Справа № 523/16390/20
Провадження №2/523/635/23
"30" березня 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Середи І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Щербан О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , правонаступник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на частину спадкового майна,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на частину спадкового майна, в якому просила визнати за нею право власності на 2/5 частини квартири в АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв.м., у порядку спадкування за заповітом від 22 березня 2017 року ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5 частину та за заповітом від 22 березня 2017 року ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/5 частину.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказувала на те, що за життя її батьки склали заповіти, якими заповідали усе своє майно позивачці, у тому числі і квартиру АДРЕСА_2 , яка належала їм разом із відповідачами на праві спільної часткової власності. Після смерті батьків вона прийняла спадщину у встановленому законом порядку, подавши нотаріусам відповідні заяви, проте оформити спадкові права вона не може через відсутність у неї оригіналів правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим нотаріус відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину, роз'яснивши право на звернення до суду з позовними вимогами.
30 жовтня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
12 квітня 2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
02 серпня 2022 року провадження у справі було зупинено у зв'язку зі смертю позивачки до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини після її смерті.
Ухвалою суду від 08 лютого 2023 року до участі у справі в якості правонаступника позивачки ОСОБА_1 було залучено ОСОБА_2 .
Сторони у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник правонаступника позивачки - ОСОБА_8 звернулася до суду із заявою про розгляд справи у їх відсутності, в якій також підтримала позовні вимоги.
Відповідачі із клопотаннями до суду не зверталися, про причини неявки суд не повідомляли, письмові заперечення проти позову не надсилали.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України суд з письмової згоди представника правонаступника позивачки ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд зі згоди представника позивача та відповідно до положень ст.280 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , була донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17 серпня 2018 року, актовий запис № 1105 (а.с.7).
Її батькам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також відповідачам: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у рівних частках належала квартира АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 6 грудня 1996 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства при виконкомі Одеської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження № 16-3473 (а.с.12).
За своє життя батьки позивачки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 склали заповіти, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хімченком Р.О. 22 березня 2017 року за № 352 та № 353, якими заповідали усе своє майно позивачці ОСОБА_1 (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджуються свідоцтвом про смерть від 02 квітня 2018 року серія НОМЕР_2 (а.с.8).
Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із 1/5 частки квартири АДРЕСА_3 , а також земельної ділянки АДРЕСА_4 .
02 жовтня 2018 року на підставі заяви позивачки державним нотаріусом Четвертої Одеської нотаріальної контори була заведена спадкова справа № 774/2018 відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
Заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка подала також його дружина - ОСОБА_7 , якій державним нотаріусом Бойченко О.Є. було роз'яснено, що вона пропустила шестимісячний строк, встановлений законом для прийняття спадщини, і на час відкриття спадщини не була зареєстрована разом із спадкодавцем.
15 листопада 2018 року позивачка звернулася до Суворовської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона у встановлений законом строк прийняла спадщину за заповітом після смерті батька.
За результатами розгляду даної заяви державний нотаріус Бойченко О.Є. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки позивачка ОСОБА_1 не надала правовстановлюючих документів на частку квартири АДРЕСА_3 .
03 квітня 2020 року помирає мати позивачки - ОСОБА_7 , актовий запис №3548 від 04 квітня 2020 року, що підтверджуються свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 виданим повторно 05 травня 2020 (а.с.9).
Після її смерті на підставі заяви відповідачки ОСОБА_3 , доньки спадкодавиці, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мазаратій І.В. заведена спадкова справа № 35/2020.
15 вересня позивачка ОСОБА_1 також подає заяву про прийняття спадщини після смерті матері.
Проте приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Мазаратій І.В. також роз'яснив позивачці, що в разі відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, вона має право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_7 .
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
У відповідності до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За нормами ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За нормами ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1,3 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Пленум Верховного Суду України в постанові № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» п. 23, роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Згідно з вимогами ч. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженого наказом Мін'юсту України від 22 лютого 2012 року № 296/5 нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно (п.4.16 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами).
Як видно з матеріалів справи, позивачка вчинила дії щодо прийняття спадщини, подавши заяви у встановлений законом шестимісячний строк після смерті і батька, і матері.
Відповідачі відзив на позов та оригінал правовстановлюючого документу про право власності на квартиру не надали.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно померлих батьків у порядку спадкування за заповітом підлягають задоволенню, оскільки через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, вона була позбавлена можливості оформити спадкові права у нотаріальному порядку.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на частину спадкового майна задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частини квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 42,5 кв.м. у порядку спадкування за заповітом, складеним 22 березня 2017 року ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5 частину квартири та за заповітом, складеним 22 березня 2017 року ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/5 частину квартири.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення складено 30 березня 2023 року.
Суддя