Рішення від 30.01.2023 по справі 910/9793/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2023Справа № 910/9793/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Заїки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, м. Покров, вул. Центральна, 11)

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д)

про визнання зобов'язання припиненим

Представники учасників справи:

Від позивача: Кулік С.В.;

Від відповідача: Бауліна В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання зобов'язання припиненим.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов'язання між Акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" та Акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" за Кредитним договором №4О10091Д від 01.04.2010 припинені виконанням, проведеним належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 відкрито провадження у справі №910/9793/22, призначено підготовче засідання на 24.10.2022.

24.10.2022 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання про об'єднання в одне провадження декількох справ.

Представник відповідача 24.10.2022 у підготовчому засіданні просив суд відкласти підготовче засідання.

Суд у підготовчому засіданні 24.10.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.11.2022; розгляд клопотання про об'єднання в одне провадження декількох справ відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

03.11.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив.

07.11.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення проти об'єднання справ.

Представник позивача 07.11.2022 у підготовчому засіданні підтримував клопотання про об'єднання в одне провадження декількох справ.

Представник відповідача 07.11.2022 у підготовчому засіданні заперечував проти клопотання про об'єднання в одне провадження декількох справ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" та об'єднано в одне провадження справи № 910/9793/22 та № 910/9789/22, та присвоєно об'єднаній справі № 910/9793/22.

Крім того, судом у підготовчому засіданні 07.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.11.2022.

07.11.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/9793/22, обґрунтована тим, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді, оскільки, на думку відповідача, позивач вчинив дії з метою маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями шляхом об'єднання окремо поданих позовів у провадженні конкретного судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 визнано відвід судді необґрунтованим та заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про відвід судді від розгляду справи № 910/9793/22 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 заяву про відвід судді Літвінової М.Є. передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 суддею Пукшин Л.Г. відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи №910/9793/22.

18.11.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про визнання дій зловживанням процесуальними правами та залишення позову без розгляду.

18.11.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив.

28.11.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

28.11.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло доповнення до клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник позивача 30.11.2022 у підготовчому засіданні заперечував проти клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача 30.11.2022 у підготовчому засіданні підтримував клопотання про залишення позову без розгляду.

Суд у підготовчому засіданні 30.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати, за результатами розгляду клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, постановив протокольну ухвалу про відмову в його задоволенні.

Представник позивача 30.11.2022 у підготовчому засіданні заперечував проти клопотання про закриття провадження у справі.

Представник відповідача 30.11.2022 у підготовчому засіданні підтримував клопотання про закриття провадження у справі.

Суд у підготовчому засіданні 30.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати, за результатами розгляду клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, постановив протокольну ухвалу про відмову в його задоволенні.

Представник позивача 30.11.2022 у підготовчому засіданні просив суд відкласти підготовче засідання.

Суд у підготовчому засіданні 30.11.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.12.2022.

12.12.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов відповідь на відзиви.

19.12.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду від 19.12.2022 закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2023.

В судовому засіданні 18.01.2022 оголошено перерву на 30.01.2023.

30.01.2023 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі.

Представники позивача у судовому засіданні 30.01.2023 підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) та Акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Товариство) було укладено кредитні договори №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010 (далі - договори, кредитні договори), за умовами яких Банк зобов'язався надати позичальнику кредити з лімітами і на цілі, зазначені в договорах, а Товариство, в свою чергу, взяло на себе зобов'язання з повернення кредитів, сплаті процентів, винагород, в обумовлені договорами строки.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, кредитні договори №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010 є належними підставами, у розумінні ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За ч. ч. 1, 2 ст. 1054 цього ж Кодексу, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 3 ст. 1056 ЦК України передбачено, що в разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, за кредитним договором №4О1538Д від 01.07.2008 Банком було надано Товариству кредитні кошти у період з 31.07.2008 по 11.09.2008 в загальній сумі 60.000.000,00 доларів США, які позивачем було повернуто відповідачу в період з 31.07.2008 по 30.12.2008.

За кредитним договором №4О10091Д від 01.04.2010 Банком було надано Товариству кредитні кошти в період з 19.04.2010 по 21.12.2010 в загальній сумі 190.500.000,00 доларів США, які позивачем було повернуто відповідачу в період з 20.04.2010 по 25.02.2011.

Як вбачається з наданої позивачем до матеріалів справи первинної документації, кредитні кошти в загальній сумі 60.000.000,00 доларів США, отримані АТ "Покровський ГЗК" за кредитним договором №4О1538Д від 01.07.2008 року, були використані позивачем наступним чином:

- сума у розмірі 14 500 000,00 доларів США була сплачена 31.07.2008 на користь компанії "EMPIRE CHEMICAL LLC" у якості оплати за марганець за договором №290708GOK від 29.07.2008;

- сума у розмірі 6 000 000,00 доларів США була сплачена 35.07.2008 на користь компанії "EMPIRE CHEMICAL LLC" у якості оплати за марганець за договором №250708GOK від 25.07.2008;

- сума у розмірі 14 500 000,00 доларів США була сплачена 31.07.2008 на користь компанії "EMPIRE CHEMICAL LLC" у якості оплати за марганець за договором №280708GOK від 28.07.2008;

- сума у розмірі 25 000 000,00 доларів США була сплачена 11.09.2008 на користь компанії "EMPIRE CHEMICAL LLC" у якості оплати за марганець за договором №100908GOK від 10.09.2008.

Із наданих позивачем до матеріалів справи доказів вбачається, що кредитні кошти в загальній сумі 109.500.000,00 доларів США, отримані АТ "Покровський ГЗК" в рамках кредитного договору №4О10091Д від 01.04.2010 року, були використані наступним чином:

- сума у розмірі 44 000 000,00 доларів США була сплачена 19.04.2010 на користь компанії "PRIOR MANAGEMENT LTD" у якості оплати за екскаватор за договором №Т486/05 від 19.04.2010;

- сума у розмірі 16 000 000,00 доларів США була сплачена 21.07.2010 на користь компанії "ALBROATH INTERNATIONAL CORP." у якості оплати за екскаватор та ківш за договором №Т905/05 від 21.07.2010;

- сума у розмірі 14 500 000,00 доларів США була сплачена 14.09.2010 на користь компанії "ALBROATH INTERNATIONAL CORP." у якості оплати за екскаватор та зубчастий вінець за договором №Т905/05 від 21.07.2010;

- сума у розмірі 10 000 000,00 доларів США була сплачена 15.10.2010 на користь компанії "LOGARINVEST LIMITED" у якості оплати за екскаватор та запчастини за договором №Т1273/05 від 12.10.2010;

- сума у розмірі 25 000 000,00 доларів США була сплачена 21.12.2010 на користь компанії "HALEFIELD HOLDINGS LIMITED" у якості оплати за екскаватор та запчастини за договором №Т1398/05 від 08.11.2010.

З наведеного вбачається, що отримані Товариством кредитні кошти були ним використані для проведення розрахунків з контрагентами по укладених правочинах.

Жодних доказів визнання перелічених вище договорів, укладених позивачем, їх фіктивності або удаваності у встановленому чинним законодавством України порядку сторонами до матеріалів справи не надано.

Як вбачається з первинної документації, наданої позивачем до суду, погашення кредиту в загальній сумі 60.000.000,00 доларів США, отриманого Акціонерним товариством АТ "Покровський ГЗК" в рамках кредитного договору №4О1538Д від 01.07.2008 року, здійснювалося позивачем наступним чином за рахунок таких грошових коштів:

- сума у розмірі 3 384 153,09 доларів США отримана 17.08.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "EMPIRE CHEMICAL LLC" за повернення попередньої оплати за феросплави за договором №180108GOK від 18.01.2008;

- сума у розмірі 27 089,40 доларів США отримана 31.08.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "MODENA HOLDING LLC" як виручка за договором №2/08 від 31.01.2008;

- сума у розмірі 19 639 74,73 доларів США отримана 13.11.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "EMPIRE CHEMICAL LLC" за повернення попередньої оплати за феросплави за договором №280708GOK від 28.07.2008;

- сума у розмірі 11 946 500,00 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні у загальній сумі 143 000 000,00 гривень, отримана АТ "Покровський ГЗК": 28.11.2008 від компанії АТ "НЗФ" в частині суми 3 000 000,00 грн, сплаченої як попередня оплата за марганцеву руду за договором №Т1005/03/805497 від 29.08.2008; 28.11.2008 від компанії АТ "НЗФ" в частині суми 70 000 000,00 грн, сплаченої як попередня оплата за марганцеву руду за договором №1181/03/ від 28.11.2008; 28.11.2008 року від компанії АТ "НЗФ" в частині суми 70 000 000,00 грн, сплаченої як попередня оплата за марганцеву руду за договором №1180/03/ від 28.11.2008;

- сума у розмірі 64 245,89 доларів США отримана 04.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "MODENA HOLDING LLC" як виручка за договором №2/08 від 31.01.2008;

- сума у розмірі 1 705 000,00 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні в частині суми 173 000 000,00 грн, отримана 05.12.2008 року АТ "Покровський ГЗК" від компанії "ТРИ СТАР" як оплата за прості іменні акції за договором №1415-Б від 02.12.2008;

- сума у розмірі 1 649 971,22 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні в частині суми 173 000 000,00 грн, отримана 05.12.2008 року АТ "Покровський ГЗК" від компанії "ТРИ СТАР" як оплата за прості іменні акції за договором №1415-Б від 02.12.2008;

- сума у розмірі 5 350 729,56 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні в частині суми 173 000 000,00 грн, отримана 05.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "ТРИ СТАР" як оплата за прості іменні акції за договором №1415-Б від 02.12.2008;

- сума у розмірі 6 924,45 доларів США отримана 09.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "MODENA HOLDING LLC" як виручка за договором №2/08 від 31.01.2008;

- сума у розмірі 1 300 398,20 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні в частині суми 173 000 000,00 грн, отримана 05.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "ТРИ СТАР" як оплата за прості іменні акції за договором №1415-Б від 02.12.2008;

- сума у розмірі 1 461 118,05 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні в частині суми 173 000 000,00 грн, отримана 05.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "ТРИ СТАР" як оплата за прості іменні акції за договором №1415-Б від 02.12.2008;

- сума у розмірі 54 431,07 доларів США отримана 11.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "MODENA HOLDING LLC" як виручка за договором №2/08 від 31.01.2008;

- сума у розмірі 1 504 492,13 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні в частині суми 173 000 000,00 грн, отримана 05.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "ТРИ СТАР" як оплата за прості іменні акції за договором №1415-Б від 02.12.2008;

- сума у розмірі 7 439 324,51 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні в частині суми 173 000 000,00 грн, отримана 05.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "ТРИ СТАР" як оплата за прості іменні акції за договором №1415-Б від 02.12.2008;

- сума у розмірі 266 000,00 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні в частині суми 173 000 000,00 грн, отримана 05.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "ТРИ СТАР" як оплата за прості іменні акції за договором №1415-Б від 02.12.2008;

- сума у розмірі 99 256,42 доларів США отримана 12.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "MODENA HOLDING LLC" як виручка за договором №2/08 від 31.01.2008;

- сума у розмірі 88 842,84 доларів США отримана 12.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "MODENA HOLDING LLC" як виручка за договором №2/08 від 31.01.2008;

- сума у розмірі 480 556,88 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні в частині суми 173 000 000,00 грн, отримана 05.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "ТРИ СТАР" як оплата за прості іменні акції за договором №1415-Б від 02.12.2008;

- сума у розмірі 1 167 885,75 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні в частині суми 14 723 824,04 грн, отримана 29.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії АТ "ЗФЗ" як повернення залишку попередньої оплати за феросплави за договором №11-03.20 від 17.12.2002;

- сума у розмірі 2 364 005,81 доларів США, яка була сформована у результаті конвертації гривні в частині суми 42 596 735,80 грн, отримана 29.12.2008 АТ "Покровський ГЗК" від компанії АТ "ЗФЗ" як повернення залишку попередньої оплати за феросплави за договором №11-03.70 від 08.04.2003.

Погашення кредиту в загальній сумі 109.500.000,00 доларів США, отриманого Акціонерним товариством АТ "Покровський ГЗК" в рамках кредитного договору №4О10091Д від 01.04.2010 року, здійснювалося таким чином за рахунок наступних грошових коштів:

- сума у розмірі 114 192,05 доларів США отримана 16.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC", як оплата за феросплави за договором №167/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 115 955,54 доларів США отримана 16.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC", як оплата за феросплави за договором №166/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 187 377,13 доларів США отримана 16.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 361 237,50 доларів США отримана 16.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 362 227,50 доларів США отримана 16.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 37 180,00 доларів США отримана 20.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №173/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 59 415,90 доларів США отримана 20.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Mexirom" як оплата за марганцеву продукцію за договором №03/08 від 27.05.2008;

- сума у розмірі 175 419,97 доларів США отримана 22.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №167/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 258 687,00 доларів США отримана 20.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №173/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 58 184,05 доларів США отримана 23.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 35 750,00 доларів США отримана 23.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №173/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 35 750,00 доларів США отримана 23.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №173/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 139 345,00 доларів США отримана 23.04.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №170/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 438 957,00 доларів США отримана 05.05.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 889 632,00 доларів США отримана 05.05.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 2 697 462,00 доларів США отримана 05.05.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 177 531,00 доларів США отримана 06.05.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 235 132,00 доларів США отримана 06.05.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 6 834,00 доларів США отримана 11.05.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Mexirom" як оплата за марганцеву продукцію за договором №03/08 від 27.05.2008;

- сума у розмірі 2 657 196,00 доларів США отримана 11.05.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 33 605,60 доларів США отримана 18.05.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Mexirom" як оплата за марганцеву продукцію за договором №03/08 від 27.05.2008;

- сума у розмірі 493 680,00 доларів США отримана 08.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Solmex LLC" як виручка за договором №231/2009 від 02.12.2009;

- сума у розмірі 1 718 825,99 доларів США отримана 09.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №162/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 213 180,00 доларів США отримана 09.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №147/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 1 910 955,00 доларів США отримана 09.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №123/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 3 012 318,40 доларів США отримана 09.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №123/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 137 700,00 доларів США отримана 12.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Solmex LLC" як виручка за договором №231/2009 від 02.12.2009;

- сума у розмірі 1 915 183,20 доларів США отримана 13.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №147/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 952 789,20 доларів США отримана 14.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 20 400,00 доларів США отримана 15.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Solmex LLC" як виручка за договором №231/2009 від 02.12.2009;

- сума у розмірі 133 375,00 доларів США отримана 15.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Solmex LLC" як виручка за договором №232/2009 від 02.12.2009;

- сума у розмірі 1 913 304,00 доларів США отримана 15.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за феросплави за договором №04/09 від 02.09.2009;

- сума у розмірі 2 135 276,00 доларів США отримана 15.07.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Ferrost LLC" як оплата за феросплави за договором №148/2009 від 09.10.2009;

- сума у розмірі 3 913 359,60 доларів США отримана 16.08.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "CLARESHOLM" як оплата за карбамід за договором №955/04 від 25.12.2009;

- сума у розмірі 3 076 878,27 доларів США отримана 20.08.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "CLARESHOLM" як оплата за карбамід за договором №956/04 від 25.12.2009;

- сума у розмірі 3 971 734,00 доларів США отримана 03.09.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "CLARESHOLM" як оплата за карбамід за договором №956/04 від 25.12.2009;

- сума у розмірі 44 000 000,00 доларів США отримана 14.10.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "PRIOR MANAGEMENT LTD" за повернення попередньої оплати за договором №Т486/05 від 19.04.2010;

- сума у розмірі 8 047,26 доларів США отримана 15.10.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Mexirom" як оплата за марганцеву продукцію за договором №03/08 від 27.05.2008;

- сума у розмірі 7 000 000,00 доларів США отримана 08.12.2010 АТ "Покровський ГЗК" за покупку валюти за рахунок коштів кредитного договору №4О10078И від 01.03.2010;

- сума у розмірі 68 247,90 доларів США отримана 03.12.2010 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "SHUMAS ENTERPRISES LTD" як оплата за марганцеву продукцію за договором №19/05/2010 від 19.05.2010;

- сума у розмірі 16 000 000,00 доларів США отримана 05.01.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "ALBROATH INTERNATIONAL CORP." за повернення попередньої оплати за договором №Т905/05 від 21.07.2010;

- сума у розмірі 16 000 000,00 доларів США отримана 05.01.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "ALBROATH INTERNATIONAL CORP." за повернення попередньої оплати за договором №Т905/05 від 21.07.2010;

- сума у розмірі 253 695,35 доларів США отримана 25.01.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 131 574,99 доларів США отримана 28.01.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 230 518,83 доларів США отримана 04.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 41 917,50 доларів США отримана 08.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 14 000 000,00 доларів США отримана 09.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" за покупку валюти за рахунок коштів кредитного договору №4О10363И від 09.12.2010;

- сума у розмірі 111 432,75 доларів США отримана 09.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 108 490,94 доларів США отримана 10.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 433 154,75 доларів США отримана 11.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 4 764,08 доларів США отримана 14.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії "Mexirom" як оплата за марганцеву продукцію за договором №03/08 від 27.05.2008;

- сума у розмірі 105 811,90 доларів США отримана 15.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 215 261,56 доларів США отримана 16.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 3 000 000,00 доларів США отримана 18.02.2011 АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" за покупку валюти за рахунок коштів кредитного договору №4О10363И від 09.12.2010;

- сума у розмірі 114 028,84 доларів США отримана 18.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 91 236,80 доларів США отримана 22.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 98 145,60 доларів США отримана 23.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 179 395,20 доларів США отримана 25.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компанії ЗАТ "Приват Інтертрейдінг" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т821/05 від 01.07.2010;

- сума у розмірі 3 739 922,96 доларів США отримана 25.02.2011 АТ "Покровський ГЗК" від компаній ВАТ "СЗФ" та ВАТ "НЗФ" як оплата за марганцеву продукцію за договором №Т188/05 від 28.12.2010 та №Т1461/05 від 11.10.2010.

Проведення перелічених платежів, які здійснювалися Товариством внаслідок використання кредитних коштів та їх повернення в межах кредитних договорів №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010, підтверджується відповідною первинною документацією, яка міститься в матеріалах справи.

Так само, доказів визнання означених договорів, укладених позивачем з переліченими вище юридичними особами, їх фіктивності або удаваності у встановленому чинним законодавством України порядку сторонами до матеріалів справи не надано.

Судом встановлено, що спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивачу стало відомо про те, що АТ КБ "ПриватБанк" було подано позовну заяву до Окружного суду в Тель-Авіві (далі - "позов, поданий до Окружного суду в Тель-Авіві", "позов Банку", "Ізраїльський позов").

Позивач вказує, що в позові Банку, поданому до Окружного суду в Тель-Авіві, серед іншого зазначено також наступне:

- "У рамках цих шахрайських дій та привласнення начебто Мажоритарні акціонери змусили Банк-Позивача укласти низку кредитних договорів на значні суми з фіктивними компаніями, що перебували у власності та/або під контролем Мажоритарних акціонерів, для нібито законної господарської діяльності. Загалом ці кошти переказувалися на банківські рахунки цих компаній (або інших фіктивних компаній) у Банку-Позивачі в його відділеннях в Україні або в його Кіпрській філії, а потім переказувалися з одних рук в інші і з рахунка на рахунок для їх "відмивання" і з метою приховання шахрайських схем через мережу банківських рахунків у Банку-Позивачу, відкритих на ім'я інших та додаткових фіктивних компаній." (розділ "Вступ" Ізраїльського позову);

- "Кошти, які були незаконно вилучені з Банку-Позивача, після їх "відмивання" були вкрадені в особистих інтересах Мажоритарних акціонерів" (розділ "Вступ" Ізраїльського позову);

- "Банк-Позивач заявляє, що в дійсності кредити, які він давав, ніколи не виплачувалися, оскільки такі виплати не можна вважати дійсними, тому мають бути проігноровані при розрахунках збитків Банку-Позивача" (розділ "Вступ" Ізраїльського позову);

- "Кошти, отримані в результаті цих позик, використовувалися не відповідно до заявлених в кредитних договорах цілей, а передавалися на рахунки інших компаній, які також перебували у власності та/або під контролем Мажоритарних акціонерів, з метою маскування їх джерела та у спосіб з характерними рисами схеми відмивання коштів" (пункт 20.3 Ізраїльського позову);

- "Якщо якісь позики виплачувалися, то такі виплати здійснювалися коштами, вилученими з Банку аналогічним або подібним способом, тобто йшлося про ту ж саму циклічну схему шахрайства (рециркуляцію кредиту), обману та привласнення" (пункт 20.5 Ізраїльського позову);

- "Суми, заявлені у цій Позовній заяві, пов'язані з конкретною Схемою привласнення, яка буде описана нижче і яка стосується коштів, що були викрадені і незаконно вилучені з Банку і незаконно переказані в Ізраїль через ізраїльський рахунок компанії St John LTD" (пункт 24 Ізраїльського позову);

- "Банк через свій головний офіс у місті Дніпро, Україна або Кіпрську філію надав позики компаніям, що перебували у власності та/або під контролем Мажоритарних акціонерів ("Пов'язані компанії"), через рахунки цих компаній Банку;

- йшлося про удавані позики, які надавалися з метою обманути Банк. Отож, не було жодного зв'язку між ціллю позики, заявленою у договорі, і кінцевою ціллю і фактичним використанням коштів, призначенням яких було спотворення помилкового враження, що кошти було отримано для нібито законних комерційних цілей, тоді як позичальники, не маючи наміру і навіть не будучи спроможними виконати свої зобов'язання перед Банком, просто переводили кошти далі іншим пов'язаним компаніям без жодної законної цілі ("Удавані позики");

- кошти, що надавалися в результаті Удаваних позик, використовувалися не відповідно до заявленої цілі, а через короткий час переводилися на рахунки інших пов'язаних компаній у Кіпрській філії" (пункти 25.1, 25.3 Ізраїльського позову).

- "Потім кошти переказувалися між різними рахунками інших пов'язаних компаній (Транзитні компанії), що зазвичай знаходилися у Кіпрській філії. Банківські перекази були здійснені під нібито легітимним прикриттям "згідно з угодою", "для придбання товарів" або "продукції" або "згідно з рахунком" … Після прокручення грошей між банківськими рахунками різних Транзитних компаній значні суми коштів осідали на рахунку компанії DIVOT ENTERPRISES LIMITED (далі - Divot) у Кіпрській філії … Компанія Divot переказувала кошти, які зараховувалися на її банківський рахунок у Кіпрській філії, на Кіпрський рахунок компанії St John LTD …" (пункти 25.4, 25.5, 25.6 Ізраїльського позову).

За доводами позивача, в поданому до Окружного суду в Тель-Авіві позові Банк, здійснюючи виклад фактичних обставин справи та описуючи підстави позову, фактично вказує на те, що Товариство не виконало свої договірні зобов'язання за кредитними договорами, оскільки не погасило заборгованість за ними перед Банком та використовувало кредитні кошти, які отримувалися Товариством в рамках кредитних договорів, на цілі, що суперечили їх умовам, тобто не використовувало кредитні кошти для фінансування поточної діяльності підприємства, а також те, що Товариство причетне до відмивання коштів та протиправної рециркуляції кредитів, що передбачало, зокрема, погашення заборгованості за кредитними договорами за рахунок інших кредитних коштів, які отримувалися Товариством за іншими кредитними договорами.

Наведене стало підставою для звернення Товариства до суду з даними позовами про визнання зобов'язань за кредитними договорами №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010 припиненими у зв'язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач у відзивах на позовні заяви визнає подання Банком зазначений позов до Окружного суду в Тель-Авіві. В якості підстави для звернення до Окружного суду в Тель-Авіві Банком було, зокрема, вказано, що цей позов виник у результаті масштабних транскордонних шахрайських схем, які були задумані, координовані і здійснювалися протягом багатьох років Відповідачами 1 і 2 ("Мажоритарні акціонери") разом із своїми підлеглими, представниками, афілійованими та пов'язаними особами, які вчинили цілий ряд цивільних правопорушень (що також складають тяжкі кримінальні злочини) у величезних масштабах, серед яких шахрайство, незаконне заволодіння майном, відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом і цілий ряд інших злочинів і правопорушень.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує, що:

- Товариство помилково вважає, що на підставі статті 599 ЦК України у нього наявне суб'єктивне "право на припинення зобов'язань", які виникли з кредитних договорів; незважаючи на те, що позивач не є відповідачем за поданим Банком до Окружного суду в Тель-Авіві позовом, Товариство помилково стверджує, що його права за Кредитними договорами не визнаються у даній справі. Ці твердження позивача невірні. Звертаючись з позовом до Окружного суду в Тель-Авіві, Банк не піднімає питання щодо існування «права на припинення зобов'язання»;

- Товариство не є відповідачем у Ізраїльському позові Банку, до нього не пред'явлено жодних позовних вимог будь-якого характеру; зокрема, Банк не звертався до Товариства з вимогою про стягнення коштів за кредитними договорами та не зазначав, що він не визнає будь-якого права Товариства за кредитними договорами;

- в ізраїльському позові Банку останній не заперечує проти того факту, що Товариство перераховувало Банку грошові кошти за кредитними договорами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суб'єктивне цивільне право є мірою можливої поведінки у правовідносинах, в яких існує уповноважена і зобов'язана сторона. Суб'єктивні права встановлюються правовими нормами, їх особливістю є здатність вимагати від зобов'язаної сторони певної міри поведінки, у тому числі, з використанням примусу держави.

Поняття охоронюваного законом інтересу в логічно-смисловому зв'язку з поняттям суб'єктивного права визначено в Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Безпосереднє згадування в нормах права інтересів особи як об'єкта правового захисту в певній мірі прирівнює їх до суб'єктивних прав. Тобто законні інтереси, які не опосередковані правовими нормами, можна розглядати як доправову категорію, у якій інтерес передує правам та обов'язкам, тобто виступає як "суб'єктивне право, що може виникнути у майбутньому".

Розмежовуючи поняття прав та інтересів, Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначив, що і суб'єктивне право, і пов'язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб'єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов'язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення в межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов'язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.

Якщо дії або бездіяльність інших осіб створюють для особи правову невизначеність щодо її прав і обов'язків у відносинах із цими особами, така особа може звернутись до суду для захисту свого інтересу у правовій визначеності у відносинах із цими особами.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №910/14224/20.

Суд звертає увагу на те, що в дані справі позивач звернувся до суду не за захистом свого права на припинення зобов'язання, як помилково вважає відповідач, а за захистом свого законного інтересу у правовій визначеності щодо прав і обов'язків у відносинах з відповідачем за кредитним договорами №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010.

Наведене свідчить про безпідставність доводів відповідача про те, що подання позивачем позову в цій справі не спрямовано на захист його прав, а є спробою надати оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами.

Спір у даній справі стосовно правової визначеності виник у конкретних відносинах між позивачем та відповідачем щодо стану їх прав і обов'язків за кредитним договорами №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010 та не стосується відносин між іншими особами, відносин інших осіб з позивачем або відповідачем, а також інших відносин між Банком та Товариством.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із частиною другою статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Особливість спорів про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань полягає в тому, що позивач просить суд підтвердити (визнати) існуючий стан прав і обов'язків у договірних відносинах з іншою стороною для правової визначеності сторін договору в цих відносинах, однакового розуміння ними своїх прав та обов'язків за цим договором.

Саме цим спори про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань відрізняються від спорів про зміну, припинення правовідносин (наприклад, зміну, розірвання договору), коли договірні відносини між сторонами змінюються або припиняються внаслідок судового рішення.

Одним зі способів захисту, який передбачений частиною другою статті 16 ЦК України, є визнання права. Норми частини другої статті 20 ГК України визначають такі способи захисту, як визнання наявності або відсутності прав.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, зобов'язання містить дві нерозривно поєднані складові - обов'язок боржника вчинити дію або утриматись від її вчинення та право кредитора вимагати виконання цього від боржника.

Виходячи з наведеного, способами захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань можуть бути: 1) визнання права позивача; 2) визнання відсутнім (припиненим) обов'язку позивача; 3) визнання відсутнім (припиненим) права вимоги відповідача.

Схожі висновки викладені також у постанові Верховного Суду України від 21.11.2012 у справі №6-134цс12 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Зокрема, неефективними є такі способи захисту права чи законного інтересу, як визнання права вимоги виконання зобов'язання від відповідача або визнання наявності договірного обов'язку відповідача, оскільки такі способи не ведуть до виконання боржником свого зобов'язання, у тому числі в примусовому порядку, та отримання кредитором належного на виконання зобов'язання. У цьому випадку в позивача виникне потреба повторного звернення до суду.

Також слід ураховувати, що наведені вище способи захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань будуть належними лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. Зокрема, у таких випадках: кредитор у правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право в межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

У разі якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора або кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту.

Судом встановлено, що в даній справі позивачем обрано спосіб захисту у вигляді визнання судом припиненими всіх зобов'язань Товариства перед Банком за кредитними договорами №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010 внаслідок їх повного виконання позивачем, проведеного належним чином.

Обґрунтовуючи необхідність обрання саме такого способу захисту позивач вказує, що Банк не визнає належного виконання позивачем своїх обов'язків за вказаними кредитними договорами, що вбачається з інформації, наведеної Банком у позові до Окружного суду в Тель-Авіві. У той же час Банк не пред'являє позову до Товариства, судового спору за участю позивача відповідач, як кредитор за кредитними договорами, не ініціює.

За доводами позивача, внаслідок цього йому недоступні інші можливості захисту його прав, тому заявляє до суду вимогу про захист охоронюваного законом інтересу у правовій визначеності на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України та статті 599 ЦК України як превентивний спосіб захисту в правовідносинах між позивачем і відповідачем, який має забезпечити, щоб обидві сторони могли знати свої права та обов'язки за кредитними договорами №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010 та діяти, не порушуючи їх.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач вірно обрав спосіб захисту, який може бути застосований, виходячи з конкретних обставин цієї справи, та який є ефективним для захисту порушеного інтересу позивача у правовій визначеності стосовно належного виконання ним зобов'язань за кредитними договорами.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає про недоведеність позивачем порушення або невизнання Банком прав чи інтересу Товариства у правовій визначеності, оскільки Банк не зазначав про невиконання позичальником своїх договірних зобов'язань за кредитними договорами, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, з огляду на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/16981/17).

За доводами позивача, порушення його охоронюваного законом інтересу у правовій визначеності здійснено Банком при зазначенні в позові, поданому до Окружного суду в Тель-Авіві, таких доводів:

- "У рамках цих шахрайських дій та привласнення начебто Мажоритарні акціонери змусили Банк-Позивача укласти низку кредитних договорів на значні суми з фіктивними компаніями, що перебували у власності та/або під контролем Мажоритарних акціонерів, для нібито законної господарської діяльності. Загалом ці кошти переказувалися на банківські рахунки цих компаній (або інших фіктивних компаній) у Банку-Позивачі в його відділеннях в Україні або в його Кіпрській філії, а потім переказувалися з одних рук в інші і з рахунка на рахунок для їх "відмивання" і з метою приховання шахрайських схем через мережу банківських рахунків у Банку-Позивачу, відкритих на ім'я інших та додаткових фіктивних компаній." (розділ "Вступ" Ізраїльського позову);

- "Кошти, які були незаконно вилучені з Банку-Позивача, після їх "відмивання" були вкрадені в особистих інтересах Мажоритарних акціонерів" (розділ "Вступ" Ізраїльського позову);

- "Банк-Позивач заявляє, що в дійсності кредити, які він давав, ніколи не виплачувалися, оскільки такі виплати не можна вважати дійсними, тому мають бути проігноровані при розрахунках збитків Банку-Позивача" (розділ "Вступ" Ізраїльського позову);

- "Кошти, отримані в результаті цих позик, використовувалися не відповідно до заявлених в кредитних договорах цілей, а передавалися на рахунки інших компаній, які також перебували у власності та/або під контролем Мажоритарних акціонерів, з метою маскування їх джерела та у спосіб з характерними рисами схеми відмивання коштів" (пункт 20.3 Ізраїльського позову);

- "Якщо якісь позики виплачувалися, то такі виплати здійснювалися коштами, вилученими з Банку аналогічним або подібним способом, тобто йшлося про ту ж саму циклічну схему шахрайства (рециркуляцію кредиту), обману та привласнення" (пункт 20.5 Ізраїльського позову);

- "Суми, заявлені у цій Позовній заяві, пов'язані з конкретною Схемою привласнення, яка буде описана нижче і яка стосується коштів, що були викрадені і незаконно вилучені з Банку і незаконно переказані в Ізраїль через ізраїльський рахунок компанії St John LTD" (пункт 24 Ізраїльського позову);

- "Банк через свій головний офіс у місті Дніпро, Україна або Кіпрську філію надав позики компаніям, що перебували у власності та/або під контролем Мажоритарних акціонерів ("Пов'язані компанії"), через рахунки цих компаній Банку;

- йшлося про удавані позики, які надавалися з метою обманути Банк. Отож, не було жодного зв'язку між ціллю позики, заявленою у договорі, і кінцевою ціллю і фактичним використанням коштів, призначенням яких було спотворення помилкового враження, що кошти було отримано для нібито законних комерційних цілей, тоді як позичальники, не маючи наміру і навіть не будучи спроможними виконати свої зобов'язання перед Банком, просто переводили кошти далі іншим пов'язаним компаніям без жодної законної цілі ("Удавані позики");

- кошти, що надавалися в результаті Удаваних позик, використовувалися не відповідно до заявленої цілі, а через короткий час переводилися на рахунки інших пов'язаних компаній у Кіпрській філії" (пункти 25.1, 25.3 Ізраїльського позову).

- "Потім кошти переказувалися між різними рахунками інших пов'язаних компаній (Транзитні компанії), що зазвичай знаходилися у Кіпрській філії. Банківські перекази були здійснені під нібито легітимним прикриттям "згідно з угодою", "для придбання товарів" або "продукції" або "згідно з рахунком" … Після прокручення грошей між банківськими рахунками різних Транзитних компаній значні суми коштів осідали на рахунку компанії DIVOT ENTERPRISES LIMITED (далі - Divot) у Кіпрській філії … Компанія Divot переказувала кошти, які зараховувалися на її банківський рахунок у Кіпрській філії, на Кіпрський рахунок компанії St John LTD …" (пункти 25.4, 25.5, 25.6 Ізраїльського позову).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у Таблиці 1-А, яка є додатком №12 (Список №2 з 3-х) до Ізраїльського позову, АТ КБ "ПриватБанк" наводить перелік компаній-позичальників, які отримали "Удавані позики" від АТ КБ "ПриватБанк". У пункті 20 зазначеної Таблиці 1-А вказано, що АТ "Покровський ГЗК" є компанією-позичальником, зокрема, за кредитними договорами №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010.

При цьому, відповідно до пункту 47 Таблиці 3, яка є додатком №14 (Список №2 з 3-х) до Ізраїльського позову, АТ КБ "ПриватБанк" вбачається, що АТ "Покровський ГЗК" 31.07.2008 отримало від АТ КБ "ПриватБанк" 35.000.000,00 доларів США за кредитним договором №4О1538Д від 01.07.2008. Відомості, зазначені у пункті 48 зазначеної Таблиці 3, АТ КБ "ПриватБанк" пов'язує із відомостями, зазначеними у пункті 47 Таблиці 2, яка є додатком №13 (Список №2 з 3-х) до Ізраїльського позову. Зокрема, АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що частина отриманих за кредитним договором №4О1538Д від 01.07.2008 кредитних коштів у розмірі 10.000.000,00 доларів США була переведена на Ізраїльський рахунок ST. John LTD у Банку Дисконт. Тобто, АТ КБ "ПриватБанк" вказує на те, що грошові кошти, отримані за кредитним договором №4О1538Д від 01.07.2008, були використані АТ "Покровський ГЗК" не за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 66, 91 Таблиці 3, яка є додатком №14 (Список №2 з 3-х) до Ізраїльського позову, АТ КБ "ПриватБанк" вказує, що АТ "Покровський ГЗК" 14.09.2010 отримало від АТ КБ "ПриватБанк" 14.500.000,00 доларів США за кредитним договором №4О10091Д від 01.04.2010. Відомості, зазначені у пункті 66, 91 зазначеної Таблиці 3, АТ КБ "ПриватБанк" пов'язує із відомостями, зазначеними у пункті 72, 94 Таблиці 2, яка є додатком №13 (Список №2 з 3-х) до Ізраїльського позову. Зокрема, АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що частина отриманих за кредитним договором №4О10091Д від 01.04.2010 кредитних коштів у розмірі 10.000.000,00 доларів США (пункті 72 Таблиці 2) та 15.000.000,00 доларів США (пункті 94 Таблиці 2) була переведена на Ізраїльський рахунок ST. John LTD у Банку Дисконт. Тобто, АТ КБ "ПриватБанк" вказує на те, що грошові кошти, отримані за кредитним договором №4О10091Д від 01.04.2010 були використані АТ "Покровський ГЗК" не за цільовим призначенням.

У той же час з моменту видачі кредиту Товариство набуло право власності на отримані ним кредитні кошти за кредитними договорами №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010, яке було реалізовано ним шляхом фінансування власної господарської діяльності та розрахунків з контрагентами дійсними правочинами. Жодних доказів визнання таких правочинів недійсними матеріали справи не містять.

При цьому, суд відзначає, що погашення кредиту та сплата усіх процентів, винагород та інших виплат, які передбачені умовами кредитних договорів №4О1538Д від 01.07.2008 та №4О11037Д від 01.02.2011, відбулися за рахунок коштів, отриманих позивачем від господарської діяльності.

Водночас, суд зазначає, що погашення кредиту та сплата усіх процентів, винагород та інших виплат, які передбачені умовами кредитного договору №4О10091Д від 01.04.2010, відбулися як за рахунок коштів, отриманих позивачем від господарської діяльності, так і за рахунок інших кредитних коштів, які отримувалися АТ «Покровський ГЗК» за іншими кредитними договорами. При цьому, кредити, які отримувалися позивачем за іншими кредитними договорами та за рахунок яких позичальником погашалися кредити та сплачувалися проценти, винагороди та інші оплати за цим кредитним договором, також були повністю погашені коштами АТ «Покровський ГЗК», отриманими позивачем від господарської діяльності.

У той же час умови кредитних договорів №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010 не містять положень щодо визначення джерел походження грошових коштів, за рахунок яких Товариством має здійснюватися погашення кредиту або сплата на користь Банку інших платежів на виконання цих договорів.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку про те, що за відсутності жодних доказів того, що дані кредити були інструментом незаконного привласнення коштів чи частиною певної протиправної схеми, доводи позивача про те, що отримані Товариством за такими кредитами кошти набуті та використані ним правомірно на законні цілі власної господарської діяльності, відповідають зібраним у матеріалах справи доказам та є обґрунтованими.

Таким чином, використання отриманих позивачем кредитних коштів здійснювалось відповідно до умов кредитних договорів №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010 та вимог законодавства в процесі здійснення Товариством господарської діяльності. При цьому, в матеріалах справи відсутні й докази незаконності подальшого використання перерахованих Товариством коштів його контрагентами.

Як уже зазначалося судом вище, у поданому до Окружного суду в Тель-Авіві позові Банк, здійснюючи виклад фактичних обставин справи та описуючи підстави позову, вказує на те, що Товариство не виконало належним чином свої договірні зобов'язання за кредитними договорами, та причетне до відмивання коштів.

У той же час належним виконанням зобов'язань за кредитними договорами є, в тому числі, повернення коштів за відсутності порушення чинного законодавства України, на підставі законних господарських операцій тощо, у протилежному випадку кредитор може не визнати відповідне зобов'язання виконаним і, як наслідок, припиненим. Зобов'язання, виконання якого здійснено без порушень законодавства України, є припиненим.

Суд звертає увагу на те, що цільове використання коштів, яке в тому числі передбачає з'ясування обставин щодо використання коштів та джерел погашення кредитних зобов'язань, підлягає фінансовому моніторингу на предмет легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (в редакції, чинній на момент виконання кредитних договорів) до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов'язані з коштами (власністю), одержаними (здобутими) внаслідок вчинення злочину, спрямовані на приховування джерел походження зазначених коштів (власності) чи сприяння особі, яка є співучасником у вчиненні злочину, що є джерелом походження зазначених коштів (власності).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" система фінансового моніторингу складається з двох рівнів - первинного та державного. Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є: 1) банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи.

Зі змісту положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" вбачається, що саме на банк, як суб'єкта первинного фінансового моніторингу, покладається обов'язок здійснювати моніторинг сумнівних операцій, які мають ознаки таких, що мають на меті "відмивання коштів", отриманих злочинним шляхом.

У той же час відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що по операціях, вчинених з використанням та поверненням коштів за кредитними договорами №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010, Банком були виявлені операції, що підлягають фінансовому моніторингу. Банком не надано також доказів того, що будь-які особи, які зобов'язані були здійснювати фінансовий моніторинг операцій в АТ КБ "Приватбанк", були притягнуті до відповідальності за порушення законодавства про протидію та запобіганню легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що зазначаючи про те, що операції з використання та повернення кредитів є такими, що легалізують кошти, отримані злочинним шляхом, тобто які є незаконними, відповідач фактично не визнає зобов'язання за кредитними договорами №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010 виконаними позивачем належним чином і відповідно такими, що припинились, так як належне виконання передбачає законність джерел надходження коштів.

Із наданої позивачем до матеріалів справи первинної документації (виписками Банку з рахунків Товариства, платіжними дорученнями та іншими документами Банку) вбачається належне виконання Товариством умов укладених з Банком кредитних договорів №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010, у тому числі повна сплата позивачем сум кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди та інших платежів, які передбачалися умовами означених кредитних договорів.

Дані докази свідчать про те, що кредитні кошти, отримані позивачем за цими кредитними договорами, використовувалися АТ "Покровський ГЗК" в порядку та умовах, передбачених вказаними правочинами на цілі, передбачені їх умовами (фінансування поточної діяльності АТ "Покровський ГЗК". Товариством повернуто Банку кредитні кошти та сплачено усі проценти, винагороди та інші виплати, які встановлювались умовами кредитного договору, у строки та в порядку, передбачені кредитними договорами та за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності та за рахунок інших кредитних коштів, отриманих Товариством за іншими кредитними договорами.

Суд також звертає увагу на те, що своєчасне та повне повернення всієї суми кредиту, спростовує твердження відповідача про те, що погашення позивачем боргу за кредитом здійснювалось за рахунок інших кредитів відповідача та створювало інші заборгованості, так як наразі у позивача відсутня заборгованість перед Банком як за отриманими кредитами, так і за коштами, які використовувалися на їх погашення. Доказів зворотного сторонами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що кошти для погашення кредитів перед Банком не мали ознак протиправності походження, не були частиною злочинної схеми, в тому числі пов'язаної із заподіянням відповідачу збитків чи виникненням у Товариства іншої простроченої заборгованості перед відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою статті 203 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на предмет та підстави позову, надані Товариством документи щодо використання сум кредитних коштів та джерел погашення сум, є належними доказами у розумінні статті 76 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку є доводи позивача про те, кредитні договори №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010є припиненими внаслідок їх повного виконанням проведеного належним чином та прийнятого Банком, як управненою стороною таких зобов'язань.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі та визнання припиненими всіх зобов'язань Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" за кредитними договорами №4О1538Д від 01.07.2008, №4О10091Д від 01.04.2010, у зв'язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином.

Інші доводи і твердження сторін не приймаються судом до уваги як такі, що не спростовують встановлених судом обставин та не можуть вплинути на результат вирішення даного спору і прийняте судом рішення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими усі зобов'язання Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, 11; ідентифікаційний код 00190928) перед Акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д; ідентифікаційний код 14360570) за Кредитним договором №4О10091Д від 01.04.2010 року, укладеним між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д; ідентифікаційний код 14360570) та Акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, 11; ідентифікаційний код 00190928), у зв'язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином.

3. Визнати припиненими усі зобов'язання Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, 11; ідентифікаційний код 00190928) перед Акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д; ідентифікаційний код 14360570) за Кредитним договором №4О1538Д від 01.07.2008 року, укладеним між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д; ідентифікаційний код 14360570) та Акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, 11; ідентифікаційний код 00190928), у зв'язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, 11; ідентифікаційний код 00190928) судовий збір в розмірі 4 962 грн (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві).

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано: 06.04.2023.

СуддяМ.Є. Літвінова