06.04.2023
Справа № 522/6067/23
Провадження №1-кп/522/1791/23
06.04.2023 Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022163010000054 від 22.09.2022, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеси, громадянин України, офіційно не працевлаштований, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянин України, офіційно не працевлаштований, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5
захисники - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор, захисники та обвинувачені просили призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.
Прокурор в судовому засіданні просив суд обрати стосовно обвинувачених запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що доведені під час досудового розслідування ризики не знизились та не відпали.
Захисники та обвинувачені заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 заявив клопотання про скасування арешту з телефон марки «Iphone 13 ProMax», накладеного ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.01.2023.
Захисник та обвинувачені підтримали клопотання адвоката ОСОБА_6 ..
Прокурор заперечував щодо скасування арешту майна з вказаного телефону зазначивши, що вищезазначений мобільний телефон визнано речовим доказом та містить відомості, які будуть використані стороною обвинувачення в якості доказів, тому просила відмовити в задоволенні клопотання, так як на даний час не відпала потреба в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
Розглянувши клопотання, вислухавши думки учасників судового провадження та дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Обвинувальний акт надійшов до суду з дотриманням правил територіальної підсудності, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору, немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, встановлено наявність підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, неодружений, офіційно не працевлаштований, та немає міцних соціальних зв'язків.
Зазначені обставини щодо особи обвинувачених та тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватими, поведінка під час інкримінованого злочину, дають підстави вважати, що обвинувачені, можуть здійснити спроби переховуватися від суду чи впливати на свідків, які ще не допитані в суді, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі кримінального провадження неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинувачених та характер злочину, у якому вони обвинувачується. Більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинувачених та виконання ними своїх процесуальних обов'язків.
Тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про обрання запобіжних заходів. При цьому, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітніх дітей та займається волонтерською діяльністю, суд вважає за необхідне пом'якшити часові межі домашнього арешту.
Щодо клопотання про скасування арешту майна.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до абз.2 ч.10 ст.170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як встановлено в судовому засіданні ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 04.01.2023 було накладено арешт на мобільний телефон марки «Iphone 13 ProMax».
Посилання захисника ОСОБА_6 на те, що мобільний телефон марки «Iphone 13 ProMax» був вилучений у ОСОБА_9 під час проведення її особистого огляду, спростовується ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.01.2023, в якій зазначено: «у зв'язку із невідкладністю проведення слідчої дії з метою збереження майна, що є речовими доказами у кримінальному провадженні, та безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюються у вчиненні злочину, проведено обшук транспортного засобу марки «FordFocus» д.н.з. НОМЕР_1 , користувачем якого був ОСОБА_4 , під час якого в салоні автомобіля виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 8» у кількості 2 шт., що належать ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки «Iphone 13 ProMax »; банківські карти у кількості 5шт.; «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , «Таскомбанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , що належать ОСОБА_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 ; картрідер до сім-карти «Lifecell» з абоненським номером НОМЕР_8 ; грошові кошти, номіналом 500 гривень - 23шт., номіналом 200 гривень - 6шт., номіналом 100 гривень - 22шт., номіналом 50 гривень - 1шт., номіналом 20 гривень - 3шт., номіналом 10 гривень - 1 шт., номіналом 5 гривень - 1шт., номіналом 2 гривені - 1 шт., номіналом 1 гривня - 1шт., 1 долар США - 1шт., 1000 Вон - 1 шт.; транспортний засіб - автомобіль марки «FordFocus» д.н.з. НОМЕР_1 та ключ.»
Таким чином, суд погоджується із доводами прокурора про те, що вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом та містить відомості, які будуть використані стороною обвинувачення в якості доказів.
В судовому засіданні встановлено, що на даний час не відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, який був застосований з метою збереження речових доказів, суд приходить до переконання, що в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 слід відмовити.
Керуючись Гл.18, ст.ст. 170, 174, 177, 314-316, 291, 342-355 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в приміщенні місцевого Приморського районного суду міста Одеси (м. Одеса, вул. Балківська, 33, зала №229) на 10 год. 00 хв. 12.03.2023.
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_9 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42022163010000054 від 22.09.2022 року - відмовити.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 06.06.2023 включно за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши обвинуваченому залишати житло у період часу із 23 години до 06 години щодоби, за виключенням часу оголошення повітряної тривоги.
У зв'язку із застосування зазначеного вище запобіжного заходу відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 06.06.2023 включно на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
•прибувати до суду за кожною вимогою;
•повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
•не відлучатися з Одеської області без дозволу суду;
•здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
•утримуватись від спілкування з особами, допитаними як свідки в рамках даного кримінального провадження.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 06.06.2023 включно за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши обвинуваченому залишати житло у період часу із 23 години до 06 години щодоби, за виключенням часу оголошення повітряної тривоги.
У зв'язку із застосування зазначеного вище запобіжного заходу відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 06.06.2023 включно на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
•прибувати до суду за кожною вимогою;
•повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
•не відлучатися з Одеської області без дозволу суду;
•здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
•утримуватись від спілкування з особами, допитаними як свідки в рамках даного кримінального провадження.
Строк ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 06.06.2023.
Виконання ухвали в часті запобіжних заходів доручити ГУНП в Одеській області.
Копію ухвали для контролю за виконанням направити прокурору Київської окружної прокуратури м. Одеси.
Ухвала про обрання запобіжного заходу може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя: