Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
"14" серпня 2007 р. Справа № А18/335-07
м. Київ, вул. Комінтерну, 16
(зал судових засідань № 205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Боярське АТП"
до Києво-Святошинської районної ради
про визнання бездіяльності такою, що порушує права та охоронювані закономінтереси особи, та зобов'язання до вчинення дій
За участю представників:
Позивач - Василюк В.Б.
Відповідач - не прибув
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство «Боярське автотранспортне підприємство»(далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської районної ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності органу місцевого самоврядування такою, що порушує права та охоронювані законом інтереси особи та зобов'язання до вчинення дій для поновлення порушеного права.
Провадження в адміністративній справі було відкрите відповідно до ухвали від 16.07.2007 року та призначено попереднє судове засідання на 27.07.2007 року. В судовому засіданні 27.07.2007 року розгляд справи було відкладено до 14.08.2007 року у зв'язку з нез'явленням представника відповідача.
В судовому засіданні 14.08.2007 року позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору судовими повістками, в судове засідання 14.08.2007 року вдруге без поважних причин не з'явився, відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин суб'єкта владних повноважень не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані ними докази, суд встановив.
12 липня 2006 року ВАТ "Боярське автотранспортне підприємство" звернулось до Голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області з проханням розглянути питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,99га терміном на 49 років за адресою: м. Боярка, вул. Шевченка, 176.
Листом від 26 липня 2006 року Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області надала дозвіл на збір технічної документації на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки.
Листом від 14 листопада 2006 року Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області погодила розміщення згаданого об'єкту в зазначеному в листі місті.
Рішенням №15/836 Боярської міської ради від 07 червня 2007 року позивачу було погоджено місце розташування земельної ділянки площею 0,99 га на розширення земельної ділянки, яка розташована в м. Боярка, вул. Шевченка, 76.
Місце розташування земельної ділянки ВАТ "Боярське автотранспортне підприємство" під розширення території підприємства площею 0,99 га у відповідності до законодавства було погоджено з наступними органами:
- Управління містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури;
- Голова Київської обласної державної адміністрації;
- Києво-Святошинський районний відділ земельних ресурсів;
- Києво-Святошинська районна санітарно-епідеміологічна станція;
- Києво-Святошинський районний відділ містобудування та архітектури;
- Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації;
- Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київський області (додаток 10).
07 червня 2007 року питання щодо погодження місця розташування земельної ділянки ВАТ "Боярське автотранспортне підприємство" під розширення території підприємства площею 0,99 га за рахунок земель запасу Боярської міської ради згідно чинного законодавства було винесено на розгляд Х сесії Києво-Святошинської районної ради. За результатами голосування рішення не було прийняте, що свідчить про ненаданя передбаченого законодавством погодження.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, вважає бездіяльність Києво-Святошинської районної ради 5-го скликання протиправною.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що непогодження місця розташування земельної ділянки необґрунтовано, тобто прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Також, бездіяльність Києво-Святошинської районної ради порушує право на прийняття своєчасного рішення, тобто прийняття рішення протягом розумного строку.
Дослідивши обставини, на які відповідач посилається в адміністративному позові, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які відповідачем не заперечені та не спростовані.
Відповідно до п.п. 16, 17 ст. 151 Земельного кодексу України у разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку.
У разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.
За наслідками розгляду спору, суд вважає відмову відповідача у погодженні місця розташування земельної ділянки протиправною, такою, що порушує право позивача на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.
Відповідний висновок суду ґрунтується на нормі ст. 151 Земельного кодексу України, якою передбачено, що погодження відбувається тією Радою, яка має право вилучати земельну ділянку під спірний об'єкт.
Вирішуючи спір, суд враховує, що чинним законодавством передбачено необхідність розгляду питання погодження місця розташування земельної ділянки з наданням мотивованої відповіді за наслідками такого розгляду.
Розгляд питань землекористування на пленарних засіданнях ради відбувається шляхом голосування після обговорення відповідного питання, після чого приймається рішення в межах діючого законодавства, яке регулює спірні відносини.
Оскільки, рішення щодо погодження місця розташування земельної ділянки не прийнято, суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача ознак протиправної бездіяльності, яка позбавляє позивача захистити свої права шляхом з'ясування причин відмови в погодженні та усунення недоліків з метою продовження підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 6 Господарського кодексу України визначено загальні принципи господарювання, серед яких свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Відповідно до ст. 19 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.
Відповідно до статті 23 Господарського кодексу України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Спори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робитит те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади і місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на норми Конституції України державні органи в Україні повинні діяти в межах і у спосіб, що визначені в законі, в той час, як фізичні і юридичні особи мають право займатися будь-якими видами діяльності, що не заборонена законом.
Як вбачається з матеріалів справи, діяльність позивача не заборонена законом, однак, протиправно обмежена втручанням відповідача -органу місцевого самоврядування, який діяв у спосіб, не передбачений законом, необґрунтовано зволікаючи з прийняттям вмотивованого рішення.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, всебічно розглянувши обставини спору, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до 94 КАС України відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. підлягає з місцевого бюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Києво-Святошинську районну раду (03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12) погодити місце розташування земельної ділянки для несільськогосподарських потреб на території району Відкритому Акціонерному Товариству «Боярське автотранспортне підприємство»(08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Боярка, вул. Шевченко ,176) під розширення території підприємства площею 0,99 га за рахунок земель запасу Боярської міської ради, на умовах оренди терміном на 49 років.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Кошик А. Ю.