06 квітня 2023 року Справа № 280/631/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ім. Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат,
14.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ім. Івана Кожедуба (далі - позивач, Університет) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якій позивач просить суд:
Стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 81882 грн. 91 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням від час навчання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 проходив навчання та військову службу у Університеті з 29.08.2021 по 09.12.2021 на посаді курсанта. 09.12.2021 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Університету. Відповідно до Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України відповідач взяв на себе зобов'язання «відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу». Проте відповідачем взяті на себе зобов'язання виконані не були. Згідно з загальним розрахунком витрат, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у розмірі 81882,91 грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 18.01.2022 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
07.02.2022 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України суддею був вчинений запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
З наданої 28.03.2022 на запит суду інформації вбачається, що відповідач зареєстрований за зазначеною у позові адресою.
Ухвалою від 10.05.2022 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене без виклику (без повідомлення) сторін (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування.
06.03.2023 відповідач був повідомлений про відкриття провадження у справі, відповідно до підпункту 20 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України та статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Станом на час розгляду справи по суті відзив від відповідача до суду не надходив.
Частиною 6 ст.162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вимог вказаної норми розгляд справи здійснюється на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
29.08.2021, відповідно до розділу II «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, між Міністерством оборони України в особі ТВО начальника Університету та молодшим сержантом ОСОБА_2 було укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.
З 29.08.2021 по 09.12.2021 ОСОБА_2 проходив навчання та військову службу в Університеті на посаді курсанта.
09.12.2021 Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, укладений між Міністерством оборони України в особі ТВО начальника Університету і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) №286 від 08.12.2021.
Відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, відповідач взяв на себе зобов'язання «відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу».
Отже, після розірвання контракту у відповідача виникли зобов'язання щодо відшкодування витрат на його утримання під час навчання.
ОСОБА_2 ознайомлений із розрахунком на відшкодування витрат, пов'язаним з його утриманням, про що свідчить його особистий підпис на Загальному розрахунку №1000 від 28.12.2021 на суму 81882,91 грн.
Проте зазначені кошти відповідачем відшкодовані не були, в зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 був затверджений «Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» (далі - «Порядок відшкодування витрат»), який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання) у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.
Відповідно до пункту 3 «Порядку відшкодування витрат», відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктом 4 «Порядку відшкодування витрат», розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом.
На виконання вказаного пункту 3 «Порядку відшкодування витрат», був виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений «Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» (далі -«Порядок розрахунку витрат»).
В той же час, пунктом 7 «Порядку відшкодування витрат», визначено, що уразі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Отже, Університетом відповідно до вимог «Порядку відшкодування витрат» та «Порядку розрахунку витрат» були розраховані фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача з дня його зарахування до Університету по день виключення зі списків особового складу Університету.
Згідно з розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2 №1000 від 28.12.2021, фактичні випрати пов'язані з утриманням скрадають 81 882,91 грн.
Відповідач добровільно не відшкодував кошти пов'язані з його утриманням.
Докази іншого в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінивши докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду цієї справи, позивач витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ім. Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ім. Івана Кожедуба (ЄДРПОУ 24980799) суму у розмірі 81882 грн. 91 коп. (вісімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні дев'яносто одна копійка) на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням від час навчання.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано «06» квітня 2023 року.
Суддя Р.В. Кисіль