Справа № 522/17476/22
Провадження № 2/522/150/23
04 квітня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Науменко А.В.,
за участю секретаря Звонецької І.М.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини,-
В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини.
04 квітня 2023 року відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтовує тим, що з урахування того, що батько громадянин іншої держави, мати - громадянка іншої держави і дитина вже більше року не проживає на території України, то дана справа є справою з іноземним елементом. Відповідно до матеріалів справи відсутні виключні випадки, передбачені статтею 77 Закону України «Про міжнародне приватне право», для розгляду справи з іноземним елементом судом України.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 .
Представник відповідача наполягав за задоволенні клопотання про закриття провадження.
Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження. .
Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Визначення поняття «іноземний елемент» надано в п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право», а саме іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: а) хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; б) об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; в) юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Джерела правового регулювання участі іноземного елемента у цивільному процесі України поділяються на дві групи: національне законодавство та міжнародні договори, в яких бере участь Україна.
Загальні засади регулювання правовідносин з іноземним елементом встановлені Конституцією України, статті якої гарантують забезпечення, охорону і захист прав і свобод людини. У статті 26 Конституції України закріплено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини (частина друга статті 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").
Згідно зі статтею 410 ЦПК іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною національного законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 9 Конституції України).
Чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства (частина перша статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України").
Так, статтею 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
Частиною 1 ст.497 ЦПК України встановлено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до положень ЗУ «Про міжнародне приватне право» (ч.2 ст.77) підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні.
Враховуючи, що і Позивач, і Відповідач у даній справі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а предметом розгляду є вимога про визначення способу участі у вихованні дитини, то відповідно дана справа має бути розглянути саме Приморським районним судом м. Одеси.
Таким чином, підстави для закриття провадження у справі відсутні, у зв'язку з чим клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 255, 259, 260 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст складено 07.04.2023 року.
Суддя: А.В. Науменко