Справа № 522/6944/23
Провадження № 2-о/522/269/23
07 квітня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сулими А.С.,
заявник та заінтересована особа в судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
07.04.2023 ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про встановлення факту смерті, в якій просить суд встановити факт смерті його матері - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка постійно проживала на тимчасово окупованій території в м. Єнакієве, Донецька обл., Україна.
Встановлення даного факту заявник обґрунтовує необхідністю подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану, отримання відповідного документа - свідоцтва про смерть.
Заявник в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву у якій просить суд здійснити розгляд заяви за його відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали заяви та справи у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла громадянка України ОСОБА_2 , що підтверджується «свідоцтвом про смерть від 15.04.2022, Серія НОМЕР_1 , виданим відділом РАЦС Єнакієвського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки».
Указом Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким доведено до відома громадян України, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, їх посадових і службових осіб, що будь-які органи, їх посадові та службові особи, утворені, обрані, сформовані та призначені за результатами так званих виборів 02.11.2014, які проводилися в окремих районах Донецької та Луганської областей, є такими, що утворені, обрані, сформовані, призначені і діють усупереч Конституції та законам України, а також зобов'язано КМУ вжити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв.
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст.ст. 1, 4 ч. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті людини, з метою захисту прав громадян України, ніяким чином не легітимізує таку владу. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
05.04.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом № 5754/24.29-63 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації смерті його матері - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Згідно зі ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 10.02.1958 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом Міністерством охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545.
Відповідно до положень вказаної Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результатів розтину.
Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма № 106- 1/о), рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Встановлення факту народження або смерті особи має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.
З огляду на викладене та враховуючи вік померлої ОСОБА_2 (86 років), а також обставини, які склалися та території м. Єнакієво на дату її смерті, а також додані заявником документи, які підтверджують факт смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у м. Єнакієве, Донецька обл., Україна на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті його матері ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 263-265, 315, 317, 319, 352, 354, 430ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання - Україна, Донецька обл., м. Єнакієве), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 м. Єнакієве, Донецька обл., Україна, що є тимчасово окупованою територією.
Рішення підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Повний текст рішення складено 07.04.2023.
Суддя І.А. Павлик