про відмову в забезпеченні позову
05 квітня 2023 року ЗПП/320/27/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник посилаючись на ст. 150, п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України, просить суд зупинити відкрите Державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Київ) виконавче провадження ВП № 61272601 від 28.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь держави у розмірі 21030,90 грн. до вирішення позову в суді.
Отримана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є адвокатом, та з 23.01.2017 він зупинив свою адвокатську діяльність на підставі заяви про що внесено запис до Єдиного Реєстру Адвокатів України, відповідну заяву форми 8-ОПП заповнив та подав до податкової інспекції Подільського району міста Києва разом із необхідними документами 21.02.2017. Зауважив, що з 23.01.2017 по даний час заяв про поновлення адвокатської діяльності не писав та вказаною діяльністю не займався. Посилаючись на положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" та Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 1162, Порядок обліку платників податків і зборів № 1588, зазначив про дотримання ним положень останніх, подання відповідної заяви форми 8-ОПП та документів до податкової інспекції. В порталі "ДІЯ" 16.08.2022 побачив, що відносно нього відкрито виконавче провадження та 18.08.2022 написав заяву до ГУ ДПС в м. Києві з проханням розібратись в даній справі та скасувати вимогу від 14.05.2019 №Ф-259952-17 та 27.09.2022 отримав відповідь, якою відмовлено в скасуванні вказаної вимоги за відсутності заяви форми 8-ОПП, що вважає фальсифікацією та спростованим належними доказами. ОСОБА_1 вважає, що такі дії податкового органу призвели до незаконного нарахування боргу по єдиному внеску станом на 30.04.2019 в сумі 21030,00 грн. та виставлення незаконної вимоги 14.05.2019 №Ф-259952-17, по факту неправомірних дій з боку невстановлених осіб щодо незаконного втручання в несення неправдивих відомостей в Єдиний Реєстр Адвокатів України 19.09.2022 Департаментом Кіберполіції Національної Поліції України направлені матеріали заяви ОСОБА_1 в Подільське УП ГУНП у м. Києві для подальшого розслідування.
Враховуючи те, що за виконавчим провадженням № 61272601 державним виконавцем накладено арешт на все рухоме майно та банківські вклади ОСОБА_1 , заявник зазначає, що виконання вказаного виконавчого провадження унеможливить виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14.05.20219 №Ф-259952-17, необґрунтованого нарахування податкового боргу.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та покладені в її основу обґрунтування, перевіривши надані до заяви матеріали та дослідивши докази, суддя зазначає слідуюче.
Частинами першою і другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У частині першій статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно зі сталою практикою застосування адміністративними судами наведених положень КАС України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 посилається на ст.ст. 150 та 151 КАС України та вказує, що позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку до вирішення позову в суді, вважає, що виконання вказаного виконавчого провадження №61272601 унеможливить виконання рішення суду за позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14.05.2019 №Ф-259952-17, необґрунтованого нарахованого боргу.
З наданих до заяви документів заявником, вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14.05.2019 №Ф-259952-17, необґрунтованого нарахованого боргу, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2022 провадження у справі № 640/16631/22 відкрито, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
За відомостями із Реєстру судових рішень, за вказаною справою № 640/16631/22 судове рішення не прийнято.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Відомостей із бази даних Діловодство спеціалізованого суду, а саме Київського окружного адміністративного суду, станом на час розгляду заяви ОСОБА_1 не вбачається надходження справи до суду на виконання п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ.
Таким чином, суд зазначає, що отримана заява від ОСОБА_1 про забезпечення позову не є такою, що подана о подачі позовної заяви до суду, враховуючи відповідно встановлені обставини відкритого провадження у справі № 640/16631/22 Окружним адміністративним судм міста Києва, та остання має бути передана до Київського міського окружного адміністративного суду за належністю для розгляду по суті.
Виходячи з обґрунтувань вказаних в заяві ОСОБА_1 , суддя зазначає, що заходи забезпечення позову, про які просить заявник, не пов'язані із предметом позову та змістом спірних правовідносин, з яким останній звернувся до суду у справі № 640/16631/22 із вимогами до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14.05.2019 №Ф-259952-17.
Таким чином суддя вважає необхідним зазначити, що заявлений захід забезпечення позову не випливає із предмету поданого до суду позову ОСОБА_1 , відповідно не стосуються оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За вказаною заявою у суду відсутні підстави вважати, що невжиття визначених заявником заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладені у постанові від 12 січня 2022 року по справі №640/20401/21 щодо визначення заходів забезпечення позову виходячи з урахуванням предмету позову та змісту спірних правовідносин.
Відповідно, суддя зазначає, що позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань, які б вказували на наявність підстав для зупинення відкритого виконавчого провадження до вирішення спору в суді, не додано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищезазначене, з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І.І.