03 квітня 2023 р. Справа № 902/77/22
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" (вул. 50-річчя Жовтня, буд. 18А, с.Строїнці, Тиврівський р-н, Вінницька обл., 23340; код ЄДРПОУ 40553790)
про визнання банкрутом
за участю :
від Боржника: Майданевич Л.О., директор
арбітражний керуючий (розпорядник майна) Белінська Н.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні суду перебуває справа № 902/77/22 за заявою ГУ ДПС у Вінницькій області про банкрутство ТОВ "Еко Ніка".
Ухвалою суду від 18.04.2022 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко Ніка". Введено процедуру розпорядження майном боржника на 170 календарних днів, до 05.10.2022 року. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Белінську Н.О..
Також, ухвалою суду від 06.03.2023 року продовжено строк процедури розпорядження майна у справі № 902/77/22 про банкрутство ТОВ "Еко Ніка" та повноважень розпорядника майна Белінської Н.О. до 17.04.2023 року. Призначено попереднє засідання у справі на 17.04.2023 року.
Разом з тим, 26.01.2023 року до суду від ПП "Егіда К" надійшла заява № 23/01-1 від 23.01.2023 року (вх. № 01-36/87/23) про визнання кредиторських вимог у розмірі 4974487,22 грн у справі № 902/77/22.
Ухвалою суду від 30.01.2023 року вказану заяву призначено до розгляду на 27.02.2023 року.
Поряд з цим, 02.02.2023 року до суду від ТОВ "Еко Ніка" надійшли заперечення б/н від 02.02.2023 року проти вимог ПП "Егіда К" у справі № 902/77/22 (із додатками).
Водночас, ухвалою суду від 27.02.2023 року заяву ПП "Егіда К" № 23/01-1 від 23.01.2023 року (вх. № 01-36/87/23) про визнання кредиторських вимог у справі № 902/77/22 призначено до розгляду на 03.04.2023 року. Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Белінської Н.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/77/22, яке відбудеться 03.04.2023 року о 14:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
На визначену дату в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з'явились арбітражний керуючий та представник Боржника. Інші учасники провадження у справі правом участі в судовому засіданні не скористались.
Також, судом встановлено, що 30.03.2023 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшло повідомлення № 02-05/673 від 29.03.2023 року про результати розгляду вимог ПП "Егіда К" у справі № 902/77/22.
Окрім цього, 31.03.2023 року до суду від ПП "Егіда К" до суду надійшла відповідь №23/03-7 від 30.03.2023 року на заперечення ТОВ "Еко Ніка" проти кредиторських вимог у справі № 902/77/22 від 02.02.2023 року (із додатками).
Судом були оглянуті подані документи та долучені до матеріалів справи.
Водночас, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Відтак, суд оглянувши матеріали справи, дійшов висновку про можливість розгляду поданої кредиторської заяви ПП "Егіда К" за наявної явки учасників цієї справи.
В судовому засіданні, арбітражний керуючий вказала, що не визнає заявлені вимоги ПП "Егіда К".
Представник Боржника підтримав позицію арбітражного керуючого та зазначив про хибність міркувань кредитора - ПП "Егіда К" у відповіді на заперечення та заперечив проти задоволення заяви і просив суд відмовити в її задоволенні.
Суд, розглянувши заяву ПП "Егіда К" № 23/01-1 від 23.01.2023 року (вх. № 01-36/87/23) про визнання кредиторських вимог у цій справі, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом вказаної кредиторської заяви та наданих доказів, 23.11.2018 року між Приватним підприємством "Егіда К" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 231101, на таких умовах :
В рамках цього договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити засоби захисту рослин, мікродобрива та насіння с/г культур (надалі - Товар) у погодженому Сторонами асортименті (п. 1.1.).
Сума Договору складається з загальної суми всіх видаткових накладних, виданих Продавцем Покупцю у періоді 23.11.2018 р. - 31.12.2019 р. Кількість, асортимент, ціни на Товар та строки його поставки визначаються в додатках до цього Договору та/або накладних документах на відпуск Товару, які становлять його невід'ємну частину, підпис на яких Покупця, свідчить про погодження Сторонами вартості та кількості Товару (п. 1.2.).
Поставка Товару здійснюється у відповідності до умов цього Договору згідно замовлень Покупця, за умови наявності Товару на складі Продавця. Замовлення можуть подаватися Покупцем шляхом надіслання Продавцю відповідних повідомлень телефонним зв'язком, електронною поштою, факсом або поштою, в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.3.).
Розрахунки за поставлений Товар за цим Договором здійснюються Покупцем наступним чином:
Покупець здійснює передоплату у розмірі 100 відсотків від загальної вартості Товару в безготівкової формі на поточний рахунок Продавця не пізніше ніж за 3 банківських дні до моменту поставки Товару. Інші умови оплати визначаються додатками до цього Договору, які становлять його невід'ємну частину (пп. 2.1.1., п. 2.1.).
Покупець зобов'язаний, здійснюючи оплату за Товар, вказувати у призначенні платежу конкретне зобов'язання, тобто №, дату Договору купівлі-продажу, в рамках якого здійснюється оплата. Якщо Покупець цього не дотримується, то Продавець має право сам, на власний розсуд, визначати порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення існуючих зобов'язань Покупця (п. 2.4.).
Сторони домовились, що кожна окрема поставка Товару проводиться за попередньою заявкою Покупця в обумовлений термін (п. 2.5.).
Доставка Товару проводиться за рахунок Покупця, після отримання Продавцем передоплати та за попередньою заявкою Покупця, якщо інше не встановлене у Додатках до Договору (п. 2.6.).
Передача Товару Продавцем і прийняття Товару Покупцем оформляється видатковою накладною, яка підписується представниками Сторін, дата оформлення якої вважається датою передачі Товару Покупцю.
Підписання Покупцем видаткової накладної також засвідчує факт передачі разом з товаром усієї товаросупровідної документації, в тому числі сертифікатів якості (п. 2.7.).
Покупець зобов'язаний для отримання Товару надати Продавцю належно оформлену довіреність на отримання товарно - матеріальних цінностей, а також всі інші, передбачені чинним законодавством, документи (п. 2.8.).
Сторони домовились, що у випадку не виконання Покупцем п. 2.1.1. даного Договору, Продавець звільняється від будь-яких обов'язків за цим Договором і має право розірвати його в односторонньому порядку (п. 2.10.).
У випадку порушення Покупцем терміну оплати поставленого товару, Продавець має право затримувати поставку наступної партії товару до моменту оплати попередньої партії товару. В цьому випадку Продавець має право взагалі не здійснювати поставку наступної партії товару і не несе будь-яких зобов'язань по її поставці (п. 2.11.).
Розвантаження товару та пов'язані з ним операції здійснюються Покупцем самостійно за власний рахунок (п. 2.14.).
У разі невиконання Покупцем строків розрахунку по оплаті товару, передбачених умовами Договору, Продавець має право забрати неоплачений Покупцем товар та не повертати суму попередньої оплати за товар, якщо вона за домовленістю Сторін становила менше 100% (п. 2.16.).
Покупець зобов'язаний: у встановлений термін здійснити розрахунок, згідно п. 2.1. цього Договору; у встановлений цим Договором термін прийняти Товар (підпункти 3.2.1, 3.2.2., п. 3.1.).
Продавець зобов'язаний: передати Покупцю Товар у встановлений в Договорі термін; прийняти оплату за Товар (підпункти 3.3.1., 3.3.2., п. 3.3.).
Даний Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 8.1.).
Крім цього, 01.11.2019 року між Приватним підприємством "Егіда К" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101, якою передбачено наступне :
Сторони домовилися п.п. 2.1.1., 2.1.2., 2.3., 2.5., 2.16 розділу 2 договору скасувати (п.1);
Сторони домовились п. 2.1.1. викласти в наступній редакції: 2.1.1.: "Покупець" - ТОВ "Еко Ніка" здійснює оплату за товар, відповідно накладних, виданих та оформлених "Продавцем" - ПП "Егіда К" до 31.12.2020 р. (п. 2);
Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами і є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу від 23.11.2018 р. № 231101 (п. 3).
Також, у заяві повідомляється, що відповідно вказаного договору Кредитор за накладними (реєстр та копії додаються) за період з 18.04.2019 р. по 02.12.2019 р. передав, а Боржник прийняв товар (засоби захисту рослин) на суму - 5 353 620,54 грн, що підтверджується долученими до заяви завіреними копіями видаткових накладних, а саме:
- № РН-1804004 від 18.04.2019 на суму 299 735,10 грн;
- № РН-2304001 від 23.04.2019 на суму 279 348,37 грн;
- № РН-2304003 від 23.04.2019 на суму 890 072,06 грн;
- № РН-1305005 від 13.05.2019 на суму 3 187,51 грн;
- № РН-2105010 від 21.05.2019 на суму 7 650,00 грн;
- № РН-0306004 від 03.06.2019 на суму 59 525,60 грн;
- № РН-0306005 від 03.06.2019 на суму 51 660,00 грн;
- № РН-0306006 від 03.06.2019 на суму 3 317,56 грн;
- № РН-1706001 від 17.06.2019 на суму 35 280,00 грн;
- № РН-2106006 від 21.06.2019 на суму 17 457,12 грн;
- № РН-2406003 від 24.06.2019 на суму 301 510,44 грн;
- № РН-2606002 від 26.06.2019 на суму 101 687,20 грн;
- № РН-0407001 від 04.07.2019 на суму 27 854,50 грн;
- № РН-0807002 від 08.07.2019 на суму 15 784,86 грн;
- № РН-1207001 від 12.07.2019 на суму 5 997,60 грн;
- № РН-1607001 від 16.07.2019 на суму 187 150,08 грн;
- № РН-1807001 від 18.07.2019 на суму 6 894,00 грн;
- № РН-2907001 від 29.07.2019 на суму 12 374,54 грн;
- № РН-3105033 від 31.08.2019 на суму 492 594,60 грн;
- № РН-0209001 від 02.09.2019 на суму 36 922,20 грн;
- № РН-0209002 від 02.09.2019 на суму 2 299,98 грн;
- № РН-0409001 від 04.09.2019 на суму 20 145,00 грн;
- № РН-2310005 від 23.10.2019 на суму 393 863,21 грн;
- № РН-2910004 від 29.10.2019 на суму 536 694,29 грн;
- № РН-2211004 від 22.11.2019 на суму 529 351,20 грн;
- № РН-2911008 від 29.11.2019 на суму 663 632,16 грн;
- № РН-2911009 від 29.11.2019 на суму 274 232,16 грн;
- № РН-0212001 від 02.12.2019 на суму 97 399,20 грн.
Крім того, у заяві вказано, що починаючи з 19.06. по 2.10.2019 р. Боржник здійснив часткову оплату за товар на суму - 379 133, 32 грн, заборгувавши Кредитору - 4 974 487,22 грн, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019 р., узгоджений та підписаний сторонами (наявний в матеріалах справи).
Однак, Боржник не зміг виконати взяті на себе зобов'язання в строки, обумовлені договором від 23.11.2018 р. та додатком до нього від 01.11.2019 р.. Таким чином, борг Боржника перед Кредитором станом на день подання заяви до суду становить - 4 974 487,22 грн.
Поряд з цим, у заяві повідомлено, що зобов'язання не забезпечувались заставним майном.
На підставі викладеного, Заявник просить суд визнати грошові вимоги Приватного підприємства "Егіда К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка", що складаються: з суми основного боргу - 4 974 487,22 грн та з суми судових витрат - 5 368,00 грн.
Разом з тим, відповідно до заперечення ТОВ "Еко Ніка" б/н від 02.02.2023 року проти вимог ПП "Егіда К" у справі № 902/77/22, Боржник заперечує щодо відповідних вимог з таких підстав.
Згідно податкової декларації з плати за землю за 2019 рік (орендна плата) в обробітку в ТОВ "Еко Ніка" було: садків - 239 га; ріллі - 216 га (копія додається).
В ході проведення інвентаризації (згідно наказу по Товариству № 11-03/2020-1 від 11.03.2020 р.) стало відомо про такі обставини: в період часу із 17-00 год. 24.01.2020 до 09-00 год. 27.01.2020 невідомими особами через мережу Інтернет було здійснено кібератаку на комп'ютери Товариства, зокрема були "атаковані" комп'ютери бухгалтерії. Внаслідок атаки на комп'ютери бухгалтерії було знищено (пошкоджено) всі дані про фінансово-господарську діяльність Товариства з 09.06.2016 по 24.01.2020, зокрема, які знаходилися в комп'ютерній програмі 1 C-Підприємство (копії наказів додаються).
23.11.2018 року між ТОВ "Еко Ніка" та "ТОВ "ОСТЕР" та/або ПП "Егіда К" було укладено Договір поставки № 231101.
На початку тексту в цьому договорі стороною постачальника вказано "ТОВ "ОСТЕР" та її посадову особу "Вершигору І.П.", а в п.10 "Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін" вказано ПП "Егіда К" та її посадову особу "Дубровський Р.Б."; окрім цього, на кожній сторінці представники сторін поставили свої підписи (копія примірника ТОВ "Еко Ніка" з цими фактами - додається).
Стосовно додаткової угоди до цього договору - то такої угоди в бухгалтерії ТОВ "Еко Ніка" як і Акта звірки за 2019 рік - немає (про їх існування бухгалтерії нічого не відомо).
Крім цього, ТОВ "Еко Ніка" не виконувало умову договору щодо 100% передоплати та в бухгалтерії ТОВ "Еко Ніка" відсутні заявки на поставку товару і відсутні жодні рахунки та ТТН про доставку Товару (агрохімії) від постачальника/перевізника.
Також, у запереченні повідомляється, що 22.04.2019 року між ТОВ "Еко Ніка" та ПП "Егіда К" було укладено Договір № 220401 купівлі-продажу (копія примірника ТОВ "Еко Ніка" - додається).
За умовами цього договору "ТОВ "Еко Ніка" зобов'язувалося поставити, а ПП "Егіда К" прийняти та оплатити овочі і фрукти" (п. 1.1). Згідно цього договору в 2019 році без оплати зі сторони ПП "Егіда К" було поставлено овочів та фруктів на суму 4 637 868,00 грн (копії примірників видаткових накладних на фрукти в ТОВ "Еко Ніка" - додаються).
Передача фруктів відбувалася на складі ТОВ "Еко Ніка".
Разом з тим, а 2019 році в ТОВ "Еко Ніка" працювали трактористи в такий період: 2 трактористи з січня 2019; 6 трактористів - з 25.05.2019 до 05.11.2019; 3 тракториста - з 22.06.2019 до жовтня 2019 (довідка про працюючих в 2019 році трактористів - додається).
До заперечення додані акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 2019 рік (квітень, травень, червень, липень, жовтень, які зі сторони працівників бухгалтерії ТОВ "Еко Ніка" не підписувалися в графі "перевірив бухгалтер" внаслідок ряду "безтоварних / нереальних господарських операцій".
Відтак, грошові зобов'язання за фактично/реально поставлений Товар ТОВ "Еко Ніка" перед ПП "Егіда К" станом на 31.12.2019 р. становили 379 133,32 грн, із яких було погашено 379 133,32 грн.
Отже, безтоварних (нереальних) господарських операцій за цей період було вчинено на суму 4 974 487,22 грн.
Тут й далі під "безтовариними/нереальними господарськими операціями", на переконання Боржника, вважаються такі операції щодо яких: відсутня в ТОВ "Еко Ніка" матеріально-технічна (виробнича) база та/або немає технологічної можливості здійснення перевезення (навантаження/розвантаження/оприскування), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару і відсутні дані про те, що залучалися сторонні перевізники (тобто, відсутні будь які ТТН тощо).
Крім того, ПП "Егіда К" в своїй заяві не обґрунтовує :
- чому на підставі Договору поставки № 231101 від 23.11.2018 р. (де предметом договору є засоби захисту рослин, мікродобрива та насіння с/г культур в асортименті) згідно видаткових накладних № № PH 0306004 від 03.06.2019. РН-1706001 від 17.06.2019, РН- 0407001 від 04.07.2019, РН-1207001 від 12.07.2019, РН-1807001 від 18.07.2019 та РН-2907001 від 29.07.2019 було поставлено упаковку для фруктів - на загальну суму 147 926,24 грн;
- чому на підставі Договору поставки № 231101 від 23.11.2018 р. (де предметом договору є засоби захисту рослин, мікродобрива та насіння с/г культур в асортименті) згідно видаткової накладної № РН-0306005 від 03.06.2019 було поставлено паливно-мастильні матеріали - на загальну суму 51 660,00 грн;
- чому на підставі Договору поставки № 231101 від 23.11.2018 р. на виконання п. 2.5 не надано доказів про факти подачі ТОВ "Еко Ніка" попередніх заявок на поставку конкретного асортименту засобів захисту рослин, мікродобрива та насіння с/г культур;
- чому на підставі Договору поставки № 231101 від 23.11.2018 р. на виконання п. 2.6 не надано доказів перевезення агрохімії (згідно поданих до суду видаткових накладних);
- чому в наданих до суду видаткових накладних на агрохімію не вказано посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції зі сторони ТОВ "Еко Ніка" при виконані Договору поставки № 231101 від 23.11.2018 р.;
- чому в наданих до суду видаткових накладних на агрохімію і в примірниках, які є в ТОВ "Еко Ніка" зі сторони ТОВ "Еко Ніка" візуально видно, що стоять різні підписи, наприклад, РН-2304001 від 23.04.2019; РН-2304003 від 2304.2019; PH-1207001 від 12.07.2019; РН-1607001 від 16.07.2019; РН-18.07001 від 18.07.2019; РН-2907001 від 29.07.2019; РН-3105033 від 31.08.2019; РН-0209001 від 02.09.2019; РН-0209002 від 02.09.2019; РН-0409001 від 04.09.2019; РН- 2310005 від 23.10.2019; РН-2910004 від 29.10.2019; РН-2211004 від 22.11.2019; РН-2911008 від 29.11.2019; РН-2911009 від 29.11.2019; РН- 02.12001 від 02.12.2019 (копії примірників видаткових накладних на агрохімію в ТОВ "Еко Ніка" за 2019 рік - додаються).
Також, згідно відомостей бухгалтерського обліку ТОВ "Еко Ніка": в бухгалтерських рахунках відсутні витрати щодо перевезення агрохімії. Відтак, згідно п. 2.6 Договору поставки № 231101 від 23.11.2018 р. - доставка товару за рахунок ТОВ "Еко Ніка" (щодо перевезення агрохімії на суму 4 974 487,22 грн) - не обліковувалося й не обліковується в Товаристві.
В бухгалтерських рахунках заборгованість у сумі 4 974 487,22 грн перед ПП "Егіда К" не підтверджена належними та допустимими доказами реальності проведення господарських операцій на цю суму в 2019 році.
В бухгалтерських рахунках заборгованість ПП "Егіда К" перед ТОВ "Еко Ніка" у сумі 4 637 868,00 грн підтверджена належними та допустимими доказами реальності проведення господарських операцій на цю суму в 2019 році при виконані Договору № 220401 купівлі-продажу від 22.04.2019 року (згідно цього договору в 2019 році без оплати зі сторони ПП "Егіда К" було поставлено овочів та фруктів на вказану суму).
Поряд з цим, у запереченні Боржник наводить розрахунок , згідно якого за квітень 2019 - внесено агрохімії на площу, га = 2 368,5 га (із них - 512 га обробили ріллі; садки/насадження - 1 856,5 га; водночас - в квітні в ТОВ "Еко Ніка" рахувалося лише 2 трактористи, так як інші трактористи були прийняті на роботу лише з 25.05.2019, а відповідно: не було осіб, які мають спеціальний допуск для роботи із пестицидами щоб майже 10 раз за місяць внести агрохімію в садках/насадженнях);
- травень 2019 - внесено агрохімії на площу, га = 4 100,00 га (із них, згідно Акта №00... 10 від 03.05.2019 - садки/насадження - 1442 га; водночас - лише 25.05.2019 ТОВ "Еко Ніка" прийняло на роботу 6 трактористів; власне, травневі обсяги внесення агрохімії "на папері" доводить, що майже 20 раз за місяць трактористи вносили агрохімію на 239 га офіційно задекларованих садках/насадженнях);
- червень 2019 - внесено агрохімії на площу, га = 535,00 га (в бухгалтерії відсутні підтверджені дані про поставку, площу внесення, кількості та обсягів внесеної агрохімії);
- липень 2019 - внесено агрохімії на площу, га = 1 958,00 га (в бухгалтерії відсутні підтверджені дані про поставку, площу внесення, кількості та обсягів внесеної агрохімії);
- жовтень 2019 - внесено агрохімії на площу, га = 2 041,20 га (в бухгалтерії відсутні підтверджені дані про поставку, площу внесення, кількості та обсягів внесеної агрохімії).
Водночас, "на паперах" поставлялася та агрохімія, яка взагалі не використовувалася або списувалася лише для звіту, наприклад,
- згідно видаткової накладної PH-1804004 від 18.04.2019 поставлено 6 позицій агрохімії на загальну суму 299 735,10 грн; водночас, згідно актів жодна позиція із вказаної агрохімії не вносилася в квітні 2019 (тобто, "поставили" не існуючий товар, або товар, який непотрібний в цей період);
- згідно видаткової накладної PH-2406003 від 24.06.2019 ТОВ "Еко Ніка" отримало товар - ТЕКНОКЕЛЬ АМІНО МІКС, який внесли в жовтні згідно Акта за 31.10.2019 для вирощування сої врожаю 2019 року;
- згідно видаткових накладних №№ РН-2211004 від 22.11.2019; РН-2911008 від 29.11.2019; РН-2911009 від 29.11.2019; РН-02.12001 від 02.12.2019 - поставлено агрохімії на загальну суму 1 564 614,72 грн; водночас, жодна позиція із вказаної агрохімії не вносилася ні листопаді-грудні 2019, ні в наступному 2020 році (тобто, "поставили" не існуючий товар задля того щоб створити "штучні зобов'язання" на погашення яких ПП "Егіда К" по договору № 220401 купівлі-продажу від 22.04.2019 року безоплатно забирала на складах яблука вирощені ТОВ "Еко Ніка" в 2019 році).
Також, згідно відомостей бухгалтерського обліку ТОВ "Еко Ніка": в бухгалтерських рахунках відсутні витрати палива та трудові витрати щодо обробітку агрохімією в 2019 році 11 002,700 га. Тобто, лише "на паперах" (в Актах про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 2019 рік (квітень, травень, червень, липень, жовтень) зазначається про обробіток та списання завищеної кількості агрохімії від ПП "Егіда К".
Водночас, ТОВ "Еко Ніка" не мала сертифікованого хімскладу, а тому не зберігала запаси агрохімії з попереднього 2018 року, щоб використати, наприклад, в квітні 2019 року. Також, інших постачальників в 2019 році окрім ПП "Егіда К" по документам не значиться.
Наведений вище розрахунок, на переконання Боржника, достовірно доводить факт, що заявлені до ТОВ "Еко Ніка" грошові вимоги зі сторони ПП "Егіда К" не відповідають фактичним розрахункам із ПП "Егіда К", та доводять факт, що нині навпаки існує не оплачений зі сторони ПП "Егіда К" товар, а саме: отримані овочі та фрукти на суму - 4637868,00 грн.
Отже, факти безтоварності (нереальності) господарських операцій при виконанні договору № 231101 поставки в 2019 році між ТОВ "Еко Ніка" та ПП "Егіда К" логічно доводяться на підставі таких доказів (обставин/міркувань/аргументів):
1) в період з квітня по грудень 2019 року в ТОВ "Еко Ніка" були відсутні транспортні засоби та складські приміщення із санітарним паспортом на право перевезення, одержання, зберігання і застосування пестицидів і мінеральних добрив (згідно із порядком ДСП 8.8.1.2.001-98 "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві", затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 03.08.1998 № 1);
2) в період з квітня по грудень 2019 року отримана по документам кількість засобів захисту рослин, мікродобрива та насіння сг культур в асортименті в рази перевищує площу сільськогосподарських земель для їх використання, що була в обробітку ТОВ "Еко Ніка" (тобто, в цей період відбувалося "надумане/на папері" списання/внесення/посів засобів захисту рослин, мікродобрива та насіння сг культур в т.ч. з порушенням аграрних технологій вирощування сільськогосподарської продукції на неіснуючих сільськогосподарських землях /задля дописки або скрутки ПДВ/);
3) згідно податкової декларації з плати за землю за 2019 рік (орендна плата) в обробітку в ТОВ "Еко Ніка" було: садків - 239 га; ріллі - 216 га.
Подібна схема "приписок" була реалізована екс-директором ОСОБА_1. в 2016-2018 рр. Наразі, за фактом підробки документів щодо реалізації для ТОВ "Еко Ніка" товарів агрохімії від ТОВ "ОСТЕР", з метою зниження ПДВ зареєстроване кримінальне провадження № 42021020000000307 за ст. 366 КК України (копія витягу з ЄРДР про кримінальне провадження № 42021020000000307 за cт. 366 КК України - додається).
При цьому, в період з 2016 по 2020 роки гр. ОСОБА_1 , одночасно перебувала на посаді директора в ТОВ "ОСТЕР" (код ЄДРПОУ 23103085) та ТОВ "Еко Ніка"; а також мала прямий вплив на ПП "Егіда К" (з розповідей колишніх працівників в селі - через родинні зв'язки з керівництвом та засновниками).
Окрім цього, екс-директор ОСОБА_1 , вчинила й ряд інших правопорушень, які призвели до негативних наслідків у фінансово-господарському стані Товариства, зокрема: станом на 01.01.2020 року здійснила розтрату майна ТОВ "Еко Ніка" на суму 13 682 391,74 грн (наразі за цим фактом триває слідство в кримінальному провадженні №12020020000000189 від 15.05.2020 р. щодо протиправної діяльності гр. ОСОБА_1 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України) (копія запиту слідчого при розслідуванні кримінального провадження № 12020020000000189 від 15.05.2020 р. - додається).
Як наслідок: 10.03.2020 року, у зв'язку із систематичним невиконанням ОСОБА_1 компетенцій директора, визначених, зокрема, нормами Статуту ТОВ "Еко Ніка", що зумовило настання негативних наслідків для господарської діяльності Товариства, на загальних зборах Учасників Товариства її було звільнено з посади директора (порядком п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та ч. 3 ст. 99 ЦК України).
Зважаючи на викладене, Боржник просить суд відмовити у визнані грошових вимог ПП "Егіда К" до ТОВ "Еко Ніка" у розмірі: 4 974 487,22 грн - основне зобов'язання, 5368,00 грн - судовий збір за подання заяви.
Водночас, за змістом відповіді ПП "Егіда К" № 23/03-7 від 30.03.2023 року на заперечення ТОВ "Еко Ніка" проти кредиторських вимог у справі № 902/77/22 від 02.02.2023 року, Кредитор критично ставиться до перерахованих Боржником аргументів, які не носять цивільно-правових та господарсько-правових наслідків. Кредитор вважає аргументи, наведені в запереченні від 02.02.2023 р. безпідставними з огляду на таке.
В п. 1.1 договору від 23.11.2018 р. Сторони взяли на себе зобов'язання передати у власність не тільки засоби захисту рослин, мікродобрива та насіння с/г культур, а і інший товар (надалі - Товар) у погодженому Сторонами асортименті. Крім того, Кредитор звертає увагу на тому факті, що в усіх наданих суду накладних зазначено, що весь товар, без виключення передається від Кредитора Боржнику саме на підставі договору від 23.11.2018 року. Весь товар, в повному обсязі було передано по накладним документам від Кредитора Боржнику належним чином, на накладних документах стоять підписи уповноважених осіб та печатки юридичних осіб. Крім вказаного, суду надаються копії податкових накладних на кожну звичайну накладну.
З приводу заперечень Боржника (стор. 2) про те, що Кредитором не надано доказів про факти подачі їм попередніх заявок на поставку конкретного асортименту товару, зазначається, що відповідно п. 1.3 договору поставка товару здійснюється у відповідності до умов цього договору згідно замовлень Покупця, за умови наявності Товару на складі Продавця. Замовлення можуть подаватись Покупцем шляхом надіслання Продавцю відповідних повідомлень телефонним зв'язком, електронною поштою, факсом або поштою, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредитором ці умови договору виконані в повному обсязі.
З приводу заперечень Боржника (стор. 2) щодо доказів перевезення агрохімії, пояснюється, що, відповідно до п. 2.6 договору доставка товару здійснювалась Покупцем (Боржником), а тому і товаро-транспортні документи повинні знаходитись у нього.
Стосовно заперечень Боржника (стор. 2) щодо невиконання Покупцем (Боржником) п.2.1.1 договору по 100% передоплати, то це питання треба адресувати йому. На думку Кредитора, у Боржника на момент поставки товару не було обігових коштів, а тому дійсно весь товар по договору від 23.11.2018 р., за погодженням сторін, був поставлений Кредитором Боржнику без 100% передоплати.
З приводу зауважень Боржника (стор. 3) щодо невідповідності підписів на накладних в примірниках, які Кредитор надав до суду і в примірниках, які є в наявності у Боржника зазначається, що на накладних та товар, які Кредитор передав в суд стоять підписи уповноважених осіб, завірені печаткою Кредитора, а також уповноважених осіб, які прийняли товар з боку Боржника, які також завірені печатками Боржника.
Окрім цього, за припущеннями Кредитора, керівник Боржника - Майданевич Л.О. після отримання копії заяви Кредитора до суду від 23.01.2023 р. № 23/01-1 про грошові вимоги до боржника на суму 4 974 487 грн 22 коп. намагався відновити знищені перераховані ПП "Егіда К" накладні, але допустив деякі помилки в здійсненні підписів. Однак, виходячи з накладних, наданих в суд видно, що накладні з боку покупця було підписано: директором (на той час) ТОВ "Еко Ніка" - ОСОБА_1., гол. агрономом ОСОБА_2. та керівником структурного підрозділу Трач Ю.В..
Також, в 2019 без оплати зі сторони Кредитора (ПП "Егіда К") було поставлено овочів та фруктів на суму - 4 637 868, 00 грн. З приводу цього факту пояснюється, що Кредитором (ПП "Егіда К") по договору від 22.04.2019 р. овочі і фрукти на суму 4 637 868, 00 грн нікому не поставлялись. Кредитор підтверджує факт отримання від Боржника за накладними документами, наданими ним в суд товару на суму - 4 637 868,00 грн на бездоговірній основі.
При цьому, аналогічні договори були укладені між Кредитором і Боржником і в 2018 р. і в 2019 р. (додаються), але в жодній накладній не має посилання на конкретний договір, відповідно якого поставлявся товар. Тому, на переконання Кредитора, строк позовної давності з боку Боржника (ТОВ "Еко Ніка") по вимозі оплати за товар по наданим накладним, відповідно ст. ст. 257, 261 ЦК України було пропущено.
Разом з цим, видаткова накладна не підтверджує наявності зобов'язальних відносин між сторонами, тобто не може підтверджувати факту укладення договору. Такого висновку дійшов ВС/КЦС у постанові від 10.10.2018 р. у справі № 362/2159/15-ц.
Крім того, Боржником, при наданні договору купівлі-продажу № 220401 від 22.04.2019 року, було сфальшовано 1 та 2 стор. договору. Завжди, як правило, на всіх договорах Кредитором в самій верхній частині договорів прописується: наприклад, "Договір № 220419, що відповідає 22.04.19 р., тобто номер договору відповідає даті, місяцю та року його укладання. Суду надається копія реального договору від 22.04.2019 р. № 220419, який було укладено сторонами. Крім того, суду надаються копії договорів від 19.11.2018 р. № 191118 та від 24.09.2019 р. № 240919, які також було реально укладено сторонами. При необхідності, всі оригінали договорів будуть представлені в суд для огляду.
Стосовно заперечень Боржника про те, що на початку тексту в договорі стороною постачальника вказано "ТОВ "ОСТЕР" та її посадову особу "Вершигору І.П.", а в п. 10 "Юридичні адреси та підписи сторін" вказано ПП "Егіда К" та її посадову особу "Дубровсьий Р.Б." та окрім цього, вказано, що на кожній сторінці представники сторін поставили свої підписи та надано суду копію примірника ТОВ "Еко Ніка" за цими фактами, Кредитор пояснює, що надана Боржником в суд копія примірника була проєктом вказаного договору. Оригінал цього договору був оглянутий в судовому засіданні 27.02.2023 року, а копія залишилась в справі.
Відносно наведених Боржником у запереченні данних про кількість тракторів, механізаторів, кількість обробляємих (орендуємих) земель, незрозумілих актів, розрахунків, тощо, намагаючись ввести в оману сторони процесу про те, що така кількість агрохімії в господарстві не використовувалась і не могла бути прийнята, Кредитор зазначає, що сільгоспвиробництво в Україні носить сезонний характер. Кількість обробляємих земель за сезон Боржником може бути набагато більше. Кількість механізаторів по трудовим угодам може бути більше в рази. Кількість обробіток (оприскування) садів та насаджень може бути від 2 до 12 разів. І, частину товару, отриманого Боржником по договору від 23.11.2018 р. він міг продати будь-кому, на власний розсуд.
З огляду на викладене, Кредитор просить суд всі вимоги Боржника, зазначені ним в запереченні від 02.02.2023 р. відхилити.
Відповідно до повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-05/673 від 29.03.2023 року про результати розгляду вимог ПП "Егіда К" у справі № 902/77/22, зазначено наступне.
В видаткових накладних наданих ПП "Егіда К" не зазначено хто саме з ТОВ "Еко Ніка" отримував продукцію (за дов №). Підпис не відомої особи. "Візуально" проглянувши підписи на Акті звірки взаємних розрахунків, де зазначено підпис Гур'євської О.В. та видаткових накладних, підписи різні.
Також, згідно п. 2.8. договору купівлі-продажу № 231101 від 23.11.2018 року ПП "Егіда К" не надано довіреність, яку отримували від ТОВ "Еко Ніка" і наразі не відомо ким підписувались видаткові накладні.
Окрім цього, ПП "Егіда К" не надало докази передоплати коштів ТОВ "Еко Ніка", як того передбачав договір. Якщо передоплати не було, ПП "Егіда К" не мали поставляти Товар, щоб не порушувати умови договору. Виходячи з зазначеного, якщо не було передоплати в 100 відсотків, можливо ТОВ "Еко Ніка" не замовляла зазначений Товар.
Разом з тим, відповідно до наданих видаткових накладних ТОВ "Еко Ніка" неодноразово порушувало п. 2.1.1 договору, а саме 100 відсотків передоплати. Коли виникає така заборгованість, виникає питання, чому ПП "Егіда К" не розірвали договір з ТОВ "Еко Ніка".
Водночас, у випадку виникнення такої заборгованості, постає питання, чому ПП "Егіда К" і надалі поставляли товар ТОВ "Еко Ніка".
Також, як зазначено в акті звірки взаємних розрахунків наданих Приватним підприємством "Егіда К", ТОВ "Ека Ніка" було сплачено за товар 379 133 грн 32 коп. ПП "Егід К" чомусь не забрали неоплачений Покупцем товар, для зменшення своєї дебіторської заборгованості.
Крім того, ПП "Егіда К" не надано докази про те, що ТОВ "Еко Ніка" надавала заявки на отримання Товару за договором, а саме : повідомлення телефонним зв'язком (де зазначена дата отримання); електронною поштою (скріншот пошти з датою отримання); факсом (з датою отримання, яку проставляє факс); поштою (з поміткою поштового зв'язку (штемпелем) з датою надіслання та/або отримання замовлення), а також докази щодо того, хто робив зазначену поставку товару; куди сплачувались кошти за поставку та доказ їх сплати; чи отримувалась предоплата та заявка перед постачанням товару.
Поряд з цим, арбітражний керуючий у повідомленні вказує, що на вимоги ПП "Егіда К", за період з 18 квітня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (до моменту підписання додаткової угоди до договору) в сумі 3 409 872 грн 50 коп., пройшли строки позовної давності.
Окрім цього, в акті звірки взаємних розрахунків не зазначена дата складання, також, наскільки відомо розпоряднику майна боржника, ОСОБА_1., не була головним бухгалтером ТОВ "Еко Ніка", а була керівником. Головний бухгалтер в зазначеному акті не поставила свій підпис.
Також, як вбачається, з видаткових накладних ще поставлялось ряд інших товарів (іншого призначення), наприклад, для зберігання насіння та ін.. Тому, це не є доказом, що зазначені товари надавались на підставі зазначеного договору купівлі-продажу.
Водночас, ПП "Егіда К" не надало додатки до договору та/або накладних документів на відпуск товару. У видаткових накладних наданих ПП "Егіда К" не зазначено строки поставки товару та ніде не зазначено, що ці видаткові накладні є "додатком до договору купівлі-продажу № 231101 від 23.11.2018 р.". Не має доказу, що зазначені видаткові накладні стосуються саме цього договору купівлі-продажу № 231101 від 23.11.2018 р., тим паче, що по ним не виконувались істотні умови договору: не зазначені строки поставки, товар поставлявся без 100 відсоткової передоплати, є товар, який не підпадає по характеристикам пункту 1.1. договору.
Разом з тим, як зазначено керівником ТОВ "Еко Ніка", Майданевичем Л.О., в бухгалтерії відсутні дані, щодо оплати витрат на перевезення та розвантаження вищезазначеного товару, який поставлявся ПП "Егіда К".
На підставі викладеного, розпорядник майна ТОВ "Еко Ніка" не визнає вимоги ПП "Егіда К" в сумі 4 974 487 грн 22 коп. в повному обсязі.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Суд зважає на те, що згідно матеріалів цієї справи, 20.04.2022 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/77/22 про банкрутство ТОВ "Еко Ніка" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заява ПП "Егіда К" № 23/01-1 від 23.01.2023 року (вх. № 01-36/87/23) про визнання кредиторських вимог у цій справі, надійшла до суду 26.01.2023 року (здана на відправку до органу поштового зв'язку - 24.01.2023 року), тобто після закінчення строку, встановленого КУзПБ для подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
Слід зазначити, що згідно наданих ПП "Егіда К" (далі - Заявник) документів на підтвердження заявлених кредиторських вимог, відповідні вимоги до Боржника виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко Ніка", а тому є конкурсними.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 грудня 2022 року року у справі № 918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).
Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Судом встановлено, що згідно матеріалів справи, 23.11.2018 року між Приватним підприємством "Егіда К" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 231101, згідно якого Продавець передав, а Покупець прийняв товар на суму - 5 353 620,54 грн.
Також, 01.11.2019 року між Приватним підприємством "Егіда К" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101.
На підтвердження цих обставин, Заявником надано суду завірені копії договору купівлі-продажу № 231101 від 23.11.2018 року, додаткової угоди від 01.11.2019 року, податкових накладних та зазначених вище видаткових накладних.
Слід зазначити, що спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням, як стверджує Заявник, Боржником зобов'язань в строки обмовлені договором від 23.11.2018 року та додатком до нього від 01.11.2019 року.
Разом з цим, Боржником у поданих до суду запереченнях щодо вимог ПП "Егіда К", повністю заперечується здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101 та додаткової угоди до цього договору, а також наявність заборгованості за цим договором.
Отже, спірним питанням при розгляді поданої кредиторської заяви "Егіда К" є встановлення обставин реального продажу Заявником товару та отримання (купівлі) такого товару Боржником на підставі укладеними між цими сторонами договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Судом встановлено, що згідно пп. 2.1.1., п. 2.1. договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101, розрахунки за поставлений Товар за цим Договором здійснюються Покупцем наступним чином: Покупець здійснює передоплату у розмірі 100 відсотків від загальної вартості Товару в безготівкової формі на поточний рахунок Продавця не пізніше ніж за 3 банківських дні до моменту поставки Товару. Інші умови оплати визначаються додатками до цього Договору, які становлять його невід'ємну частину.
Однак, за змістом п. 1, п. 2 загаданої вище додаткової угоди від 01.11.2019 року до договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101, Сторони домовилися п.п.2.1.1., 2.1.2., 2.3., 2.5., 2.16 розділу 2 договору скасувати та п. 2.1.1. викласти в наступній редакції: 2.1.1.: "Покупець" - ТОВ "ЕКО НІКА" здійснює оплату за товар, відповідно накладних, виданих та оформлених "Продавцем" - ПП "Егіда К" до 31.12.2020 р..
Разом з цим, судом встановлено, що згідно п. 1.3., п. 2.6. договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101, поставка Товару здійснюється у відповідності до умов цього Договору згідно замовлень Покупця, за умови наявності Товару на складі Продавця. Замовлення можуть подаватися Покупцем шляхом надіслання Продавцю відповідних повідомлень телефонним зв'язком, електронною поштою, факсом або поштою, в порядку та на умовах, визначених цим Договором
Доставка Товару проводиться за рахунок Покупця, після отримання Продавцем передоплати та за попередньою заявкою Покупця, якщо інше не встановлене у Додатках до Договору.
Згідно ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Водночас, згідно матеріалів цієї справи, Заявником не надано суду доказів, які б підтверджували здійснення Боржником - ТОВ "Еко Ніка" попередніх заявок на отримання товару за договором купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101, зокрема, телефонним зв'язком, електронною поштою, факсом або поштою, що передбачено відповідним договором.
Відтак, Заявником не доведено належними доказами, який саме товар (його кількість, асортимент) замовлявся Боржником згідно договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року №231101.
Також, Заявником не підтверджено відповідними доказами здійснення Боржником передоплати за товар, який мав бути проданий згідно зазначеного вище договору купівлі-продажу.
Разом з цим, у відповіді ПП "Егіда К" на заперечення Боржника, наведено пояснення, що в зв'язку з відсутністю у Боржника обігових коштів, весь товар по договору від 23.11.2018 р., за погодженням сторін, був поставлений Кредитором Боржнику без 100% передоплати.
У постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 18.08.2020 у справі № 927/833/18, від 21.09.2021 у справі №18/1026/20 викладено правову позицію, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, тобто, судам під час розгляду справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо).
Як згадувалося вище, згідно додаткової угоди від 01.11.2019 року до договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101, Сторони домовилися, що ТОВ "Еко Ніка" здійснює оплату за товар, відповідно накладних, виданих та оформлених - ПП "Егіда К" до 31.12.2020 року.
Також, п. 2.7. договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101 обумовлено, що передача Товару Продавцем і прийняття Товару Покупцем оформляється видатковою накладною, яка підписується представниками Сторін, дата оформлення якої вважається датою передачі Товару Покупцю. Підписання Покупцем видаткової накладної також засвідчує факт передачі разом з товаром усієї товаросупровідної документації, в тому числі сертифікатів якості.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За змістом пунктів 1.2, 2.3, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Отже, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв'язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов'язків, зокрема, і щодо обов'язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.
З огляду на вказане, суд звертає увагу на відомості, які викладені у наданих Заявником завірених копіях видаткових накладних, що датовані за період з 18.04.2019 р. по 02.12.2019 року, як докази здійснення поставки ПП "Егіда К" товару та його отримання ТОВ "Еко Ніка" згідно договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101.
Так, у наведених вище видаткових накладних зазначені назва і кількість товару та вказані такі відомості : Постачальник - ПП "Егіда К"; Одержувач - ТОВ "Еко Ніка"; замовлення - договір № 231101 від 23.11.2018; умова продажу - безготівковий розрахунок.
Водночас, у видаткових накладних за період з 18.04.2019 р. по 13.05.2019 р. від постачальника вказано - начальник відділу збуту Ларюшкін П.Є.; у видаткових накладних за період з 21.05.2019 р. по 17.06.2019 р. та за період з 31.08.2019 р. по 02.12.2019 року від постачальника вказано - директор Дубровський Р.Б.; у видаткових накладних за період з 21.06.2019 р. по 29.07.2019 р. від постачальника вказано - комірник Кіт Т.М..
Поряд з цим, у вказаних видаткових накладних напроти відомостей про особу від постачальника міститься підпис зазначених вище осіб та відтиск печатки ПП "Егіда К".
Разом з тим, у всіх наданих Заявником видаткових накладних за період з 18.04.2019 р. по 02.12.2019 р. напроти отримувача міститься підпис та відтиск печатки ТОВ "Еко Ніка", однак відсутні дані щодо посади і прізвища особи, яка поставила цей підпис, а також відсутня інформація про довіреність на підставі якої отримувач отримував товар.
При цьому, у відповіді ПП "Егіда К" на заперечення Боржника, повідомлено, що у наданих суду видаткових накладених видно, що накладні з боку покупця було підписано: директором (на той час) ТОВ "Еко Ніка" - ОСОБА_1., гол. агрономом ОСОБА_2. та керівником структурного підрозділу Трач Ю.В..
Однак, суд, оглянувши долучені до кредиторської заяви та до відповіді ПП "Егіда К" на заперечення Боржника копії видаткових накладних, зазначає, що останні не містять відомостей про підписання цих видаткових накладних з боку покупця вказаними вище особами, про що стверджується Заявником.
Слід також зазначити, що згідно п. 2.8. договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року №231101, Покупець зобов'язаний для отримання Товару надати Продавцю належно оформлену довіреність на отримання товарно - матеріальних цінностей, а також всі інші, передбачені чинним законодавством, документи.
Однак, Заявником не надано суду обумовлену вказаним договором довіреність, яку мали б отримати від ТОВ "Еко Ніка".
Наведені вище обставини не дають суду змоги ідентифікувати особу, яка була уповноважена від ТОВ "Екю Ніка" на підписання відповідних видаткових накладних та на отримання товару за цими видатковими накладними.
Відтак, Заявником не доведено належними доказами хто саме від Боржника підписував видаткові накладні за період з 18.04.2019 р. по 02.12.2019 р. та отримував товар за цими видатковими накладними.
Також, суд звертає увагу на те, що у наданих Заявником видаткових накладних вказано договір № 231101 від 23.11.2018 року.
Разом з цим, судом встановлено, що Боржником надано суду завірену копію договору поставки від 23.11.2018 року № 231101, укладеного між ТОВ "Остер" (ПП "Егіда К") та ТОВ "Еко Ніка" і надані копії видаткових накладних за період з 18.04.2019 року по 02.12.2019 року як доказ здійснення господарських операцій за цим договором.
Слід зазначити, що надані суду Заявником і Боржником копії видаткових накладних містять тотожні номери та назви товарів.
Водночас, у наданих Боржником видаткових накладних також наявне посилання на договір № 231101 від 23.11.2018 року.
Отже, Заявником стверджується, що господарські операції були здійснені на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101, тоді як Боржником повідомлено про укладення договору поставки від 23.11.2018 року із тотожним № 231101 та останнім надані видаткові накладні щодо цього договору.
Разом з цим, суд зауважує, що надані Заявником видаткові накладні не містять відомостей про назву договору від 23.11.2018 року № 231101, а саме купівлі-продажу.
Крім цього, у поданих Боржником видаткових накладних за період з 12.07.2019 р. по 02.12.2019 р. напроти отримувача містяться візуально різні підписи, а ніж у видаткових накладних, наданих Заявником за тотожний період.
Також, суд звертає увагу на те, що господарські операції за договором купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101 виникли, як стверджується Заявником, у період з 18.04.2019 року по 02.12.2019 року згідно наданих видаткових накладних.
Отже, з моменту останньої поставки товару Боржнику - 02.12.2019 року до моменту звернення ПП "Егіда К" до суду із заявою № 23/01-1 від 23.01.2023 року про визнання кредиторських вимог до Боржника у цій справі (здана на відправку до органу поштового зв'язку - 24.01.2023 року), пройшло три роки та майже два місяці.
Водночас, Заявником не надано суду доказів, які б свідчили про вчинення ним дій після виникнення заборгованості ТОВ "Еко Ніка" перед ПП "Егіда К" на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101, стосовно повернення неоплаченого товару або стягнення такої заборгованості (направлення претензій Боржнику, звернення до суду із позовами, тощо).
Окрім цього, Заявник звернувся до суду із кредиторською заявою у цій справі майже через дев'ять місяців, після офіційного оприлюднення 20.04.2022 року повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/77/22 про банкрутство ТОВ "Еко Ніка".
Слід також зазначити, що пунктами 6.3., 6.5. договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101 обумовлено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату Покупцем товару, однак у поданій кредиторській заяві Заявником такі штрафні санкції не заявлялись.
Водночас, Заявником в підтвердження поставки товару за договором купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101 надано суду завірені копії податкових накладних на кожну долучену до заяви видаткову накладну.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19 зроблено висновок: "Податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності".
Суд зважає на те, що декларування спірних господарських операцій саме Боржником судом не встановлено та відповідних доказів суду не надано.
Отже, з урахуванням того, що судом встановлено дефекти первинних документів по поставці товару на підставі наданих Заявником видаткових накладних та його оплати за період з 18.04.2019 року по 02.12.2019 року, і що Боржник не здійснював використання (формування) податкового кредиту щодо зареєстрованих Заявником податкових накладних у квітні-грудні 2019 року, суд дійшов висновку, що Заявником не обґрунтовано та не доведено факт поставки товару у період з 18.04.2019 року по 02.12.2019 року саме на підставі наданих останнім видаткових накладних та наявності заборгованості саме за цей період та саме на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101.
Також, суд зважає на твердження Заявника, що починаючи з 19.06. по 02.10.2019 р. Боржник здійснив часткову оплату за товар на суму - 379 133,32 грн, заборгувавши Кредитору - 4 974 487, 22 грн, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019 р., узгоджений та підписаний сторонами.
Слід зазначити, що акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, що відображає господарську операцію, а лише складається на підставі таких документів. Мета складання акта звірки, на відмінну від первинного бухгалтерського документа (який має на меті відображення господарської операції) полягає у визначенні стану розрахунків між сторонами, виявленні боргу або його відсутності на підставі первинних документів.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2022 року у справі № 924/232/18, відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.04.2021 у справі № 910/14518/19, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі № 905/3063/17 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.
Судом встановлено, що Заявником не надано суду жодних доказів, зокрема, первинних документів (квитанцій, банківських виписок, тощо) в підтвердження здійснення Боржником часткової оплати за товар на суму 379 133,32 грн згідно договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101.
Отже, суд не має змоги встановити дійсний розмір заборгованості ТОВ "Еко Ніка" перед ПП "Егіда К" в сумі 4 974 487,22 грн за вказаним договором купівлі-продажу, з огляду на передання товару (засобів захисту рослин) на загальну суму 5 353 620, 54 грн та здійснення Боржником часткової оплати за такий товар в сумі 379 133,32 грн, про що стверджує Заявник.
При цьому, згаданий вище акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019 р. обопільно підписано і скріплено печатками ТОВ "Еко Ніка" і ПП "Егіда К", однак не містить посилання на договір купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101.
Відтак, наданий Заявником акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019 р. не встановлює виникнення заборгованості в сумі 4 974 487,22 грн саме з підстав та у межах строку дії договору купівлі-продажу від 23.11.2018 року № 231101.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 01.07.2021 року у справі № 917/549/20, змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2019 року № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.
Оскільки, Заявником не доведено належними та допустими доказами заявлені до визнання кредиторські вимоги до Боржника в розмірі 4 974 487,22 грн, в зв'язку з чим, такі вимоги визнанню не підлягають.
Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ПП "Егіда К" № 23/01-1 від 23.01.2023 року (вх. № 01-36/87/23) про визнання кредиторських вимог у цій справі, в повному обсязі, з мотивів наведених вище.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви ПП "Егіда К" № 23/01-1 від 23.01.2023 року (вх. № 01-36/87/23) про визнання кредиторських вимог у справі № 902/77/22, повністю.
2. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом та на відомі суду електронні поштові адреси: ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua, vindpa@ukrpost.net; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ПП "Егіда К" - egidavin@ukr.net; представнику ПП "Егіда К" - адвокату Голубенко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ТОВ "Еко Ніка" (вул. 50-річчя Жовтня, 18А, с. Строїнці, Тиврівський р-н, Вінницька обл., 23340).