Справа №521/19599/22
Провадження 1-кп/521/1038/23
07 квітня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162470001340 від 24.11.2022 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, непрацездатних (неповнолітніх) осіб на утриманні не маючого, неофіційно працюючого водієм таксі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ХІ від 24.02.2022 року введено воєнний стан та всій території України строком на 30 діб.
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ від 15.03.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2212-ІХ від 21.04.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2263-ІХ від 22.05.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2500-IX від 15.08.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 року, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2738-IX від 16.11.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Так, 07.11.2022 року о 20 годині 53 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , виявивши залишене майно потерпілою гр. ОСОБА_5 в салоні свого автомобіля між водійським та переднім пасажирським сидінням, маючи можливість повернення майна законному власнику та переслідуючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, діючи умисно, протиправно, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді неправомірного викрадення чужого майна і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, у період дії введеного в Україні правового режиму воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрав майно, що належить ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A», 2 gb RAM 32 gb ROM, сірого кольору, IMEI 1 - НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора НОМЕР_3 та грошові кошти, які перебували на рахунку платіжної банківської картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_4 , яку він виявив в подальшому в чохлі телефону.
Усвідомлюючи, що майно належить потерпілій, не повідомивши потерпілу ОСОБА_5 та не повернувши їй майно, ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав своїми умисними протиправними діями потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду, на загальну суму 2 754 гривні 75 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті підтвердив та пояснив, що працюючи водієм таксі, дійсно в листопаді 2022 року, в період воєнного стану, він отримав замовлення і після того як відвіз раніше йому незнайому дівчину додому, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. М.Малиновського, 15, виявив між сидіннями свого авто мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9A» та банківську картку (була в чохлі телефону), які належать потерпілій. Повернути знайдене майно не намагався та залишив його собі. Вказаний мобільний телефон здав до ломбарду, а виручені гроші використав у власних цілях, а саме на ремонт свого автомобіля. Банківську картку передав своєму знайомому для користування. Назву та вартість викраденого майна не оскаржує. Завдані збитки внаслідок кримінального правопорушення добровільно відшкодував. У вчиненому щиро кається, осуджує свою поведінку та просить суд суворо не карати.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась, однак надала заяву про розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за її відсутності, матеріальний збиток їй відшкодовано в повному обсязі, будь-яких претензій до обвинуваченого не має, призначення покарання залишає на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками кримінального провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позицій, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що саме він (за викладених в обвинувальному акті обставин) таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_5 . Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Зважаючи на викладене та те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини, надав аналогічні показання і беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу ОСОБА_4 , його вік та соціальне положення (не одружений, непрацездатних (неповнолітніх) осіб на утриманні не має); стан здоров'я та відсутність відомостей про наявність інвалідності чи тяжких хронічних захворювань; те, що особа осудна, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності; працездатна та працює; відсутність тяжких наслідків у даному кримінальному провадженні; добровільне відшкодування обвинуваченим завданого збитку та відсутність претензій будь-якого характеру у потерпілої; повне визнання вини обвинуваченим та щире каяття, яке полягало у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки під час судового засідання; наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, та те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, позицію прокурора, про те, що виправлення обвинуваченого може бути досягнуто без ізоляції від суспільства та те, що потерпіла у своїй заяві не наполягає на призначенні обвинуваченому суворого покарання, суд приходить до висновку про можливість призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі з подальшим звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, та покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_4 .
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи особу ОСОБА_4 та приймаючи до уваги призначене покарання, суд не вбачає підстав для обрання щодо обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
До набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не обирати.
Речовий доказ, відповідно до постанови слідчого від 28.11.2022 року, а саме:
- лазерний носій, диск «DVD-R», виробник «MYMEDIA», об?ємом 4,7 gb, з трьома відеофайлами - зберігати при матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022162470001340 від 24.11.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати на залучення експерта на суму 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 12 (дванадцять) копійок.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку після його проголошення негайно вручається прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1