07.04.2023 Справа № 908/1112/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ПАЛІВЕНЕРГО» (69035, місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 180)
про стягнення 751826,44 грн.
04.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 01/13861 від 20.03.2023) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ПАЛІВЕНЕРГО» про стягнення 720 824,28 грн основної суми заборгованості, 8 242,96 грн 3% річних, 22 759,20 грн. інфляційних втрат. Позов обґрунтовано умовами договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0134-01024 від 21.05.2019.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1112/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, зокрема, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частиною 2 ст. 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Виходячи з положень наведених статей, до позовної заяви мають бути додані докази, які підтверджують певні юридичні факти з викладенням їх суті. Зазначені обставини необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У позовній заяві має міститися обґрунтований розрахунок суми, що стягується, який складається із зазначенням застосованих методів, періодів нарахування, тощо.
В тексті позову позивач зазначав, що відповідно до даних Адміністратора розрахунків у відповідача станом на 15.03.2023 наявна заборгованість у розмірі 720 864,28 грн з ПДВ, яка виникла внаслідок неповної оплати по рахункам:
- від 02.12.2022 №212202200614 (за період 01.03.2022 - 31.03.2022) на суму 611 520,63 грн за врегулювання березень 2022;
- від 05.01.2023 №501202300563 врегулювання квітня 2022 на суму 203 203,15 грн (зменшено актом корегування 16.09.2022 до акту приймання передачі за квітень 2022) - 109 303,65 грн.
Втім, доказів отримання від Адміністратора будь-яких даних на підтвердження наявності у відповідача заборгованості позовні матеріали не містять.
Також суду не надано рахунку-фактури за квітень 2022 на суму 203 203,15 грн. Наявних в позовних матеріалах рахунок за квітень містить посилання на те, що платником є ТОВ «Енерго Х», правовідносини сторін регулюються договором №0166-01024.
Позивач, окрім стягнення основного боргу просить суд застосувати положення ст. 625 ЦК України. Позовна заява містить розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 08.12.2022 по 16.03.2023.
Втім, позивач чітко не зазначив пункт договору або норму права, якими визначений порядок/строк внесення споживачем оплати за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до норм ч. 1, пп. пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
З урахуванням вищевикладеного, слідує, що подана позовна заява не відповідає положенням ст. 162, ст. 164 ГПК України.
Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (вих. № 01/13861 від 20.03.2023) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» залишити без руху.
2. Надати Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, а саме:
1) рахунок-фактуру №501202300563 від 05.01.2023;
2) розрахунки Адміністратора з відображенням наявності у відповідача заборгованості за вказаний в позові період;
3) пояснення щодо визначення періоду прострочення відповідачем зобов'язань по внесенню платежів (чітко зазначити пункт договору або норму права);
4) надати докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення документів (доказів) на виконання зазначеної ухвали суду.
3. Роз'яснити Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», що в разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і буде повернута заявнику згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 07.04.2023 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ярешко