Справа №522/3893/23
Провадження №2-о/522/194/23
05 квітня 2023 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Янчевій К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі в приміщенні суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
27.02.2023 року заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою, в якій просять суд розірвати шлюб, укладений 03.08.2018 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис за №1577, посилаючись на те, що шлюбні стосунки між ними припинені, спільного господарства не ведуть. Від шлюбу заявники мають двох неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Питання з приводу місця проживання та утримання їх спільних дітей між заявниками вирішено у відповідному договорові. Отже, вважають, що шлюб фактично припинений, а тому звернулись до суду з дійсною заявою.
Ухвалою суду від 28.02.2023 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду на 05.04.2023 року.
У судове засідання призначене на 05.04.2023 року ОСОБА_1 не з'явилася, представник заявниці - адвокат Князєв В.В. надав суду заяву, в якій вимоги заяви про розірвання шлюбу підтримав, просив задовольнити, справу просив розглядати за відсутністю сторони заявниці.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, в матеріалах справи міститься нотаріально завірена заява, в якій останній заяву про розірвання шлюбу підтримує, просить задовольнити, справу просив розглядати за його відсутністю.
У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, із урахуванням належного сповіщення сторін, з огляду на положення ч.ч.1,3 ст.223 ЦПК України, ухвалив слухати справу за відсутністю сторін.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши зібрані в справі письмові докази, вважає за можливе заяву задовольнити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 03.08.2018 року зареєстрували шлюб у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис за №1577, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від спільного шлюбу у сторін є неповнолітні діти: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Між заявниками 14.02.2023 року було укладено договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей.
Згідно заяви, відносини між сторонами як подружжям припиненні і станом на лютий 2023 року їх примирення вважають недоцільним.
Відповідно до ст.ст.21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст.109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Ст.293 ч.3 ЦПК України передбачає, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Беручи до уваги наведене, суд прийшов до висновку, що шлюб між заявниками існує формально, вони не підтримують сімейні стосунки, сім'я заявників розпалась остаточно і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам дитини, а тому заяву можливо задовольнити і шлюб потрібно розірвати.
Згідно ст.294 ч.7 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 24, 56, 109 Сімейного кодексу України, ст.ст.1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 223, 247, 258-259, 268, 272-273, 293, 294, 352, 354, ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 03 серпня 2018 року у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №1577, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.
Відповідно ч.2 ст.115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Ю.Б. Свячена
05.04.23