06 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/14161/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - Товариство, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, скаржник) - Іваненко І.П. (адвокатка),
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" (далі - ТОВ "Арсенал-Центр", відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) - Солдаткін О.С. (адвокат), Завгородній Є.О. (самопредставництво),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 (головуючий - суддя Ходаківська І.П., судді Євсіков О.О., Демидова А.М.)
на постанову (додаткову) Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 (головуючий - суддя Ходаківська І.П., судді Євсіков О.О., Демидова А.М.)
та на постанову (додаткову) Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 (головуючий - суддя Ходаківська І.П., судді Євсіков О.О., Демидова А.М.)
у справі №910/14161/21
за позовом Товариства
до ТОВ "Арсенал-Центр"
про стягнення грошових коштів
та за зустрічним позовом ТОВ "Арсенал-Центр"
до Товариства
про скасування оперативно-господарської санкції.
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для стягнення вартості необлікованої електричної енергії (первісний позов) і наявність/відсутність підстав для скасування оперативно-господарської санкції, застосованої рішенням комісії, оформлену протоколом за актом про порушення (зустрічний позов).
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулося до суду з позовною заявою до ТОВ "Арсенал-Центр" про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію і 3% річних.
1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками перевірки представниками позивача за первісним позовом об'єкту складено акт про порушення, в якому зазначено про порушення відповідачем за первісним позовом, як споживачем електричної енергії, ПРРЕЕ шляхом пошкодження цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлена пломба.
1.3. ТОВ "Арсенал-Центр" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої рішенням комісії Товариства, оформлену протоколом за актом про порушення.
1.4. Зустрічний позов мотивовано тим, що відповідачем за зустрічним позовом не надано належних доказів використання необлікованої електричної енергії, не доведено правомірність визначення періоду нарахування санкцій, акт про порушення не містить визнання споживачем пошкодження пломбувального матеріалу, до первісного позову не додано висновку експертизи пломбувального матеріалу.
2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/14161/21 (головуючий - суддя Котков О.В.) первісний позов задоволено повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 у справі №910/14161/21 (головуючий - суддя Котков О.В.) заяву Товариства про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено та стягнуто з ТОВ "Арсенал-Центр" 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №910/14161/21 апеляційну скаргу ТОВ "Арсенал-Центр" задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/14161/21 скасовано, ухвалено нові рішення, якими відмовлено в задоволенні первісного позову, зустрічний позов задоволено, відмовлено в задоволенні заяви Товариства про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
2.4. Постановою (додатковою) Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі 910/14161/21 заяву ТОВ "Арсенал-Центр" про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь ТОВ "Арсенал-Центр" 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді першої інстанції, в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
2.5. Постановою (додатковою) Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі 910/14161/21 заяву ТОВ "Арсенал-Центр" про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь ТОВ "Арсенал-Центр" 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Товариство, посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/14161/21 залишити в силі, змінити розподіл судових витрат.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у касаційній скарзі первинно поданій та в новій редакції Товариство із посиланням на пункти 1 та 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що підставами касаційного оскарження є незаконність судових рішень, оскільки вони прийняті з неправильним застосуванням судом норм матеріального права. При цьому скаржник посилається на застосування, зокрема, підпунктів 1 та 8 пункту 8.2.5, підпункту 2 пункту 8.4.2 та абзаців 4, 5 пунктів 8.4.4, абзацу 5 та підпункту 1 пункту 8.4.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №923/896/19, від 18.01.2022 у справі №925/1479/20, від 17.02.2020 у справі №906/941/18, від 03.08.2021 у справі №910/5998/20, від 20.09.2021 у справі №911/1122/20, від 21.06.2022 у справі №912/1133/21, від 05.07.2022 у справі №927/819/21 (номер справи виправлено з урахуванням усних пояснень представника Товариства у судовому засіданні), також судом не повно досліджено зібрані у справі докази.
4.2. Крім того, скаржник зазначає, що оскільки додаткові постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 є похідними від первісної оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №910/14161/21, то додаткові постанови суду апеляційної інстанції від 20.12.2022 підлягають скасуванню у зв'язку із скасуванням основної постанови суду від 30.11.2022, як основного судового рішення, яке оскаржується на підставі пунктів 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Арсенал-Центр" заперечило проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просило відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2012 ТОВ "Арсенал-Центр" (споживач) і ПАТ "Київенерго" [правонаступником якого є Товариство] (постачальник), укладено договір про постачання електричної енергії №11299 (далі - Договір), за умовами якого:
- постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок за його об'єктами згідно з умовами Договору та додатків до Договору, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії тощо (пункт 1);
- постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужностей, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії (пункт 3.1.5);
- споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою (пункт 4.2.3);
- споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) [пункт 4.2.4].
6.2. Відповідно до акта опломбування засобів обліку від 31.08.2016 №1509 споживач прийняв на себе зобов'язання щодо збереження вказаних у зазначеному акті пломб, пломбувального матеріалу, приладів обліку, їх ланцюгів.
6.3. На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" 01.01.2019 Товариство почало здійснювати ліцензовану діяльність лише з розподілу електричної енергії та припинило свою діяльність з постачання електричної енергії.
6.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.05.2021 представниками Товариства, за участю представника ТОВ "Арсенал-Центр" - ОСОБА_1, проведено перевірку споживача за адресою: місто Київ, провулок Чугуївський 21, споживача ТОВ "Арсенал-центр", за наслідками якої складено акт №000955, у якому вказано про порушення споживачем електричної енергії положень пункту 8.4.2 Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) - пошкодження цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлено пломбу №с23250964 - комірка на роз'єднувачі.
6.4.1. В той же день, 12.05.2021 примірник акта вручено представнику споживача ОСОБА_1, що підтверджується підписом на акті.
6.4.2. Також, в акті №000955 зазначено, що 17.06.2021 о 10:15 комісія буде розглядати зазначений акт про порушення.
6.5. Комісією Товариства 17.06.2021 прийнято рішення про перенесення розгляду акта №000955 на 29.06.2021 (протокол №984).
6.6. Комісією Товариства 29.06.2021, за участю представника споживача ОСОБА_1, розглянуто акт про порушення від 12.05.2021 №000955 та прийнято рішення провести нарахування відповідно до положень пункту 8.4.10 та за формулою №4 в порядку, визначеному главою 8.4 розділу 8 ПРРЕЕ з використанням таких даних:
- потужність 670,4 кВт;
- тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 9 годин 5 днів на тиждень;
- коефіцієнт використання обладнання = 0,6;
- період нарахування з 16.02.2021 по 12.05.2021 (з дати відповідно до інформації з акта експертизи лічильника №366).
6.6.1. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії склав 538 163,82 грн.
6.6.2. Вказане рішення оформлено протоколом від 29.06.2021 №1039.
6.7. Сформований на підставі акта від 12.05.2021 №000955 рахунок було вручено представнику споживача на засіданні комісії 29.06.2021.
6.8. Неоплата ТОВ "Арсенал-Центр" вказаного рахунку у встановлений ПРРЕЕ строк стала підставою для звернення Товариства з первісним позовом про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію в розмірі 538 163, 82 грн і 1 415,44 грн 3 % річних, нарахованих за прострочення грошового зобов'язання за період з 30.07.2021 по 30.08.2021.
6.9. Не погоджуючись із оперативно-господарською санкцією, застосованою рішенням комісії Товариства та оформленою протоколом від 29.06.2021 №1039 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 12.05.2021 №000955 про нарахування 538 163, 82 грн недорахованої електричної енергії, ТОВ "Арсенал-Центр" звернулось до суду із зустрічним позовом про її скасування.
6.10. Судом апеляційної інстанції встановлено, що:
- матеріалами справи підтверджено, що акт про порушення №000955 не містить визнання та погодження ТОВ "Арсенал-Центр" вчинення ним дій, які призвели до пошкодження пломбувального матеріалу та зазначає про обов'язковість проведення експертного дослідження для підтвердження факту втручання відповідача за первісним позовом у параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників, яке (експертне дослідження) позивач за первісним позовом не проводив;
- як вбачається із матеріалів справи, доказів наявності письмової відмови споживача від проведення експертизи, за наявності якої обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень глави 8.4 ПРРЕЕ до матеріалів справи не надано.
6.11. Суд апеляційної інстанції вказав, що не підлягає застосуванню в даному випадку абзац п'ятий пункту 8.4.4 ПРРЕЕ, на який посилається позивач за первісним позовом, згідно із яким, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи, оскільки, як вбачається з акта про порушення №000955, в даному випадку виявлено порушення правил електричної енергії - пошкодження цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлено пломбу №с23250964 - комірка на роз'єднувачі, тобто порушення, передбачене підпунктом 1 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.
6.12. Суд апеляційної інстанції виснував, що рішення про нарахування ТОВ "Арсенал-Центр" вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ відповідно до положень пункту 8.4.10 та за формулою №4 в порядку, визначеному главою 8.4 розділу 8 ПРРЕЕ, є передчасним, оскільки таке рішення прийнято без дотримання процедури, визначеної пунктом 8.4.4 в частині підтвердження факту пошкодження пломб експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства, до отримання результатів якої положення глави 8.4 не можуть застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
6.13. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до матеріалів справи залучено копії паспорта та довіреності на ОСОБА_1 №01-01-РЕП, яка видана ТОВ "Арсенал-Центр" 01.01.2021, якою вказану особу було уповноважено товариством на укладення договорів з розподілу та постачання електроенергії. Для виконання представницьких функцій ОСОБА_1 було надано обмежені та окремо визначені повноваження, зокрема, такі права: подавати та отримувати заяви, довідки, акти, рахунки та інші документи, подавати дані лічильників, а також засвідчувати копії даної довіреності, виконувати інші дії для виконання цієї довіреності. Тобто, в повноваження вказаної особи не входило підписання актів перевірок та протоколів засідань комісії, представництво споживача під час контрольних перевірок, присутність під час проведення засідання комісії та надання згоди від імені споживача щодо результатів перевірки.
6.14. ТОВ "Арсенал-Центр" не схвалювало правочинів, вчинених ОСОБА_1, про що свідчить довідка, видана товариством та залучена до матеріалів справи.
6.15. Слід зазначити, що електропункт, на якому проводилася перевірка, знаходиться на території ТОВ "Арсенал-Центр", а, отже, представники Товариства мали можливість залучити до процедури складання акта про порушення повноважного представника споживача, у тому числі його директора, однак цим не скористались.
6.16. У разі відсутності під час перевірки повноважного представника споживача акт перевірки мав би містити підпис незаінтересованої особи (представника житлово-експлуатаційної організації, баланосоутримувача або управителя будинку, представника органу місцевого самоврядування, іншого споживача тощо) за умови посвідчення цієї особи. Проте акт про порушення підпису незаінтересованої особи не містить.
6.17. Суд апеляційної інстанції погодився із аргументами скаржника про те, що в порушення ПРРЕЕ перевірка проведена та акт складено за відсутності уповноваженого представника споживача.
6.18. Також обґрунтованими суд апеляційної інстанції вважає доводи скаржника в частині розрахунків вартості недоврахованої електроенергії, враховуючи таке:
- як вбачається із акта №366 проведення експертизи лічильників електроенергії від 16.06.2021, комісією встановлено, що візуальних ознак втручання не виявлено. Метрологічні параметри відповідають класу точності (протокол №1023 від 16.06.2021). Збій програмного забезпечення (годинника), який згідно з журналом подій стався 16.02.2021. Інші зауваження відсутні, внаслідок відсутності показань годинникового пристрою. Комісія діяла у складі її голови ЦЦО Фоменка О.О. та двох провідних інженерів Долі В.В. та Крамара В.І.;
- відповідно до протоколу від 29.06.2021 №1039 нарахування проведено з 16.02.2021 по 12.05.2021 (з дати згідно з інформацією з акта №366 експертизи лічильника від 16.06.2021);
- пунктом 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 №122, визначено, що факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту;
- проте, при проведенні експертизи приладу обліку у спірних правовідносинах представники Держспоживстандарту взагалі не залучалися;
- таким чином, до моменту встановлення факту втручання споживачів в роботу приладів обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/14161/21 на підставі пункту 1, 4 частини другої статті 287, пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.5. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.6. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.7. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.8. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.9. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
8.10. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.11. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
8.12. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.13. Скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, та без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах означених у пункті 4.1 цієї постанови.
8.14. Слід зазначити, що предметом розгляду даної справи є:
- стягнення заборгованості за необліковану електроенергію і 3% річних (первісний позов);
- скасування оперативно-господарської санкції, застосованої рішенням комісії Товариства, оформлену протоколом за актом про порушення (зустрічний позов).
8.15. Предметом розгляду у справі №923/896/19 було визнання недійсним і скасування рішення комісії про застосування фінансово-господарської санкції у вигляді стягнення вартості необлікованої електроенергії.
8.16. Предметом розгляду у справі №925/1479/20 було визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення, оформленого протоколом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є відповідальною особою за цілісність і збереження пломби та засобу комерційного обліку електричної енергії, оскільки, пломба була встановлена без участі заявника та без підписання з його сторони акта про пломбування.
8.17. Предметом розгляду у справі №906/941/18 було визнання незаконним і скасування рішення комісії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ про нарахування недорахованої електричної енергії.
8.18. Предметом розгляду у справі №910/5998/20 було визнання недійсним рішення комісії з розгляду акта про порушення, яке оформлене протоколом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт про порушення про стягнення вартості недоврахованої електроенергії, складений з порушенням вимог чинного законодавства без участі повноваженого представника позивача.
8.19. Предметом розгляду у справі №911/1122/20 було стягнення вартості не облікованої електричної енергії.
8.20. Предметом розгляду у справі №912/1133/21 було скасування рішення, оформленого протоколом комісії з розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ про нарахування вартості необлікованої електроенергії, а також вартості необлікованого обсягу перетікання реактивної електроенергії (первісний позов); стягнення з вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої внаслідок виявленого порушення (зустрічний позов).
8.21. Предметом розгляду у справі №927/819/21 було стягнення боргу за безобліково спожиту електричну енергію.
8.22. Таким чином, справа №910/14161/21 та означені скаржником є подібними за предметом розгляду (скасування рішення, оформленого протоколом комісії з розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ та/або стягнення необлікованої електричної енергії) та схожого нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин (ПРРЕЕ).
8.23. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду (підпункти 1 та 8 пункту 8.2.5, підпункт 2 пункту 8.4.2, абзаци четвертий та п'ятий пункту 8.4.4, абзац п'ятий та підпункт 1 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ), та порушено норми процесуального права, що полягає у неповному та невсебічному дослідженні доказів у справі (акт про порушення від 12.05.2021 №000955 в частині виявлено порушення; лист ТОВ "Арсенал-Центр" від 29.04.2021 вих №29-04-21; довіреність на ОСОБА_1; наказ про звільнення ОСОБА_1; журнал подій приладу обліку №55016445; роздруківка інформації, отриманої з АСКОЕ по приладу обліку №55016445).
8.24. Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд апеляційної інстанції відмовив у задоволені первісного позову та задовольнив зустрічний позов, виходячи, зокрема, з того, що акт порушень було підписано неуповноваженою на це споживачем особою (незаінтересованою особою в силу ПРРЕЕ). Також Суд апеляційної інстанції вказував на те, що в порушення приписів ПРРЕЕ не було проведено експертизу.
8.25. У свою чергу, суд першої інстанції дійшов висновку, що від споживача акт про порушення підписано уповноваженою на це відповідачем за первісним позовом особою, була відсутня необхідність у проведенні експертизи, а тому є підстави для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.
8.26. Щодо повноважень особи на підписання акта про порушення зі сторони ТОВ "Арсенал-Центр", то скаржник послідовно вказував на те, що ОСОБА_1 був уповноваженим представником споживача.
8.27. Так, Товариством зазначає, що повноваження вказаної особи підтверджується не лише довіреністю, а й листом ТОВ "Арсенал-Центр" від 29.04.2021 вих. №29-04-21 зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 відповідач за первісним позовом визначив відповідальною особою.
8.28. Крім того, скаржник вказує, що зі змісту наказу про звільнення ОСОБА_1 вбачається, що вказана особа працювала у ТОВ "Арсенал-Центр" на посаді енергетика енерго-механічного відділу.
8.29. Водночас суд апеляційної інстанції залишив вказані доводи поза увагою, що є порушенням частини п'ятої статті 236, статей 237, 238 ГПК України.
8.30. У свою чергу, зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що суд, не приймаючи доводи відповідача за первісним позовом про відсутність відповідних повноважень у його представника ОСОБА_1 на підставі довіреності від 01.01.2021 №01-01-РЕП, виснував про те, що позивачем за зустрічним позовом не було надано суду відомостей чи доказів того, що в нього є інший представник наділений належними повноваженнями.
8.31. Вказане вище також свідчить про порушення норм процесуального права, а саме частини п'ятої статті 236, статей 237, 238 ГПК України, судом першої інстанції.
8.32. Що ж до кваліфікації допущеного порушення ТОВ "Арсенал-Центр" і необхідність/відсутність необхідності проведення експертизи, то слід зазначити таке.
8.33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.05.2021 представниками Товариства, за участю представника ТОВ "Арсенал-Центр" - ОСОБА_1, проведено перевірку споживача за адресою: місто Київ, провулок Чугуївський 21, споживача ТОВ "Арсенал-центр", за наслідками якої складено акт №000955, у якому вказано про порушення споживачем електричної енергії положень пункту 8.4.2 ПРРЕЕ - пошкодження цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлено пломбу №с23250964 - комірка на роз'єднувачі.
8.34. Відповідно до пункту 8.4.2 ПРРЕЕ (у редакції, що діяла на дату складання акта про порушення) визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:
1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
8) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;
9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
8.35. Слід зазначити, що акт порушення містить посилання на пункт 8.4.2 ПРРЕЕ без конкретизації підпункта, водночас визначено, що зафіксовано пошкодження цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлено пломбу №с23250964 - комірка на роз'єднувачі, що надає можливість ідентифікувати підпункт пункту 8.4.2 ПРРЕЕ та застосувати відповідну норму.
8.36. Водночас, зі змісту судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій по-різному ідентифікували порушення, виявлене під час перевірки, і на підставі визначених судами підпунктів пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, дійшли різних висновків, а саме суд першої інстанції вказав на те, що відсутня потреба у проведенні експертизи, у свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначив, що експертиза у даному випадку мала бути проведена.
8.37. Разом з тим, визначення підпункту пункту 8.4.2 ПРРЕЕ є вирішальним для того, щоб виснувати у даній справі про необхідність або відсутність необхідності проведення експертизи в силу приписів пункту 8.4.4 ПРРЕЕ.
8.38. Так, відповідно до пункту 8.4.4 ПРРЕЕ (у редакції, що діяла на дату складання акта про порушення) факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
Для забезпечення проведення експертизи оператор системи має зняти, упакувати, опломбувати та направити на експертизу пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності). Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються.
Якщо оператор системи не є власником засобів вимірювальної техніки, оператор системи має право за заявою власника засобів вимірювальної техніки надати йому належним чином упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для направлення їх на експертизу (за умови, що оператором системи не було направлено засоби вимірювальної техніки на експертизу до моменту отримання ним заяви власника засобів вимірювальної техніки). У цьому разі оператор системи в довільній формі складає акт про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу, у якому зазначаються відомості про передані засоби, цілісність упаковки та пломб, установлених на ній, перелік питань від оператора системи для дослідження на експертизі та кінцевий термін надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу. Цей акт підписується представником оператора системи та споживачем/власником засобів вимірювальної техніки. Власник засобів вимірювальної техніки або споживач має протягом 30 календарних днів з дня отримання засобів вимірювальної техніки надати оператору системи документи, що підтверджують передачу цих засобів на експертизу. Якщо власником засобів вимірювальної техніки до моменту передачі засобів вимірювальної техніки на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави незалежно від результатів експертизи.
У разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу (з винесенням, у тому числі, питань від оператора системи) протягом встановленого цим пунктом строку (якщо оператором системи були передані засоби вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.
У разі незгоди споживача з фактом впливу на лічильник електричної енергії фізичними полями, зафіксованим індикатором, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, споживач має право (з метою встановлення причин спрацювання індикатора) направити лічильник на експертизу (обстеження) до його виробника або іншої організації (підприємства), яка має право на її проведення згідно із законодавством.
Якщо власником лічильника є оператор системи, споживач має право протягом 50 календарних днів з дня виявлення представниками оператора системи факту спрацювання індикатора, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, звернутися до оператора системи із заявою про направлення лічильника на експертизу (обстеження). Оператор системи має протягом 7 робочих днів від дня отримання заяви споживача направити лічильник на експертизу (обстеження). Якщо за результатами експертизи (обстеження) підтверджено спрацювання індикатора через вплив на лічильник фізичних полів, споживач відшкодовує оператору системи витрати на проведення експертизи (обстеження) лічильника.
Якщо за результатами експертизи (обстеження) встановлено, що індикатор, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, спрацював не через вплив на лічильник фізичних полів, а з інших причин, здійснені згідно з вимогами цієї глави нарахування у зв'язку зі спрацюванням індикатора підлягають скасуванню. У цьому разі витрати споживача на проведення експертизи (обстеження) лічильника відшкодовуються власником лічильника.
8.39. Крім того, ТОВ "Арсенал-Центр" послідовно вказувало на те, що саме позивач за зустрічним позовом повідомив відповідача за зустрічним позовом про виявлення проблеми у роботі електролічильника, надіславши відповідний лист, і просив провести технічну перевірку лічильника та його заміну.
8.40. Водночас суди попередніх інстанцій не надали оцінки вказаному листу у порядку статті 86 ГПК України.
8.41. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, відхиляючи доводи Товариства та приймаючи доводи ТОВ "Арсенал-Центр" і навпаки, не в повній мірі обґрунтували ухвалені рішення, що є порушенням частини п'ятої статті 236 ГПК України.
8.42. Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
8.43. Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
8.44. Враховуючи викладене, у цій постанові вище, судові рішення попередніх інстанцій зазначеним вимогам процесуального закону (статті 74, 76-79, 86, 236, 237, 238 ГПК України) та норм матеріального права (пункти 8.4.2 та 8.4.4 ПРРЕЕ) не відповідають.
8.45. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
8.46. З огляду на те, що з початку суд першої інстанції, а потім суд апеляційної інстанції допустили порушення, що призвело до того, що суди не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа у скасованій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
8.47. Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про порушення норм права, зокрема вищевказаних у цьому розділі, частково знайшли підтвердження, та наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки допущення відбулося і судом першої інстанції.
8.48. Верховний Суд бере до уваги та вважає неприйнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.
Щодо оскарження постанови (додаткової) Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 та постанови (додаткової) Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 та стосовно додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2022
8.49. Господарським судом міста Києва прийнято додаткове рішення, відповідно до якого стягнуто з ТОВ "Арсенал-Центр" на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.
8.50. Разом з тим, Північним апеляційним господарським судом 20.12.2022 прийнято постанови (додаткові), відповідно до яких стягнуто з Товариства на користь ТОВ "Арсенал-Центр" 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
8.51. Відповідно до частин першої та третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
8.52. Згідно із частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
8.53. Відповідно до частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
8.54. Із аналізу змісту статті 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.
8.55. Вказана вище правова позиція узгоджується із висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20 (пункт 9), Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі №1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі №522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі №640/15192/19.
8.56. Оскільки, рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 підлягають скасуванню, а справа №910/14161/21 - передачі на новий розгляд, з урахуванням мотивів, викладених вище, то додаткове рішення суду першої інстанції від 21.07.2022 та постанови суду апеляційної інстанції від 20.12.2022 (щодо покладення витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції) та від 20.12.2022 (щодо покладення витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції) також підлягають скасуванню.
8.57. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
8.58. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
8.59. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 8 цієї постанови.
9.2. Порушення норм процесуального права допущені судом першої інстанції та не усунуті судом апеляційної інстанції унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
9.3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
9.4. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства задовольнити частково, судові рішення у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
9.5. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 8 цієї постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.
10. Судові витрати
10.1. Розподіл судового збору, спаленого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2021, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022, постанову (додаткову) Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 та постанову (додаткову) Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі №910/14161/21 скасувати.
3. Справу №910/14161/21 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко