номер провадження справи 17/179/22
14.03.2023 Справа № 908/2289/22
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши матеріали справи № 908/2289/22
за позовною заявою: акціонерного товариства “Укртрансгаз”, 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 9/1
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “МІК”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69а
про стягнення 1 136 936,68 грн.
У засідання приймали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
14.11.22 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 09.11.22 № 1001ВИХ-22-4080 з вимогами акціонерного товариства “Укртрансгаз” (далі АТ “Укртрансгаз”) до товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” (надалі ТОВ “МІК”) про стягнення заборгованості згідно договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.21 № 2112000101 у розмірі 1 136 936,68 грн., а саме: 738 011,53 грн. пені та 398 925,15 грн. штрафу.
14.11.22 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2289/22 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 22.11.22 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2289/22 у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.12.22 о 10 год. 30 хв.
02.12.22 на електронну адресу суду надійшло клопотання без номеру та дати (зареєстровано в канцелярії суду та передано судді 05.12.22), в якому представник АТ “Укртрансгаз” - Косінова Д.С. просить суд надати можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 14.12.22 о 10 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2289/22.
Ухвалою від 09.12.22 судом залишено без задоволення заяву представника АТ “Укртрансгаз” без номеру та дати про участь в судовому засіданні 14.12.22 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/2289/22.
09.12.22 на електронну адресу суду надійшло клопотання без номеру та дати (зареєстровано в канцелярії суду та передано судді 12.12.22), в якому представник позивача просить суд відкласти судове засідання та призначити наступне судове засідання із участю представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
13.12.22 до суду в системі “Електронний суд” надійшов відзив за вих. від 13.12.22 на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, зупинити провадження у справі № 908/2289/22 до набрання законної сили рішенням господарського суду м. Києва від 05.09.22 у справі № 910/5265/22 та провести судове засідання 14.12.22 без участі представника відповідача.
Представники сторін в судове засідання 14.12.22 не з'явились, про місце, дату та час були повідомлені належним чином.
Ухвалою від 14.12.22 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 20.02.23 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/2289/22 на 11.01.23 о 12 год. 15 хв.
23.12.22 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 23.12.22 № 1001ВИХ-22-5001 (зареєстровано в канцелярії суду та передано судді 26.12.22), в якому представник АТ “Укртрансгаз” Косінова Д.С. просить суд про проведення засідання в режимі відеоконференції 11.01.23 о 12 год. 15 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2289/22.
27.12.22 до суду надійшла відповідь за вих. від 21.12.22 № 1001ВИХ-22-4959 на відзив, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.21 № 2112000101 у розмірі 1 136 936,68 грн., а саме: 738 011,53 грн. пені та 398 925,15 грн. штрафу.
Ухвалою від 05.01.23 судом задоволено клопотання представника АТ “Укртрансгаз” за вих. від 23.12.22 № 1001ВИХ-22-5001 про проведення засідання в режимі відеоконференції 11.01.23 о 12 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2289/22.
10.01.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшло клопотання за вих. від 10.01.23, в якому представник відповідача просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату.
11.01.23 на електронну адресу суду надійшов супровідний лист без номеру та дати, за яким уповноважений представник позивача надає суду копію довіреності за вих. від 05.12.22 № 1-3250 на здійснення своїх повноважень для представництва інтересів позивача у справі № 908/2289/22.
В судовому засіданні 11.01.23, дізнавшись думку представника позивача, який не заперечив проти прийняття до розгляду, судом прийнято до розгляду відзив за вих. від 13.12.22 на позовну заяву та відповідь за вих. від 21.12.22 № 1001ВИХ-22-4959 на відзив.
Ухвалою від 11.01.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/2289/22 на 14.02.23 о 10 год. 00 хв.
19.01.23 через систему “Електронний суд” від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просить суд зменшити штрафні санкції.
20.01.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання без номеру та дати, в якому представник АТ “Укртрансгаз” просить суд про проведення засідання в режимі відеоконференції 14.02.23 о 10 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2289/22.
Ухвалою від 01.02.23 задоволено клопотання представника АТ “Укртрансгаз” без номеру та дати про проведення засідання в режимі відеоконференції 14.02.23 о 10 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2289/22.
05.02.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшла заява за вих. від 05.02.23, в якій представник ТОВ «МІК» - Кузнецов І.С. просить суд про проведення засідання в режимі відеоконференції 14.02.23 о 10 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2289/22.
07.02.23 на адресу суду надійшли пояснення за вих. від 01.02.23 № 1001ВИХ-23-706, в яких представник позивача просить суд:
- стягнути з відповідача заборгованості згідно договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.21 № 2112000101 у розмірі 1 136 936,68 грн., а саме: 738 011,53 грн. пені та 398 925,15 грн. штрафу;
- відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 908/2289/22;
- відмовити відповідачу у задоволенні заяви про зменшення розміру штрафних санкцій.
09.02.23 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення неустойки, в якому представник відповідача просить суд зменшити нараховану пеню у розмірі 738 011,53 грн. на 90 % до суму 73 801,15 грн. та штраф у розмірі 398 925,15 грн. на 90 % до суми 39 892,51 грн., в іншій частині позову відмовити.
В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначає наступне (дослівно): «... ТОВ «МІК» зазнало значні втрати майна, розташованого у власній і орендованій нерухомості:
Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, буд. 4 пошкоджено офісні, складські, виробничі, допоміжні приміщення, які орендуються ТОВ «МІК», що встановлено Актом від 29.11.2022 комісійного обстеження об'єкта (копія додається), пошкодженого внаслідок збройної агресії рф;
Запорізька область, м. Оріхів, вул. Янцена Йогана, буд.47, зруйновано офісні, складські, виробничі, допоміжні приміщення, які орендуються ТОВ «МІК» (копія договору оренди №080109 від 01.08.2016, який неодноразово продовжувався, додається), зараз зроблено звернення щодо фіксації цього факту до органів місцевого самоврядування;
Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд.139 (офісні, складські, виробничі, допоміжні приміщення); м. Мелітополь, вулиця Воїнів Інтернаціоналістів, вуд.34 (п'ятиповерхова нежитлова будівля), які орендуються ТОВ «МІК», захоплені військовими рф;
Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 3А, захоплені військовими РФ офісні, складські, виробничі, допоміжні приміщення, які є власністю ТОВ «МІК» по договору купівлі - продажу від 22.07.2020 (копія додається).
ТОВ «МІК» було подано до Управління служби безпеки України і ГУ НП в Запорізькій області 2 заяви №0428/04 від « 28» квітня 2022 і №0428/05 від « 28» квітня 2022р. про вчинення злочинів у відношенні власності і майна ТОВ «МІК» та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, наразі направлено запити про надання витягів про порушення кримінальних проваджень (копії додаються), відомості про які внесено до ЄРДР на підставі заяв ТОВ «МІК».
Про наявність цих об'єктів нерухомості у ТОВ «МІК» на умовах оренди також свідчить відомості про об'єкти оподаткування (9) з кабінету платника податків ТОВ «МІК», а про власність свідчать витяги з РПВН (копії додаються).
Отже, ТОВ «МІК» втратило 4 виробничі об'єкти, що суттєво позбавило ТОВ «МІК» можливостей повноцінно вести господарську діяльність, та стягнення неустойки лише зробить гіршим майновий стан ТОВ «МІК», яке безпосередньо постраждало внаслідок збройної агресії рф, і це є доведеним.
Прострочення поставки за спірним Договором має винятковий характер, адже в період його виконання відповідач ТОВ «МІК» виконував значний обсяг інших замовлень в тому числі для державних потреб. Список замовників в тому числі із державного сектору вказано у витягу «Аналітика участі ТОВ «МІК» з сайту https://www.smarttender.biz/ParticipationAnalytic/ (додається), і цей список є значним, адже було укладено 125 контрактsd (див. запис «Підписано контрактів по лотах», правий нижній куток), про що також свідчить список таких договорів (додається). Тобто, ТОВ «МІК» дійсно виконувало значний обсяг інших замовлень в тому числі для державних потреб, за якими поставка товару була здійснена без прострочень, адже ніхто з замовників не пред'являв до ТОВ «МІК» претензій по виконанню договорів в аналогічний період.
У постанові Верховного Суду від 04.02.2020р. у справі №918/116/19 наголошено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Вважаємо, що винятковий характер порушення строків поставки за спірним Договором і соціальна значущість підприємства є доведеними, що також слід враховувати для вирішення питання про зменшення неустойки.
Слід додати, що позивач не зазнав ніяких збитків або шкоди у зв'язку із незначним простроченням поставки по Договору. Таким чином, незначні порушення договірних зобов'язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси.
У постанові від 14.06.2022р. у справі №911/1280/21 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про зменшення розміру пені на 90%, наголосив, що застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що суд користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.
У постанові від 24.02.2021р. у справі №924/633/20 Верховний Суд зазначає, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.
Підприємство відповідача має значну кількість працівників, яких необхідно забезпечувати заробітною платою, з якої в свою чергу оплачуються обов'язкові податки і збори до державного бюджету. Зараз ТОВ «МІК» має значну кількість працівників:
за 4 квартал 2022 - 728 осіб, фонд заробітної плати складав 8 357,5 тис.грн. (8,357млн. грн),
що підтверджується звітом із праці 1-ПВ за 4 квартал 2022, див. сторінку 2, рядки «Середньооблiкова кiлькiсть штатних працiвникiв» і «Фонд оплати працi штатних працiвникiв, тис.грн» (копія додається).
Отже, стягнення неустойки в заявленому розмірі було б достатньо, що виплатити частину заробітної плати працівникам ТОВ «МІК», тому стягнення такої суми неустойки матиме ще більш негативні наслідки для господарської діяльності ТОВ «МІК», направленої на збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни.
Також, господарська діяльність ТОВ «МІК» не є прибутковою, про що свідчить рядки 2290, 2350 і 2465 Звіту про фінансові результати за І квартал 2022 (копія додається), адже Сукупний дохід як і результат до оподаткування податком на прибуток у ТОВ «МІК» взагалі є відсутнім. Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2022 (копія додається) має теж незадовільні результати, зокрема по рядку 2195 Фінансовий результат від операційної діяльності на кінець звітнього періоду - є збиток на 5456тис.грн. (5,456млн.грн.). Водночас, завдяки невеликому прибутку 133тис.грн. (рядок 2350), ТОВ «МІК» було спроможним оплатити 36 тис.грн. податку на прибуток підприємства (рядок 2300).
Отже, фінансовий стан відповідача наразі так само не є прибутковим і стягнення неустойки в заявленому розмірі матиме ще більш негативні наслідки для господарської діяльності, яка лише трохи стала кращою, ніж на за І квартал 2022.…».
Ухвалою від 10.02.23 задоволено заяву представника ТОВ “МІК” - Кузнецова І.С. за вих. від 05.02.23 про проведення засідання в режимі відеоконференції 14.02.23 о 10 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2289/22.
10.02.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшло клопотання за вих. від 10.02.23 про відкладення (перенесення) розгляду справи (зареєстровано в канцелярії суду та передано судді 13.02.23), в якому представник відповідача просить суд провести судове засідання 14.02.23 без участі представника відповідача, відкласти розгляд справи на іншу дату, залишити без розгляду заяву представника відповідача про надання можливості участі в судовому засіданні 14.02.23 в режимі відеоконференції, та надати можливість участі в режимі відеоконференції в наступному судовому засіданні.
13.02.23 на електронну адресу суду надійшло заперечення за вих. від 13.02.23 № 1001ВИХ-23-1000 на клопотання про зменшення неустойки, в яких представник позивача просить суд відмовити в задоволені клопотання відповідача про зменшення неустойки, а позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 14.02.23 судом прийнято до розгляду:
- заперечення відповідача за вих. від 19.01.23 на відповідь на відзив;
- пояснення позивача за вих. від 01.02.23 № 1001ВИХ-23-706;
- клопотання відповідача за вих. від 09.02.23 про зменшення неустойки;
- заперечення позивача за вих. від 13.02.23 № 1001ВИХ-23-1000 на клопотання про зменшення неустойки.
Крім того, розглянувши в судовому засіданні 14.02.23 клопотання представника відповідача, яке надійшло до суду через систему “Електронний суд” 10.02.23, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні виходячи з наступного.
Як вже зазначалося, ухвалою від 10.02.23 вже було задоволено заяву представника ТОВ “МІК” за вих. від 05.02.23 про проведення засідання в режимі відеоконференції 14.02.23 о 10 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2289/22, а тому, як наслідок, у суду відсутні підстави для залишення заяви без розгляду.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом 60 днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті, цей строк може бути продовжений не більше ніж на 30 днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Статтею 195 ГПК України унормовано, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через 60 днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (ч. 1). Суд розглядає справу по суті протягом 30 днів з дня початку розгляду справи по суті (ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою суду від 14.12.22 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 20.02.23 включно.
Враховуючи, що судом вчинено всі процесуальні дії, передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, судом не вбачається підстав для відкладення підготовчого засідання.
Крім того, суд звернув увагу представника відповідача, що клопотання про надання можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції має подаватись на кожне судове засідання, призначене на відповідну дату (на що вказує пряма норма процесуального закону, а саме ч. 2 ст. 197 ГПК України).
Ухвалою від 14.02.23 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2289/22. Вирішено розпочати провадження у справі по суті з 21.02.23 та призначити справу до розгляду по суті на 14.03.23 об 11 год. 30 хв.
17.02.23 до суду надійшли тотожні заперечення представника позивача на клопотання про зменшення неустойки, які надійшли на електронну адресу суду 13.02.23 та прийняті судом в судовому засіданні 14.02.23, в яких представник позивача просить суд відмовити в задоволені клопотання відповідача про зменшення неустойки, а позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
21.02.23 до суду в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі за вих. від 21.02.23, в яких представник відповідача надає пояснення щодо втрати майна, а саме: офісного, складського, виробничого та допоміжного в м. Оріхів, м. Токмак та м. Мелітополі Запорізької області та надає відповідні докази.
27.02.23 до суду надійшов супровідний лист за вих. від 21.02.23 № 1001ВИХ-23-1204, в якому представник позивача, на виконання п. 7 ухвали суду про відкриття провадження у справі № 908/2289/22, надає до суду листування між сторонами по справі.
27.02.23 до суду в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення за вих. від 27.02.23, в яких представник відповідача зазначає, що (дослівно):
«… До раніше поданого клопотання про зменшення неустойки слід додати нові обставини.
За порушення строків поставки за договором Відповідачем була платіжною інструкцією 3021 від 22.02.2023 відшкодована банку АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» банківську гарантію в сумі 212454,83грн.
Все вищевикладене слідує з вимоги АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» 05-1/02/524 від 22.02.2023:
06.12.2021 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (надалі - Гарант або Банк) та ТОВ «МІК» (надалі - Принципал) укладено Договір про надання банківської гарантії № 23791/21-ГВ (надалі - Договір про надання банківської гарантії), на підставі якого, Гарант, 09.12.2021 на користь АТ «УКРТРАНСГАЗ» (надалі - Бенефіціар), видав Банківську гарантію № 23791/21-ГВ (у новій редакції № 02) (надалі - Гарантія) на суму 199 462,58 грн., з метою забезпечення виконання зобов'язань Принципала за Договором укладеного в результаті визнання ТОВ «МІК» переможцем публічної закупівлі: «ДК 021:201518130000-9 Спеціальний робочий одяг (Одяг робочий літній)».
Гарант надав Бенефіціару безвідкличну та безумовну гарантію та прийняв на себе безвідкличне і безумовне зобов'язання сплатити Бенефіціару будь-яку суму, в розмірі 199 462,58 грн. протягом п'яти банківських днів після одержання письмової вимоги Бенефіціара, без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою Вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім Вимоги, або виконання будь-яких інших умов.
25.04.2022 року Гарант від Бенефіціара отримав Вимогу за вих. № 1001Вих-ВС-22-1085 від 21.04.2022 про сплату Акціонерному товариству «УКРТРАНСГАЗ» суму банківської гарантії №23791/21-ГВ від 09.12.2021 в розмірі 199 462,58 грн. відповідно до банківської гарантії №23791/21-ГВ від 09.12.2021, у зв'язку із настанням гарантійного випадку, а саме: Принципал ТОВ «МІК» неналежно виконав свої зобов'язання за Договором про закупівлю № 211200001 від 22.12.2021, порушив умови договору, а саме: порушив строк поставки товару, визначений у Додатку № 1 до Договору про закупівлю.
У відповідь, Гарант отримав від Принципала лист № 0429/02 від 29.04.2022 в якому вказує, що Вимога за вих. № 1001ВИХ-ВС-22-1085 від 21 квітня 2022 про сплату забезпечення виконання договору відповідно до гарантії № 23791/21-ГВ є безпідставно та такою, що не підлягає задоволенню.
13.02.2023 Постановою апеляційного господарського суду у справі №910/5265/22, скасовано рішення Господарського суду міста Києва №910/5265/22 від 05.09.2022, стягнуто з АТ «Банк Інвестицій та Заощаджень» на користь АТ «УКРТРАНСГАЗ» 199 462,58 грн. основного боргу за Банківською гарантією № 23791/21-ГВ від 09.12.2021, 819,71 грн. 3% річних та 5385,49 грн. інфляційних втрат, 3 085,02 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3 702,03 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, а всього: 212 454,83 грн.
На виконання постанови суду № 910/5265/22 від 13.02.2023 року та на виконання умов банківської гарантії № 23791/21-ГВ АТ «Банк Інвестицій та Заощаджень» 22.02.2023 сплачено на користь АТ «УКРТРАНСГАЗ» грошові кошти в сумі 212454,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням 815578 від 22.02.2023.».
Саме ці гроші в розмірі 212 454,83 грн. ТОВ «МІК» відшкодувало банку, а банк оплатив на користь АТ «УКРТРАНСГАЗ». Сума гарантії залишається власністю АТ «УКРТРАНСГАЗ» і на моє переконання є достатньою мірою відповідальності за порушення строків поставки, а одночасне стягнення гарантії та неустойки за теж саме порушення строків поставки і за той же період прострочення є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне і теж саме правопорушення, що суперечить ст. 61 Конституції України. …».
02.03.23 на електронну адресуду суду надійшло клопотання за вих. від 02.03.23 № 1001ВИХ-23-1478, в якому представник позивача просить суд про проведення засідання в режимі відеоконференції 14.03.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2289/22.
05.03.23 до суду в системі “Електронний суд” надійшла заява за вих. від 05.03.23, в якій представник ТОВ «МІК» просить суд про проведення засідання в режимі відеоконференції 14.03.23 о об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2289/22.
08.03.23 на електронну адресуду суду повторно надійшло клопотання за вих. від 02.03.23 № 1001ВИХ-23-1478, в якому представник позивача просить суд про проведення засідання в режимі відеоконференції 14.03.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2289/22.
Ухвалою від 08.03.23 судом залишено без задоволення клопотання представника АТ “Укртрансгаз” за вих. від 02.03.23 № 1001ВИХ-23-1478 та заява представника ТОВ «МІК» за вих. від 05.03.23 про проведення судового засідання 14.03.23 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 908/2289/22.
10.03.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 10.03.23 № 1001ВИХ-23-1791, в якому представник позивача просить суд відкласти судове засідання призначене на 14.03.23 та наступне судове засідання призначити в режимі відеоконференції.
13.03.23 на електронну адресу суду від позивача надійшли:
- додаткові пояснення за вих. від 13.03.23 № 1001ВИХ-23-1900, в яких представник позивача просить суд врахувати додаткові пояснення при розгляді справи № 908/2289/22 та стягнути з відповідача заборгованість згідно договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.21 № 2112000101 у розмірі 1 136 936,68 грн., а саме: 738 011,53 грн. пені та 398 925,15 грн. штрафу;
- заперечення за вих. від 13.03.23 № 1001ВИХ-23-1901 на клопотання про долучення доказів, в яких представник позивача заперечує проти додаткових пояснень відповідача за вих. від 21.02.23 та просить суд відмовити відповідачу у задоволені клопотання про доручення доказів.
В судовому засіданні 14.03.23 до оголошення розгляду справи по суті, судом прийнято до розгляду:
- додаткові пояснення представника відповідача у справі за вих. від 21.02.23;
- супровідний лист за вих. від 21.02.23 № 1001ВИХ-23-1204, в якому представник позивача, на виконання п. 7 ухвали суду про відкриття провадження у справі № 908/2289/22, надає до суду листування між сторонами по справі;
- додаткові пояснення відповідача за вих. від 27.02.23;
- додаткові пояснення позивача за вих. від 13.03.23 № 1001ВИХ-23-1900;
- заперечення позивача за вих. від 13.03.23 № 1001ВИХ-23-1901 на клопотання відповідача про долучення доказів.
Представники сторін в судове засідання 14.03.23 не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 14.03.23 суд перейшов до розгляду справи по суті та до з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами.
У засіданні суду 14.03.23, на підставі ст. 240 ГПК України, судом ухвалено рішення без оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 09.11.22 № 1001ВИХ-22-4080, у відповіді за вих. від 21.12.22 № 1001ВИХ-22-4959 на відзив, у поясненнях за вих. від 01.02.23 № 1001ВИХ-23-706, у запереченні за вих. від 13.02.23 № 1001ВИХ-23-1000 та у додаткових поясненнях за вих. від 13.03.23 № 1001ВИХ-23-1900. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.21 № 2112000101 у розмірі 1 136 936,68 грн., а саме: 738 011,53 грн. пені та 398 925,15 грн. штрафу.
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судові засідання жодного разу не з'явився, однак заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві за вих. від 13.12.22, у запереченні за вих. від 19.01.23 на відповідь на відзив, у клопотанні за вих. від 09.02.23 про зменшення неустойки, у додаткових поясненнях у справі за вих. від 21.02.23 та у додаткових поясненнях за вих. від 27.02.23. Просив суд зменшити нараховану пеню у розмірі 738 011,53 грн. на 90 % до суму 73 801,15 грн. та штраф у розмірі 398 925,15 грн. на 90 % до суми 39 892,51 грн., в іншій частині позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд
22.12.21 між товариством з обмеженою відповідальністю “МІК” (Постачальник) та акціонерним товариством “Укртрансгаз” (Покупець) укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2112000101, за умовами якого (п. 1.2. договору) Постачальник зобов'язується у визначений цим договором строк передати у власність Покупця «Спеціальний робочий одяг (Одяг робочий літній)» (Товар), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (специфікація), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі Товари.
Відповідно до п. 1.2. договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, інші умови зазначаються у специфікації.
Згідно п. 3.1. договору, загальна сума цього договору становить 3 989 251,50 грн., в т.ч. ПДВ - 664 875,25 грн.
Ціна за одиницю товару наведена у специфікації (п. 3.3. договору).
У відповідності до п. 5.1. договору, Постачальник зобов'язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та місці поставки відповідно до специфікації. Покупець залишає за собою право змінити місце поставки Товару, про що сторони складають додаткову угоду.
Пунктом 5.3. договору визначено, що поставка Товарів здійснюється на умовах DDP «Поставказі сплатою мита» (місце поставки згідно специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної Торгівлі Палати (редакція 2010 року) з урахуванням вимог п. 5.1. цього договору.
Відповідно до п. 5.8. договору, датою поставки Товарів за цим договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього договору та передача Постачальником Покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів:
- видаткової накладної (п. 5.8.1.);
- оригіналу паспорту якості або сертифікату якості виробника товарів на кожну одиницю (або партію) товару (п. 5.8.2.);
- документи про підтвердження строків придатності Товарів (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на Товар) (п. 5.8.3.);
- інструкції про застосування Товарів (або інший аналогічний документу разі його складанні виробником Товарів) (П. 5.8.4.);
- рахунку-фактури (П. 5.8.5.);
- товарно-транспортної накладної (п. 5.8.6.).
У відповідності до п. 5.13. договору, приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання Товарів за кількістю та якістю. …
Згідно із п.п. 6.3.1. п. 6.3. договору, Постачальник зобовязаний забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим договором.
Пунктом 7.1. договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
За порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлена, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товару понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 % вартості Товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань за цим договором (п. 7.4. договору).
Відповідно до п. 13.1. договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині поставки Товарів по 31.03.22, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
У відповідності до Специфікації (Додаток № 1) до договору про закупівлю товарів від 22.12.21 № 2112000101 загальна сума договору складає 3 989 251,50 грн. з ПДВ, строк поставки товару протягом 90 календарних днів з дати підписання договору.
16.09.22 АТ “Укртрансгаз” направлено ТОВ “МІК” вимогу за вих. від 14.09.22 № 1001ВИХ-22-3087 щодо сплати штрафних санкцій за невиконані зобов'язання згідно договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.21 № 2112000101 протягом 10 робочих днів у розмірі 1 101 033,41 грн.
23.01.23 адвокатом Кузнецовим І.С. направлено Управлінню СБУ в Запорізькій області адвокатський запит за вих. від 23.01.23 № 01, в якому просить останнього не пізніше 5-ти робочих днів направити в електронній формі на електронну адресу скановану або фотокопію витягів про порушення кримінальних проваджень, відомості про які внесено до ЄРДР на підставі заяв ТОМ «МІК» № 0428/04 від 28.04.22 та № 0428/05 від 28.04.22.
08.02.23 адвокатом Кузнецовим І.С. направлено Головному управлінню Національної поліції в Запорізькій області адвокатський запит за вих. від 08.02.23 № 01, в якому просить останнього не пізніше 5-ти робочих днів направити в електронній формі на електронну адресу скановану або фотокопію витягів про порушення кримінальних проваджень, відомості про які внесено до ЄРДР на підставі заяв ТОМ «МІК» № 0428/04 від 28.04.22 та № 0428/05 від 28.04.22.
Листом від 15.02.23 № 1211/6/03-2023 заступник начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повідомив адвоката Кузнецова І.С., що (дослівно):
«… 06.05.2022 вказані заяви ТОВ «МІК» зареєстровано до єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ГУНП за № 721.
11.05.2022 за вих. № 2512/6/03-2022 матеріали звернення ТОВ «МІК'в порядку ст. 216 КПК України передано за підслідністю до слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області для розгляду в межах компетенції.
Матеріали звернення ТОВ «МІК» за фактами захоплень невідомими особами з числа військових рф будівлями Мелітопольського швейного цеху за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 139 та вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 34 долучено до матеріалів кримінального провадження за № 12022082140000344 від 02.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Крім того, матеріалами звернення ТОВ «МІК» за фактом захоплення невідомими особами з числа військових рф будівлею Токмацького швейного цеху за адресою; Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, 3-А долучено до матеріалів кримінального провадження за № 12022080000000133 від 14.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.».
Проаналізувавши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до Специфікації (Додаток № 1) до договору про закупівлю товарів від 22.12.21 № 2112000101 загальна сума договору складає 3 989 251,50 грн. з ПДВ, строк поставки товару протягом 90 календарних днів з дати підписання договору.
Тобто, Постачальник повинен був поставити товар на суму 3 989 251,50 грн. не пізніше 22.03.22.
Судом встановлено, що ТОВ «МІК» не здійснив поставку АТ «Укртрансгаз» у визначений строк за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.12.21№ 2112000101.
Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять та сторонами суду не надано.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
За порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлена, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товару понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 % вартості Товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань за цим договором (п. 7.4. договору).
Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
За приписом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 2 ст. 343 ГК України, розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням викладеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 398 925,15 грн. штрафу. А тому, як наслідок, судом задовольняються вимога позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 398 925,15 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 23.03.22 по 23.09.2022 за допомогою ІПС «Законодавство», враховуючи дату початку виникнення прострочення поставки, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, суд дійшов висновку, що до стягнення має бути заявлена сума 738 011,25 грн.
Однак, позивачем заявлено до стягнення 738 011,53 грн. пені. А тому, як наслідок, судом частково задовольняється вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 738 011,25 грн. В іншій частині позову щодо стягнення пені судом відмовляється, як необґрунтована та безпідставна.
При цьому, відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми пені та штрафу до 90 %.
Обгрунтовуючи дане клопотання, відповідач посилається на те, що є наявними усі складові обставини, які дають суду підстави вважати виниклу ситуацію винятковою і задовольнити клопотання про зменшення пені і штрафу, а розмір заявленої до стягнення неустойки не є співмірним зі збитками від порушення зобов'язання, а саме:
- ТОВ “МІК” виконує завдання із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, зокрема, з виготовлення форменого одягу;
- в період воєнного стану ТОВ “МІК” несе значні витрати для виконання таких завдань і оплата договорів для задоволення потреб Збройних Сил відбувається на умовах відстрочення платежу;
- підприємство відповідача має значну кількість працівників, яких необхідно забезпечувати заробітною платою, з якої в свою чергу оплачуються обов'язкові податки і збори до державного бюджету. Зараз ТОВ «МІК» має значну кількість працівників: за 4 квартал 2022 - 728 осіб, фонд заробітної плати складав 8 357,5 тис.грн. (8,357млн. грн), що підтверджується звітом із праці 1-ПВ за 4 квартал 2022, стягнення значних сум пені і штрафу в розмірі 1 136 936,68 грн. було б достатньо, щоб виплатити заробітню плату всім працівникам ТОВ “МІК”;
- ТОВ «МІК» втратило майно, а саме: офісне, складське, виробниче та допоміжне в м. Оріхів, м. Токмак та м. Мелітополі Запорізької області, про що свідчать докази в матеріалах справи;
- відповідач оплатив вартість банківської гарантії у розмірі 212 454,83 грн., яка безспірно залишається власністю позивача;
- фінансовий стан Відповідача наразі не має прибутку і стягнення значних сум пені і штрафу матиме ще більш негативні наслідки для господарської діяльності;
- відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов спірного договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як свідчать встановлені судом обставини, сторони у договорі погодили, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлена, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товару понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 % вартості Товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань за цим договором (п. 7.4. договору).
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за положенням частини першої ст. 550 ЦК України.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.13 № 7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.18 у справі № 916/65/18, від 03.07.19 у справі № 917/791/18, від 22.10.19 у справі № 904/5830/18, від 13.01.20 у справі № 902/855/18, від 27.01.20 у справі № 916/469/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.20 у справі № 918/289/19, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (пункт 8.28).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.20 у справі № 918/116/19, зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Отже, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
При розгляді цієї господарської справи суд дійшов висновку, що надані відповідачем в обґрунтування свого клопотання докази не свідчать про винятковість розглядуваного випадку. Разом з цим, наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, змінює її дійсне правове призначення, що не відповідає наведеним вище правовим нормам, судовій практиці та умовам укладеного між сторонами договору.
Так, зокрема, статтею 17 Конституції України унормовано, що оборона України, захист її суверенітету територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, Збройних Сил України і справою всього народу.
Основи організації оборони та повноваження державних органів по її забезпеченню, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб щодо зміцнення обороноздатності країни встановлює Закон України "Про оборону України".
Статтею 3 Закону України "Про оборону України" передбачено, що підготовка держави до оборони, серед іншого часу включає забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою та іншою технікою, а також створення високоефективних засобів збройної боротьби.
ТОВ “МІК” здійснює такі види діяльності: 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; 14.12 Виробництво робочого одягу; 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу; виробництво іншого верхнього одягу, що підтверджується відомостями про ТОВ “МІК” з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.
Відповідно до ст. 13-1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.22 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», постанови КМУ від 03.03.22 № 194 “Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану”, пропозицій наданих та погоджених Міністерством оборони України листами від 30.12.22 № 220/2097/б, № 220/2098/б, та з метою забезпечення виконання договорів (контрактів) щодо задоволення потреб Збройних сил України в особливий період, Міністерством економіки України видано наказ № 172 від 10.01.23 “Про бронювання військовозобов'язаних за … ТОВ “МІК” …, який погоджено Міністерством оборони України листами 30.12.22 № 220/2097/б, № 220/2098/б (додано до клопотання).
Вищевказане доводить, що ТОВ “МІК” виконує завдання із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, зокрема, з виготовлення форменого одягу. Кількість таких замовлень наразі досить чисельна, що підтверджується копіями укладених договорів ( додано до клопотання ) з Міністерством оборони України.
Прострочення поставки за спірним Ддговором має винятковий характер, адже в період його виконання відповідач - ТОВ “МІК” виконував значний обсяг інших замовлень для державних потреб.
Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист заступник начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області за вих. від 15.02.23 № 1211/6/03-2023, з якого вбачається, що майно ТОВ «МІК» в м. Мелітополь та м. Токмак Запорізької області захоплено невідомими особами з числа військових рф відкриті кримінальні провадження за № 12022082140000344 від 02.03.2022 та за № 12022080000000133 від 14.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач не зазнав збитків або шкоди у зв'язку із простроченням поставки по договору. Таким чином, порушення договірних зобов'язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що стягнення надмірних грошових сум, як неустойки з ТОВ “МІК”, може негативно вплинути на виконання та призвести до порушення строків виконання умов державних контрактів під час збройної агресії рф проти держави Україна, що триває з 24.02.22 і продовжується станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору (зокрема, договорів на закупівлю для державних потреб товарів речової служби за кошти Державного бюджету України, де стороною (замовником) є Міністерство оборони України.
Враховуючи наведене, та приймаючи до уваги баланс інтересів обох сторін спору, мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача за первісним позовом щодо зменшення суми штрафних санкцій, на 90 %.
Тому, як наслідок, судом зменшується сума штрафу до 39 892,51 грн., а сума пені до 73 801,13 грн.
Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69а, код ЄДРПОУ 30105738) на користь акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) - 39 892 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 51 коп. штрафу, 73 801 (сімдесят три тисячі вісімсот одну) грн. 13 коп. пені та 17 054 (сімнадцять тисяч п'ятдесят чотири) грн. 05 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України, який триває … повний текст рішення складено 07.04.2023.
Суддя В.Л. Корсун