Справа № 515/504/23
Провадження № 2-з/515/760/23
Татарбунарський районний суд Одеської області
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
05 квітня 2023 року м.Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі судді Зубова О.В., секретар судового засідання Чумаченко Д.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
28 березня 2023 року до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивачка просить стягнути з відповідача борг за розпискою від 03 лютого 2022 року у розмірі 150 000 грн, посилаючись на невиконання останнім зобов'язання у добровільному порядку.
Ухвалою судді від 05.04.2023 року відкрито провадження у справі.
Одночасно з позовом позивачка подала заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт майно відповідача, а саме на 7/120 частки квартири АДРЕСА_1 . Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому.
Заяву розглянуто згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників процесу.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, прийшов до такого.
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ України "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Сам по собі факт наявності спору у суді не є єдиною підставою для забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на порушення ОСОБА_2 зобов'язань за договором позики щодо повернення боргу у розмірі 150 000 грн. Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу за договором у грошовому виразі.
Позивачка не надала суду доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а відповідач вживає заходи щодо відчуження належного йому майна, а також того, що обраний нею захід забезпечення грошових вимог буде співмірним із обмеженням прав власника вище вказаного майна.
Суду не представлені докази належності відповідачу на праві власності саме квартири АДРЕСА_2 та її вартість.
З наданного витягу вбачається що він є власником 7/120 частки будинку АДРЕСА_1 , а ні квартирі 2-3 в ньому.
Не надано доказів з чого саме складаються 7/120 частки будинку АДРЕСА_1 , які приміщення знаходяться в його користуванні. Виходячи з обґрунтування заяви його частка складається саме з окремої квартири 2-3 в цьому будинку, вартість якої може значно перевищувати ціну позову, що дає підстави вважати не співмірним забезпечення з ціною самого позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову ОСОБА_1 належним чином не обґрунтовані, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 7/120 частки квартири АДРЕСА_2 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.С.Зубов