04 квітня 2023 року Справа № 280/12817/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Військової академії (м. Одеса)
до - ОСОБА_1
про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах,
21 грудня 2021 року до суду надійшла позовна заява Військової академії (м. Одеса) ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, в якій позивач просить суд:
- поновити строк подачі позовно заяви Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини (м. Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 52 204, 68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, відповідач навчався у Військовій академії (м. Одеса) з липня 2017 року по лютий 2018 року. 20.07.2017 наказом начальника Військової академії (м. Одеса) № 351 ОСОБА_1 зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до Академії, та на підставі наказу від 28.08.2017 № 183 призначено на посаду курсанта першого курсу навчання та зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами. На підставі означених наказів між Міністерством оборони України, в особі начальника Військової академії полковника ОСОБА_2 та відповідачем укладено контракт на час навчання до присвоєння військового звання «лейтинант». Наказом начальника Академії від 08.02.2018 № 8-РС відповідач відрахований з числа курсантів у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. Під час навчання ОСОБА_1 перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету. За час навчання на утримання відповідача було витрачено кошти в загальній сумі 52 204,68 грн, які він в добровільному порядку не відшкодував, з огляду на що, відповідно до положень пункту 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», позивач просить стягнути з відповідача вказану суму витрат.
26 грудня 2022 року ухвалою суду залишено позовну заяву без руху.
30 грудня 2022 року за вх. № 49339 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору у розмірі 2481 грн 00 коп.
03 лютого 2022 року судом направлено запит до органу реєстрації Вільнянської міської ради, в якому просив згідно частини 3 статті 171 КАС України та статті 16 Закону України "Про захист персональних даних" надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи, яка перебуває в процесуальному статусі відповідача по справі.
Відповідь отримано судом 17.02.2022, в якій вказано на те, що відповідач реєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
02 січня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/12817/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Позивач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким було надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження в даній адміністративній справі із рекомендованим повідомленням про вручення на адресу останнього - таке повернулося до суду з відміткою "вручено" від 21.03.2023.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Тому суд, керуючись частиною 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
20 липня 2017 року між Міністерством оборони України, в особі генерал-майора ОСОБА_3 керівника вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу та курсантом молодшим сержантом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби у Військовій академії (м. Одеса).
20 липня 2017 року наказом начальника Військової академії (м. Одеса) № 351 ОСОБА_1 зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до академії на підставі наказу Міністерства оборони України від 24.02.2017 № 116 ДСК.
Відповідно до наказу начальника Військової академії від 20 липня 2017 року № 40-РС відповідача призначено на посаду «курсант».
28 серпня 2017 року наказом начальника Військової академії (м. Одеса) № 183 ОСОБА_4 на підставі вищеперелічених наказів, з 28 серпня 2017 року поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами.
Відповідач під час навчання перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. Всього державою в особі Міністерства оборони України на утримання відповідача було витрачено 52 204,68 грн, що підтверджується наданими до суду довідками та розрахунками.
На підставі рапорту курсанта 173 навчальної групи молодшого сержанта вбачається клопотання відповідача про відрахування його з першого курсу навчання. Про порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних із їх утриманням у вищих навчальних закладах попереджений.
08 лютого 2018 року наказом начальника Військової академії № 8-РС відраховано з числа курсантів на підставі протоколу Вченої ради Військової академії № 6 від 25 січня 2018 року через академічну неуспішність. З 08 лютого 2018 року відповідача виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.
Відповідно до умов контракту, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або не дисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу, відповідач зобов'язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України.
Однак, відповідачем взяті на себе зобов'язання належним чином не виконані, ОСОБА_1 не відшкодував витрат у повному обсязі, пов'язаних з його утриманням як курсанта у навчальному закладі, в результаті чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 52 204,68 грн, про що свідчать відповідні розрахунки.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в України військової служби регулює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).
За змістом частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Положеннями статті 25 Закон № 2232-XII встановлено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів "«д», «е», «є», «ж», «з», пункту 2 частини 5 статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані із їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок).
У Порядку визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и» «і» частини 6 статті 26 Закону № 2232-XII витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Відповідно до пункту 4.5 Порядку розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів.
Витрати відшкодовуються у повному розмірі, зокрема курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у заклад вищої освіти, курсантами жіночої статі - за весь період навчання.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:
- грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
- перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;
- оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах визначений Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534.
Відповідно до пункту 2.3 вказаного Наказу, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.
Суд зауважує на тому, що Військова академія (м. Одеса) є структурною одиницею Міністерства оборони України. Командування академії несе повну відповідальність за збереження та ефективне використання закріпленого за вказаним навчальним закладом майна. Отже, невідшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з утриманням у Військовій академії, є прямою шкодою державі.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за період часу з 28.08.2018 по 08.08.2018 на утримання курсанта ОСОБА_1 фактично витрачено 52 204,68 грн.
Згідно пункту 7 Порядку, в разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Суд враховує те, що чинність контракту про проходження військової служби (навчання) достроково припинено, шляхом його розірвання через невиконання освітньої програми (неуспішне навчання); за цим контрактом відповідачу було надано всі види забезпечення; чинним законодавством України та умовами контракту встановлений обов'язок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, у зв'язку із чим відповідач повинен відшкодувати витрати, понесені Академією саме за період його навчання у період з 28.08.2018 по 08.08.2018 у розмірі 52 204,68 грн.
Зазначена сума підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Інших доказів, спростовуючих зазначені факти до суду не надані.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
Щодо судових витрат суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, вказані витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Військової академії (м. Одеса) (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 10, код ЄДРПОУ 24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Військової академії (м. Одеса) (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 10, код ЄДРПОУ 24983020) витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі у розмірі 52 204 (п'ятдесят дві тисячі двісті чотири) грн 68 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 04 квітня 2023 року.
Суддя Сацький Р.В.