ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" квітня 2023 р. справа № 300/368/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу в сумі 46729,93 грн.,-
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовом до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 46729,93 грн.
Позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області мотивовані тим, що за Дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою заборгованості з земельного податку з юридичних осіб, орендної плати з юридичних осіб та надходження від викидів забруднюючих речовин в загальній сумі 46729,93 грн. Вказана заборгованість у встановлений строк не погашена, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Копія ухвали про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлена відповідачу із дотриманням вимог статті 126 Кодексу.
Відповідачем ухвала про відкриття провадження відповідачем отримана 06.02.2023.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.
В підсумку, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" 07.06.2002 зареєстроване як юридична особа та взяте на облік, як платник податків контролюючим органом.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.
При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу).
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з плати за землю (підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України).
Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності та земельний податок згідно підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10, підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України відноситься до місцевих податків.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
У відповідності до підпункту 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.
Виходячи із положень статей 240, 269 і 288 Податкового кодексу України відповідач є платником екологічного, земельного податку та орендної плати за земельну ділянку.
З приводу податкових зобов'язань відповідача визначених ним самостійно з орендної плати з юридичних осіб, суд зазначає наступне.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Так, згідно з пунктами 285.1 та 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).
Положеннями пункту 287.3 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Із матеріалів справи судом встановлено, що Підприємство подало до контролюючого органу:
- податкову декларацію з орендної плати за землю від 20.02.2019 за 2019 рік, якою відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за період з січня по грудень 2019 року на суму 12397,01 грн. (щомісячний платіж з січня по листопад 1033,08 грн., грудень 1033,13 грн.);
- податкову декларацію з орендної плати за землю від 13.02.2020 за 2020 рік, якою відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за період з січня по грудень 2020 року на суму 12397,01 грн. (щомісячний платіж з січня по листопад 1033,08 грн., грудень 1033,13 грн.);
- податкову декларацію з орендної плати за землю від 18.02.2021 за 2021 рік, якою відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за період з січня по грудень 2021 року на суму 12397,01 грн. (щомісячний платіж з січня по листопад 1033,08 грн., грудень 1033,13 грн.);
- уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю від 19.10.2022, якою відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за період з січня по жовтень 2022 року на суму 13636,71 грн. (щомісячний платіж з січня по жовтень 1136,39 грн.) (а.с.11-18).
Грошове зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати з юридичних осіб, відповідно до підпункту 54.1 статті 54 є узгодженим з моменту подання таких декларацій.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).
З урахуванням часткової сплати, зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в сумі 44580,64 грн. є заборгованістю платника податків - Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України".
Щодо заборгованості із штрафних санкцій по платежу орендна плата за землю з юридичних осіб, суд виходить із наступних підстав.
Податковий контроль, як визначено підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Так, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області на підставі акта про результати камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №659/09-19-54-04/31790584 від 27.01.2020, за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб, прийнято податкове повідомлення-рішення №0014115404 від 18.02.2020, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 1000,01 грн. Податкове повідомлення-рішення Підприємство отримане 30.01.2020, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.24-25).
Окрім цього, платником податків штраф у розмірі 37,19 грн. нараховано самостійно, згідно уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.10.2022.
У відповідності до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України контролюючим органом також нарахована пеня в сумі 205,41 грн.
З приводу податкових зобов'язань відповідача визначених ним самостійно по земельному податку з юридичних осіб, суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи судом встановлено, що Підприємство подало до контролюючого органу:
- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 18.02.2021, якою відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань за період з січня по грудень 2021 року на суму 110,73 грн. (щомісячний платіж з січня по листопад 9,23 грн., грудень 9,20 грн.) (а.с.9-10).
Таким чином, зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб в сумі 110,73 грн. є заборгованістю платника податків - Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України".
Щодо заборгованості із штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб, суд виходить із наступних підстав.
Контролюючим органом на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №2808/09-19-54-01/31790585 від 15.02.2018, за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, прийнято податкове повідомлення-рішення №0005745401 від 27.02.2018, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 505,01 грн. Податкове повідомлення-рішення Підприємство отримане 01.03.2018, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.29-33);
Окрім цього, на підставі акта камеральної перевірки №657/09-19-54-04/31790584 від 27.01.2020, контролюючим органом, за порушення термінів сплати самостійно визначеного зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, прийнято податкове повідомлення-рішення №0014105404 від 18.02.2020, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 100,46 грн. Податкове повідомлення-рішення Підприємством отримане, про що свідчить підпис представника Підприємства на цьому рішенні (а.с.22, 25, 28).
У відповідності до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України контролюючим органом також нарахована пеня в сумі 163,71 грн.
Щодо заборгованості із штрафних санкцій з податку по надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, суд зазначає наступне.
У відповідності до підпункту 240.1.1 пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Об'єкт оподаткування та ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення визначені статтями 242-243 Податкового кодексу України.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (пункт 250.1 статті 250 Податкового кодексу України).
У відповідності підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.
Як встановлено судом, контролюючим органом на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №871/09-19-54-12/31790584 від 18.02.2019, за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по надходженню від викидів забруднюючих речовин, прийнято податкове повідомлення-рішення №0018575412 від 21.02.2019, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 42,94 грн. Податкове повідомлення-рішення представник Підприємства отримав 21.02.2019, про що свідчать його підпис на цьому рішенні (а.с.19-21). В зв'язку із частковим погашенням боргу, несплаченою залишається сума 22,03 грн.
Окрім цього, на підставі акта перевірки №658/09-19-54/31790584 від 27.01.2020, за порушення строку сплати грошового зобов'язання з екологічного податку, який справляється за викид в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, контролюючий орган 18.02.2020 прийняв податкове повідомлення-рішення №0014095404, яким зобов'язав Підприємство сплатити штраф в сумі 4,41 грн. Податкове повідомлення рішення відповідачем отримано 30.01.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.25,27).
Оскільки, відомості щодо порушення, відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, процедури адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного наведеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відсутні, суд приходить до переконання, що податкові зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, земельний та екологічний податок, який справляється за викид в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, є узгодженою та являється податковим боргом.
Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" за №3752-17/904 від 01.08.2017, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків станом на 31.07.2017 становила 5271,50 грн. Дана вимога отримана відповідачем 20.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8). На час розгляду справи податкова вимога неоскаржена та невідкликана.
Відповідно до приписів п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). На підставі вищенаведеного контролюючим органом інших вимог платнику не надсилалося.
Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою про борг станом на 21.12.2022 та витягами з інтегрованої картки обліку платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с.7, 34-39).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
На переконання суду відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору.
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" заборгованості в сумі 46729,93 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ31790584, вул.Є.Петрушевича,1, м.Івано-Франківськ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 46729 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 93 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.