Справа №523/14330/22
Провадження №1-кп/523/871/23
07.04.2023 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності обвинуваченого, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні №12022162490001049 від 18.10.2022р. за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України,-
Встановив:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.
Вивченням матеріалів встановлено, що під час підготовчого провадження на підстав ст.315 ч.3 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 8.02.2023 року був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 8.04.2023р.
У ході підготовчого судового засідання прокурор надав письмове клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні інкримінованого йому злочину, яке відноситься до категорії тяжкого, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, маючи не зняту та непогашену судимість вчинив новий злочин у період дії воєнного стану, не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків, утриманців, у зв'язку з чим ризики, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України не змінилися та дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам.
Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особу ОСОБА_5 , який за змістом обвинувального акту офіційно не працевлаштований, не має постійних джерел доходів, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та покарання, що загрожує у разі визнання особи винною, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду або вдатися до спроб будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню; вислухавши думку учасників процесу - захисника ОСОБА_4 , яка заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, вважаючи клопотання не доведеним, оскільки прокурор посилається на ризики, які є ймовірними припущеннями, в свою чергу зазначаючи, шо підзахисний вину визнав повністю, викрадене майно повернуте, вимоги матеріального характеру відсутні, тому ризик впливу взагалі відсутній, водночас посилаючись на поганий стан здоров'я підзахисного, підтверджуючи свої доводи копіями документів, також вказуючи на ту обставину, що ОСОБА_5 має місце проживання та реєстрації, у зв'язку з чим просила застосувати до підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; обвинуваченого, який приєднався до думки захисника; враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за необхідне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за наступними підставами.
За змістом ст.331 ч.3 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд по справі ще триває, за змістом даного пред'явленого обвинувачення дії ОСОБА_5 за ст.185 ч.4 КК України відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, за який, у разі визнання особи винною, передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який, виходячи зі змісту обвинувального акту, раніше притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі за скоєння злочинів майнової спрямованості, свідомо вчинив умисне кримінальне правопорушення, не має постійних джерел доходів для матеріального існування, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження, вбачається ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку що раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та ступеню тяжкості інкримінованого обвинуваченому діяння, на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, що на даній стадії судового провадження унеможливлює застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, будь-яких виключних обставин, які б були перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, судом не встановлено.
Статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно положення ст.182 ч.4 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно положення ст.182 ч.5 п.2 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням тієї обставини, що ухвалою Суворовського районного суд м. Одеси від 8.02.2023 року ОСОБА_5 був визначений розмір застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, характер та обставини інкримінованого обвинуваченому діяння за ст.185 ч.4 КК України, вчиненого в умовах воєнного стану, а також наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає за можливе в якості альтернативного запобіжного заходу та гаранту виконання обов'язків визначити розмір застави у межах розміру, передбаченого п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину - а саме 40 розмірів прожиткового мінімуму, що станом на 1.01.2023р. складає 2684 гривень, тобто 107360 гривень, що на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 183, 194, 196, 205, 331, 369-372, 392 КПК України, суд,-
Постановив:
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 5.06.2023р. включно з визначення розміру застави.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України у межі - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1.01.2023р., що складає 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень.
Зазначену суму підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести на депозитний рахунок для зараховування заставних сум:
Призначення платежу: відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 7.04.2023 року заставна сума за ОСОБА_5 .
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов'язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали складає 60 днів з дня її проголошення та припиняє свою дію 5.06.2023 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя: ОСОБА_1