Провадження № 33/803/642/23 Справа № 204/9283/22 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А. І. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
04 квітня 2023 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Безрука С.В., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійчького районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 гривень на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 жовтня 2022 року о 22 годині 10 хвилин у м. Покровську на м-ні Лазурному водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Chery QQ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від продування алкотесту Драгер 6810 на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовилася. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Безрук С.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що судове рішення винесене з порушенням норм процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, їх не дослідження та ненадання їм належної оцінки, що є наслідком необґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності. На думку апелянта, постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що огляд ОСОБА_1 було проведено о 00.15 годині 15.10.2022 року, в той час коли зупинена ОСОБА_1 була о 22-10 годині 14.10.2022 року. Вважає, що відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд проведений з порушеннями вимог закону, а тому є недійсним.
Вказує, що ОСОБА_1 не пропонували здати біологічний матеріал для проведення ретельного огляду.
Зазначає, що працівники поліції затримали ОСОБА_1 , на її прохання не забезпечили участь адвоката, а тому вважає, що дії працівників поліції порушили її право на захист.
Крім того апелянт зазначив, що працівники поліції надали лише фрагменти відеозапису з місця події, а порушення на які посилається адвокат були видалені.
Вважав, що не було надано належних та допустимих доказів для визнання ОСОБА_1 виною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будучи належним чином повідомлені про час та місце слухання справи ОСОБА_1 , та її представник - адвокат Безрук С.В. в судове засідання 04 квітня 2023 року не з'явились. Адвокат Безрук С.В. за декілька хвилин до початку судового засідання, надав суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату, через зайнятість в інших процесах. При цьому, адвокат не надав суду будь-яких доказів на підтвердження своєї заяви.
Як вбачається з довідки про доставку смс-повідомлення, адвокат Безрук С.В. та ОСОБА_1 судовий виклик на 04.04.2023 року отримали 21 березня 2023 року, тобто завчасно до судового засідання.
За таких підстав, з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 та її адвоката Безрука С.В.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягаю задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду незаконна - є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 вбачається, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Зокрема, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами у стані наркотичного сп'яніння або відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на зазначений стан.
Приписами ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зрушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується наявними в справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№448021 від 15.10.2022 року, зазначено, що 14 жовтня 2022 року о 22 годині 10 хвилин у м. Покровську на м-ні Лазурному водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Chery QQ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від продування алкотесту Драгер 6810 на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовилася. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
- висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 15.10.2022 року № 74, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовилась;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Під час апеляційного перегляду, судом було переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, відповідно до якого 14 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції, відповідно до відеозапису № 0000000_0000020221014211037_0004 з нагрудних відеореєстраторів (1:22 хвилин та далі) вбачається, що працівник поліції спілкується із ОСОБА_1 , яка сидить за кермом автомобіля, очевидно щойно після її зупинки та, явно вже після пояснення їй причини такої зупинки та порушених нею норм ПДР й прохає останню надати відповідні документи на транспортний засіб, на що остання підтверджує своє керування транспортним засобом, зазначаючи про те, що: «…мы ехали ничено не нарушая НОМЕР_2 а трезвые или нет - это что, проблема?...»
При цьому, з даного відеозапису (1:13 хвилини та далі) вбачається, що ОСОБА_1 закликала працівника поліції «до людяності», натякаючи на те, щоб той їх «відпустив», мовою оригіналу: «…У вас человечности нету вообще!!!… Были бы человечны, сказали бы, езжайте девочки домой спать!».
З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що факт керування 14 жовтня 2022 року ОСОБА_1 транспортним засобом Chery QQ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , підтверджено належними, достатніми та допустимими доказами.
Доводи апеляційної скарги, щодо відсутності безперервної відеофіксації, є необгрунтованими.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 448021 від 15 жовтня 2022 року вказано про те, що до нього, з-поміж іншого, долучається відео з бодікамери № 6.
Крім того, на самому відеозаписі № 0000000_0000020221014215011_0005 з бодікамери (0:00 хвилин та далі) вбачається те, як працівник поліції наголошує всім присутнім та учасникам події, що такий відеозапис здійснюється.
Більш того, здійснення такого запису передбачено нормами ст. 251 КУпАП, де зазначено про те, що, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено у ст. 255 КпАП України
Відповідно до роз'яснень п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з вимогами п. п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі за текстом Порядок), огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Приписами п. 5 Порядку, визначено, що результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена наказом МВС № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовилася від проходження такого огляду в порядку, передбаченому ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та п. 8 вказаної Інструкції, натомість працівниками поліції вжито всіх передбачених ст. 266 КУпАП заходів щодо відсторонення останньої від керування транспортним засобом у разі, як викладено в протоколі, встановлення ними ознак алкогольного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом № 0000000_0000020221014215011_0005 (03 хвилина 54 секунди і далі).
Апеляційний суд не бере до уваги доводи адвоката Безрук С.В. щодо порушення поліцейськими порядку огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння з підстав ненадання останній направлення на такий огляд, оскільки вони спростовуються тим, що ані Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ані Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, не передбачено обов'язку працівників поліції вручати таке направлення на проходження медичного огляду на стан сп'яніння у разі відмови водія від його проходження.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 448021 від 15 жовтня 2022 року, він складений відносно ОСОБА_1 саме за відмову останньої від проходження огляду на стан сп'яніння (п. 2.5 ПДР), а не за керування нею транспортним засобом у стані сп'яніння (п. 2.9 (а) ПДР), як на те вказує адвокат Безрук С.В.
Так, з відеозапису № 0000000_00000201014220947_0006 з бодікамери (03:28 хвилина та далі) вбачається, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, зазначивши поліцейським про те, що хоче пройти такий огляд в медичному закладі.
Однак, з відеозапису № 0000000_0000020221014231959_0009 з бодікамери (01:27 хвилина і далі) вбачається, що ОСОБА_1 відмовився й від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку в медичному закладі, про що лікарем ОСОБА_3 зроблено відповідний запису в медичному висновку (а. с. 2) та, що також підтверджено письмовими поясненнями ОСОБА_4 (а. с. 4).
При цьому, суд зазначає, що не бере до уваги доводи адвоката Безрука С.В. про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений після спливу двох годин з моменту виявлення підстав такого огляду, оскільки такий огляд відносно неї по суті проведений не був саме через її відмову від проходження такого, про що власне лікарем зроблено відповідний запис у висновку (а. с. 2) та у зв'язку з чим на останню складено даний протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР.
Разом з цим, суд зазначає про те, що з відеозаписів з бодікамер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 навмисно затягувала час поїздки до медичного закладу, з метою порушення термінів такого огляду (саме спливу двох годин з моменту виявлення підстав такого огляду).
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин в наданих суду матеріалах щодо обставин адміністративного правопорушення, не вбачається.
Таким чином, суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини правопорушення та дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявні у справі докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду та обґрунтовано визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів адвоката Безрука С.В. про невідповідність відображеного часу на бодікамері поліцейського даним протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду ОСОБА_1 , а відтак неналежність відеодоказу, суд зазначає наступне.
Так, дійсно на долучених до протоколу по адміністративне правопорушення серії ААД № 448021 від 15 жовтня 2022 року відеозаписах (№№ 0000000_0000020221014211037_0004; 0000000_0000020221014215011_0005; 0000000_0000020221014220947_0006; 0000000_0000020221014231959_0009), на табло з бодікамер вбачається, що їх час не співпадає із зазначеним часом події в протоколі про адміністративне правопорушення.
Однак, при перегляді вказаних відеозаписів, судом встановлено, що і працівниками поліції, і самою ОСОБА_1 по ходу відтворення подій, неодноразово в голос зазначався вірний час доби, який відповідає даним відображеним в протоколі про адміністративне правопорушення та долучених до нього доказів.
Вказане свідчить на невірне налаштування даних годинника бодікамери, але жодним чином не спотворює та не впливає на результати відмови ОСОБА_1 від проходження в законному порядку огляду на стан сп'яніння та вірне відображення всіх обставин справи в протоколі про адміністративне правопорушення.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 є законною, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу адвоката Безрука Сергія Володимировича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко