Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 504/1357/21
Номер провадження: 1-кп/511/62/23
07 квітня 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області кримінальне провадження №12020160330000819, внесено до ЄРДР від 12.08.2020 року за обвинуваченням :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березники, Пермської області, громадянина України, одруженого, працюючого ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Барбоєни, Ніспоренського району, р. Молдови, громадянина України, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України,
12 серпня 2020 року, приблизно о 15.00 годині, водій ОСОБА_5 , керував технічно справним автомобілем марки Volkswagen Polo, номерний знак НОМЕР_1 та перевозив на передньому правому пасажирському сидінні пасажира ОСОБА_7 , здійснював рух по проїзній частині автодороги сполученням Одеса - Южне від м. Одеса у напрямку м. Южне, а саме до території ТРЦ «Рів'єра», що в с. Фонтанка Лиманського району Одеської області.
Так, ОСОБА_5 , рухаючись по проїзній частині автодороги сполученням Одеса- Южне в с. Фонтанка Лиманського району Одеської області, та наближаючись до регульованого перехрестя, а саме до виїзду з території ТРЦ «Рів'єра», на якому черга проїзду регулюється сигналами світлофорів, на світловий сигнал світлофору жовтого кольору, який забороняє рух, мав намір здійснити маневр повороту наліво.
У той самий час по проїзній частині автодороги сполученням Одеса-Южне, по зустрічній полосі, водій ОСОБА_4 , керував технічно справним автомобілем марки Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_2 та здійснював рух від м. Южне у напрямку м. Одеса, та наблизившись до регульованого перехрестя став його проїжджати на жовтий світловий сигнал світлофору зі швидкістю яка перевищує дозволену 50 км./год, при русі в населеному пункті.
Далі, обвинувачений ОСОБА_5 , грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України і свідомо допускаючи факт можливого виникнення і розвитку аварійної ситуації, при відсутності будь-яких перешкод технічного характеру, керуючи автомобілем, наближаючись до регульованого перехрестя, на якому черга проїзду регулюється сигналами світлофорів, на світловий сигнал світлофору жовтого кольору, який забороняє рух та попереджає про наступну зміну сигналів, невірно оцінив дорожню обстановку, яка склалася, вкрай уважним не був та не вжив негайно заходи щодо зменшення швидкості руху аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, продовжив рух, не зупиняючись перед наявною дорожньою розміткою стоп-лінія, яка передбачено п. 1.12 Правил дорожнього руху України та допустив зіткнення передньою частиною автомобілю марки Volkswagen polo номерний знак НОМЕР_1 , з передньою частиною автомобілю марки Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який продовжував рух на регульованому перехресті на заборонений жовтий сигнал світлофору з наміром руху прямо.
В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_4 , грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху і свідомо допускаючи факт можливого виникнення і розвитку аварійної ситуації, при відсутності будь-яких перешкод технічного характеру, керуючи автомобілем, не дотримався швидкісного режиму в населеному пункті, наближаючись до регульованого перехрестя на якому черга проїзду регулюється сигналами світлофорів, на світловий сигнал світлофору жовтого кольору, який забороняє рух та попереджає про наступну зміну сигналів, невірно оцінив дорожню обстановку, яка склалася, вкрай уважним' не був та не вжив негайно заходи щодо зменшення швидкості руху аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, продовжив рух через перехрестя прямо, не зупиняючись перед наявною дорожньою розміткою стоп-лінія, яка передбачено п. 1.12 Правил дорожнього руху України та допустив зіткнення передньою частиною автомобілю марки Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_2 , з передньою частиною автомобілю марки Volkswagen Polo, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який продовжував рух на регульованому перехресті на заборонений жовтий сигнал світлофору з наміром виконання маневру повороту на ліво.
За результатами дорожньо-транспортної події пасажир автомобілю марки Volkswagen Polo, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки у вигляді перелому тіла грудини та 11-го лівого ребра, які згідно п. 2.2.2. та 4.6. «Правил судово-медичного . визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.) по критерію тривалості розладу здоров'я відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Таким чином, водій ОСОБА_5 та водій ОСОБА_4 допустили порушення вимог пунктів 2.3 б); 8.7.3 ґ); п.8.10 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
п.2.3.б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов 'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 8.7.3 - сигнали світлофора мають такі значення: г) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
п. 8.10 - у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12(стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Крім цього, водій ОСОБА_4 також допустив порушення вимог п.12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
п. 12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год (нові зміни з 01.01.2018);
п. 12.9 б) -водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 Знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості”, 3.31 Знак 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно водій автомобіля Volkswagen Polo, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 та водій автомобіля Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , належним виконанням вимог пунктів 8.7.3 ґ); 8.10; Правил дорожнього руху України, мали технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній події та їх фактичні дії перебувають у причинному зв'язку з її настанням.
Дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні правопорушення визнав повністю, суду показав, що він рухався по проїзній частині автодороги сполученням Одеса-Южне, по зустрічній полосі, керував автомобілем марки Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_2 та здійснював рух від м. Южне у напрямку м. Одеса, та наблизившись до регульованого перехрестя став його проїжджати на жовтий світловий сигнал світлофору. Під'їхав до стоп-лінії, побачив автомобіль під керуванням ОСОБА_5 , який намагався здійснити поворот, полоса зустрічного руху була вільна. Він вирішив, щоб уникнути зіткнення звернути к кювет. Він визнає, що порушив правила дорожнього руху, але вважає, що і ОСОБА_5 їх порушив, так як також виїхав на перехрестя доріг на жовтий сигнал світлофора, а також пересік подвійну суцільну полосу . Він погоджується з тим, що перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті, однак вважає, що і ОСОБА_5 рухався з недозволеною швидкістю. Стверджував, що той також під час ДТП виїздив на зустрічну смугу, а потім повернувся на свою смугу руху.
В свою чергу обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнав та суду дав наступні покази. Обвинувачений зазначив, що рухався у крайній лівій смузі автодороги Одеса -Южне у напрямку м.Южне та мав намір здійснити поворот наліво на перехресті доріг. На полосі його руху відбулося зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4 . При цьому зазначив, що зіткнення автомобілів відбулося за лінією дорожньої розмітки стоп лінія, у напрямку м.Южне. Він рухався зі швидкістю приблизно 10-15 км/год, а ОСОБА_4 біля 80 км/год. Коли під'їхав до перехрестя, на світлофорі вже був блимаюче зелене світло, а потім загорівся жовтий сигнал світлофора, він знаходився перед стоп-лінією, а лівими колесами на нульовій відмітці першої лінії подвійної суцільної розмітки, яку не перетинав, а тому вважає, що винуватим у даному зіткненні транспортних засобів є саме водій ОСОБА_10 .
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася на розгляд справи, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, раніше надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. (а.с. 93 т.1)
Цивільний позивач ОСОБА_11 судовому засіданні позов підтримала, в подальшому надала суду заяву про розгляд справи та заявленого нею позову без її участі, повідомивши суд, що нею надано всі докази по справі. (а.с. 129 т.3)
Між тим суд, не зважаючи на повне невизнання виним обвинуваченим ОСОБА_5 та визнавальні покази ОСОБА_4 вважає, що вина обох обвинувачених у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом письмовими доказами:
- протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 12.08.2020 року, а саме регульованого перехрестя: автодороги сполученням Одеса-Южне, виїзд з ТРЦ «Рів'єра», що в межах с. Фонтанка Лиманського району Одеської області, в ході якого виявлено автомобілі марки «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 та «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 з механічними пошкодженнями характерними для ДТП (а.с.54 т.2);
- схемою дорожньо-транспортної пригоди до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 12.08.2020 року, на якій зафіксовано місце дорожньо-транспортної події - перехрестя автодороги сполученням Одеса-Южне та дороги з виїздом з ТРЦ «Рів'єра», що в межах с. Фонтанка Лиманського району Одеської області, розташування транспортних засобів автомобілів марки «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 та «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 з механічними пошкодженнями після зіткнення (а.с.63 т.2);
- постановою слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області від 13.08.2020 року , відповідно до якої визнано у справі речовими доказами - автомобілі марки «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 та «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 з відповідним накладенням арешту на майно на підставі ухвал слідчого судді від 14.08.2020 року (а.с.70, 75, 81 т.2)
- висновком автотехнічної експертизи по технічному стану автомобіля від 17.09.2020 року, відповідно до якого автомобіль марки «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної події перебував у технічно-справному стані (а.с.87 т.2);
- висновком автотехнічної експертизи по технічному стану автомобіля від 17.09.2020 року, відповідно до якого автомобіль марки «Volkswagen Polo,», номерний знак НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної події перебував у технічно-справному стані (а.с.95 т.2)
- висновком транспортно-трасологічної експертизи слідів та пошкоджень на автомобілі від 28.09.2020 року №20-5147, відповідно до якого первинний контакт під час дорожньо-транспортної події мав місце передньою частиною автомобілю марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 з передньою частиною автомобілю марки «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 . При цьому експерт зазначив, що встановити місце зіткнення автомобілів не є можливим по причині відсутності достатньої слідової інформації. (а.с.104 т.2);
- протоколом огляду від 04.09.2020 року з роздруківкою стопкадрів , відповідно до якого оглянуто виданий Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області для долучення до матеріалів кримінального провадження цифровий носій - диск «Verbatim DVD-R16x 4.7Gb 120 міn», на якому зафільмовано відеозапис дорожньо - транспортної події за участю автомобілів марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 та «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 від 12.08.2020 року в період часу з 13.51.40 по 13.51.52 . Зокрема на відео зафільмовано автодорогу з наявним регульованим перехрестям та рух в протилежних напрямках транспортних засобів, які схожі на автомобілі учасників даного ДТП (а.с.114 -118 т.2) ;
- постановою слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області від 13.08.2020 року , відповідно до якої визнано у справі речовим доказом - диск «Verbatim DVD-R16x 4.7Gb 120 міn», на якому зафільмовано відеозапис ДТП за участю автомобілів марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 та «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 від 12.08.2020 року в період часу з 13.51.40 по 13.51.52. (а.с.119 т.2)
- висновком відеотехнічної та автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобілів марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 та «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 від 16.11.2020 року №20-5654/5655, відповідно до якого:
1) щодо дій ї водія автомобілю «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , то вони не відповідали вимогам пунктів 8.7.3 ґ); 8.10; Правил дорожнього руху України, так у разі увімкнення жовтого сигналу світлофора, що забороняє рух, ОСОБА_5 повинен був зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12. (стоп-лінія), належним виконанням умов цих пунктів водій ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти настанню даної ДТП; дії водія, які не відповідали вимогам цих пунктів, створювали умови для настання події та знаходились в причинному зв'язку з настанням ДТП;
2) щодо дій водія автомобілю «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , то вони не відповідали вимогам пунктів 8.7.3 ґ); 8.10; 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, , так у разі увімкнення жовтого сигналу світлофора, що забороняє рух, ОСОБА_4 повинен був зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12. (стоп-лінія) та не перевищувати щвидкість руху в населених пунктах (50 км/год) , належним виконанням умов цих пунктів водій ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти настанню даної ДТП; дії водія, які не відповідали вимогам саме пунктів 8.7.3 ґ); 8.10 ПДР створювали умови для настання події та знаходились в причинному зв'язку з настанням ДТП (а.с.128 т.2);
- висновком судово-медичної експертизи від 24.11.2020 року №179 , відповідно до якого у пасажира ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у виді малої закритої травми грудної клітки у вигляді перелому тіла грудини та 11-го лівого ребра, які призвели до розладу здоров'я тривалістю понад три тижні (21 день) і за цим критерієм відносяться до середнього ступеню тяжкості (а.с.154 т.2);
- протоколом проведення слідчого експеримента від 11.02.2021 року за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , проведеного за клопотанням експерта ОНДКЦЕ МВС України з метою встановлення місця зіткнення автомобілів, місця розташування транспортних засобів, відповідно до якого ОСОБА_5 на місці події показав як відбулося зіткнення автомобілів, місце їх зіткнення та розташування після ДТП (а.с.222 т.2);
- протоколом проведенні слідчого експеримента від 11.02.2021 року за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , проведеного за клопотанням експерта ОНДКЦЕ МВС України з метою встановлення місця зіткнення автомобілів, місця розташування транспортних засобів, відповідно до якого ОСОБА_5 на місці події показав як відбулося зіткнення автомобілів, місце їх зіткнення та розташування після ДТП (а.с.227 т.2);
- висновком комплексної судової автотехнічної та відеотехнічної експертизи №21-1931/1932 від 12.04.2021 року обставин зіткнення автомобілів марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 та «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до якого:
1) цифровий носій - диск «Verbatim DVD-R16x 4.7Gb 120 міn», на якому зафільмовано відеозапис дорожньо - транспортної події за участю автомобілів марки «Volkswagen Polo» та «Nissan Leaf», містить один мультимедійний файл з відео-звукозаписом, відеоряд у файлі ознак порушення неперервності не містить, придатний для дослідження його метаданих, а відеозапис у ньому ознак порушення неперервності не містить;
2) покази водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відносно механізму розвитку подій, відповідно до проведених слідчих експериментів за їх участю від 11.02.2021 року експерт визнав технічно неспроможними і при проведенні експертизи не приймав їх до уваги;
3) щодо дій водія автомобілю «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , то вони не відповідали вимогам пунктів 8.7.3 ґ); 8.10; Правил дорожнього руху України, так у разі увімкнення жовтого сигналу світлофора, що забороняє рух, ОСОБА_5 повинен був зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12. (стоп-лінія), належним виконанням умов цих пунктів водій ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти настанню даної ДТП; дії водія, які не відповідали вимогам цих пунктів, створювали умови для настання події та знаходились в причинному зв'язку з настанням ДТП;
4) щодо дій водія автомобілю «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , то вони не відповідали вимогам пунктів 8.7.3 ґ); 8.10; 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, , так у разі увімкнення жовтого сигналу світлофора, що забороняє рух, ОСОБА_4 повинен був зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12. (стоп-лінія) та не перевищувати швидкість руху в населених пунктах (50 км/год) , належним виконанням умов цих пунктів водій ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти настанню даної ДТП; дії водія, які не відповідали вимогам саме пунктів 8.7.3 ґ); 8.10 ПДР створювали умови для настання події та знаходились в причинному зв'язку з настанням ДТП. ( а.с. 89 т.3 )
Крім наданих доказів суд вважає що частково вина обох обвинувачених у вчиненні даного правопорушення підтверджується і наявним у справі висновком експертизи, проведеної спеціалістами ОНДКЦЕ МВС України №КСЕ-19/116-21/204 від 01.03.2021 року транспортно-трасологічної, автотехнічної та фототехнічної експертизи, яка також проводилась в рамках даного кримінального провадження за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до якого підтверджено факт порушення учасниками даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 п. п. 12.4, 8.7.3 г); 8.10. та 8.11. ПДР та ОСОБА_5 - п.8.7.3 г) ПДР. (а.с.242 т.2)
Суд, повно дослідивши надані суду по справі докази , прийшов до висновку, що висунуте ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України у порушенні правил безпеки дорожнього руху знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи і обоє обвинувачених причетні до вчинення даного кримінального правопорушення не дивлячись на повне невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 .
Вищенаведені докази суд визнає належними та допустимими доказами, отриманими відповідно до норм КПК в рамках даного кримінального провадження.
Суд вважає, що позиція обвинуваченого ОСОБА_5 щодо непричетності його до вчинення даного кримінального правопорушення не підтверджена зібраними у справі доказами, його покази щодо розвитку подій є неспроможними, вони спростовані показами обвинуваченого ОСОБА_4 та протирічать відезапису даної події, висновкам експертиз.
Щодо доводів захисту про визнання доказів недопустимими.
Так захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання про визнання недопустими доказами по даному кримінальному провадженню:
- диску «Verbatim DVD-R16x 4.7Gb 120 міn», на якому зафільмовано відеозапис дорожньо - транспортної події:
- висновку відеотехнічної та автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобілів марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 та «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 від 16.11.2020 року №20-5654/5655;
- висновку комплексної судової автотехнічної та відеотехнічної експертизи №21-1931/1932 від 12.04.2021 року обставин зіткнення автомобілів марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 та «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 .
Клопотання захисника мотивоване тим, що відеозапис на диску не є оригіналом, а копією, містить відображення з обставинами ДТП, яке було відтворено на екрані монітора, пристрій, за допомогою якого було здійснено зйомку з монітора невідомий, а тому вважає, що даний доказ отримано з порушенням норм КПК. Відповідно недопустимими є і висновки експертиз, які було отримано на підставі недопустимого доказу ( доктрина «плодів отруйного дерева»).
Мотиви суду щодо відмови в задоволенні клопотання захисника.
Вмотивовуючи своє рішення вищенаведеними доказами суд врахував, що відповідно до рішення Конституційного суду України №12рп/2011 від 20.10.2011 року визнавати допустимими та використовувати як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення права і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
При цьому Європейський суд з прав людини ,ухвалюючи рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення, тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.99 КПК до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати в тому числі і відповідно до п.1,3 статті - матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні), складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.
Відповідно до статті 94 КПК України усі докази оцінюються з точки зору: належності, допустимості, достовірності та достатності. Згідно зі змістом ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Так відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Так судом із матеріалів в справи встановлено, що цифровий носій - диск «Verbatim DVD-R16x 4.7Gb 120 міn» , на якому зафільмовано відеозапис дорожньо - транспортної події за участю автомобілів марки «Volkswagen Polo» та «Nissan Leaf», був наданий по даному кримінальному провадженню Фонтанською селищною радою Лиманського району Одеської області для долучення до матеріалів справи, тобто джерело походження даного доказу відомо і зазначено в протоколі огляду цього доказу.
04.09.2020 року відповідно до протоколу огляду цифрового носія інформації його було оглянуто слідчим, переглянуто, виготовлено роздруківку стопкадрів та винесено постанову про визнання відеозапису, який міститься на цифровому носії інформації речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження до матеріалів кримінального провадження №12020160330000819.
Таким чином долучення слідчим до матеріалів кримінального провадження відеозапису дорожньо - транспортної події за участю автомобілів марки «Volkswagen Polo» та «Nissan Leaf» з камери відеоспостередження на перехресті доріг , який містився на цифровому носії диск «Verbatim DVD-R16x 4.7Gb 120 міn» було здійснено у передбачений КПК спосіб.
Не встановлення технічних характеристик пристрою, на який велася відеофіксація , його сертифікації та порядку передачі відомостей на сервер не ставлять під сумнів належність та допустимість вказаного доказу, з огляду на положення статей 85-87 КПК.
Такий висновок суду узвгоджується з правовими позиціями ВС , висловленими у постанові ВС у справі від 25.03.2019 р. справа №754/2178/18, у постнові від 02.10.2019 року у справі №159/2377/17.
Далі, судом із висновку комплексної судової автотехнічної та відеотехнічної експертизи №21-1931/1932 від 12.04.2021 року судом встановлено, що диск «Verbatim DVD-R16x 4.7Gb 120 міn», на якому зафільмовано відеозапис дорожньо - транспортної події за участю автомобілів марки «Volkswagen Polo» та «Nissan Leaf», містить один мультимедійний файл з відео-звукозаписом, відеоряд у файлі ознак порушення неперервності не містить, придатний для дослідження його метаданих, а відеозапис у ньому ознак порушення неперервності не містить. В мотивувальні частині висновку експерт зазначив, що наданий носій дозволяє зчитувати записану на ньому інформацію, на ньому виявлено один відеофайл відеозапису «VID-20200907-WA0059.mp4», відеозапис у цьому файлі імовірно здійснювався зйомкою з рук з монітору системи відеоспостереження.
Тому суд, вирішуючи питання щодо допустимості даного доказу , впершу чергу приймає до уваги висновок експертизи, відповідно до якого експерт встановив технологічні властивості відеограми на диску за відсутності оригіналу та оригінального пристрою.
При цьому в ході досудового слідства ні оригінал запису, ні записуючий пристрій та їх місцезнаходження встановлені не були, ще на стадії досудового розслідування можливості отримання відеозапису в іншому форматі були вичерпані через сплив достатнього часу з моменту події дорожньо-транспортної пригоди, про що було повідомлено експертів, в свою чергу і на стадії судового розгляду такі можливості були вже вичерпані.
Відтак, суд приходить до висновку , що наданий відеозапис «VID-20200907-WA0059.mp4» на диску «Verbatim DVD-R16x 4.7Gb 120 міn» може бути використаний як належний доказ, тобто як такий, що здатний своїм змістом встановлювати факти та обставини, що мають значення для кримінального провадження.
В даному випадку суд вважає, що для оцінки даного доказу на предмет його допустимості не може бути застосовано як прецедентну ухвалу ВС від 31.10.2019 року у справі №404/700/17, на яку посилається у клопотанні захисник, так як по матеріалах цієї справи саме на підставі висновку експерта судом було визнано такого виду доказ недопустим.
Між тим на думку захисту про недопустимість даного доказу свідчить інший висновок - це висновок експерта №КСЕ-19/116-21/204 від ОНДКЦЕ МВС України транспортно-трасологічної, автотехнічної та фототехнічної експертизи, яка також проводилась в рамках даного кримінального провадження за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 .
Так відповідно до даного висновку, експерт на низку поставлених на вирішення експерта запитань не надав висновок, так як для огляду йому не були надані транспортні засоби та не взяв до уваги під час проведення експертного дослідження цифровий носій - диск «Verbatim DVD-R16x 4.7Gb 120 міn», на якому зафільмовано відеозапис дорожньо - транспортної події за участю автомобілів марки «Volkswagen Polo» та «Nissan Leaf».
В мотивувальній частині висновку зазначив, що даний відеозапис є копією , йому не вдалося встановити частоту відеозображень, визначити достовірність даних, які зафіксовані на відеозображені, а тому експертний висновок надавав на підставі наданих йому інших доказів у справі і прийшов до висновку, про винуватість у скоєні даної ДТП водія ОСОБА_4 , який порушив вимоги п. 12.4, 8.7.3 г); 8.10. та 8.11. ПДР і зазначив , що саме його дії знаходяться в причинному зв'язку з настанням події. В свою чергу водій ОСОБА_5 за висновком експерта хоч і порушив вимоги п.8.7.3 г) ПДР , однак його дії не знаходяться у причинному зв'язку з настанням події.
Між тим, суд вважає, що даний висновок експерта не може слугувати доказом недопустимості відеозапису з камери відеоспостереження, а відповідний висновок в частині невинуватості ОСОБА_5 не приймається судом як необ'єктивний до уваги з огляду на таке.
Так за клопотанням захисника було призначено дану експертизу як комплексну -автотехнічну , траснпортно-трасологічну та відеотехнічну експертизи.
Між тим на розгляд експерта жодного питання щодо можливості встановити технологічні властивості даного відеозапису не виносилось, відповідно експертом по даному доказу жодного висновку не приймалось.
На відміну від цього висновку, на розгляд експертів в рамках експертного висновку №21-1931/1932 , наданого експертами ОНДІСЕ було включено питання наступного змісту - чи є ознаки втручання у вигляді форматування, зміни , тощо у наданому на дослідження відеозаписі обставини ДТП, якщо так, які саме, якщо ні, то чи придатний він для дослідження, на який експерт надав обгрунтований висновок.
Також суд вважає, що дії експертів ОНДІСЕ по використанню даного доказу для надання експертного висновку також були вчиненні відповідно до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом МОЗ від 08.10.1998 року за №53/5, зокрема п.3.5. даної інструкції, відповідно до якої коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.
Відтак суд на підставі аналізу законодавства та судової практики приходить до висновку, що відеозапис дорожньо - транспортної події за участю автомобілів марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 та «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 , який розміщений на цифровому носієві - диск «Verbatim DVD-R16x 4.7Gb 120 міn» є допустими доказом в даному кримінальному провадженні, а тому на його підставі можуть бути встановлені обставини та факти по даному кримінальному провадженню, і відповідно підстав для застосування «доктрини плодів отруєного дерева» до висновків експертиз , наданих на підставі дослідження даного доказу, також не має.
Кваліфікація дій.
Тому суд, прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення , а їх дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Щодо призначення покарання.
Суд призначаючи, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 покарання за вчинений злочин, враховує, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має не меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступень тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, наслідки злочину.
Обставини, які обтяжують покарання для обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлені.
Обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненні інкримінованого йому злочину, що є обставиною, яка в силу ст. 66 КК України, пом'якшує його вину за вчинений злочин.
Суд також приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 злочин вчинив вперше, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має позитивну характеристику з місця проживання та виховує двох неповнолітніх дітей. (а.с.120-124 т.3)
Також суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 злочин вчинив вперше, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, виховує двох неповнолітніх дітей.(а.с.111-115 т.3)
Також відповідно до ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціальну-психологічну характеристику обвинувачених.
Так із досудових доповідей, наданих органом пробації на обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судом встановлено, що з урахуванням особистості обох обвинувачених, їх способу життя, існує низька ймовірність вчинення повторного правопорушення, і орган пробації вважає, що виправлення осіб можливе без позбавлення та обмеження волі на певний строк. (а.с.80,86 т.1)
З урахуванням даних обставин по справи, характеризуючих даних на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вчинення кримінального правопорушення вперше, тяжкість його, беручи до уваги висновок органу пробації, суд приходить до висновку що обом обвинуваченим належить призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України у виді обмеження волі з застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, яке в санкції ч.1 ст.286 КК України є обов'язковим, із звільнення їх від відбування основного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України .
При цьому враховуючи визнавальні покази ОСОБА_4 суд вважає можливим призначити йому основне покарання та іспитовий строк у мінімальному розмірі ,передбаченому санкцією ч.1 ст.286 КК України та ст.75 КК України.
Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинувачених, покласти на них обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Призначене в такий спосіб покарання обвинуваченим ґрунтується на положеннях ст.50 та ст. 65 КК України, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.
Висновки суду щодо цивільного позову.
Цивільним позивачем ОСОБА_11 подано до суду цивільний позов від 01.06.2021 року, який в подальшому було уточнено до відповідача обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП. (а.с.43, 115 т.1)
Позов ОСОБА_11 обгрунтований тим, що в результаті транспортної події від 12.08.2020 року за участю автомобілів марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 та «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 , було заподіяно механічні ушкодження належному їй автомобілю «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 , яким під час вчинення ДТП керував її чоловік ОСОБА_4 , розмір завданої їй шкоди пошкодженням автомобіля складає 328094, 67 грн згідно висновку автотоварознавчої експертизи.
Вважає, що матеріальна шкода підлягає відшкодування страховою компанією відповідача ОСОБА_5 частково у розмірі 130000 грн, а з відповідача на підставі ст.1194 ЦК України належить стягнути для повного відшкодування шкоди , яка непокривається страховою виплатою у розмірі 198094,67 грн. Також просила стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяною пошкодженням її майна 100000 грн. (а.с.
В судовому засіданні ОСОБА_11 позов підтримала та просила його задовольнити.
Цивільний відповідач - ОСОБА_5 позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, так як він кримінальне правопорушення не вчиняв, у вчиненні події ДТП вважає винним чоловіка позивачки - ОСОБА_4 .
Суд, давши оцінку обгрунтованості заявлених позовних вимог, ознайомившись з матеріалами справи прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, та із застосуванням норм ЦПК, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Так до позовної заяви позивачем надано для дослідження копію полісу №129034029 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП , відповідно до якого цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 , була застрахована в ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний». (а.с.73 т.1)
Між тим клопотання про залучення до участі в розгляді кримінального провадження ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» як третю особу на стороні цивільного відповідача , котра не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, або відповідача суду не надано.
Крім цього, позивачем не надано суду підтвердження того, що ОСОБА_11 повідомила страховика ОСОБА_5 про страховий випадок шляхом подання відповідної письмової заяви та отримала страхове відшкодування як потерпіла.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року (провадження № 755/18006/15-ц) коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку
Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Заявлений потерпілою позов відповідно до його змісту стосується саме відшкодування шкоди, яка прямо передбачена п. 22.1 ст. 22, 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Таим чином, суд приходить до висновку, що скільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована, позивачка просить стягнути розмір завданої шкоди, який перевищує ліміт відповідальності страховика , між тим даних про звернення позивачки до страхової та даних про отримання нею страхового відшкодування або про відмову їй у виплаті в матеріалах справи не має, то відповідно суд не можливості визначити розмір відшкодування, який належить стягнути з винних осіб.
Далі суд, вважає, за необхідне зазначити наступне.
Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені статтею 1188 ЦК України, частиною першою якої визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому відповідно до вимог статті 1188 ЦК України, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.
Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.
Суд в рамках даного кримінального провадження прийшов до висновку, що у вчиненні даної події ДТП підтверджена винуватість обох водіїв , учасників ДТП - і водія ОСОБА_5 , і водія ОСОБА_4 , шкода завдана автомобілю учасника події ДТП, а тому відповідно до вимог статті 1188 ЦК України завдана кожним з них шкода підлягає відшкодуванню залежно від ступеня вини.
Між тим водій ОСОБА_4 за даним позовом в якості співвідповідача або третьої особи позивачем не залучався, даних про наявність у позивачки полісу страхування цивільно-правової відповідальності належного їй транспортного засобу, який був учасником ДТП і вина водія якого судом встановлена , суду не надано.
Відтак суд приходить до висновку, що оскільки позовні вимоги пред'явлено не до всіх належних відповідачів (не пред'явлено до страховика, до другої винної особи ), даних про виплату страховою компанією відповідача страхового відшкодування за заявою потерпілої не надано, то суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком (у межах страхових сум) і винуватцем ДТП.
Тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в рамках даного кримінального провадження , роз'яснивши ОСОБА_11 право звернення до суду в порядку цивільного судочинства з відповідними позовними вимогами до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , їх страхових компаній після виплати страховиком страхового відшкодування у межах страхових сум за заявою потерпілого або після відмови у здійсненні таких виплат.
Таким чином суд фактично відмовляє в задоволенні позову, так як він заявлений передчасно. У разі виплати страховиком страхового відшкодування чи відмові у його виплаті будуть наявні інші підстави для звернення до суду з позовними вимогами до обвинувачених, страхових компаній, що не є перешкодою для звернення до суду із позовом з інших підстав, а також в тому числі до інших відповідачів.
Така позиція суду узгоджується з висновком ВС , висловленим у постанові від у справі 10 грудня 2019 року у справі № 199/6524/18 (провадження № 51-1748км19).
У ході досудового розслідування проводилися наступні судові експертизи: судова
інженерно-транспортна експертиза №20-5149 вартістю 653,76 грн, судова інженерно-транспортна експертиза №20-5148 вартістю 817,20 грн , судова транспортна-трасологічна експертиза №20-5147 вартістю 1470,96 грн, судова комплексна автотехніча та відеотехнічна експертиза №20-5654/5655 вартістю 4903,20 грн, судова комплексна транспортна-трасологічна, автотехнічна та відеотехнічна експертиза №КСЕ-/116-21/204 вартістю 1961, 40 грн, загальна сума 9806,52 грн, які належить стягнути з обвинувачених в рівних частках на користь держави. (а.с.87,95,104, 227 т.2)
Постановою слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області від 13.08.2020 року визнано у справі речовими доказами - автомобілі марки «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 та «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 , а також на свідоцтва про реєстрацію вказаних автомобілів з відповідним накладенням арешту на майно на підставі ухвал слідчого судді від 14.08.2020 року (а.с.70, 75, 81 т.2)
Суд вважає, що належить зняти арешти накладені слідчим суддею на речові докази і вказані транспортні засоби, які були передані під час досудового слідства власникам на відповідальне зберігання та відповідно до вимог ст.100 КПК України вважати їх повернутими після набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд
Ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В задоволенні позову ОСОБА_11 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, - відмовити як заявленому передчасно.
Роз'яснити цивільному позивачеві ОСОБА_11 її право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з відповідними позовними вимогами до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , страхових компаній.
Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в рівних частках на користь держави витрати на проведення експертиз в розмірі 9806,52 грн по 4903,26 грн з кожного.
Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.08.2020 року на - автомобілі марки «Nissan Leaf» номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 29.01.2020 року, а також на автомобіль марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 29.05.2019 року.(а.с.75,81 т.2)
Речові докази на а.с. 70, 83,77 - автомобілі марки «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію вважати повернутими ОСОБА_4 та «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію вважати повернутим ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили згідно схоронних розписок.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
Вирок набрав законної сили “_____ ” ________ 20___ року
Суддя ______________ ОСОБА_1
Оригінал рішення знаходиться в суді
у справі за _______________,
провадження _______________
Голова Роздільнянського районного суду
Одеської області ___________________ ОСОБА_1