.) у якому просив:
- визнати недійсним рішення уповноваженої особи Управління, оформлене протоколом від 26.08.2021, про визнання ФОП Завальнюка І. В. переможцем закупівлі № UА-2021-07-30-000955-а;
- визнати недійсним договір підряду від 06.09.2021 № 1, укладений між Управлінням та ФОП Завальнюком І. В., з капітального ремонту дорожнього покриття та тротуару з влаштуванням велодоріжки по вул. Куликівського в м.Козятин Вінницької області;
- визнати недійсною додаткову угоду від 03.12.2021 № 1 до договору підряду від 06.09.2021 № 1, укладену між Управлінням та ФОП Завальнюком І. В.;
- визнати недійсною додаткову угоду від 30.12.2021 № 2 до договору підряду від 06.09.2021 № 1, укладену між Управлінням та ФОП Завальнюком І. В.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що рішення уповноваженої особи Управління, оформлене протоколом від 26.08.2021, про визнання ФОП Завальнюка І. В. переможцем закупівлі № UА-2021-07-30-000955-а та укладені на його підставі договір підряду № 1 від 06.09.2021 і додаткові угоди до договору не відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".
Господарський суд Вінницької області рішенням від 02.09.2022 відмовив у задоволенні позову.
Суд першої інстанції зазначив, що прокурор не довів обставин невідповідності ФОП Завальнюка І. В. кваліфікаційним критеріям, а його тендерної пропозиції - умовам тендерної документації. Зокрема, місцевий господарський суд відмову в позові мотивував тим, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільними, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель; ФОП Завальнюк І. В. надав всі необхідні документи, які відповідали вимогам до тендерної документації; на момент прийняття Управлінням рішення про оголошення ФОП Завальнюка І. В. переможцем закупівлі та на день укладення на його підставі договору підряду у Управління як замовника закупівлі були відсутні належні та допустимі докази, які б спростовували чинність (дійсність) укладених учасником закупівлі договорів та достовірність поданих учасником документів; внесення після завершення торгів відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження не є безумовною підставою для спростування господарського-правових наслідків проведеної публічної закупівлі та укладеного за її результатами договору. Також прокурор не довів інших підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними. З посиланням на висновки, викладені об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, суд погодився з твердженням прокурора щодо належності обраного прокурором способу захисту, проте в контексті спірних правовідносин, дійшов висновку, що такий спосіб захисту не відповідає критерію ефективності та поновленню порушених прав держави, про які стверджує прокурор.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 13.01.2023 залишив без змін рішення суду першої інстанції з тих же підстав.
14.02.2023 Рівненська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2023, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняте нове рішення про задоволення позову. Підставою подання касаційної скарги прокуратура зазначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки вважає, що суд прийняв рішення без урахування правових позицій суду касаційної інстанції щодо необхідності повного, всебічного дослідження доказів із забезпечення реалізації принципу змагальності та застосування статей 5, 16, 22, 31 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині невідповідності тендерної пропозиції учасника, якого визнано переможцем торгів, кваліфікаційним критеріям, установлених замовником, викладених у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №227/2015/18, від 19.04.2022 у справі №640/20549/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 19.05.2022 у справі №200/11480/20-а, від 14.07.2022 у справі №640/2727/20, від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц. Крім того, суд, застосовуючи статті 13, 76, 79 86, 236 ГПК України щодо оцінки доказів, не врахував постанови Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 21.01.2022 у справі №904/2524/19, від 03.10.2019 у справі №910/2122/19, від 09.06.2022 у справі №913/140/21. До того ж суд не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12.03.2023 у справі №227/2015/18, та, як наслідок, застосував до спірних правовідносин постанову Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 207 "Про внесення змін до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки".
Управління та ФОП Завальнюк І. В. надали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять судові рішення у справі залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення. В судовому засіданні представники сторін доводи, викладені у відзивах, підтримали.
В судовому засіданні представник прокуратури Кукло Д. С. заявила клопотання про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/77/21.
Колегія суддів з'ясувала, що ухвалою від 09.02.2023 Верховний Суд на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передав справу № 905/77/21 у зв'язку з необхідністю з'ясування наявності, чи, навпаки, відсутності підстав для відступлення від висновку, викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, в частині застосування положень частини першої статті 216 Цивільного кодексу України щодо належності та ефективності обраного позивачем способу судового захисту - визнання недійсним виконаного договору.
Мотивуючи зазначену ухвалу, Верховний Суд виходив з того, що за умов, коли вимоги про визнання правочину недійсним та про застосування наслідків недійсності правочину (про проведення двосторонньої реституції) не заявлені одночасно, суд апеляційної інстанції не мав відповідних процесуальних повноважень досліджувати та вирішувати питання ефективності такого способу захисту прав та інтересів держави як визнання недійсним договору про закупівлю в площині майбутнього застосування в рамках іншого позову двосторонньої реституції, яка може призвести не до відновлення прав позивача, а до погіршення його становища, оскільки це можна кваліфікувати як безпідставний вихід суду за межі заявлених позовних вимог, тоді як винятковий порядок та підстави правомірної реалізації виходу за межі позовних вимог урегульовано частиною третьою статті 237 ГПК України.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на здійснене судами попередніх інстанцій правозастосування і мотиви, які слугували підставами для відмови у задоволенні позову, беручи до уваги доводи касаційної скарги та клопотання представника прокуратури, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2023 у справі №902/83/22, згідно з приписами пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/77/21.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Провадження у справі № 902/83/22 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/77/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський