ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.12.2022Справа № 910/4827/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва»
до публічного акціонерного товариства «Вторес»
про стягнення 107069,15 грн,
та за зустрічним
позовом публічного акціонерного товариства «Вторес»
до комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва»
про визнання недійсним договору в частині,
Представники:
від позивача за первісним позовом Савченко Н.В., Кроха І.В.
від відповідача за первісним позовом Котвицький Є.О.
До суду звернулося з позовом комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до публічного акціонерного товариства «Вторес» про стягнення 117174,62 грн, що складається з заборгованості з орендної плати у розмірі 88533,96 грн, пені у розмірі 2781,46 грн, 5597,64 грн трьох відсотків річних, 13152,19 грн інфляційних втрат, а також 6070,97 грн боргу з відшкодування витрат балансоутримувача, 65,66 грн пені, 277,92 грн трьох відсотків річних та 694,83 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договорів № 1321 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.05.2019 (далі - Договір № 1321) та № 0305/86-К про відшкодування витрат балансоутримувача від 01.10.2016 (далі - Договір № 0305/86-К). Борг з орендної плати виник за період з 01.10.2019 по 28.02.2022, періодом заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача є 01.06.2019 - 28.02.2022.
Суд своєю ухвалою від 29.06.2022 відкрив провадження у справі № 910/4827/22, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що в Договорі № 1321 невірно визначено розмір орендної плати відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (зі змінами), а саме: в частині застосування 25% орендної ставки замість 5%, яка передбачена Методикою. За твердженням відповідача, у нього відсутня заборгованість, оскільки сплачуючи за орендною ставкою 25% він переплатив за оренду.
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» подало заяву, якою змінила розмір позовних вимог. Зокрема, комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» просить стягнути з відповідача 87281,39 грн боргу з орендної плати, 5526,66 грн 3% річних, 14243,70 грн інфляційних втрат, 17,40 грн пені, 6694,89 грн боргу по відшкодуванню витрат балансоутримувача, 107,67 грн пені, 0,53 грн 3% річних, 1489,03 грн інфляційних втрат.
Публічне акціонерного товариство «Вторес» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою (а.с. 130-135) до комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про визнання недійсним пункту 3.1 договору № 1321 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.05.2019.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що пункт 3.1 Договору суперечить акту законодавства, оскільки він ґрунтується на Методиці розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, що затверджена рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, яка в частині ставки оренди в 25% для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність зі збору та сортування вторинної сировини, у випадку розміщення цих суб'єктів на відстані менше, ніж 200,0 метрів від житлових будинків, є такою, що порушує Закон України «Про захист економічної конкуренції».
Так, рішенням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.01.2019 року №60/2-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», прийнятого за результатами розгляду справи №110/60/52-рп/к.18:
- визнано, що Київська міська рада своїми діями, які полягають у визначенні пунктом 2 примітки Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, в редакції рішення Київської міської ради від 08 лютого 2018 року 21/4085, можливості встановлювати інший розмір орендної ставки ніж передбачено Методикою, вчинила порушення, передбачене пунктом 3 статті 50 та абзацом сьомим частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які полягають у наданні окремим суб'єктам господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;
- визнано, що Київська міська рада своїми діями, які полягають у визначенні пунктом 10 таблиці 2 «Орендні ставки за використання нерухомого майна» Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, в редакції рішення Київської міської ради від 08 лютого 2018 року № 21/4085, різних розмірів орендної ставки при визначенні орендної плати за використання нерухомого комунального майна при одному цільовому призначені, а саме при розміщенні суб'єктів, що здійснюють діяльність зі збору та сортування вторинної сировини, вчинила порушення, передбачене пунктом 3 статті 50 та абзацом восьмим частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які полягають у прийнятті рішення внаслідок якого суб'єктам господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови порівняно з конкурентами;
- зобов'язано Київську міську раду у місячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення шляхом виключення з Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 пункту 2 Примітки;
- зобов'язано Київську міську раду у місячний строк припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення шляхом встановлення у Методиці розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, в редакції рішення Київської міської ради від 08 лютого 2018 року № 21/4085, єдиного розміру орендної ставки для суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність зі збору та сортування вторинної сировини.
Господарський суд міста Києва (рішення від 16.07.2019 у справі № 910/4315/19, яке набрало законної сили 16.11.2019) відмовив Київській міській раді у задоволенні позову до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення від 29.01.2019 №60/2-р/к.
Крім того, Шостий апеляційний адміністративний суд (постанова від 11.02.2020 у справі № 826/12473/18) визнав нечинним, протиправним та скасував рішення Київської міської ради № 21/4085 від 08.02.2018 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 145/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» в частині визначення орендних ставок для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність зі збору та сортування вторинної сировини.
Суд своєю ухвалою від 21.07.2022 прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» відхилило зустрічний позов повністю (а.с. 215-220). На час укладення Договору № 1321 положення Методики щодо визначення орендних ставок для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність зі збору та сортування вторинної сировини, були чинними, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі № 826/12473/18 набрала законної сили тільки 11.02.2020, тобто через півтора роки після укладення Договору № 1321. Позивач за зустрічним позовом у передбаченому Договором № 1321 порядку жодного разу не звертався з вимогою переглянути орендну ставку. Крім того станом на день звернення з зустрічним позовом до суду (13.07.2022) Договір № 1321 припинив свою дію. Після ухвалення рішень, на які посилається позивач за зустрічним позовом, Київська міська рада не приймала жодних рішень щодо визнання орендних ставок для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність зі збору та сортування вторинної сировини.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Приміщення загальною площею 32,75 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 9, є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, яке передано до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, та знаходиться на балансі комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва». Ці обставини визнаються сторонами, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК, не підлягають доказуванню.
З 1 червня 2016 року на підставі договору оренди № 751 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» та публічним акціонерним товариством «Вторес» виникли правовідносини щодо оренди приміщення загальною площею 32,75 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 9 (далі - майно), в рамках яких Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація була орендодавцем, комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» - балансоутримувачем, публічне акціонерне товариство «Вторес» - орендарем.
31 травня 2019 року шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору оренди № 751 сторони задекларували викладення цього договору в новій редакції присвоїли йому номер № 1321
Цього ж дня 31.05.2019 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» та публічне акціонерне товариство «Вторес» уклали договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1321 (далі - Договір № 1321).
У Договорі № 1321 зазначено, що Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація (орендодавець) передає, а публічне акціонерне товариство «Вторес» (орендар) приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 9, загальною площею 32,75 кв.м. і є підвальним приміщенням. Оренда носить цільовий характер - для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність із збору та сортування вторинної сировини на відстані менше ніж 200,00 м від житлових будинків.
Відповідно до п. 3.1 Договору № 1321 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 і становить без ПДВ 189,57 грн за кв.м. орендної площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку 6208,33 грн без ПДВ станом на 09.04.2019.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору № 1321).
За приписами до п. 3.4 Договору № 1321 розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України. Орендар може звернутися до орендодавця із вимогою про перегляд орендної плати, якщо зміни до Методики мають наслідком зміну розміру орендної плати за цим договором, протягом будь-якого строку після набуття чинності відповідними змінами. Новий розмір орендної плати починає застосовуватись з першого числа місяця, наступного за датою укладення сторонами додаткової угоди до цього договору щодо приведення розміру орендної плати відповідно до змін, внесених до Методики.
Пунктами 3.6 та 3.7 Договору № 1321 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі; орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Цей договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 28 травня 2022 року (п. 9.1 Договору № 1321).
Акт приймання-передачі, як і Договір № 1321, 31.05.2019 підписано всіма сторонами - Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавцем), комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (підприємством-балансоутримувачем) та публічним акціонерним товариством «Вторес» (орендарем).
Детально порядок визначення розміру орендної плати наведено у розрахунку, що є додатком № 1 до Договору № 1321. Відповідно до цього додатку, при визначені розміру орендної плати застосована ставка 25 відсотків, що відповідає п. 10 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, що є додатком 3 до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/180 в редакції рішення Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085. Пункт 10 цієї таблиці передбачав, що ставка 25 відсотків застосовується для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність зі збору та сортування вторинної сировини на відстані менше ніж 200,0 м від житлових будинків, а ставка 5 відсотків для розміщення цих же суб'єктів на відстані 200,0 м та більше від житлових будинків.
11 лютого 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд (постанова у справі № 826/12473/18) визнав нечинним, протиправним та скасував рішення Київської міської ради № 21/4085 від 08.02.2018 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 145/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» в частині визначення орендних ставок для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність зі збору та сортування вторинної сировини.
Визнаючи нечинним, протиправним та скасовуючи рішення Київської міської ради Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв встановлені Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (рішення від 29.01.2019 № 60/2-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції») обставини порушення Київською міською радою пункту 3 статті 50 та абзацу восьмого частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції». У рішенні від 29.01.2019 № 60/2-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», яке не скасовано, Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України визнано, що Київська міська рада своїми діями, які полягають у визначенні пунктом 10 таблиці 2 «Орендні ставки за використання нерухомого майна» Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, в редакції рішення Київської міської ради від 08 лютого 2018 року № 21/4085, різних розмірів орендної ставки при визначенні орендної плати за використання нерухомого комунального майна при одному цільовому призначені, а саме при розміщенні суб'єктів, що здійснюють діяльність зі збору та сортування вторинної сировини, вчинила порушення, передбачене пунктом 3 статті 50 та абзацом восьмим частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які полягають у прийнятті рішення внаслідок якого суб'єктам господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови порівняно з конкурентами.
Суд констатує, що оскільки вимоги за первісним позовом пов'язанні з застосуванням умови Договору № 1321 (п. 3.1) про розмір орендної плати, вирішення спору в цілому залежить від її чинності і, відповідно, спроможності виконувати регуляторну та зобов'язуючу функцію.
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість сторін двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:
- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;
- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб'єктів. У зв'язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо.
Спір про недійсність є спором про встановлення у наявного юридичного факту певних недоліків (дефектів). Загальні правові підстави визнання правочину недійсним наведені у ст. 215 ЦК України, за приписами частини 1 якої ними є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, недійсність правочину може наставати за певні порушення закону в момент вчинення правочину.
Законність змісту правочину, як одна з умов його чинності, полягає в тому, що його зміст насамперед не повинен суперечити вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, станом на час укладення Договору № 1321 врегульовувались Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року
№ 2269-XII зі змінами та доповненнями (далі - Закон).
Закон встановлював, що саме договір є тим юридичним фактом, який є підставою для виникнення правовідносин оренди, і спрямований на врегулювання строкового платного користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ст. 2 Закону). Умова про орендну плату з урахуванням її індексації статтею 10 Закону віднесена до істотних умов договору оренди.
Водночас, при визначенні орендної плати Закон обмежував принцип свободи договору, встановлюючи, що її розрахунок здійснюється за відповідною методикою. Такий механізм визначення орендної плати було передбачено статтею 19 Закону, у частині 2 якої зазначено, що методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
На час укладення Договору № 1321 механізм розрахунку орендної плати за користування об'єктом оренди, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, визначався Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/180 в редакції рішення Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085. Згідно з цією Методикою, у разі оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна розмір річної орендної плати визначається за певною формулою, в якій підлягала застосуванню орендна ставка, визначена згідно з таблицею 2. Пункт 10 цієї таблиці передбачав, що ставка 25 відсотків застосовується для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність зі збору та сортування вторинної сировини на відстані менше ніж 200,0 м від житлових будинків, а ставка 5 відсотків для розміщення цих же суб'єктів на відстані 200,0 м та більше від житлових будинків.
Рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/180 є нормативно-правовим актом, як офіційний документ, ухвалений уповноваженим суб'єктом нормотворчості у визначеній формі і порядку, що встановлює (змінює, доповнює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Право Київської міської ради, як органу місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень приймати нормативні акти у формі рішень передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 59), відповідно до якого акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на які він розрахований.
Отже, на час укладення Договору № 1321 зміст умови (п. 3.1) про розмір орендної не суперечив вимогам законодавства, що були чинні на час його укладення.
Частиною 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду про визнання нечинним, протиправним та скасування рішення Київської міської ради № 21/4085 від 08.02.2018 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 145/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» в частині визначення орендних ставок для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність зі збору та сортування вторинної сировини, набрало законної сили 11 лютого 2020 року, тобто після укладення Договору № 1321, що свідчить про те, що до цієї дати рішення Київської міської ради виконувало функцію юридичного джерела права і функцію форми права, тобто виступало як спосіб існування і вираження норм права. З огляду на це воно було обов'язковим для сторін Договору № 1321, і, оскільки недійсність правочину настає за порушення закону в момент вчинення правочину, відповідність п. 3.1 Договору № 1321 законодавству на час його укладення свідчить про відсутність підстав для визнання його недійсним.
Підсумовуючи наведене суд приходить висновку, що зустрічний позов публічного акціонерного товариство «Вторес» про визнання недійсним пункту 3.1 договору № 1321 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.05.2019 не підлягає задоволенню.
Вирішуючи позов комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про стягнення заборгованості суд виходить з такого.
Як зазначено судом вище, саме договір є тим юридичним фактом, який є підставою для виникнення правовідносин оренди, і спрямований на врегулювання строкового платного користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Оскільки договір є актом спільного волевиявлення сторін, одним і проявів свободи договору є не лише вільне укладення договору, а й розірвання та зміна його умов. Зміна умови договору є правом сторони, яке є елементом прояву свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, втрата чинності нормативно-правового акту, на підставі якого був укладений договір, не має правовим наслідком втрату чинності договору або окремих його умов. Оскільки підставою виникнення прав і обов'язків є договір, ці права і обов'язки є чинними до їх зміни або припинення. З огляду на це, за відсутності їх зміни чи припинення, вони підлягають виконанню. А тому при визначенні розміру орендної плати підлягає застосуванню п. 3.1 Договору, що встановлює її розрахунок.
За період з 31.05.2019 по лютий 2020 року нарахування орендної плати комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» здійснювалось за орендною ставкою, передбаченою п. 3.1 Договору № 1321, яка, відповідно до п. 3.2 Договору № 1321, коригувалась на індекс інфляції. З березня 2020 року по квітень 2022 року, у зв'язку з введенням на території України карантину (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211), комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» здійснило нарахування орендної плати з коефіцієнтом 0,5. Сторонами не було внесено змін до Договору № 1321 щодо зміни розміру орендної плати. Водночас, оскільки така зміна при нарахуванні орендної плати пов'язана зі зменшенням її розміру, ці дії не є порушенням Договору № 1321. Всього за період з 31.05.2019 по 30.04.2022 нарахований розмір орендної плати публічному акціонерному товариству «Вторес» за користування майном склав 173121,51 грн, з яких останнім сплачено 85840,11 грн. Отже, заборгованість становить 87281,39 грн.
Обов'язок публічного акціонерного товариства «Вторес», як орендаря, щодо своєчасної і повної сплати орендної плати є одним з основних обов'язків, які на нього покладені Договором № 1321 (п. 4.2.3) та законом (ст. 762 ЦК України, ст. 19 Закону).
Цей обов'язок, відповідно до пунктів 3.6 та 3.7 Договору № 1321, публічне акціонерне товариство «Вторес» повинно було виконувати на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», яке є підприємством-балансоутримувачем, незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Несплата публічним акціонерним товариством «Вторес» 87281,39 грн є порушенням Договору № 1321, а тому вимоги про стягнення 87281,39 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також 01 жовтня 2016 року комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (балансоутримувач) та публічне акціонерне товариство «Вторес» (орендар) уклали договір № 0305/86-К про відшкодування витрат балансоутримувача (далі - Договір № 0305/86-К), відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує надання послуг, які зазначені у додатку № 1 до договору (відшкодування плати за прибирання прибудинкової території, відшкодування плати за технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання), нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, 9, а орендар бере участь у витратах, понесених балансоутримувачем при надані послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором та відшкодовує плату за земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оренди. Орендар займає приміщення загальною площею 32,75 кв.м. на підставі договору оренди.
Орендар зобов'язується не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги та відшкодування плата за земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оренди (п. 2.2.4 Договору 0305/86-К).
Вартість відшкодування плати за прибирання прибудинкової території становить 185,37 грн в місяць, вартість відшкодування плати за технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання - 32,75 грн в місяць (додаткова угода № 1 від 01.03.2018 до Договору № 0305/86-К).
За період з травня 2019 року по травень 2022 року відповідач за первісним позовом не сплатив 6694,89 грн відшкодування витрат балансоутримувача.
Факт наявності у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом бору за договором № 0305/86-К від 01.10.2016 про надання послуг та відшкодування витрат балансоутримувача у розмірі 6694,89 грн також належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем за первісним позовом не спростований.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Відповідно до п. 6.2 Договору 1321 за несвоєчасну та не в повному обсязі орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Орендар зобов'язується при несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки (п.2.2.4 Договору № 0305/86-К).
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 17,40 грн пені за договором № 1321 від 31.05.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва та 107,67 грн пені за договором № 0305/86-К від 01.10.2016 про надання послуг та відшкодування витрат балансоутримувача.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За розрахунком позивача за первісним позовом, перевіреним судом, до стягнення з відповідача за первісним позовом підлягає 5526,66 грн 3% річних, 14243,70 грн інфляційних втрат за договором № 1321 від 31.05.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва та 0,53 грн 3% річних, 1489,03 грн інфляційних втрат за договором № 0305/86-К від 01.10.2016 про надання послуг та відшкодування витрат балансоутримувача.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Суд задовольняє у повному обсязі позов комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до публічного акціонерного товариства «Вторес».
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати за первісним позовом та за зустрічним позовом на публічне акціонерне товариства «Вторес».
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити повністю первісний позов комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до публічного акціонерного товариства «Вторес».
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Вторес» (вул. Закревського, 20, адміністративно-побутова будівля, літера «А», м. Київ, 02232, код 01882568) на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (вул. Закревського, 15, м. Київ, 02217, код 39605452) за договором № 1321 від 31.05.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва 87281,39 грн боргу з орендної плати, 5526,66 грн 3% річних, 14243,70 грн інфляційних втрат, 17,40 грн пені; за договором № 0305/86-К від 01.10.2016 про надання послуг та відшкодування витрат балансоутримувача 6694,89 грн боргу по відшкодуванню витрат балансоутримувача, 107,67 грн пені, 0,53 грн 3% річних, 1489,03 грн інфляційних втрат, 4962,00 грн судового збору.
3. Відмовити публічному акціонерному товариству «Вторес» у позові до комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва».
4. Покласти судові витрати на публічне акціонерне товариства «Вторес».
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 06.04.2023.
Суддя С. А. Ковтун