05 квітня 2023 року м. Ужгород№ 260/1319/23
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про стягнення недоплаченої суми грошової компенсації за невикористану відпустку, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУПН в Закарпатській області) у якому просить: визнати протиправним бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, щодо виплати грошової компенсації за невикористані мною дні відпустки 76 календарних днів, яке було виконано Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 260/2474/21, як такою що виконана не у повному обсязі; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової компенсації за невикористану відпустку у кількості 76 календарних днів у розмірі 30 466,88 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 260/2474/21 та постанови восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області, 28 лютого 2023 року на картковий рахунок «Ощадбанку» позивача було здійснено зарахування у суми 22 274,90 гривні. Вважає, що відповідачем недоплачена грошова компенсація у сумі 30466,88 грн., адже при проведенні розрахунку відповідачем застосовано Порядок № 260, що суперечить приписам ст. 83 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про відпустки», Порядку № 100 від 08.02.1995 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
23 березня 2023 року відповідачем подано суду відзив на позову заяву, за яким просять відмовити у задоволенні позову. Вказує, що відповідач ГУНП в Закарпатській області, діючи у межах своїх повноважень, виконав рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року у справі 260/2474/21 добровільно та в повній мірі. Вважають, що дана вимога має вирішуватися в порядку статті 383 КАС України, а тому у їх задоволенні, в межах позовного провадження просять відмовити.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 14 травня 2021 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 103 о/с (далі Наказ), капітана поліції ОСОБА_1 , старшого дізнавача Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області звільнено зі служби в поліції відповідно до вимог п.7 ч. 1 ст. 77 закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з вище вказаним Наказом стаж служби та вислуга років в календарному обчисленні в поліції ОСОБА_1 складає 11 років 03 місяці 28 днів.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у адміністративній справі №260/2474/21: Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - задоволено частково, зокрема зобов'язано Головне управління Національної поліції у Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану частину основних та додаткових відпусток за період з 2015 по 2021 роки. Постановою восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року, частково скасовано Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 260/2474/21 та постанови восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області, 28 лютого 2023 року на картковий рахунок «Ощадбанку» позивача було здійснено зарахування у суми 22 274,90 гривні, що як вказує позивач, складає 293,09 гривень середнього заробітку (за такими розрахунками 22 274,90 гривні: 76 дні = 293,09 гривень).
Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що відповідно до наказів ГУНП в Закарпатській області 2016-2021 років невикористана частина щорічної основної оплачуваної відпустки за 2017 рік ОСОБА_1 складає 14 календарних днів, невикористана частина щорічної основної оплачуваної відпустки за 2019 рік складає 08 календарних днів та додаткова оплачувана відпустка за стаж служби в поліції за 2019 рік складає 4 календарні дн, невикористана щорічна основна оплачувана відпустка за 2020 рік складає 30 календарних дній та додаткова оплачувана відпустка за стаж служби в поліції за 2020 рік складає 06 календарних днів. Додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, яка надається відповідно до статті 16-2 Закону України «Про відпустки», ОСОБА_1 не використовувалася у 2017 році. Тобто у загальній кількості 76 днів.
Щодо доводів відповідача викладених у відзиві, що дана вимога має вирішуватися в порядку статті 383 КАС України, суд вважає необхідним зазначити, що розмір виплаченої відповідачем грошової компенсації за невикористані дні відпустки не був визначений при розгляді справи 260/2474/21.
Предметом розгляду даної справи 260/1319/23 є як сама протиправність дій щодо неповної виплати грошової компенсації за відпустку, яка на думку позивача невірно визначена при виплаті Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області на виконання рішення суду 260/2474/21 із зобов'язанням здійснити виплату недоплаченої суми грошової компенсації, та інша вимога, щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції України виплатити грошову компенсацію за затримку розрахунку у кількості 76 календарних днів у розмірі 30466,88 гривень.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Суд зазначає, що зазначені у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Предмет та підстави позовних вимог за справами 260/2474/21 та 260/1319/23 різняться, а отже із змісту позовної заяви у даній справі, судового рішення у справі 260/2474/21 та вимог статті 383 КАС судом не встановлено підстав для вирішення позовних вимог в порядку статті 383 КАС України.
Щодо позовної вимоги - визнати протиправним бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, щодо виплати грошової компенсації за невикористані мною дні відпустки 76 календарних днів, яке було виконано Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 260/2474/21, як такою що виконана не у повному обсязі; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової компенсації за невикористану відпустку у кількості 76 календарних днів у розмірі 30 466,88 гривень, судом встановлено наступне.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За змістом ст.45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Статтею 238 КЗпП України визначено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію».
Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно зі статтею 60 Закону України «Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Частиною першою статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби. Відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році. Поліцейським дозволяється, за бажанням, використовувати відпустку частинами. Одна частина відпустки має бути не менше 10 діб. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року. Поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Частиною першою статті 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішній справ України 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260) за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 2 Порядку у обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Аналізуючи наведені норми законодавства суд доходить висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарного році.
В наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
З огляду на не врегулювання положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку № 260 питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, то при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню приписи КЗпП України, Закону України «Про відпустки», Порядку № 100. Такого правового висновку дійшов Верховний суд у постанові №826/8185/18 від 23 жовтня 2019 року. Крім того, Верховний Суд 19 січня 2021 року у справі 160/10875/19 відступив від правового висновку, сформованого в судових рішеннях у справах №818/1276/17, №820/5122/17, №808/2122/18, №825/1038/16 і вважав правильним правовий висновок, який було викладено у постанові від 23.10.2019 в справі №826/8185/18.
Відповідно до норм частини першої статті 83 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Як встановлено судом, 28 лютого 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 260/2474/21 та постанови восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року, на картковий рахунок «Ощадбанку» позивача було здійснено зарахування у суми 22 274,90 гривні.
Відповідно до листа від 20.03.2023 р. № 230/106/5-2023 та відзиву, судом встановлено, що відповідачем було здійснено таку випплату на підставі п.8 розділ ІІІ Порядку № 260 «Про затвердження порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання». Так, згідно листа від 20.03.2023 р., розмір виплати визначався наступним чином: 14608,03- 1218,99=13389,04 : ЗО ( кількість днів в місяці) =446,30 грн.; 446,30 грн. х 62 (кількість днів невикористаної відпустки відповідно до рішення суду) = 27670,68 грн. За мінусом обов'язкових відрахувань: - Прибутковий податок з доходів фізичних осіб -4980,72, - Військовий збір - 41 5,06, - Разом відрахувань - 5395,78, Для зарахування на особовий рахунок ОСОБА_3 - 27670,68 - 5395,78 = 22274,90.
Згідно пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260, виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Судовим рішенням у справі 260/2474/21 було встановлено, що відповідач має нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за період з 2015-2021 роки, що як встановлено судом та вказано відповідачем у листі від 27.08.2021 року, становить 76 календарних днів невикористаної відпустки. Однак, як слідує із встановлених судом обставин справи та наданих доказів, відповідач здійснюючи нарахування та виплату грошової компенсації позивачу за 62 календарних днів відпустки протиправно застосував при її нарахуванні пункт 8 розділу ІІІ Наказу МВС від 06.04.2016 року №260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських".
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх рішення та дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, судом встановлено, що відповідач неправомірно застосував до спірних правовідносин приписи вказаного вище Порядку № 260 та такі дії вчинено всупереч приписам ст. 83 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про відпустки», Порядку № 100 від 08.02.1995 року..
Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 23.10.2019 в справі №826/8185/18.
За приписами частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права викладені у Постановах Верховного суду.
За вимогами частини п'ятої та шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Позивач у позові визначив суму недоплаченої грошової компенсації 30466,88 грн. за 76 днів невикористаної відпустки.
Судом встановлено, що заробітна плата позивача за 12 календарних місяців згідно наданої довідки №1604/106/5-21 від 09.12.2021 року - з травня 2020 року по 17 травня 2021 року становить 245842,53 грн.
Розрахунок норм тривалості робочого часу на 2020 рік Мінсоцполітики надало у листі від 29.07.2019 р. №1133/0/206-19, де з 14 травня по 31 грудня 2020 року 160 робочих днів; згідно листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.08.2020 року № 3501-06/219 з 01 січня 2021 року по 14 травня 2021 року - 90 робочий день.
Таким чином, загальна кількість робочих днів з 14 травня 2020 року по 14 травня 2021 року становить 250 робочих днів. Відтак середньоденна заробітна плата позивача за 12 календарних місяців становить 983,37 грн (245842,53 грн. / 250 робочих днів). Таким чином грошова компенсація, що повинна була бути виплачена Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області позивачу становить 76 к.д. х 983,37 грн = 74 736,12 грн.
Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 260/2474/21 та постанови восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року, на підставі п.8 розділу ІІІ Порядку № 260 було виплачено на картковий рахунок «Ощадбанку» позивача суму у розмірі 22 274,90 гривні.
Отже сума недоплаченої грошової компенсації становить 52461,22 грн. (74 736,12 грн. - 22 274,90 грн).
Відповідно, розглянуті судом вимоги підлягають до задоволення, шляхом визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, щодо виплати не в повному обсязі грошової компенсації за невикористані 76 днів відпустки та зобов'язання відповідача виплатити недоплачену суму грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 52461,22 грн.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (вул. Ф.Ракоці, буд. 13,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 40108913) про стягнення недоплаченої суми грошової компенсації за невикористану відпустку - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 грошової компенсації за 76 днів невикористаної відпустки за період з 2015 по 2021 роки.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області виплатити недоплачену суму грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані відпустки за період з 2015 по 2021 роки у розмірі 52 461,22 грн. (п'ятдесят дві тисячі чотириста шістдесят одну гривні 22 коп.) .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору