Справа № 523/4288/23
Провадження №2/523/2697/23
"05" квітня 2023 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Бузовського В. В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
за участі:
представника позивачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, про стягнення додаткових витрат на дитину, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування вимог посилалася на те, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 1996 року по 2006 рік. Від шлюбу є діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач. Батько добровільно допомоги на утримання повнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання не надає. Позивачка вказує про те, що самостійно вона не має можливості надати доньці необхідне і достатнє утримання, а у відповідача є можливість надавати допомогу на тримання доньки, яка продовжує навчання. У зв'язку з вищевказаним позивачка звернулася до суду з цим позовом та просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в розмірі у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця з дати подачі позову до виповнення донькою 23 років, за умови продовження навчання. Також, позивачка просить суд стягнути з відповідача понесені нею додаткові витрати на утримання доньки у розмірі 150 євро та 9804 грн., які понесені нею до досягнення донькою повноліття. Позивачка вказує про те, що вищевказані кошти були витрачені на оплату послуг щодо паралельного навчання за програмою подвійного диплому у Вищій школі Внутрішньої безпеки в м.Лодзь (Польща) та ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом», що пов'язано з розвитком здібностей дитини. Враховуючи вищевикладене, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність (а.с.77), відзив на позов не подавав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 1996 року по 2006 рік знаходилися у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу є діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.45).
Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 22.09.2006 року, з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку щомісячно до виповнення старшою дитиною 18 років (а.с.22-23).
Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 22.11.2010 року, ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24-25).
Відповідно до письмової довідки ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» №163 від 24.10.2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається в ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом», стаціонар денного відділення, контрактна форма навчання. Строк навчання з 09.06.2022 року по 15.06.2025 року (а.с.7);
Відповідно до копії контракту від 09.06.2022 року, вартість навчання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» становить у розмірі 23 400 на рік, строк навчання 3 роки (а.с.10-11).
20.09.2021 року між Вищою школою Внутрішньої безпеки в м.Лодзь (Польща), ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» та ОСОБА_2 укладено контракт на навчання за програмою «Подвійний диплом», строк навчання 4 р.6 м., вартість навчання становить 300 євро за рік, вартість послуг академії -21 296,00 грн. (а.с.8-9).
Відповідно до наданих позивачкою квитанцій, які містяться в матеріалах справи, позивачка сплатила вартість навчання у розмірі 300 євро (а.с.12).
З матеріалів справи вбачається про те, що відповідач ОСОБА_3 з 21.03.2014 року по теперішній час знаходиться на військовій службі та щомісячно отримує грошове забезпечення.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на допомогу припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування та найважливішим обов'язком батьків.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, регламентовано, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частина 1 статті 185 СК України закріплює правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
За приписами ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року № 2402-III, з відповідними змінами та доповненнями, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ст. 185 СК України).
Пунктом 18 Постанови пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 постановлено, до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У даному випадку мова йде про додаткові витрати, а не про додаткове стягнення коштів на утримання дитини. Проте, в окремих випадках, через особливі обставини (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини тощо) потрібні значні додаткові витрати. Тому розмір додаткових витрат, що стягуються повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.
Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Відповідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Тобто, заявляючи разові, періодичні або постійні витрати, необхідно надати суду докази усієї суми витрат та їх необхідність, тобто, якщо це витрати, пов'язані з особливим станом здоров'я дитини, то необхідно надати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також вартість ліків, які необхідно придбавати дитині та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво) і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суд повинен врахувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси і обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлено про те, що оплата позивачкою паралельного навчання її доньки, за позицією Верховного Суду у справі № 205/4622/16-ц від 30 січня 2019 року, не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, передбаченими статтею 185 СК України.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а саме задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та відмову в задоволенні вимог про стягнення додаткових витрат на дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про стягнення аліментів, допускає негайне його виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 82, 95, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дитини, яка продовжує навчання у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 07.03.2023 року і до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 двадцяти трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 , або до припинення навчання.
В частині вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1 073,60 грн.
В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду згідно ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.04.2023 року.
Суддя: