06 квітня 2023 року Справа № 280/3896/22 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В. розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Україна, 69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) третя особа: Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (м. Запоріжжя, провулок Тихий, 7, ЄДРПОУ 07835529) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа: Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у відмові перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за довідкою про грошове забезпечення від 01 червня 2022 року № 2756/с.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за довідкою про грошове забезпечення від 01 червня 2022 року № 2756/с.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Вказаним рішенням суду:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині відмови перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за довідкою про грошове забезпечення від 01 червня 2022 року № 2756/с;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року на підставі довідки Запорізького обласного центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 01 червня 2022 року № 2756/с, з урахуванням зазначених у ній складових грошового забезпечення.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист.
03 квітня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 у якій заявник просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області при виконанні рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/3896/22 від 10 жовтня 2022 року, що набрало законної сили 12 січня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виконати рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/3896/22 від 10 жовтня 2022 року, що набрало законної сили 12 січня 2023 року в повному обсязі.
В обґрунтування заяви зазначає, що на виконання рішення суду ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 в сумі 76771,91 грн., яка станом на дату звернення до суду із вказаною заявою не була виплачена заявнику. За таких умов, заявник вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішення суду не виконане, а посилання ГУ ПФУ в Запорізькій області на положення статті 16 Бюджетного кодексу України, з урахуванням якої відповідач зобов'язується виплатити ОСОБА_1 кошти одразу після здійснення відповідного бюджетного фінансування, на цій підставі рішення суду вважається виконаним - не ґрунтується на вимогах Закону.
04 квітня 2023 року ОСОБА_1 до суду подано заяву про усунення недоліків при подачі заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Статтею 129 - 1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Приписами частини 2 статті 14, частини 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, в свою чергу, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 640/10843/19, від 28 квітня 2020 року у справі № 611/26/17.
Матеріали справи свідчать, що ухвалене 10 жовтня 2022 року по справі № 280/3896/22 рішення Запорізького окружного адміністративного суду звернуто до виконання, ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснив нарахування пенсії ОСОБА_1 , тим самим вчинив дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Доводи позивача про не отримання ним коштів, зазначених у розрахунку ГУ ПФУ в Запорізькій області як доказ бездіяльності відповідача щодо невиконання судового рішення в цій частині спростовується наступним.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
При цьому затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
Тобто, виплати пенсій здійснюються ГУ ПФУ виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат відповідач не має.
Відповідно до частин 1,2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом пункту 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без відповідних бюджетних асигнувань чи з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Викладене свідчить, що нарахована позивачеві сума пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу викладеного ГУ ПФУ в Запорізькій області при виконанні рішення суду, як орган державної влади, зобов'язане діяти лише в межах чинного законодавства.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.
Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, суд вважає, що невиконання судового рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, при цьому свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача не встановлено.
Крім того, суд зазначає, що статтею 383 КАС України не передбачає можливість суду стягнути з суб'єкта владних повноважень - відповідача нарахованої заборгованості із виплати пенсії в сумі 76 771,91 грн.
Згідно приписів частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статті 249 КАС України.
Відтак, враховуючи наведене та приймаючи до уваги правову оцінку аргументів ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Запорізькій області не допущено порушення норм чинного законодавства під час виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Враховуючи вищезазначені обставини заява ОСОБА_1 , подана у порядку статті 383 КАС України, не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі №280/3896/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.
Ухвала складена та підписана в повному обсязі 06 квітня 2023 року.
Суддя Д.В. Татаринов