Справа № 2-7421/10
Провадження № 4с/522/41/23
03 квітня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі справу за скаргою представника ОСОБА_1 , який представляє інтереси ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця, що полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_2 ,
До Приморського районного суду м. Одеси 23.03.2023 року надійшла скарга ОСОБА_1 , який представляє інтереси ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця, що полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_2 .
Скарга обґрунтована тим, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа № 2-7421/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та моральної шкоди.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси (суддя Терьохін С.Є.) від 08.07.2010 р. у справі №2-7421/10 задоволено в повному обсязі позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 861 840, 00 грн., 20047, 00 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, 7 498,00 грн. індекс інфляції за прострочення виконання зобов'язання, 50 000,00 грн. моральну шкоду.
На виконання вказаного заочного рішення від 08.07.2010 Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи з його примусового виконання і надалі постановами державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Брегой П.В. від 10.08.2010 відкрито виконавчі провадження №№ 21144407, 21143538, 21143070, 21142332.
07.09.2010 державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Брегой П.В. винесено постанову АН №381304 про накладення арешту майна боржника ( ОСОБА_2 ) та оголошення заборони на його відчуження.
В подальшому заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2010 оскаржено в апеляційній інстанції і рішенням Апеляційного суду Одеської області від 10.02.2015 (провадження № 22-ц/785/1927/15) скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та моральної шкоди.
08.03.2023 представник ОСОБА_2 адвокат Аврамов В.П. звернувся до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - Перший Приморський ВДВС у місті Одесі) з заявою про скасування арешту майна ОСОБА_2 , який накладено постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Брегой П.В. про накладення арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН №381304 від 07.09.2010.
21.03.2023 в.о. начальника Першого Приморського ВДВС у місті Одесі Вакуленко Р.А. листом №15002 (отримано адвокатом Аврамовим В.П. 22.03.2023) повідомив, що матеріали виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , знищено. Ідентифікувати підстави накладання арешту на майно ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження в ДРРП №10247070, який був накладений 14.09.2010 року постановою про накладання арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження AH №381304 від 07.09.2010 року, видавник виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Брегой П.В. та підстави завершення виконавчого провадження по якому накладено арешт, згідно даних АСВП, ДРРП та у зв'язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження, не вдається можливим.
Однак скаржник вказує, що на виконанні Першого Приморського ВДВС у місті Одесі в той період часу були відсутні будь-які інші виконавчі провадження, де боржником був ОСОБА_2 . Більш того, арешт накладено 07.09.2010 тим же виконавцем Брегой П.В. після винесення постанов від 10.08.2010 про відкриття виконавчих проваджень №№ 21144407, 21143538, 21143070, 21142332.
Виходячи з вищевикладеного скаржник вважає, що не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право ОСОБА_2 підлягає захисту шляхом зобов'язання заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вакуленко Р.А. зняти арешт з майна боржника..
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 березня 2023 року провадження по справі відкрито.
31 березня 2023 року від Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшов відзив на скаргу.
Відповідно до наданого відзиву вказують про відсутність підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, яка на думку скаржника полягає в навмисному ухиленні від зняття арешту з майна,оскільки таких ухилень доведено скаржником не було.
У судовому засіданні призначеному на 03 квітня 2023 року з'явився представник скаржника ОСОБА_1 , та представник Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса) Чумаченко Ю.С.
Представник скаржника підтримав свої вимоги з підстав зазначених у скарзі. Представник Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса) Чумаченко Ю.С. заперечував проти задоволення скарги з підстав зазначених у відзиві.
Судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа №2-7421/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та моральної шкоди.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2010 р. у справі №2-7421/10 задоволено в повному обсязі позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 861 840, 00 грн., 20047, 00 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, 7 498,00 грн. індекс інфляції за прострочення виконання зобов'язання, 50 000,00 грн. моральну шкоду.
На виконання вказаного заочного рішення від 08.07.2010 Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи з його примусового виконання і надалі постановами державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Брегой П.В. від 10.08.2010 відкрито виконавчі провадження №№ 21144407, 21143538, 21143070, 21142332.
07.09.2010 державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Брегой П.В. винесено постанову АН №381304 про накладення арешту майна боржника ( ОСОБА_2 ) та оголошення заборони на його відчуження.
10.02.2015 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2010 оскаржено в апеляційній інстанції і рішенням Апеляційного суду Одеської області від 10.02.2015 р. (провадження № 22-ц/785/1927/15) скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та моральної шкоди.
08.03.2023 представник ОСОБА_2 адвокат Аврамов В.П. звернувся до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про скасування арешту майна ОСОБА_2 , який накладено постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Брегой П.В. про накладення арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН №381304 від 07.09.2010.
21.03.2023 в.о. начальника Першого Приморського ВДВС у місті Одесі Вакуленко Р.А. листом №15002 повідомив, що матеріали виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , знищено. Ідентифікувати підстави накладання арешту на майно ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження в ДРРП №10247070, який був накладений 14.09.2010 року постановою про накладання арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчудження AH №381304 від 07.09.2010 року, видавник виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Брегой П.В. та підстави завершення виконавчого провадження по якому накладено арешт, згідно даних АСВП, ДРРП та у зв'язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження, не вдається можливим.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виходячи зі змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Відповідно до частин третьої, четвертої і п'ятої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною другою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до пунктів 2, 5 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:
2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).
Аналіз наведених правових норм в попередньому розділі свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Встановлено, що матеріали виконавчого провадження знищені, окрім цього, матеріали справи не містять доказів наявності виконавчих проваджень щодо стягнення зі ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
-закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;
-повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;
-повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Стаття 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
При цьому, згідно зі ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.
Згідно з приписами статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.
Отже, відповідно до зазначеної статті арешт з майна позивача (боржника) підлягав зняттю Першим Приморським відділом Державної виконавчої служби у місті Одеси Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) при поверненні виконавчого документа стягувачу, проте субєктом оскарження у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчого листа цього зроблено не було .
Таким чином, оскільки виконавче провадження завершене, матеріали виконавчого провадження знищені, будь-які фізичні чи юридичні особи не звертались до суду із заявами про заміну сторони виконавчого провадження, у Першому Приморському відділі ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області на примусовому конанні не перебувають виконавчі провадження щодо стягнення зі ОСОБА_2 грошових коштів за будь-якими виконавчими документами, а виконавчий документ був вернутий то арешт майна боржника є незаконним та порушує законні права та інтереси заявника щодо розпорядження майном, власником якого він є.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що незняття відповідачем арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 353,354,447-451 ЦПК України, суд,
Скаргу представника ОСОБА_1 , який представляє інтереси ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця, що полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_2 вимог задовольнити.
Визнати противоправною бездіяльність в.о. начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вакуленко Романа Анатолійовича, що полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_2 , накладених у виконавчих провадженнях №№ 21144407, 21143538, 21143070, 21142332.
Зобов'язати в.о. начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вакуленко Романа Анатолійовича зняти арешт з майна ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), який накладено в рамках виконавчих проваджень №№ 21144407, 21143538, 21143070, 21142332 постановою державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Брегой П.В. про накладення арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 381304 від 07.09.2010, реєстраційний номер обтяження в ДРРП 12047070.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали складено 07.04.2023 року.
Суддя Р. Д. Абухін
03.04.2023