ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 909/1072/22
про розгляд справи
у закритому судовому засіданні
31.03.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,
при секретарі судового засідання Микитин Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"
(вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306)
до Російської Федерації
про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку)
за участю представників:
від позивача: Бєлкіна М.Л. - адвокат;
Савчука А.В. - адвокат
від відповідача: не з'явилися
У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі - ТОВ "Карпатнафтохім", позивач) до Російської Федерації (далі - відповідач) про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку) у розмірі:
- 487 336 879,00 грн;
- 84 329 263,00 доларів США;
- 96 285 308,00 євро.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання (вх.№17774/22 від 26.12.2022) про розгляд справи у закритому судовому засіданні. Клопотання мотивоване наявністю передбачених ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підстав для розгляду справи у закритому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2023 залишено позовну заяву ТОВ "Карпатнафтохім" до Російської Федерації про стягнення збитків без руху.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2023 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 07.03.2023. Також призначено клопотання ТОВ "Карпатнафтохім" (вх.№17774/22 від 26.12.2022) про розгляд справи у закритому судовому засіданні до розгляду в підготовчому засіданні.
07.03.2023 у підготовчому засіданні взяв участь представник позивача (в режимі відеоконференції поза межами суду), судом відкладено підготовче засідання та розгляд клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні на 31.03.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).
31.03.2023 у підготовчому засіданні з'явилися представники позивача.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, судом встановлено таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства, серед іншого, є гласність судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом.
Також згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом.
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
За приписами ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.
Частиною 8 статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у таких випадках:
1) коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом;
2) необхідності захисту особистого та сімейного життя людини;
3) в інших випадках, установлених законом.
Як убачається, предметом позову є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку).
У статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Отже, відшкодування упущеної вигоди - це захід цивільно-правової відповідальності, що застосовується з метою захисту порушених прав і полягає у відшкодуванні боржником вартості майнових вигод, які кредитор міг би отримати, якби його суб'єктивне право не було б порушено. Відповідний висновок Великої Палати Верховного Суду викладено у постанові від 04.05.2022 у справі №761/28949/17.
Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок збройної агресії відповідача проти України, в т.ч. обстрілів території України та блокаду морських портів, позивачу завдано збитки у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку), які виникли у зв'язку з втратою позивачем можливості отримувати сировину для безперервного виробництва та необхідністю зупинення і консервації виробництва позивача, яке відноситься до особливо небезпечних хімічних об'єктів, що в свою чергу унеможливило провадження позивачем основної господарської діяльності та виконання укладених контрактів.
Відтак, предметом доказування (ч. 2 ст. 76 ГПК України) у даній справі є обставини щодо неможливості провадження позивачем основної господарської (комерційної) діяльності та виконання укладених контрактів, що є наслідком неотримання позивачем прибутку (упущеної вигоди).
Згідно зі ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
В обґрунтування клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні позивач посилається, зокрема, на таке:
1) інформація, яка міститься в міжнародних контрактах, розрахунках собівартості продукції, технологічних регламентах тощо, становить комерційну таємницю, що є інтелектуальною власністю позивача. Відтак, її розголошення (поширення необмеженому колу осіб) може завдати шкоди комерційній діяльності позивача в майбутньому.
2) інформація про контрагентів позивача також належить до комерційної таємниці і є конфіденційною. При цьому її розголошення (поширення необмеженому колу осіб) може завдати шкоди комерційній діяльності таких контрагентів. Зокрема, у разі провадження ними комерційної діяльності у країнах, які не вводили санкції проти відповідача, зокрема КНР; у разі проведення інформаційних компаній особами, які підтримують агресію позивача за кордоном.
3) позивач має намір заявити свідків для допиту їх в суді. Однак, здійснення відкритого судового розгляду може нести ризики і загрози життю і здоров'ю свідків, зокрема у вигляді погроз та тиску з боку осіб, які підтримують агресію відповідача проти України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про інформацію" за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про інформацію" інформацією з обмеженим доступом є, зокрема, конфіденційна інформація.
Вимогами ч. 2 ст. 21 Закону України "Про інформацію" передбачено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Відповідні положення містить ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації", яка визначає, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Поняття комерційної таємниці міститься у ч. 1 ст. 505 ЦК України, якою передбачено, що комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (ч. 2 ст. 505 ЦК України).
У свою чергу ст. 36 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачає, що відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею.
Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону (ч. 1 ст. 36 ГК України).
Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю (ч. 3 ст. 36 ГК України).
Частина 1 статті 162 ГК України визначає, що суб'єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.
Положеннями ст. 506 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:
1) право на використання комерційної таємниці;
2) виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;
3) виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 506 ЦК України).
Конкретного переліку інформації, яка може бути конфіденційною чи комерційною таємницею, чинне законодавство України не визначає. Натомість ч. 4 ст. 21 Закону України "Про інформацію", ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" містить перелік відомостей, доступ до яких не може бути обмежений (зокрема, це інформація про стан довкілля, якість харчових продуктів, аварії, катастрофи та надзвичайні ситуації, стан здоров'я населення). Постанова Кабінету Міністрів України "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці" від 09.08.1993 №611 визначає перелік відомостей, що не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (зокрема, відомості про чисельність і склад працівників, їхню заробітну плату, наявність вільних робочих місць, документи про сплату податків та обов'язкових платежів).
Верховний Суд у постанові від 23.11.2020 у справі №910/1759/19 відзначає, що склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються самостійно власником або керівником підприємства з дотриманням чинного законодавства. Підприємство має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб.
Також Верховний Суд зазначає, що комерційні таємниці відіграють суттєву роль в умовах ринкової економіки. Вони є важливими активами багатьох суб'єктів господарювання і мають цінуватись так само, як торговельна марка, патент або інші об'єкти інтелектуальної власності, бізнес-стратегії, дані про клієнтів, виробничі процеси - всі вони потенційно підпадають під захист комерційної таємниці. Саме існування комерційної інформації вимагає здійснення певних дій для збереження конфіденційності інформації.
Елементи та складові системи правового захисту комерційної таємниці мають бути задіяні та використані в повній єдності та взаємодії для можливості уникнення витоку відомостей, які складають комерційну таємницю, що може призвести до завдання підприємству матеріальних збитків, заподіяних конкурентом (п. 9.7 зазначеної постанови Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №910/1759/19).
Таким чином, будь-яка інформація, яка має комерційну цінність, може бути віднесена до комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації, за винятком тих відомостей, які відповідно до вимог законодавства не можуть бути обмежені у доступі.
Крім того, відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі наведеного та з огляду на предмет позову (стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку)), необхідність дослідження доказів (зокрема, договорів на постачання сировини позивачу, на постачання готової продукції позивачем замовникам, технологічних регламентів, розрахунків собівартості продукції), а також допиту свідків, суд вбачає наявність ознак комерційної таємниці та конфіденційної інформації (що не може бути розголошено (оприлюднено) без згоди особи).
У зв'язку з чим та враховуючи вірогідну необхідність захисту життя і здоров'я людини, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи (ч. 3 ст. 198 ГПК України) суд вважає, що наявні правові підстави, з яким закон пов'язує розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Керуючись ст. 8, 198, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про розгляд справи №909/1072/22 у закритому судовому засіданні задовольнити.
2. Розгляд справи №910/21577/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Російської Федерації про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманого прибутку) проводити у закритому судовому засіданні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 31.03.2023 (ст. 235 Господарського процесуального кодексу України) та не підлягає оскарженню.
Повне судове рішення складено 05.04.2023.
Суддя Т.Е. Валєєва