04 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/7467/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук О. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Затишнянської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 (суддя Манько Г. В.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 (головуючий суддя Чередко А. Є., судді Коваль Л. А., Мороз В. Ф.)
у справі № 904/7467/21
за позовом Фермерського господарства "Букурія"
до Затишнянської сільської територіальної громади в особі Затишнянської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області
про визнання частково незаконним та скасування рішення,
(уповноважені представники сторін у судове засідання не з'явилися)
Короткий зміст позовних вимог
1. Фермерське господарство "Букурія" (далі - позивач, ФГ "Букурія") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Затишнянської сільської територіальної громади в особі Затишнянської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області (далі - відповідач, Затишнянська сільрада), в якому просило визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення 12-сесії VIII скликання від 17.06.2021 Затишнянської сільради.
2. Позов обґрунтовано тим, що ФГ "Букурія" з моменту створення у 1996 році і до цього часу є користувачем земельної ділянки площею 49,7503 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0204.
3. Позивач зазначав, що Затишнянська сільрада, набувши право власності на земельну ділянку площею 49,7503 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0204, яка передавалася громадянину ОСОБА_1 у постійне користування для ведення фермерського господарства та яка знаходиться у фактичному користуванні ФГ "Букурія", шляхом прийняття спірного рішення вчинила дії з поділу та розпорядження цією земельною ділянкою, що порушує право позивача на користування земельною ділянкою
Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023, позов задоволено повністю.
5. Вирішуючи спір у цій справі, судами попередніх інстанцій в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) були враховані обставини, встановлені в іншій господарській справі № 904/1289/21 щодо визнання за ФГ "Букурія" права постійного користування земельною ділянкою площею 49,7503 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0204.
6. З огляду на що, встановивши наявність у позивача права користування земельною ділянкою площею 49,7503 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0204, суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 92, 95, 152, 155 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), дійшли висновку про порушення цього права позивача внаслідок прийняття відповідачем рішення від 17.06.2021 (пункт 2) щодо поділу цієї земельної ділянки та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Затишнянська сільрада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
8. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Затишнянська сільрада посилається на неврахування судами того, що на час звернення із позовом у цій справі позивачем не було надано жодних доказів у розумінні частини другої статті 4 ГПК України щодо порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу останнього, зокрема права ФГ "Букурія" на постійне користування земельною ділянкою площею 49,7503 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0204, внаслідок прийняття відповідачем пункту 2 оспорюваного рішення від 17.06.2021.
9. На думку скаржника, з урахуванням викладених у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2040/20, від 07.04.2021 у справі №910/1255/20, від 21.04.2021 у справі 904/5480/19, від 12.12.2019 у справі №910/13266/18, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 і постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 висновків щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, наведене вище є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
10. Також обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник, посилаючись на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначає про недослідження судами зібраних у справі доказів.
11. Скаржник вказує, що в основу висновків щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, судами попередніх інстанцій були покладені виключно обставини, встановлені у іншій господарській справі № 904/1289/21, рішення суду першої інстанції у якій на час звернення з позовом у цій справі не набрало законної сили.
12. При цьому, в порушення вимог статті 86 ГПК України в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції не було зазначено мотивів неврахування окремих доказів, а також мотивів, з яких суд виходив при ухваленні рішення у цій справі, окрім обставин, встановлених у іншій господарській справі №904/1289/21.
13. Також скаржник посилається на порушення позивачем частини третьої статті 162 ГПК України внаслідок невірного зазначення повного найменування відповідача та ненаведення у прохальній частині позову назви і номеру рішення, яке позивач просив визнати незаконним та скасувати.
14. Окрім цього, на думку скаржника, в порушення вимог частини першої статті 14 ГПК України, за відсутності в позовній заяві заявлених позивачем вимог щодо сплати судового збору, судом першої інстанції безпідставно стягнуто з Затишнянської сільської територіальної громади в особі Затишнянської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області на користь ФГ "Букурія" 4540,00 грн судового збору, що також залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції.
Позиція інших учасників справи
15. ФГ "Букурія" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить закрити касаційне провадження у справі, а в частині підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, залишити без задоволення. Позивач зазначає, що суди в повному обсязі дослідили наявні в матеріалах справи докази та дійшли законного і обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2021 у справі № 904/1289/21, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2021, позовні вимоги ФГ "Букурія" задоволено частково, визнано за ФГ "Букурія" право постійного користування земельною ділянкою площею 49,7503 га, кадастровий номер 1222082000:01:001:0204, форма власності - комунальна, цільове призначення - землі запасу, згідно з планом та технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель від 08.11.2013, яка знаходиться на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
17. У зазначеній справі № 904/1289/21 судами встановлено, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія ДП від 24.06.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 441, рішенням Криничанської районної Ради народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області від 14.06.1996 за №6-ХП/ХХП громадянину ОСОБА_1 надана у постійне користування земельна ділянка площею 100 га згідно з планом та кількісними характеристиками: 1) 50,0 га - ріллі; 2) 46,7 га - кормових угідь; 3) 3,3 га - під лісами та іншими угіддями. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської ради народних депутатів та надана для ведення селянського (фермерського господарства).
18. 27.06.1996 зареєстровано ФГ "Букурія", засновником якого став ОСОБА_1 .
19. В 2005 році із земель раніше наданих фермерському господарству у користування загальною площею 100,0 га членами ФГ "Букурія" отримано безоплатно у власність (розпайовано) наступні земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю):
1. ОСОБА_2 - 5,4515 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації № 185-р-05 від 18.03.2005 та згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку ЯБ № 875752 від 01.03.2006, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200294. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для веденню фермерського господарства.
2. ОСОБА_3 - 8,7228 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації № 185-р-05 від 18.03.2005 та згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку ДП № 095748 від 01.03.2006, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200293. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
3. ОСОБА_4 - 8,7228 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації № 185-р-05 від 18.03.2005 та згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку ЯБ № 875751 від 20.02.2006, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200268. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
4. ОСОБА_5 - 8,7954 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації № 185-р-05 від 18.03.2005 та згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку ДП № 095750 від 22.02.2006, зареєстрованим в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200275. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
5. ОСОБА_6 - 9,5705 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації № 185-р-05 від 18.03.2005 та згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку ДП № 095749 від 22.02.2006, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200276. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
6. ОСОБА_1 - 8,7369 га розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації № 185-р-05 від 18.03.2005 та згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку ДП № 095747 від 24.03.2006, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010612200515. Земельна ділянка розташована на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.
20. Тобто, із земель раніше наданих ОСОБА_1 фактично ФГ "Букурія" використовується 46,7 га, що підтверджується довідкою Гуляйпільської сільської ради від 10.12.2015 № 413.
21. Право постійного користування земельною ділянкою площею приблизно 50,0 га з фізичної особи ОСОБА_1 на юридичну особу ФГ "Букурія" не переоформлювалося.
22. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 12.12.2005.
23. Станом на 04.04.2016 членами ФГ "Букурія" стали ОСОБА_7 - голова господарства; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 .
24. На адвокатський запит від 18.09.2018 Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області листом від 24.09.2018 за № 29-4-0.221-8284/2-18 повідомило, що в процесі інвентаризації земель, на підставі документації із землеустрою, земельній ділянці, на яку претендує позивач, площею 49,7503 га присвоєно кадастровий номер 1222082000:01:001:0204.
25. 05.05.2021 за Затишнянською сільрадою зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказом від 24.12.2020 № 71-ОТГ.
26. 17.06.2021 Затишнянською сільрадою прийнято рішення 12 сесії VІІІ скликання "Про затвердження проекту землеустрою та надання згоди на поділ земельної ділянки для проведення торгів у формі аукціону".
27. За текстом вказаного рішення, відповідно до статей 122, 135 - 139 ЗК України "Про підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів з продажу, права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності" та з метою проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності, керуючись статтею 71 Бюджетного кодексу України, статтею 26, частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська рада вирішила:
1. Затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 49,7503 га, (кадастровий номер 1222082000:01:001:0204) за адресою: Затишнянська сільська рада Криничанського району Дніпропетровської області.
2. Організатору земельних торгів відповідно до проєкту Закону України від 28.05.2021 № 2194 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" провести поділ земельної ділянки площею 49,7503 га на земельні ділянки площами 20,000 га, 20,000 га, 9,7503 га, та провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), комунальної власності.
3. Встановити: стартовий розмір річної орендної плати гривень - 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; розмір гарантованого внеску - 30 % стартового розміру річної орендної плати, пункт 8 статті 135 ЗК України; крок торгів - 0,5 % стартового розміру річної орендної плати, пункт 18 статті 137 ЗК України; строк оренди - 7 років.
28. Таким чином, набувши право власності на земельну ділянку, кадастровий №1222082000:01:001:0204, яка передавалася громадянину ОСОБА_1 у постійне користування для ведення фермерського господарства та яка знаходиться у фактичному користуванні ФГ "Букурія", Затишнянська сільрада шляхом прийняття спірного рішення вчинила дії з поділу та розпорядження цією земельною ділянкою, що і було підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
29. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
30. Судові рішення у справі оскаржуються відповідачем з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
31. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах (пункт 10 цієї постанови).
32. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
33. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
34. Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб'єктним і об'єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
35. Так, предметом розгляду цієї справи є вимоги ФГ "Букурія" про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення 12-сесії VIII скликання від 17.06.2021 Затишнянської сільради.
36. Водночас, предметом розгляду в справі №916/2040/20 (постанова Верховного Суду від 29.06.2021) були вимоги про визнання недійсним договору поставки від 26.10.2016 № 183/17/24.
37. Так, у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2040/20 викладено висновок про те, що для визнання в судовому порядку недійсним договору, окрім іншого, в обов'язковому порядку суд повинен установити чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб (учасників правочину, або заінтересованих осіб) у зв'язку з укладенням спірного правочину, а ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Зазначений висновок є загальним для спорів про визнання недійними договорів. При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
38. Скасовуючи у справі № 916/2040/20 рішення судів попередніх інстанцій та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, Верховний Суд виходив з того, що позивач у позовній заяві жодним чином не обґрунтовує наявність порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи його інтересів як учасника оскаржуваного правочину у зв'язку з його укладенням, який в свою чергу, як встановили суди попередніх інстанцій та не заперечували сторони, виконаний в повному обсязі. При цьому в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій також не встановлено порушеного права позивача.
39. Таким чином, Верховний Суд у справі № 916/2040/20 дійшов висновку, що позов про визнання недійсним договору поставки від 26.10.2016 № 183/17/24 є необґрунтованим, оскільки позивач не довів порушення своїх прав за оспорюваним договором.
40. Аналогічне стосується і інших справ № 910/1255/20 (постанова від 07.04.2021), № 904/5480/19 (постанова від 21.04.2021), №910/13266/18 (постанова від 12.12.2019), № 910/12787/17 (постанова від 16.10.2020), №920/1771/14 (постанова від 01.06.2016), на які Верховний Суд посилався у постанові від 29.06.2021 у справі №916/2040/20, та обставини щодо відмови у задоволенні позовних вимог у яких зводилась саме до такої самостійної підстави як непорушення права позивача.
41. Однак, на відміну від справи № 916/2040/20, у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій навпаки встановили обставини безумовного порушення прав та інтересів позивача на користування земельною ділянкою площею 49,7503 га (кадастровий номер 1222082000:01:001:0204) внаслідок прийняття Затишнянською сільрадою спірного рішення від 17.06.2021 (пункт 2), яке є підставою для поділу земельної ділянки та продажу права оренди новостворених земельних ділянок на аукціоні, тобто фактично передбачає припинення права землекористування позивача без встановлених законом підстав.
42. Отже, висновок Верховного Суду у справі № 916/2040/20, а також у інших справах, на які скаржник посилається у касаційній скарзі щодо підстави для відмови у задоволенні позову, пов'язаний саме з відсутністю (недоведеністю) порушеного або оспорюваного права позивача, що є очевидно неподібним за об'єктивним критерієм (різні за змістом обставини), зі справою, яка переглядається.
43. Підсумовуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховний Суд зазначає, що цитування скаржником окремих висновків, наведених у постановах у справах № 916/2040/20, № 910/1255/20, №904/5480/19, №910/13266/18, № 910/12787/17, № 920/1771/14 не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а зміст перелічених скаржником постанов не свідчить про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у цих постановах. Зазначене є підставою для закриття касаційного провадження з цієї підстави (Суд також звертає увагу, що у зв'язку з цим не здійснюється аналіз правильності правозастосування судами попередніх інстанцій).
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України
44. В якості ще однієї з підстав для подання касаційної скарги Затишнянська сільрада визначила пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що судові рішення у справі оскаржується з підстав, передбачених пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
45. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
46. Відхиляючи доводи позивача щодо неповноти з'ясування судом обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
47. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
48. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19 та від 20.05.2021 у справі № 905/1751/19.Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19, від 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі № 922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21 тощо.
49. Проте, як уже зазначалося, підстава касаційного оскарження - пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.
50. Водночас, безвідносно до наведеного в пунктах 46-50 цієї постанови, колегія суддів зазначає, що аналіз доводів касаційної скарги свідчить про те, що скаржник не вказав жодного доказу чи групи доказів, які містяться у матеріалах справи і які не було досліджено судами попередніх інстанцій. Так само не вказав скаржник і про те, які з досліджених судами доказів є недопустимими.
51. Такими чином у даному касаційному провадженні підстава касаційного оскарження судових рішень, що передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України свого підтвердження також не знайшла.
52. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
53. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
54. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
55. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
56. Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
57. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що усі інші доводи касаційної скарги (1) не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною другою статті 287 ГПК України; (2) не доводять порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права (в тому числі щодо правильності визначення позивачем предмету оскарження у справі, що виключає будь-які суперечності щодо предмету спору, а також щодо здійснення судом першої інстанції розподілу судових витрат в порядку статті 129 ГПК України); (3) направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а тому відхиляються Судом (касаційний розгляд здійснюється в межах, передбачених статтею 300 ГПК України).
58. З огляду на що, Верховний Суд погоджується з доводами ФГ "Букурія", наведеними у відзиві на касаційну скаргу, в тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
60. Оскільки після відкриття касаційного провадження у справі виявилося, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, касаційне провадження за касаційною скаргою Затишнянської сільради в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
61. Доводи касаційної скарги позивача, в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (інші доводи скаржника не обґрунтовані посиланнями на відповідні пункти частини другої статті 287 ГПК України), у зв'язку з чим касаційна скарга в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення і постанова - без змін.
Розподіл судових витрат
62. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційне провадження у справі № 904/7467/21 за касаційною скаргою Затишнянської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу Затишнянської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 904/7467/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил