06 квітня 2023 року № 320/708/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2
до управління соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування рішення,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представницею малолітньої є ОСОБА_1 з позовом до управління соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.06.2022 та 31.10.2022 про відмову в наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на проживання за заявою від 28.04.2022 та 31.08.2022;
-зобов?язати управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з березня 2022 року на підставі заяви від 28.04.2022 на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що вона перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації як внутрішньо переміщена особа та з 2015 року не отримує щомісячну адресну допомогу відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Позивачка зазначає, що 28.04.2022 та 31.08.2022 нею були подані до відповідача заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», які були залишені без задоволення з посиланням на те, що умовою призначення відповідної допомоги є переміщення з фактичного місця проживання після 24.02.2022.
Відповідач направив на адресу суду відзив, у якому просить у задоволенні позову відмовити. На думку управління, для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку №332 позивачкою мало бути дотримано дві умови: отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 24 лютого 2022 року; або бути облікованим на території, включеній у розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках програми «єПідтримка».
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 20.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
У 2014 році позивачка з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту на території окремих районів Луганської областей, була вимушена залишити своє місце роботи, проживання та майно у місті Луганськ Луганської області та переміститися та підконтрольну Уряду України територію.
Відповідно до довідки від 23.12.2014 №3006-3448 взята на облік як внутрішньо переміщена особа (ВПО) за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
Адресну допомогу ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, з моменту своєї реєстрації, як ВПО до 2015 року отримувала, надалі за її призначенням не зверталася.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народилася донька ОСОБА_2 , та також отримала статус внутрішньо переміщеної особи.
28.04.2022, 31.08.2022 ОСОБА_1 подала заяви до управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та малолітню дитину ОСОБА_2
06.06.2022, 31.10.2022 управління відмовило у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, з підстави: переміщення з території проведення бойових дій відбулось раніше 24.02.2022 та виплату на щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання позивачці припинено у 2015 році.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Статтею 2 цього Закону визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно з положеннями статті 4 Закону №1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до частини другої та одинадцятої статті 7 Закону №1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.
Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України.
У разі відсутності в зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332 було затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок №332, в редакції станом на момент звернення позивача до відповідача), пунктом 1 якого передбачено, що він визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Відповідно до пункту 2 Порядку №332 допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Пунктом 3 Порядку №332 визначено, що допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (Офіційний вісник України, 2014, №80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.
Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Згідно з пунктом 6 Порядку №332 для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву, яка формується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.
У заяві зазначається:
прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) заявника;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
дата народження;
відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа;
адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону;
номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги єПідтримка або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги;
наявність статусу особи з інвалідністю;
відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.
Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.
Заява вважається поданою в разі заповнення особою всіх полів форми.
Обробка персональних даних внутрішньо переміщених осіб, які подають заяву, здійснюється відповідно до законодавства про захист персональних даних.
Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 може бути також подана до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.
VI. Оцінка суду
У цій справі підлягає встановленню чи має право позивачка як внутрішньо переміщена особа з 24.12.2014, якій нараховувалась та виплачувалась щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови №505, виплата якої припинена ще у 2015 році, на отримання допомоги на проживання відповідно до постанови КМУ №332 від 20.03.2022, за умови втрати чинності постанови №505, проживаюча в м. Київ до введення воєнного стану в Україні та не здійснення переміщення.
Як встановлено судом та не спростовується позивачкою, остання з 23.12.2014 й на момент набрання Порядком №332 чинності проживає у місті Києві і у зв'язку з введенням воєнного стану та бойовими діями не змінювала свого місця проживання.
Щомісячна адресна допомога позивачці як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови №505 здійснювалась до 2015 року, а припинена в 2015 році, що не заперечується сторонами.
З прийняттям 20.03.2022 нового Порядку, в якому було внесено декілька правок у 2022 році, встановлено два періоди призначення та виплати допомоги:до квітня 2022 року та починаючи з травня 2022 року.Відповідно визначаються різні умови призначення допомоги.
Щодо допомоги позивачці станом на день звернення 28.04.2022, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2 Порядку №332 допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204.
Разом з тим, згідно з редакцією п.4 ч. 3 Порядку №332 (станом на 28.04.2022) допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” (Офіційний вісник України, 2014 р., №80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
П. 5 ч. 3 Порядку №332 (станом на день звернення 28.04.2022) допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Отже, як вбачається зі змісту Порядку №332, пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога, а пункт 3 містить деякі виключення, коли така допомога не надається.
Так, з пункту 2 Порядку №332 вбачається, що допомога надається, зокрема, особам, які перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204.
З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що особа має право на допомогу, визначену Порядком №332, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204.
Судом встановлено, що м. Луганськ, з якої у 2014 році перемістилась позивачка, є територією, що належить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 28.04.2022 №80.
Також судом встановлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204 (як у первинній редакції, так і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Луганська область, з якої перемістилась ОСОБА_1 , визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Таким чином, позивачка перемістилась з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204, а тому позивачка належить до кола осіб, що мають право на допомогу відповідно до Порядку №332.
Суд звертає увагу, що Порядок №332 (у редакції, чинній на час звернення позивача за допомогою) не містить положень щодо часу, коли особа має внутрішньо переміститись, або факту повторності такого переміщення, для того, щоб вона мала право на допомогу.
При цьому, позивачка не підпадає під виключення, чинні на час спірних правовідносин, та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається.
Так, за змістом абзацу 7 пункту 3 Порядку №332 (редакція станом на 28.04.2022), допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204.
Проте, м. Київ, у якому 23.12.2014 ОСОБА_1 стала на облік як внутрішньо переміщена особа, визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Тому, позивачка не є особою, яка була облікована як внутрішньо переміщена особа до 24 лютого 2022 року, у регіонах, що не включені до переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року №204, а отже позивачка не підпадає під виключення, передбачене абзацом 7 пункту 3 Порядку №332, та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається.
Підсумовуючи викладане, переселенець який у 2014 році виїхав з окупованого Луганська і на день повномасштабного вторгнення російських військ в Україну знаходився на обліку у м.Києві (місто яке включене до переліку) та не отримував допомогу,мав підстави для звернення з заявою про призначення допомоги,навіть якщо він у лютому-березні 2022 року не виїзжджав з Києва в безпечний регіон.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення та нарахування допомоги за березень та квітень 2022 року на проживання внутрішньо переміщеній особі у Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 20 березня 2022 року №332.
Щодо допомоги позивачці станом на день звернення 31.08.2022, суд зазначає таке.
Згідно змін, внесених до абзацу сьомого пункту 3 Порядку №332 відповідно до постанови КМУ №923 від 19.08.2022, набула чинності редакція Порядку №332, відповідно до якої допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року, крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.
Станом на 31.08.2022 (на момент звернення) м. Київ не був тимчасово окупованою територією або територією адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії. При чому незважаючи на те, що м. Київ є в переліку, затвердженому розпорядженням №204, право на допомогу мають лише ті особи, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії, та зазначені в цьому переліку.
Тобто, для отримання допомоги необхідно аби територія з якої перемістилася особа була тимчасово окупованою або такою, де ведуться бойові дії та перебувала в переліку, визначеному розпорядженням №204.
Місто Київ відповідає лише одному з зазначених критеріїв, а саме: м. Київ дійсно є в переліку, визначеному розпорядженням №204, але не був тимчасово окупованим або таким, де ведуться бойові дії.
Суд зазначає також, що відповідно до п. 3 Порядку №332 починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 року заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації. (абз.6)
Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року №562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.( абз.7)
Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26 вересня 2022 року №217), та постійно змінюються.
Проте, як слушно зауважив відповідач, на дату звернення позивачки до управління, так і станом на сьогодні м. Київ не входить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що дає підстави прийти до висновку, що мешканцям м. Києва виплата допомоги як внутрішньо переміщеним особам з травня 2022 року взагалі не здійснюється.
Отже, підсумовуючи викладене, починаючи з травня 2022 року така допомога надається тільки внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.
Оскільки позивачка повторно не переміщалась з тимчасово окупованої території чи району бойових дій після 24.02.2022, то вона втратила право для отримання допомоги після травня 2022 року і як наслідок їй правомірно відмовлено у наданні допомоги на проживання з дня її звернення 31.08.2022.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення та нарахування допомоги з березня по квітень 2022 року на проживання як внутрішньо переміщеній особі у Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 20 березня 2022 року №332.
Підстав для виплати позивачці допомоги з травня 2022 року, судом не встановлено.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду із позовом позивачкою сплачено судовий збір на суму 992,40 грн.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково , суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації витрати по сплаті судового збору у розмірі 744,30 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.06.2022 про відмову в наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на проживання за заявою від 28.04.2022.
Зобов?язати управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37451587, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 4/7) надати допомогу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 з березня по квітень 2022 року на підставі заяви від 28.04.2022 на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37451587, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 4/7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 744,30 грн. (сімсот сорок чотири грн. 30 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 06.04.2023