ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" квітня 2023 р. справа № 300/146/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кафарського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Вакун В.М.,
представника позивача Жарського Т. В.,
представника відповідача Жиделяєвої Ю. Г.,
представника товариство з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО» Москаля Д. М.,
представник Державної екологічної інспекції Карпатського округу не з'явився,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання про призначення експертизи у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО», Державна екологічна інспекція Карпатського округу про визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля від 01.07.2022 №21/01-202110118737/1, -
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді адміністративна справа №300/146/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО», Державна екологічна інспекція Карпатського округу про визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля від 01.07.2022 №21/01-202110118737/1.
На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від представника позивача, адвоката Жарського Тараса Володимировича, надійшло клопотання про призначення фізико-хімічної експертизи (т. V, а. с. 116-117), у якому просить проведення експертизи доручити Українському незалежному інституту судових експертиз та поставити на вирішення експерта такі питання:
- чи є процеси підготовки карбамідоформальдегідної та меламінокарбамідоформальдегідної смол хімічними процесами, внаслідок яких утворюються нові хімічні сполуки?
- чи виділяються в процесі підготовки (приготування) карбамідоформальдегідної та меламінокарбамідоформальдегідної смол токсичні речовини, що негативно впливають на нормальну життєдіяльність людини?
У судовому засіданні 06.04.2023 представником позивача дане клопотання підтримано.
Представник відповідача проти заявленого клопотання заперечив, у зв'язку з його необґрунтованістю, та долучив письмові заперечення на клопотання про призначення експертизи від 03.04.2023 №16/16-02/120-23.
Представник третьої особи також заперечив проти задоволення даного клопотання та на адресу суду скерував письмові заперечення, які отримані судом 06.04.2023.
Розглянувши клопотання про призначення фізико-хімічної експертизи, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
В свою чергу, правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначає Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 №4038-XII.
Відповідно до статті 1 Закону України №4038-XII, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Питання проведення судових експертиз регламентовано Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (далі - Інструкція №53/5).
Так, згідно з пунктом 1.2 Інструкції №53/5 основними видами (підвидами) експертизи є: криміналістична, інженерно-технічна, економічна, товарознавча, експертиза у сфері інтелектуальної власності, психологічна, мистецтвознавча, екологічна, військова,гемологічна,історико-археологічна.
З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики щодо вирішення питань, які потребують застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної), у тому числі й тих, що перебувають у стадії наукової розробки.
В свою чергу, фізико-хімічна експертиза може проводитися як самостійне експертне дослідження речовин і матеріалів, так і входити до складу комплексного дослідження спільно з будівельно-технічною, автотехнічною, екологічною, товарознавчою, експертизами, а також включатися в технічну експертизу документів в частині вирішення питань щодо встановлення давності їх виконання.
У рамках фізико-хімічних експертиз можуть бути проведені: дослідження якості нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, їх відповідності вимогам ГОСТ, ДСТУ; ідентифікація полімерів і пластмас; дослідження якості лікарських засобів (фармацевтичних препаратів); дослідження металів і сплавів, визначення марок та відповідності вимогам ГОСТ, ДСТУ; визначення шкідливих, отруйних (небезпечних) речовин і компонентів в продуктах і матеріалах; дослідження хімічного складу матеріалів і речовин; дослідження керамічних виробів їх класифікація за фізико-хімічними показниками; хіміко-товарознавче дослідження матеріалів і речовин для встановлення кодів УКТЗЕД (ТНВЕД).
Так, згідно з ч. 2 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Водночас, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України призначення по справі експертизи є правом суду, а не обов'язком. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Отже, з наведених норм законодавства вбачається, що необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя у суду виникає потреба встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень. Тобто, право на проведення експертизи є засобом створити для сторони можливість довести в змагальному процесі переконливість своїх доводів.
При цьому, суд зауважує, що обов'язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує, що судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Відповідно до частини 1. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі,у межах повноважень та у спосіб,що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо (пункти 1,3, 5, 6 частини другої статті 2 КАС України).
Судом зауважується, що за змістом статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку (частина 1). Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку (частина 2).
Підсумовуючи, слід зазначити, що в силу положень статті 2 КАС України та частини 2 статті 12 Закону України №2059-VIII, суд у цій справі повинен перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.
В даному випадку, виходячи зі змісту спірних правовідносин, судом мають досліджуватися питання дотримання процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, з'ясовуватися факти безпідставного та необґрунтованого неврахування чи неналежного врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваного висновку.
Водночас, суд зазначає, що предметом позову є Висновок з оцінки впливу на довкілля від 01.07.2022 №21/01-202110118737/1, який видав суб'єкт владних повноважень - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, а відповідність вказаного Висновку та дослідження процедури його прийняття вимогам законодавства є суто правовим питанням, яке має вирішуватися відповідно до положень Закону України №2059-VIII, та фактично є предметом спору щодо його протиправності, який розглядається в рамках цієї адміністративної справи, що в свою чергу дає підставу для висновку про те, що з'ясування таких обставин не потребує застосування спеціальних знань, оскільки є питанням права та відноситься до повноважень суду при вирішенні справи.
Окрім того, на переконання суду висновок експерта за результатом проведення судової фізико-хімічної експертизи не є юридичним фактом, що спростовує або підтверджує факти дотримання встановленої чинним законодавством процедури прийняття відповідачем рішення, яке є предметом позову.
Так, відповідно до частин 2-4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, враховуючи характер спірних правовідносин, матеріали справи у їх сукупності, які містять необхідну і достатню інформацію для надання правової оцінки спірним правовідносинам, суд вважає питання, визначені у клопотанні про призначення фізико-хімічної експертизи в адміністративній справі №300/146/23, не стосуються предмету доказування під час розгляду даної адміністративної справи, а тому не підлягає задоволенню.
Враховуючи вище наведене, керуючись статтями 72, 101, 102, 241-243,248, 250, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової експертизи в адміністративній справі №300/146/23 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Сторонам ухвалу надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.