про залишення позовної заяви без руху
05 квітня 2023 року Київ № 320/7281/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Аверкової Марії Миколаївни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
адвокат Аверкова М.М. в інтересах ТОВ "Ергопак" звернулась до суду з вимогами до Київської митниці ДМС України про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товару від 22.09.2022 №UA100380/2022/000071/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2022/000675 від 22.09.2022.
Вказана позовна заява зареєстрована у комп'ютерній програмі "ДСС" КОАС21.03.2023 та передана на розгляд судді Брагіної О.Є. 03.04.2023, що підтверджується актом ВДЗК КОАС від тієї ж дати.
Дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ на предмет дотримання ст.ст.160, 161, 123 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху та надання заявнику десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання оновленої позовної заяви із заначенням у ній:
РНОКПП представниці позивача; ціни позову; місця знаходження оригіналів документів, копії яих додані до позовної заяви; відомостей про позивача як юридичну особу, в тому числі, коли позивач був зареєстрований як юридична особа, поставлений на облік у податковому органі з посиланням та наданням відповідних доказів; надання суду документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, зокрема, але не виключно, каталогів, специфікації, прейскуранту (прайс-листу) виробника товару; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, страхові документи, в тому числі документи, що містять відомості про вартість страхування; висновків про якісні та вартісні характеристики нетканного матеріалу з штучних та синтетичних волокон, фібри (нетканний аброзивний або неаброзивний матеріал в рулонах або листах) як стокового товару або відомості біржових організацій про вартість сировини; копії митної декларації країни відправлення; умови та підстави оформлення документів на оплату товару за контрактом з наданням суду банківських документів про оплату імпортованого товару; інших документів, якими встановлена вартість імпортованого товару; документи, які підтверджують факт реєстрації продавця товару у країні його перебування (Туреччина); здійснення перекладу документів, викладених на іноземній мові із нотаріальним засвідченням перекладу оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви; розрахунок суми митних платежів та документ, що свідчить про розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачу для випуску товару у вільний обіг; всіх документів, доданих до позовної заяви в належним чином засвідчених копіях, згідно з п.5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).
Ухвалюючи рішення про залишення позову без руху, суд урахував наступне:
при зверненні до суду заявником було сплачено судовий збір у розмірі 10658,10 грн (за позовну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС).
Положеннями абз. 1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У контексті вказаної норми ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача. Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо. Рішення суб'єкта владних повноважень, яким визначено грошове зобов'язання, а саме, суму адміністративно-господарських, штрафних санкцій, коригування митної вартості, тощо, та на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи, а відтак, вимога про визнання протиправним та/або скасування такого рішення носить майновий характер.
Частинами 1,2 ст. 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товару відповідно до яких, митна вартість товару була збільшена відповідачем. Тобто, предметом спору є різниця між митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, встановленою митницею внаслідок коригування, та згідно з приписами ст. 279 МК України становить базу оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, а отже є загальною сумою майнових вимог позивача.
Із рішення про коригування митної вартості товарів суд не може встановити розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачу для випуску товару у вільний обіг, а така сума є загальною сумою майнових вимог позивача, тобто ціною позову, з якої необхідно сплатити судовий збір.
З метою виконання вимог ст. 161 КАСУ, позивачу необхідно надати суду документ, що свідчить про розмір мита, який необхідно буде йому доплатити для випуску товару у вільний обіг.
Крім того, ч. 1 ст. 161 КАСУ визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Поміж іншого, відповідно до ч. 4, 5 ст. 94 КАСУ копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як встановлено судом, письмові докази, копії яких додано до позовної заяви, засвідчені від імені представника позивача директором ТОВ "Ергопак" Дікуновим А.О. із очевидним застосуванням механічних засобів відтворення власноручного підпису - факсиміле.
Факсиміле з латині «facsimile» - зробити подібне. Так, фактично - це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.
У свою чергу, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
Отже, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису певної особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.
За приписами ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при засвідченні додатків до позовної заяви не передбачено чинним законодавством, суд дійшов висновку, що заявником недотримані вимоги ст. 94, 161 КАС України, оскільки в якості «доказів» до позову додано ксерокопії документів, які не містить належних відміток про засвідчення копії, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме особистого підпису особи, яка засвідчує копію.
Частиною 1 ст. 169 КАСУпередбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву адвоката Аверкової Марії Миколаївни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,- залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.