Провадження № 2/742/34/23
Єдиний унікальний № 742/4452/21
23 лютого 2023 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Короткої А.О.,
при секретарі - Богуш Л.В.,
за участю:
представниці позивача - ОСОБА_1 ,
відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представниці відповідачів - адвокати Бойко Т.В.,
представниці третьої особи - Гапон Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Прилуцької міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Прилуцький міській центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Представник органу опіки та піклування звернувся до суду в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 має 5 малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відносно яких є одинокою матір'ю, та ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , батьком яких є ОСОБА_3 , що проживають спільно за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 02.03.2021 року №88 «Про негайне відібрання малолітніх дітей» на підставі акту проведення оцінки рівня безпеки дітей, яким було визначено рівень безпеки дітей як «небезпечний» у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відібрано вказаних вище п'ятьох малолітніх дітей.
24.03.2021 року органом опіки та піклування було направлено позов до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області про відібрання малолітніх дітей від матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав. Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області рішенням від 04.08.2021 року відмовив у задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування Прилуцької міської ради. Протягом періоду розгляду справи у суді діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували у Ніжинському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебували у патронатній родині ОСОБА_7 .
За рішенням постійної комісії з питань захисту прав дитини від 17.06.2021 року було визначено порядок побачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які тимчасово перебували у патронатній родині ОСОБА_7 , з матір'ю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На зустрічі батьки приходили у стані алкогольного сп'яніння або похмілля, або зовсім не з'являлися, не попередивши про це відповідні служби, та на телефонні дзвінки не відповідали.
На виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04.08.2021 року виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області було прийнято рішення про повернення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у біологічну родину 24.09.2021 року, про що було повідомлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На призначений час з'явився ОСОБА_3 , який є батьком лише ОСОБА_8 , тому передача дітей не відбулась. Про це 24.09.2021 року були складені акти працівниками служби у справах дітей міської ради у присутності педіатра ОСОБА_9 , фахівців з соціальної роботи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ПМЦСССДМ, патронатного вихователя ОСОБА_7 . Передачу дітей батькам було перенесено на 27.09.2021 року, про що було повідомлено ОСОБА_3 , який зобов'язувався повідомити про це ОСОБА_2 , проте і 27.09.2021 року передача дітей не відбулась, так як мати дітей прийшла у стані алкогольного сп'яніння. У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначила, що 24.09.2021 року вона не з'явилася за сімейними обставинами, бо перебувала у коханця, а 27.09.2021 року ОСОБА_2 підтвердила, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння, даний факт засвідчив особисто лікар-нарколог ОСОБА_12 . Про неможливість передачі дітей біологічним батькам було повідомлено поліцію 24.09.2021 року та 27.09.2021 року, у зв'язку з чим дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було передано біологічним батькам лише 29.09.2021 року.
За невиконання батьківських обов'язків на ОСОБА_2 було складено 4 протоколи та на ОСОБА_3 був складений 1 протокол за ч.2 ст.184 КУпАП.
Також рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04.08.2021 року органу опіки та піклування було рекомендовано здійснювати профілактичні заходи підтримки даної сім'ї з урахуванням їх особливих потреб та контроль за виконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків відносно їхніх малолітніх дітей, враховуючи, що родина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 має низький батьківський потенціал, багатодітна родина продовжує перебувати на обліку Прилуцького центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та на обліку служби у справах дітей міської ради як такі, що потрапили у складні життєві обставини, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків.
З метою виведення дітей родини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі складних життєвих обставин з батьками проводилась профілактично-роз'яснювальна робота та було запропоновано ряд соціальних послуг.
Родині було надано рекомендації щодо створення умов для життя, навчання та розвитку малолітніх дітей фахівцями ПМЦСССДМ, патронатним вихователем та працівниками служби у справах дітей. Відповідно до законодавства патронатний вихователь супроводжувала родину протягом 5 днів після передачі дітей та надавала конкретні рекомендації щодо догляду за ними. Служба у справах дітей сприяла та контролювала процес залучення дітей до навчання. Батьки дітей отримали висновки щодо стану здоров'я дітей та рекомендації щодо продовження обстеження стану здоров'я та лікування, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які мають суттєві вади здоров'я. Але попри намагання допомогти вказаними службами після повернення дітей у біологічну родину ситуація в сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не змінилась на краще. Про це свідчать інформації Прилуцького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 08,11,12,13 жовтня 2021 року. Батьки продовжують вживати алкогольні напої, не забезпечують отримання дітьми освіти та належні санітарно-гігієнічні умови, на співпрацю не йдуть, рекомендацій не виконують.
Враховуючи повідомлення ПМЦСССДМ від 08.10.2021 року про можливу загрозу життю та здоров'ю дітей, працівниками служби у справах дітей спільно з лікарем-наркологом ОСОБА_12 та педіатром ОСОБА_9 було відвідано родину вдома. За результатами відвідування було встановлено, що ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 були вдома, ними опікувалась бабуся ОСОБА_18 , яка ледь пересувається по будинку за допомогою стільчика, а мати та батько дітей спільно ще з якимось чоловіком (дядько ОСОБА_19 , зі слів ОСОБА_2 ) перебували у спальні за зачиненими дверима. Нашвидкоруч одягнувшись, батьки вийшли до представників служб, а «дядько ОСОБА_19 » викрикував погрози та образи в сторону працівників служби у справах дітей зі спальні. У ході спілкування з лікарем-наркологом ОСОБА_2 не заперечувала факту вживання алкоголю. Враховуючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають на диспансерному обліку в Прилуцькому наркологічному диспансерному відділенні КПП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради з березня 2021 року, то їм неодноразово було рекомендовано пройти лікування. Відповідно до довідок №574, 575 від 17.11.2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжують перебувати на диспансерному обліку з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, лікування не пройдено.
11.11.2021 року о 7 год. 30 хв. до служби у справах дітей надійшло повідомлення від медичної сестри, яка спільно з лікарем-педіатром ОСОБА_20 здійснюють патронаж над ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якому йшлося про неадекватний стан матері дітей: була дуже збуджена, вела себе агресивно, погрожувала та кричала. При цьому була напівроздягнута, на прохання лікаря одягнутись не реагувала. Після огляду ОСОБА_22 матері було запропоновано пролікувати дитину в умовах стаціонару, але вона категорично відмовилась. Дитина була госпіталізована після втручання служби у справах дітей разом з батьком ОСОБА_3 . Крім того, у ході телефонної розмови з фахівцем з соціальної роботи ОСОБА_23 емоційно кричала, що їй наказано порізати дітей.
Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» та враховуючи такі обставини, невідкладно працівниками служби у справах дітей спільно з фахівцями Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з залученням патрульної поліції, ювенальної превенції та бригади екстреної медичної допомоги було проведено оцінку рівня безпеки дітей та визначено рівень безпеки як «дуже небезпечний». Мати дітей ОСОБА_2 під час відвідування вела себе неадекватно: гола бігала у будинку та у дворі, стверджувала, що їй наказано порізати дітей. У цей час у будинку була антисанітарія, багато розкиданих брудних речей та іграшок, а діти у заляканому стані збилися у куточок. На підставі актів проведення оцінки рівня безпеки дітей від 11.11.2021 року орган опіки та піклування Прилуцької міської ради прийняв рішення від 12.11.2021 року №362 «Про негайне відібрання малолітніх дітей». Відповідно дітей було влаштовано на тимчасове перебування до КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня».
За інформацією КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» при влаштуванні їх до закладу діти мали занедбаний стан: у всіх був педикульоз та інші захворювання, які свідчать про їхній недогляд.
Відповідно до повідомлення ЗОШ І-ІІІ ст. №13 від 17.11.2021 року учениця 1 класу ОСОБА_16 за період навчання з 15.09.2021 року по 11.11.2021 року поточного року має багато пропусків без поважних причин, під час дистанційного навчання учениця жодного разу не приступила до занять.
Учень 3 класу ОСОБА_17 приступив до навчання з 21.09.2021 року, за період з 21.09.2021 року по 11.11.2021 року має багато пропусків, у тому числі без поважних причин, під час дистанційного навчання жодного разу не виходив на контакт. Домашні завдання учнем не виконуються взагалі, іноді були написані рукою батька. Хлопець порушує правила поведінки, не реагує на зауваження вчителя. Мати не цікавиться успіхами та поведінкою дитини, на звернення класного керівника ОСОБА_2 не реагує. Класний керівник повідомляє про факти, коли ОСОБА_22 приходив до школи дуже голодний та говорив, що вдома нічого їсти.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як грубе та систематичне невиконання батьками своїх обов'язків, ухилення батьків від виховання дітей, свідоме нехтування ними своїми обов'язками. А неадекватний стан батьків, неусвідомлення цієї проблеми дорослими членами родини та постійне ігнорування рекомендацій спеціалістів щодо зміни власної поведінки, яка спричиняє психологічне насилля над дітьми несе загрозу життю, здоров'ю та безпеці малолітніх дітей. Усе це свідчить про свідоме нехтування своїми батьківськими обов'язками, тому орган опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області і звернувся до суду з відповідним позовом.
Представницею відповідачів було подано відзив на позов, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що свої вимоги позивач обґрунтовує лише тим, що відповідачі не виконують батьківських обов'язків та перебувають на диспансерному обліку з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, лікування не пройдено, але попри намагання допомогти після повернення дітей у біологічну родину ситуація не змінилася. Батьки на співпрацю не йдуть, рекомендацій не виконують. Було проведено оцінку безпеки дітей та визначено рівень «дуже небезпечний».
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідачів від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останніх батьківських прав, покладено на позивача.
Разом з тим, позовна заява ґрунтується не на стані дітей на момент відвідування, а на поведінці матері, непідтвердженій інформації та зі слів, проте не містить жодного факту (акту) фіксування проведення оцінки безпеки дітей відповідно до Додатку 10 до порядку проведення оцінки рівня безпеки дітей відповідно до Постанови №866 від 24.09.2008 року.
Висновок про стан безпеки дітей як «дуже небезпечно» має містити оцінку саме стану дітей стосовно наявності фізичних та поведінкових ознак, що можуть свідчити про: жорстоке поводження, насильство, у тому числі сексуальне; дитина раннього віку (0-3 роки) залишена на тривалий час без догляду батьків або на догляд малолітньої дитини (до 10 років), чи сторонніх осіб, які візуально перебувають у стані алкогольного сп'яніння, під дією психоактивних речовин; дитина має візуальні ознаки дії речовин; стан здоров'я дитини незадовільний (висока температура, низька температура, блювота, діарея, скаржиться на гострий біль, втрата свідомості); дитина має зовнішні ознаки недогляду та занедбалості (вага, зріст значною мірою не відповідають віку дитини, пов'язані з недоглядом та занедбаністю, низький рівень гігієни, дитина не ходить, не сидить, не розмовляє на рівні, необхідному для певного віку; дитина виконує небезпечну роботу; дитина залучена до протиправної діяльності, жебракування, проституція, експлуатація, споживання чи поширення алкогольних чи психоактивних речовин; дитина повідомляє про небезпеку та просить допомогти.
Інші факти, що свідчать про небезпеку для дитини, зокрема помешкання не пристосоване до проживання (відсутнє тепло, відсутні двері, відсутні шибки у вікнах, наявні щури, таргани, клопи, миші, небезпека з боку тварин), аварійне приміщення.
Тобто посилання на висновок стану дітей як «дуже небезпечний» не підтверджений позивачем жодним чином. Рішення від 12.11.2021 року про негайне відібрання дітей прийняте без відповідних на те підстав.
Також позовна заява не містить інформації та копії рішення про статус дітей, як позбавлених батьківського піклування.
В частині рекомендацій та роз'яснень позовна заява не містить витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини про попередження, про необхідність належного виконання батьківських обов'язків, невиконання яких може призвести до позбавлення батьківських прав щодо дітей.
Крім того, рішенням від 04.08.2021 року №742/1131/21 Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області, з'ясувавши всі обставини справи, відмовив у відібранні дітей без позбавлення батьківських прав.
Вкотре з порушенням норм законодавства дітям завдано моральної шкоди та стресу саме органом опіки та піклування дітей через безпідставне розлучення їх з біологічними батьками, а з матері знято відповідні соціальні виплати.
Жодного нарікання чи звернення зі скаргами сусідів, знайомих, близьких, рідних не було, крім того, сім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем проживання не характеризуються негативно.
Стосовно перебування відповідачів на обліку в наркодиспансері, то довідка не є належним доказом, оскільки до позовної заяви не надано клінічного висновку згідно з інструкцією та класифікацією захворювань, як того вимагає інструкція. Оскільки відповідно до загальних положень (розділ 1) Інструкції діагноз наркологічного захворювання може бути встановлений як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах тільки лікарем психіатром-наркологом у відповідності до принципів деонтології і суворому дотриманні діючих документів Мінохорони здоров'я. В окремих випадках діагноз наркологічного захворювання може бути встановлений при обстеженні і лікуванні психіатричних закладах, однак заключне рішення про необхідність диспансерного обліку приймається дільничним лікарем психіатром-наркологом по місцю проживання хворого. В складних і сумнівних випадках діагноз захворювання доцільно встановлювати лікувально-консультаційною комісією наркологічного закладу. Вказані заходи відповідно не були проведені.
Також і надані позивачем довідки закладу КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» не можуть бути підставою для задоволення даного позову, оскільки ст.164 СК України не містить такої підстави для позбавлення батьківських прав як наявність педикульозу чи невиконня рекомендацій сімейного лікаря.
Отже, у додатках, наданих позивачем, відсутні докази небезпечного рівня безпеки дітей, який не може ґрунтуватися на лише на поведінці матері, яка захищає своїх дітей від ймовірного розлучення, яке вже траплялося у їхній родині внаслідок необґрунтованих припущень.
Завданням служби Прилуцького міського центру соціальних служб для дітей та молоді, у тому числі, для багатодітних сімей полягає у допомозі, не тільки в профілактичних роз'ясненнях, попередженнях (застосовуючи шантаж, залякування та погрози), а й у зверненні до міської ради про надання допомоги на утримання дітей, достатня кількість житлової площ помешкання для проживання, автомобіль, спеціальний транспорт для перевезення певної кількості дітей, зокрема малолітніх (дитячі автокрісла), та іншого соціального забезпечення. Оскільки на сьогоднішній день не кожна мати, громадянка України, зважиться на народження навіть другої дитини.
Позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін., що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків, але таке є крайнім заходом, який необхідно розглядати, як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків (а.п.119-122).
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні, враховуючи нетипову поведінку відповідачів щодо своїх дітей та відсутність будь-яких змін у їх відношенні до піклування та виховання дітей, після проведення з ними неодноразових бесід з цього приводу, проведення профілактично-роз'яснювальних робіт та здійснення ряду соціальних послуг задля виведення дітей із складних життєвих обставин, покращення умов і рівня проживання дітей та батьківських якостей відповідачів.
Відповідачі у судовому засіданні категорично заперечували проти задоволення позовних вимог, просили не позбавляти їх батьківських прав відносно своїх дітей, пояснивши, що нетипова та агресивна поведінка відповідачки під час відвідування їхньої родини працівниками служби у справах дітей та медичними працівниками була викликана виключно тим, що ОСОБА_2 перелякалася, що в неї знову відберуть дітей, що також підтвердила адвоката Бойко Т.В., зазначивши, що такий стан матері був спровокований саме працівниками служби у справах дітей, а її поведінка була лише захисною реакцією матерії, у якої хочуть відібрати дітей. Також представниця відповідачів зазначила, що ніякої реальної загрози життю та здоров'ю дітей батьками створено не було, як і не було «дуже небезпечного» рівня безпеки дітей, який нічим не був підтверджений, а обґрунтовувався лише особистими переконаннями працівників служби у справах дітей, що не є належним та допустимим доказом, проте доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідачів від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення батьківських прав, покладається на позивача.
Представниця Прилуцького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в судовому засіданні повідомила, що єдиною проблемою родини відповідачів, яку вони не визнають, є алкоголь, бо коли відповідачка його не вживає, то вдома і прибрано, і приготовано їсти, тому рекомендувала відповідачам пройти курс лікування від алкоголізму.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка патронатна вихователька ОСОБА_7 розповіла, що опікувалася найменшими дітьми відповідачів, коли їх відібрали у останній, які відставали у розвитку. Також підтвердила, що коли їх повертали, то зробити це вдалося не з першої спроби, зокрема через появу матері у стані алкогольного сп'яніння, яка, крім того, не пускала її до себе додому після повернення дітей, хоча мала йти на контакт з патронатною вихователькою задля нормальної адаптації дітей, які тривалий час не проживали вдома.
Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що є працівником поліції та був присутній під час відібрання дітей у відповідачів, у яких був безлад у будинку, зокрема він бачив розкидані дитячі речі та пляшки з недопитими алкогольними напоями.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що є педіатром, тому опікувався здоров'ям дітей відповідачів, зокрема рекомендував їм провести обстеження молодшого сина у місті Чернігові, але його рекомендації залишилися невиконаними.
Вислухавши пояснення учасників справи та покази свідків, дослідивши наявні у справі письмові докази, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд прийшов до наступного переконання.
Відповідно до копії паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданого 20.11.2003 року Прилуцьким МВ УДМС України в Чернігівській області (а.п.14-15), вона зареєстрована та фактично проживає разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.п.17) за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.14-15).
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Прилуцьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.п.18) ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його матір'ю зазначена ОСОБА_2 , а батьком на підставі ч.1 ст.135 СК України - ОСОБА_25 , що також підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 20.03.2021 №00030015836, виданого Прилуцьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.п.19-20).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Прилуцьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.п.21) ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , його матір'ю зазначена ОСОБА_2 , а батьком на підставі ч.1 ст.135 СК України зазначений ОСОБА_25 , що також підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 20.03.2021 №00030016953, виданого Прилуцьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.п.22-23).
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Прилуцьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.п.24) ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , та його матір'ю зазначена ОСОБА_2 , а його батьком - ОСОБА_3 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Прилуцьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.п.25) ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , його матір'ю зазначена ОСОБА_2 , а його батьком - ОСОБА_3 .
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого Прилуцьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.п.26) ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 , її матір'ю зазначена ОСОБА_2 , а її батьком - ОСОБА_3 .
Відповідно до інформації Прилуцького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, наданої для служби у справах дітей Прилуцької міської ради, з лютого 2021 року на обліку в Центрі перебуває с'імя ОСОБА_2 , яка має 5 неповнолітніх дітей.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 02.03.2021 року №88 «Про негайне відібрання малолітніх дітей» у зв'язку зі складними життєвими обставинами, які склалися у родині через зловживання матір'ю спиртними напоями (перебуває на «Д» обліку, що зумовило у неї психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності), 5 дітей було вилучено із родини.
З 24.06.2021 року відповідно до рішення постійної комісії з питань захисту прав дитини, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 (батько ОСОБА_8 ) мали можливість зустрічатися та спілкуватися зі своїми дітьми у приміщенні Прилуцького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у присутності спеціалістів Центру, патронатного вихователя ОСОБА_7 , у сім'ї якої перебувають ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою налагодження стосунків між батьками і дітьми та збереженням емоційного контакту між ними.
За період часу роботи з родиною ситуація суттєво не змінюється: ОСОБА_2 байдуже налаштована на виконання рекомендацій щодо повернення дітей у родину. Жінка ігнорує рекомендації щодо необхідності лікування від алкогольної залежності, що є основною причиною проблем у родині.
Так, 01.07.2021 року ОСОБА_26 не з'явилася на зустріч з дітьми без попередження, про причини відсутності нічого не знав і її чоловік, який прийшов на зустріч з дітьми сам (причину, яка завадила матері зустрітися з дітьми, ОСОБА_26 так і не пояснила); 15.07.2021 року ОСОБА_26 звернулася з проханням про перенесення зустрічі з дітьми у зв'язку з її поганим самопочуттям, зумовленим алергічною реакцією. Діючи в інтересах дітей, зустріч було перенесено на 16.07.2021 року, та у призначений нею день ОСОБА_26 прийшла до Центру з ознаками набряків та висипів на шкірі, ОСОБА_27 мав ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю, рясне потовиділення, сплутану, нечітку вимову), великий синець під оком. 29.07.2021 року на чергову зустріч з дітьми батьки не з'явилися без попередження. Спеціалісти Центру намагалися зв'язатися з батьками, але їх телефони було відключено, самі батьки на зв'язок з Центром виходили.
05.08.2021 року батьки з'явилися на чергову зустріч з дітьми, але поводилися агресивно, постійно погрожували працівникам Центру, приділяли дітям мало уваги, не говорили, не гралися з ними. Спеціалісти кілька разів робили зауваження батькам щодо поведінки (акт відвідування від.05.08.2021 року).
20.08.2021 року на зустріч до дітей прийшов сам батько, чоловік мав ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю, набрякле обличчя, тремтіння рук, невиразна вимова). ОСОБА_27 не заперечував, що вживав алкоголь, йому було роз'яснено, що у такому стані він не може зустрітися з дітьми, чоловік не заперечував, про що засвідчив своїм підписом у акті. У ході розмови з батьком не вдалося з'ясувати, де конкретно знаходиться ОСОБА_26 , ОСОБА_27 припустив, що вона може бути вдома. Працівниками Центру спільно зі службою у справах дітей Прилуцької міської ради було прийнято рішення про обстеження ОСОБА_2 вдома. На момент комісійного обстеження родини у будинку було брудно, відчувався затхлий запах від брудних речей, посуду, одягу. ОСОБА_26 та її матір ОСОБА_28 поводилися агресивно, погрожували спеціалістам, ображали їх та виражалися нецензурною лайкою. Крім того, від ОСОБА_29 відчувався запах алкоголю, вона скаржилася на погане самопочуття та постійно приймала різні лікарські препарати. На пропозицію викликати для неї швидку жінка відмовилася, звернутися до сімейного лікаря для медичного обстеження вона теж відмовилася.
За період роботи спеціалісти Центру постійно здійснювали з батьками профілактично-роз'яснювальну роботу щодо виконання ними батьківських обов'язків, зокрема стосовно належного догляду за здоров'ям, навчанням, харчуванням, зовнішнім виглядом та умовами проживання дітей, попереджали про наслідки безвідповідального батьківства. ОСОБА_30 не здатна виконувати батьківські обов'язки відповідально, задовольняючи потреби дітей, в силу свого невисокого батьківського потенціалу. Жінка поводить себе безвідповідально, часто ігнорує будь-які спроби зв'язатися з нею. ОСОБА_26 співпрацю з Центром не йде: йде на контакт лише тоді, коли хоче цього сама, поради спеціалістів ігнорує, від алкогольної залежності не пролікувалася. Постійна наполеглива профілактично-роз'яснювальна робота з матір'ю щодо недопущення недогляду за дітьми результатів не дає (а.п.31-32).
Відповідно до копій актів про факт передачі дитини від 24.09.2021 року, які були складені представником служби у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області Хотіною О.Р. у присутності патронатної виховательки ОСОБА_7 та лікаря-педіатра ОСОБА_9 (а.п.27-28, 29-30), передати дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , не вдалося у зв'язку з відсутністю матері, яка вчасно була повідомлена про час і місце передачі дітей.
Як вбачається з копії пояснення матері дітей ОСОБА_2 , вона 24.09.2021 року повинна була з'явитися у службу для передачі дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проте вона не змогла з'явитися на призначену дату у зв'язку з сімейними обставинами. Про перенесення передачі дітей на 27.09.2021 року була повідомлена (а.п.33).
У своїх поясненнях батько дітей ОСОБА_3 зазначив, що був вчасно повідомлений про закінчення терміну перебування дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , у патронатній сім'ї до 24.09.2021 року, та він на передачу дітей з'явився, а мати дітей ні, як йому відомо, вона поїхала на похорон до тітки в с.Діхтярі. Про перенесення передачі дітей на 27.09.2021 року був повідомлений (а.п.34).
Як вбачається з копії заяви матері дітей ОСОБА_2 від 27.09.2023 року, вона просила перенести передачу дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , у зв'язку з її станом здоров'я на 29.09.2021 року (а.п.35).
Відповідно до копії інформації КНП «ЧОПНЛ» наркологічне диспансерне відділення, наданої службі у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області, за рішенням суду 27.09.2021 року відбулася передача дітей батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та на момент передачі ОСОБА_2 знаходилася в стані абстиненції та не заперечувала вживання спиртних напоїв. На прийомі у лікаря-нарколога 29.09.2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були тверезими (а.п.36).
Відповідно до копії інформації, наданої ГУНП в Чернігівській області №5262/124/47/2021 від 12.10.2021 року, повідомлення щодо неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 було розглянуте, та зареєстроване 24.09.2021 року до ЖЄО Прилуцького районного ВП ГУНП в Чернігівській області за №14841.
В ході проведення перевірки інформація, викладена у зверненні, підтвердилася та на ОСОБА_2 було складно адміністративний протокол за ч.2 ст.184 КУпАП за невиконання батьківських обов'язків відносно своїх неповнолітніх дітей (а.п.37)
З інформації №01-05/615 від 08.10.2021 року, №01-05/619 від 11.10.2021 року, №01-05/620 від 12.10.2021 року та №01-05/624 від 13.10.2021 року, наданої Прилуцьким міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді наданої службі у справах дітей Прилуцької міської ради, вбачається, що після повернення п'ятьох малолітніх дітей у родину ОСОБА_2 центром здійснювалося щоденне інспектування з метою підтримки, контролю та надання послуг для подолання складних життєвих обставин.
Так, під час чергового інспектування родини 07.10.2021 року о 17 год. 20 хв. до помешкання потрапити не вдалося, на телефонні дзвінки ніхто не відповідав.
08.10.2021 року о 8 год. 30 хв. господарі не впускали спеціалістів до двору та будинку, на телефонні дзвінки довгий час ніхто не відповідав. Після наполегливих спроб Центру зв'язатися телефоном ОСОБА_31 підняв слухавку, але вийти та впустити спеціалістів до оселі відмовився. На фоні розмови ОСОБА_32 було чутно голоси дітей та крик матері ОСОБА_33 , яка говорила, що її донька та зять у нетверезому стані. Також було з'ясовано, що усі діти ОСОБА_2 до навчальних закладів в цей день не з'явилися, зі слів батьків, перебували вдома.
Окрім цього, 11.10.2021 року до помешкання ОСОБА_2 в черговий раз працівникам Центру потрапити не вдалося. Господарі зачинилися у будинку та на телефонні дзвінки не відповідали. З'ясувалося, що усі діти ОСОБА_2 навчальних закладів 11.10.2021 року не відвідували, спроби педагогів зв'язатися з батьками результатів не дали.
11.10.2021 року ОСОБА_2 мала відвідати управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради з метою оформлення (поновлення) соціальних виплат, які були припинені у зв'язку з перебуванням її дітей у патронатній родині та центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. На призначений час вона не з'явилася, на спроби спеціалістів зв'язатися з нею телефоном не відповідала.
Також 12.10.2021 року працівникам Центру до помешкання ОСОБА_2 потрапити не вдалося та на телефонні дзвінки ніхто не відповідав. Було з'ясовано, що усі діти також до навчальних закладів не з'явилися. Спеціалістам Центру вдалося поспілкуватися з матір'ю ОСОБА_2, ОСОБА_34 , яка на момент інспектування о 8 год. 30 хв. ходила по двору, проте жінка агресивно відреагувала на візит Центру, лаяла та проганяла спеціалістів, проте заспокоївшись повідомила, що донька та зять вдома у нетверезому стані вже не перший день, а онуки перебувають вдома, оскільки в школі та садочку карантин. До будинку спеціалісті Центру вона не впустила, бо у будинку безлад, а вона не хоче, щоб це бачили спеціальні служби.
Окрім цього, 13.10.2021 року спеціалістам Центру також не вдалося потрапити до відповідачів. Після наполегливих телефонних дзвінків слухавку підняв старший повнолітній син ОСОБА_2 . ОСОБА_35 , який повідомив, що мати вдома, але говорити не хоче, бо почувається недобре унаслідок похмілля після кількаденного вживання алкоголю. На момент інспектування до спеціалістів Центру вийшла ОСОБА_30 та її матір. Жінки агресивно відреагували на візит Центру, лаяли та проганяли спеціалістів, згодом заспокоїлися та повідомили, що діти мають достатньо їжі і добре себе почувають, але до помешкання не впустили, бо, з їх слів, у будинку безлад, і вони не хочуть, щоб таке бачили спеціалісти служби. ОСОБА_2 зранку не мала свіжих ознак вживання алкоголю, але мала вкрай неохайний вигляд, закуйовджене волосся, набрякле обличчя, тример рук, неприємний запах алкогольного перегару.
Також було з'ясовано, що усі діти ОСОБА_2 до навчальних закладів 13.10.2021 року не з'явилися, спроби педагогів зв'язатися з батьками результатів не дали. За інформацією Прилуцької ЗОШ І-ІІІ №13 імені Святителя Іосафа Бєлгородського, від 12.10.2021 року мати епізодично співпрацює з навчальним закладом, але рекомендації вчителів щодо виховання та навчання дітей до уваги не бере, діти часто відсутні на уроках, про причини відсутності дітей мати не повідомляє, на телефонні дзвінки педагогів не відповідає.
Оскільки батьки не відчиняють помешкання та не бажають спілкуватися з соціальною службою, зважаючи на інформацію, яку повідомила мати ОСОБА_33 у телефонній розмові про нетверезих доньку та її чоловіка, виникли підстави вважати, що ситуація може загрожувати життю та здоров'ю дітей, тому Прилуцький міський центр соціальних служб для сім'ї просив вжити заходів, що є у повноваженнях служби у справах дітей, оскільки постійна та наполеглива профілактично-роз'яснювальна робота з матір'ю та батьком щодо недопущення недогляду за дітьми результатів не дала (а.п.38, 39, 40, 41).
Як вбачається з копії рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області №362 від 12.11.2021 року, було вирішено негайно відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.п.42).
Відповідно до інформації №517 від 26.10.2021 року, наданої КНП «ЧОПНЛ» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , 08.10.2021 року була відвідана за місцем проживання спеціалістами у справах дітей: начальником служби у справах дітей ОСОБА_36 , спеціалістом 1 категорії Хотіною О.О., лікарем-педіатром ОСОБА_9 та лікарем наркологом. На момент огляду хвора знаходилася вдома, спала та перебувала в стані алкогольного сп'яніння (за клінічними ознаками) та вона не заперечувала вживання нею спиртних напоїв (а.п.43).
Згідно з копіями довідок №579 від 16.11.2021 року, №345 від 05.08.2022 року та №443 від 04.10.2022 року, виданих КНП «Чернігівська психоневрологічна лікарня», ОСОБА_2 , 1978 року народження, та ОСОБА_3 , 1983 року народження, знаходяться на диспансерному обліку з березня 2021 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності (а.п.44,130, 150,151).
З копії доповідної №671 від 16.11.2021 року, наданої Службі у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» ПМР вбачається, що ОСОБА_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , неналежно виконує свої материнські обов'язки. Дитина ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , недоглянута, одяг брудний, вдома безлад, рекомендації сімейного лікаря не виконує. Дитина знаходиться на лікуванні в КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» ПМР, оскільки дитина хвора, а вдома лікування не отримувала. Директор КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» ПМР просив прийняти міри і вирішити питання можливості перебування дитини в сім'ї, так як мати часто буває неадекватна (а.п.45).
Відповідно до довідки №672 від 17.11.2021 року, виданої КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» ПМР, 11.11.2021 року до педіатричного відділення були доправлені діти з родини ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діагноз: педикульоз, гострий бронхіт; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діагноз: педикульоз, горизонтальний ністагм, компенсований гідроцефральний синдром; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діагноз: педикульоз, гострий фарингіт; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діагноз: педикульоз, гострий трахеобронхіт; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діагноз: педикульоз, відставання психомоторного розвитку (а.п.46).
Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області №02-16/5591 від 18.11.2021 року, враховуючи всі факти по суті даної справи, як окремо, так і в сукупності, а також поведінку батьків неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то орган опіки та піклування вважає, що вони грубо та систематично не виконують своїх батьківських обов'язків та ухиляються від виховання дітей, свідомо нехтують ними, а неадекватний стан батьків, неусвідомлення цієї проблеми дорослими членами родини та постійне ігнорування рекомендацій спеціалістів щодо зміни власної поведінки, яка спричиняє психологічне насилля над дітьми несе загрозу життю, здоров'ю та безпеці малолітніх дітей. Усе це свідчить про свідоме нехтування своїми батьківськими обов'язками, у зв'язку з чим орган опіки та піклування Прилуцької міської ради Чернігівської області визнав за доцільне порушити клопотання перед судом про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 щодо малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також матері ОСОБА_2 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно яких вона є одинокою матір'ю (а.п.9-13).
Як вбачається з інформації №01-05/29 від 04.02.2022 року, наданої Прилуцьким міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (а.п.61-62), багатодітна родина ОСОБА_2 , 1978 року народження, яка проживає в АДРЕСА_1 , яка має 5 малолітніх дітей, перебувала на обліку Центру як така, що опинилася у складних життєвих обставинах через ухиляння матері від виконання батьківських обов'язків, з 01.02.2021 року.
З 21.09.2021 року, після вилучення дітей з родини, сім'я отримує послугу соціального супроводу, з метою подолань складних життєвих обставин, які стали причиною вилучення дітей.
Проблемні питання родини: низький батьківський потенціал, зокрема стосовно неналежного догляду за здоров'ям, навчанням, харчуванням, зовнішнім виглядом та умовами проживання дітей, зловживання алкогольними напоями.
Мати може виконувати свої обов'язки щодо забезпечення потреб дітей та створення умов для їх життя у період часу, коли не зловживає алкоголем. Найбільш проблемним є те, що вона категорично не визнає проблеми алкоголізму, яка є причиною складних життєвих обставин у родині і не погоджується із рекомендаціями щодо необхідності лікування алкогольної залежності, що також підтверджується довідками №65 від 07.02.2022 року КНП «Чернігівська психоневрологічна лікарня» (а.п.66, 67).
ОСОБА_2 нічого не робить для подолання складних життєвих обставин, але постійно звертається зі скаргами на гарячі лінії щодо порушення її прав та неправомірного відібрання дітей. Соціальну роботу з родиною ОСОБА_38 здійснювати не є можливим, бо вона не визнає потреби у співпраці чи допомозі їй для подолання складних життєвих обставин і налагодження позитивного мікроклімату у родині.
Ситуація у родині обтяжується ще й тим, що фактично родина проживала на кошти, які виплачувалися на дітей. Після відібрання дітей у матері виплати припинено. Тепер родина не має коштів для забезпечення матеріальних потреб, але має великі борги за комунальні послуги, зокрема за газ для опалення будинку, у якому, у разі повернення, мають проживати діти. Профілактична робота щодо попередження наслідків несплати боргу за комунальні послуги здійснювалася постійно. ОСОБА_2 роз'яснювали та наголошували про необхідність раціонального планування бюджету сім'ї. Наразі, зі слів самої ОСОБА_2 , до будинку, за адресою проживання родини ОСОБА_38 , з 09.02.2022 року буде припинено постачання природного газу до сплати боргу, що також підтверджується копіями квитанцій АТ «Чернігівгаз», відповідно до яких борг станом за січень 2022 року 936,10 грн, та ТОВ «Чернігівгаз Збут», відповідно до яких борг станом на грудень 31295,17 грн (а.п.63), копією довідки про розмір платежів за використання природного газу за лютий 2022 року (а.п.64).
Для поновлення соціальних виплат ОСОБА_2 було призначено термін на 15.11.2021 року. На призначену дату до управління праці та соціального захисту населення жінка не з'явилася без будь-яких пояснень про причини.
Спеціалістами Центру постійно надавалися роз'яснення ОСОБА_2 та її співмешканцю ОСОБА_3 щодо дій, необхідних для вирішення та налагодження ситуації у їх родині.
Для вирішення питань щодо подолання складної життєвої ситуації родина потребує постійної підтримки та контролю, зокрема: щодо ведення здорового способу життя, планування бюджету, належного догляду за дітьми, відповідального батьківства, але ОСОБА_2 категорично не визнає проблеми алкоголізму, яка є головною причиною складних життєвих обставин у родині і не погоджується із рекомендаціями щодо необхідності лікування алкогольної залежності, тому здійснювати спеціальну роботу з родиною ОСОБА_2 не є можливим.
Як вбачається з копії інформації №02-14/74 від 03.02.2022 року, наданої КНП «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія» Чернігівської обласної ради, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виховується в закладі з 13.01.2022 року і знаходиться на повному державному утриманні. За час перебування дитини у дитячому будинку мати - ОСОБА_2 дитину не відвідувала, проте 14.01.2022 року та 19.01.2022 року телефонувала та цікавилася станом здоров'я та розвитку дитини. Остання розмова характеризувалася збудженістю ОСОБА_2 , яка висловлювала заперечення з приводу оформлення дитині допомоги при народженні в управлінні праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради (а.п.65, 105).
Відповідно до копії сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 12ЯЯТ №631184 КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради ОСОБА_2 08.12.2021 року пройшла наркологічний огляд, але наркологічних протипоказань до провадження не виявлено (а.п.83).
Згідно з копією медичної довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії 10ААЖ №357110 Психоневрологічного відділення поліклініки ОСОБА_2 07.12.2021 року пройшла даний огляд, довідка дійсна до 07.12.2026 року (а.п.84).
Як вбачається з довідок №63, 64 від 07.12.2021 року, виданої директором загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 імені Святителя Іосафа Бєлгородського, ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно навчалася у 1 класі даного навчального закладу та ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно навчався у 3 класі даного навчального закладу (а.п.85-86).
Відповідно до довідки №01-19/168 від 09.12.2021 року, виданої дошкільним навчальним закладом №19 Прилуцької міської ради Чернігівської області, діти ОСОБА_2 дійсно відвідували даний дошкільний навчальний заклад, а саме: ОСОБА_4 - з 20.09.2021 року по 11.11.2021 року (у вересні - 7 днів, у жовтні - 7 днів, у листопаді - 9 днів); ОСОБА_5 - з 05.10.2021 року по 11.11.2021 року (у жовтні - 2 дні, у листопаді 9 - днів) (а.п.87).
Відповідно до довідки №024/2-09-2846 від 13.12.2021 року, виданої головою комітету самоорганізації населення №2 Заудаївського мікрорайону, ОСОБА_18 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , має такий склад сім'ї: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , донька, співвласник; ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , онук; ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , онук; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онук; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онука; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , онук; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , онук; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онук; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , співвласник (а.п.88).
Відповідно до інформації №01-05/113 від 19.05.2022 року, наданої Прилуцьким міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, багатодітна родина ОСОБА_2 , яка має 5 малолітніх дітей та перебувала на обліку Центру як така, що опинилася у складних життєвих обставинах через ухилення матері від виконання батьківських обов'язків з 01.02.2021 року.
З 21.09.2021 року після вилучення дітей з родини сім'я отримує послугу соціального супроводу з метою подолань складних життєвих обставин, які стали причиною вилучення дітей. Проблемні питання родини: низький батьківський потенціал, зокрема стосовно неналежного догляду за здоров'ям, навчанням, харчуванням, зовнішнім виглядом та умовами проживання, дітей, зловживання алкогольними напоями. Мати може виконувати свої обов'язки щодо забезпечення потреб та створення умов для їх життя у період часу, коли не зловживає алкоголем. Найбільш проблемним є те, що вона категорично не визнає проблеми алкоголізму, яка є причиною складних життєвих обставин у родині і не погоджується із рекомендаціями щодо необхідності лікування алкогольної залежності. ОСОБА_2 нічого не робить для подолання складних життєвих обставин, але постійно звертається зі скаргами на гарячі лінії щодо порушення її прав та неправомірного відібрання дітей.
Соціальну роботу з ОСОБА_2 здійснювати неможливо, оскільки вона не визнає потреби у співпраці чи у допомозі їй для подолання складних життєвих обставин і налагодження позитивного мікроклімату у родині. Ситуація обтяжується ще й тим, що фактично родина проживала на кошти, які виплачувалися на дітей. Після відібрання дітей у матері, виплати припинені. Тепер родина не має коштів для забезпечення матеріальних потреб, але має велику борги за комунальні послуги, зокрема за газ для опалення будинку, у якому у разі повернення, мають проживати діти. Профілактична робота щодо попередження наслідків несплати боргу за комунальні послуги здійснювалася постійно. ОСОБА_2 роз'яснювали та наголошували на необхідності раціонального планування бюджету сім'ї.
Протягом дії воєнного стану ОСОБА_2 отримувала гуманітарну допомогу продуктами харчування, яка призначалася для багатодітних сімей та фактично жила на цю допомогу.
17.05.2022 року ОСОБА_2 одноразово самостійно звернулася до Центру з проханням допомогти отримати грошову допомогу багатодітним сім'ям від ЮНІСЕФ та спеціалісти Центру оформили документи, необхідні для отримання цієї виплати, проте після вирішення питання про отримання грошової допомоги вона знову почала ігнорувати усі потреби спеціалістів, зв'язатися з нею та налагодити співпрацю для можливості здійснення роботи по вирішенню питання щодо подолання складних життєвих обставин, не виявилося можливим. Така ситуація свідчить про те, що жінка свідомо уникає контактів з соціальною службою, бо не хоче відповідально виконувати свої батьківські обов'язки та працювати над проблемами своєї сім'ї, які призвели до перебування дітей у спеціалізованих закладах.
Окрім цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не намагалися підтримувати контакти зі своїми дітьми у період їх відсутності. Якщо старші діти перебувають в евакуації і з ними неможливо бачитися, то найменший ОСОБА_22 з 13.01.2022 року увесь час знаходиться у КНП «Прилуцький обласний будинок дитини «Надія». ОСОБА_2 лише 2 рази телефонувала 14.01.2022 року та 19.01.2022 року і один раз відвідувала дитину 24.02.2022 року, що свідчить про байдуже ставлення батьків до своїх дітей (що також підтверджується довідками (а.п.103, 104).
Спеціалістами Центру постійно надавалися роз'яснення ОСОБА_2 та її співмешканцю ОСОБА_3 щодо дій, необхідних для вирішення та налагодження ситуації у їх родині.
Для вирішення питань щодо подолання складної життєвої ситуації родина потребує постійної підтримки та контролю, зокрема: щодо ведення здорового способу життя, планування бюджету, належного догляду за дітьми, відповідального батьківства, але ОСОБА_2 категорично не визнає проблеми алкоголізму, яка є причиною складних життєвих обставину родині і не погоджується із рекомендаціями щодо необхідності лікування алкогольної залежності, свідомо не бажає іти на співпрацю, тому здійснювати соціальну роботу з родиною ОСОБА_2 не є можливим (а.п.97), що також підтверджується копією акта відвідування (а.п.98), копіями довідок №205 від 08.06.2022 року та №345 від 05.08.2022 року Прилуцького наркологічного диспансерного відділення КНП «ЧОПНЛ» ЧОР, де вказано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають на обліку в наркологічному диспансерному відділенні з березня 2021 року і по теперішній час, проте на прийом до лікаря нарколога у 2022 році не зверталися, лікування не проходили (а.п.99, 129), копіями довідок №03-27/2004 та 03-27/2005 від 18.05.2022 року, виданих УПСЗН Прилуцької міської ради Чернігівської області, де вказано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на обліку в управлінні не перебувають та не отримують ніяких видів державних соціальних допомог (а.п.100), копією довідки з АТ «Чернігівгаз» №140-Лв-3978-0522 від 25.05.2022 року, де вказано заборгованість у розмірі 234,02 грн за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.101), копією витягу інформації заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , де вказано, що заборгованість станом на 10.05.2022 року по газопостачанню «Чернігівгаз збут» м.Прилуки складає 46004,13 грн; заборгованість станом на 06.06.2022 року плата за розподіл газу АТ «Чернігівгаз» складала 312,03 грн та станом на 06.02.2023 складає 2085,94 грн; заборгованість станом на 06.06.2022 року за вивіз сміття КП «Послуга» складає 1253,06 грн; заборгованість станом на 09.06.2022 року з оплати за електроенергію ТОВ «Енера Чернігів» складає 439,20 грн; заборгованість станом на 09.06.2022 року з оплати за водопостачання та водовідведення КП «Прилукитепловодопостачання» складала 8514,38 грн,та станом на 09.02.2023 року заборгованість зросла та складає 12223,58 грн (а.п.102,131, 153).
Як вбачається з копії довідки-характеристики від 15.06.2022 року, виданої головою комітету самоорганізації населення №2 Заудаївського мікрорайону Коток В.М., за час, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , вона зарекомендувала себе з посередньої сторони, алкогольної та наркотичної залежності не має, у дільничного офіцера поліції на обліку не перебуває, має п'ятьох малолітніх дітей, які на даний час з нею не проживають, здійснює догляд за хворою матір'ю, морально та психічно неурівноважена, з сусідами та друзями підтримує дружні стосунки, скарги на її поведінку не надходили (а.п.123).
Відповідно до інформації №01-05/200 від 05.08.2022 року, наданої Центром соціальних служб Прилуцької міської ради Чернігівської області, проблемні питання родини ОСОБА_2 , які зумовили складні життєві обставини: низький батьківський потенціал, зокрема, стосовно неналежного догляду за здоров'ям, навчанням, харчуванням, зовнішнім виглядом та умовами проживання дітей, зловживання алкогольними напоями, залишаються не вирішеними. Спеціалісти Центру постійно, при кожній зустрічі та у кожній телефонній розмові надавали роз'яснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо дій, необхідних для вирішення та налагодження ситуації у родині, проте соціальну роботу з родиною досі здійснювати не є можливим, оскільки ОСОБА_2 не визнає потреби у співпраці. Обстежити умови для проживання, створені ОСОБА_2 для своїх дітей, спеціалістам центру обстежити не вдалося, оскільки вона не надала доступу до будинку, навіть після попередньої домовленості про візит спеціалістів (а.п.128), що також підтверджується копією акта обстеження умов проживання сім'ї від 05.08.2022 року (а.п.133). Проте у наданій інформації №01-05/247 від 28.09.2022 року Центру соціальних служб Прилуцької міської ради Чернігівської області було також зазначено, що після початку судового процесу ОСОБА_2 до своєї оселі спеціалістів Центру не впускає, номер її телефону відключений та спеціалісти Центру лише кілька разів змогли зв'язатися телефоном за мобільним номером з ОСОБА_3 (а.в.152).
Відповідно до довідок №81 та 82 від 07.02.2023 року, виданих КНП «Чернігівська обласна лікарня» ОСОБА_2 , 1978 року народження, та ОСОБА_3 , 1983 року народження, знаходяться на диспансерному обліку з березня 2021 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Курс лікування не проходили, рекомендації лікаря не дотримувалися, установу вчасно не відвідували (а.п.177, 178).
Згідно з інформацією про відвідування сім'ї від 07.02.2023 року, складеної службою у справах дітей Прилуцької міської ради, незважаючи на те, що 06.02.2023 року спеціалісти служби попередньо домовлялися з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відвідування родини, проте у визначений час спеціалісті до будинку ніхто не впустив та обстежити умови проживання не виявилося можливим, проте за багатьма зовнішніми ознаками вбачалося, що в будинку хтось перебував (а.п.179).
Як вбачається з копії довідки-характеристики, виданої головою комітету самоорганізації населення №2 Заудаївського мікрорайону Коток В.М. вже 21.02.2023 року, за час, що ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , вона зарекомендувала себе з негативної сторони, має алкогольну залежність, у дільничного офіцера поліції на обліку не перебуває, має п'ятьох малолітніх дітей, які на даний час з нею не проживають, не працює, має борги в торгівельних точках мікрорайону, морально та психічно неурівноважена, з сусідами не спілкується, з друзями підтримує дружні стосунки, скарги на її поведінку не надходили (а.п.180).
Відповідно до інформації №01-05/77 від 17.02.2023 року, наданої Центром соціальних служб Прилуцької міської ради Чернігівської області, з 15.02.2023 року родині ОСОБА_2 було припинено надання соціальних послуг у зв'язку з невиконанням отримувачем без поважних причин плану заходів з метою подолання/мінімалізації складних життєвих обставин, про що ОСОБА_2 було повідомлено рекомендованим листом 10.01.2023 року (а.п.182).
З відеозапису, який здійснювався у помешканні ОСОБА_2 під час відібрання у неї дітей, дійсно вбачається, що остання поводила себе агресивно, але у судовому засіданні відповідачка пояснила, що така її поведінка була викликана виключно небажанням віддавати дітей.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 указаної Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.
У ст.7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлено законом (ч.1 ст.152 СК України).
Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).
Відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько, мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Окрім цього, Закон України «Про охорону дитинства» визначає: стаття 11 - кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків; стаття 12 - виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини, держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї; стаття 14 - діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров'я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст.165 СК України).
Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька/матері, так і для дитини.
При цьому, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною (ст.166 СК України).
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Пленум Верховного Суду України в п.15, 16 постанови №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.
У додатку до Рекомендації №Rec (2005) 5 Комітету міністрів Ради Європи, прийнятої 16.03.2005 року, перелічено основні принципи забезпечення прав дітей. Зокрема, ці принципи передбачають таке:
- сім'я є природним середовищем для розвитку і забезпечення добробуту дитини, і головну відповідальність за виховання та розвиток дитини покладено на батьків;
- наскільки це можливо, мають вживатися профілактичні заходи з підтримки дітей і сімей з урахуванням їхніх особливих потреб;
- встановлення опіки над дитиною має залишатися винятком, і головною метою такого заходу є захист інтересів дитини.
Стаття 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і громадянина проголошує, що кожен має право на повагу до свого сімейного життя.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Як відзначив Європейський суд з прав людини (справа «Савіни проти України») право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8. Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві».
Визначаючи, чи було конкретне втручання «необхідним у демократичному суспільстві», суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8.
У цій же справі Європейський суд з прав людини також відзначив, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я.
Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю. Переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини, на те, щоб малолітня дитина проживала з ними закріплено і в положеннях ст.151, 160,163 СК України.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проте, позивачем у справі не було надано однозначних та переконливих доказів на підтвердження того, що залишення дітей з батьками дійсно є для них небезпечним та несе реальну загрозу для їхнього життя, здоров'я і морального виховання.
Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікована Верховною Радою України 27.02.1991 року і набула чинність для України 27.09.1991 року, визначає, що розлучення дитини з батьками може бути необхідним в якнайкращих інтересах дитини у виключних випадках, наприклад, коли батьки взагалі не піклуються про неї.
В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками відповідачами, які б були підставою застосування відносно них такого заходу, як позбавлення батьківських прав щодо їхніх малолітніх дітей.
Крім того, вирішуючи спір про позбавлення батьківських прав, судом також приймається до уваги і сам факт категоричного заперечення відповідачами проти задоволення позовних вимог, що вже свідчить про їх інтерес до дітей, бажання бути з ними, виховувати їх та піклуватися про них.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння та позбавлення батьків спорідненості з дитиною.
Із поведінки відповідачів, продемонстрованої безпосередньо у судовому засіданні, вбачається, що вони люблять своїх дітей та борються за них, усвідомлюють свої помилки, бажають їх виправити, щиро прагнуть не розлучатися з дітьми та виховувати їх у своїй родині, а, на перший погляд, неадекватну та агресивну поведінку матері під час відібрання у неї дітей дійсно можна розцінювати як таку, що викликана хвилюванням за долю своїх дітей, яких забирали із сім'ї, оскільки вона вже мала такий гіркий досвід під час розгляду справи у суді про відібрання у відповідачів дітей.
Таким чином, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є крайнім заходом, який необхідно розглядати в даному випадку, як виключний і надзвичайний спосіб впливу на їхню поведінку, оскільки на сьогоднішній день визнати відповідачів недобросовісними батьками у суду немає беззаперечних підстав.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30.03.2007 року визначено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Враховуючи все викладене вище, суд прийшов до переконання у тому, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Разом з тим, суд констатує, що в ході розгляду даної цивільної справи було встановлено також і те, що родина відповідачів має певні труднощі з забезпеченням належного рівня морального та соціального розвитку дітей, а також їх здоров'я, тому суд вважає своїм обов'язком попередити відповідачів про необхідність змінити ставлення до виховання дітей та способу їх життя, покращити піклування про розвиток дітей, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ними батьківських обов'язків, а також зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройти курс лікування від алкогольної залежності у КЛПЗ «Прилуцький наркологічний диспансер» (юридична адреса: вул.Київська, буд.56, м.Прилуки, Чернігвська область).
На підставі наведеного Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції «Про права дитини», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», та ст.7, 150-152, 155, 160, 163-165, 170 СК України, керуючись ст.10-13, 18, 76,-79, 79-81, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування Прилуцької міської ради (юридична адреса: вул.Незалежності, буд.82, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , покращити піклування про розвиток дітей та пройти курс лікування від алкогольної залежності у КЛПЗ «Прилуцький наркологічний диспансер» (юридична адреса: вул.Київська, буд.56, м.Прилуки, Чернігвська область).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.03.2023 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Анна КОРОТКА