вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"04" квітня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/204/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"
до відповідача Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
про стягнення боргу 37 369,26 грн.
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
Представники:
від позивача Наумчук С.В.
від відповідача не з'явився
Суть спору.
Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про стягнення боргу 37 369,26 грн. за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за укладеним з 01.01.2020 публічним Договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії , на підставі статей 525-526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач вказує, що з 01.01.2020 між ПрАТ "Рівнеобленерго" та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення укладено публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщено на офіційному сайті ПрАТ "Рівнеобленерго" і є у загальному доступі за посиланням https://www.roe.vsei.ua/. Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення повідомлення про незгоду приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії до ПрАТ "Рівнеобленерго" не надіслало та з січня 2020 року продовжив споживати електричну енергію. На виконання умов зазначеного договору позивач в листопаді - грудні 2022 року та січні 2023 року належним чином надало відповідачу обумовлену договором послугу. Обсяг спожитої електричної енергії становить 42510 кВт/год. на суму 54875,70 грн. У січні 2023 року відповідач частково сплатив кошти за послугу з розподілу електроенергії в сумі 17 506,44 грн. Таким чином борг складає 37 369,26 грн.
Відповідач станом на 04 квітня 2023 року відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Також до дня проведення судового засідання 04.04.2023 відповідач не надав доказів погашення заборгованості.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою від 06.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до слухання в засіданні на 04 квітня 2023 р. на 09:15 год.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача у судове засідання 04.04.2023 не з'явився. Судом вживалися належні заходи щодо повідомлення учасників про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та у строк встановлений в ухвалі до 03.04.2023 не надав ніяких доказів, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як слідує з матеріалів справи, 01.01.2020 між ПрАТ "Рівнеобленерго" та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення укладено публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщено на офіційному сайті ПрАТ "Рівнеобленерго" і є у загальному доступі за посиланням https://www.roe.vsei.ua/. Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення повідомлення про незгоду приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії до ПрАТ "Рівнеобленерго" не надіслало та з січня 2020 року продовжив споживати електричну енергію.
Відповідно до предмету Договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, за об'єктом (об'єктами), технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом (об'єктами) споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Згідно з умовами пункту 2.3. договору, споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії відповідно до положень глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії".
Відповідно до пункту 3.1. договору, облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього договору.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача зазначені у в паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача.
Згідно з умовами пунктів 5.2.-5.5. договору, оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора системи. Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії".
Споживач оплачує послугу з розподілу (передачі) оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу (передачі), або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу (передачу) оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу (передачі) забезпечує постачальник.
Оператор системи в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
У відповідності до пунктів 3.1-3.6 Договору, ціна послуг з розподілу визначаємся згідно з Порядком встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затверджених Регулятором.
Пунктом 6 Додатку 1 до Договору оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок Оператора системи. Оплата за послуги з розподілу здійснюється Споживачем, згідно рахунку-фактури, виставленого Оператором системи відповідно до вимог даного Порядку.
Крім того, відповідно до п. 9 Додатку 1 до Договору, Споживач здійснює остаточний розрахунок за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії, з урахуванням всіх оплат за розрахунковий місяць (період), на підставі виставлених Оператором системи рахунків, протягом 5 робочих днів від дня отримання відповідного рахунку.
На підставі п.4.2. Договору Споживач зобов'язується виконувати умови цього Договору, а саме здійснювати придбання та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 цього Договору.
На виконання умов зазначеного договору ПрАТ "Рівнеобленерго" в листопаді - грудні 2022 року та січні 2023 року належним чином надало Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення обумовлену договором послугу.
Обсяг спожитої електричної енергії становить 42510 кВт/год., що підтверджується рахунками - фактури за послуги з розподілу електричної енергії та актами прийому-передачі електричної енергії, розподіленої мережами ПрАТ “Рівнеобленерго”. А саме, за надані послуги за листопад 2022 року рахунком - фактурою № 6177526644 від 30.11.2022 року та Актом № А-6177526644 приймання-передавання наданих послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за послуги нараховано 17 506 ,44 грн. За грудень 2022 року рахунком - фактурою № 6177753453 від 31.12.2022 року та Актом № А-617753453 приймання-передавання наданих послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за послуги нараховано 17199,00 грн. За січень 2023 року рахунком - фактурою № 6178286057 від 31.01.2023 року та Актом № А-6178286057 приймання-передавання наданих послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за послуги нараховано 20 170,26 грн. Всього на загальну суму 54 875,70 грн. (у т. ч. ПДВ).
У свою чергу Споживач Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення фактично прийняв (отримав) вказані послуги.
У січні 2023 року Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення було частково сплачено 17 506,44 грн. за надані послуги.
На час звернення позивача із даним позовом до господарського суду несплаченими лишилися 37 369,26 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, та стосуються надання послуг з постачання та розподілу (передачі) електричної енергії. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через порушення споживачем умов договору в частині оплати наданих послуг.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі змістом статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з нормами статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими правилами.
Пунктом 1.2.1 ПРРЕЕ визначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Пунктом 2 ПРРЕЕ передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Пунктом 2.1.5 ПРРЕЕ передбачено, що договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі.
Судом установлено, що 01.01.2020 між ПрАТ "Рівнеобленерго" та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення укладено публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщено на офіційному сайті ПрАТ "Рівнеобленерго" і є у загальному доступі за посиланням https://www.roe.vsei.ua/. Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення повідомлення про незгоду приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії до ПрАТ "Рівнеобленерго" не надіслало та з січня 2020 року продовжив споживати електричну енергію. На виконання умов зазначеного договору позивач в листопаді - грудні 2022 року та січні 2023 року належним чином надало відповідачу обумовлену договором послугу. Обсяг спожитої електричної енергії становить 42510 кВт/год. на суму 54875,70 грн. У січні 2023 року відповідач частково сплатив кошти за послугу з розподілу електроенергії в сумі 17 506,44 грн.
Згідно з правилами пункту 4.2. ПРРЕЕ, послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.
Станом на 04 квітня 2023 року матеріали справи не містять доказів оплати вказаних послуг, а отже суд робить висновок, що позов про стягнення 37 369,26 грн заборгованості за розподіл електричної енергії є обґрунтованим.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Висновки суду.
За результатами розгляду спору та з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до відповідача Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про стягнення боргу 37 369,26 грн. за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії - належить задоволити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 01190043) на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира 71, код ЄДРПОУ 05424874) 37 369 (тридцять сім тисяч триста шістдесят дев'ять) грн 26 коп. заборгованості за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 05 квітня 2023 року.
Суддя Бережнюк В.В.