Справа №522/3322/23
Провадження №2/522/3134/23
05 квітня 2023 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Янчевій К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, що зареєстрований 03 вересня 2003 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №952, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке повторно видано 19.02.2009 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що подружнє життя з відповідачкою не склалося, у зв'язку з різними поглядами на життя та шлюбні обов'язки. Подружжя втратило почуття любові та взаєморозуміння.
Сімейні стосунки між подружжям погіршились, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Подружжя разом не проживає, спільне господарство не веде. Подальше збереження шлюбу неможливе.
Від шлюбу подружжя має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 24.02.2023 року було відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 03.04 2023 року.
У судове засідання 03.04.2023 року сторони не з'явилися, розгляд справи відкладено на 05.04.2023 року.
У судовому засіданні 05.04 2023 року був присутній представник ОСОБА_1 - адвокат Селіванов С.А., позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
У судове засідання з'явилася ОСОБА_2 , позов визнала, просила розірвати шлюб
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст.110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Тоді суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 03.09.2003 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області зареєстровано шлюб, актовий запис №952, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке повторно видано 19.02.2009 року.
Подружжя втратило почуття любові та взаєморозуміння. Сімейні стосунки між подружжям погіршились, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Подружжя разом не проживає, спільне господарство не веде. Подальше збереження шлюбу неможливе.
Від шлюбу подружжя має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом з батьком.
Загальна декларація прав людини у ч.2 ст.16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст.23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
За ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя суперечить інтересам сторін та унеможливлює їх примирення.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст. ст. 76-81, 206, 258, 263, 265, 266 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд -,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що зареєстрований 03 вересня 2003 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №952, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке повторно видано 19.02.2009 року.
Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити на утриманні батька ОСОБА_1 .
Відповідно ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 07.04.2023 року.
Суддя: Ю.Б. Свячена
05.04.23