про залишення позовної заяви без руху
04 квітня 2023 року Київ № 320/8821/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Служби судової охорони про визнання бездіяльності протиправною та стягнення додаткової винагороди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності ССО щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабміну України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168; зобов'язання відповідача винести наказ (накази) про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої вищевказаною постановою; стягнення з ССО додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 07.11.2022 у розмірі 252357,14 грн.
Дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ на предмет дотримання ст.ст.160, 161, 123 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху та надання заявнику десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому:
обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги та доказів, якими вони підтверджені, зокрема, але не виключно, інформації про залучення позивача на службу в підрозділах відповідача та графіків несення служби на час спірного періоду; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску; оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 4670,77 грн. (2147,20 грн. за дві вимоги немайнового характеру та 2523,57 грн. за позовну вимогу майнового характеру); зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви; усіх копій документів, доданих до позовної заяви, засвідчених у порядку, передбаченому п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).
Одночасно, суд звертає увагу, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.
Ухвалюючи рішення про залишення позову без руху, суд також урахував наступне:
відповідно до ст.161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом вважає, що цей спір відноситься до категорії справ, пов'язаних зі стягненням заробітної плати, що є підставою для звільнення його від сплати судового збору.
Так, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з цим, із системного тлумачення норми п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", вбачається, що остання закріплює дві категорії справ, за заявлені позовні вимоги у яких, позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме: 1) про стягнення заробітної плати; та 2) поновлення на роботі.
При цьому суд зауважує, що законодавство не звільняє особу від обов'язку щодо сплати судового збору в таких справах за іншими позовними вимогами.
В контексті буквального тлумачення приписів п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" заявлені позовні вимоги не можуть вважатися такими, що безумовно стосуються справ про стягнення заробітної плати, оскільки, виходячи з норм статті 245 КАС України, є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права позивача як зобов'язання відповідачів вчинити певні дії, спрямовані на його відновлення.
Зокрема, позивач просить визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування додаткової винагороди та зобов'язання відповідача винести наказ про її нарахування.
Вказані позовні вимоги пільгою п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не охоплюються і повинні бути оплачені судовим збором в загальному порядку.
При цьому, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачає звільнення від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, зокрема, винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (Закону України "Про оплату праці").
Водночас, як вбачається із п. 9 наказу ДСА України від 26.08.2020 №384 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони» підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.
В даному випадку, предмет спору не стосується стягнення заробітної плати як конкретної суми грошових коштів, адже такі не нараховані позивачу, а наявний спір взагалі про належність позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168, яка виплачується на період дії воєнного стану, однак не входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення і по суті не входить до структури грошового забезпечення як така.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
За подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.3 ст.4 ЗУ №3674-VI).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений з 1 січня 2023 року, становить 2684,00 гривень.
Відповідно до положень абз.1-2 ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбчається із матеріалів позовної заяви, в прохальній частині позову об'єднано дві вимоги немайнового характеру, а також одна вимога майнового характеру (стягнення додаткової грошової винагороди), таким чином ОСОБА_1 необхідно оплатити судовий збір у розмірі у розмірі 4670,77 грн. (2147,20 грн. за дві вимоги немайнового характеру та 2523,57 грн. за позовну вимогу майнового характеру).
Також відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Позивач просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому щомісячної додаткової винагороди з 24.02.2022, однак з даним позовом він звернувся 25.01.2023, тобто із порушенням шестимісячного строку звернення до суду за відсутності заяви про його поновлення, у зв'язку з чим ОСОБА_1 необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску.
Крім того, ч. 1 ст. 161 КАСУ визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Поміж іншого, відповідно до ч. 4, 5 ст. 94 КАСУ копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, остання подана через підсистему "Електронний суд", як і додані до неї документи. Водночас, останні є електронною копією письмового (паперового) документа, тобто результатом повного відтворення інформації та реквізитів паперового документу у електронно-цифровій формі.
З огляду на вищевказане, такі документи повинні засвідчуватися у порядку, передбаченому для паперових документів, тобто, містити відмітки про засвідчення копії документа, які складаються зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Позаяк, надані електронні копії паперових документів не містять належних відміток про засвідення копії, а отже не можуть бути використані судом у якості допустимого доказу.
Така позиція була підтримана і у подальшому, зокрема у справі №160/7887/18 від 08.05.2019.
Частиною 1 ст. 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені неналежним чином, чого вимагає КАС України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху та, керуючись ст.ст.160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Служби судової охорони про визнання бездіяльності протиправною та стягнення додаткової винагороди, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.