Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі
06 квітня 2023 року Справа №200/13729/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Ухова Романа Владиславовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/13729/21 за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради
про: визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, стягнення з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354 грн.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, стягнення з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, стягнення з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком в сумі 7354 грн. задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Стягнуто з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (код ЄДРПОУ 26010987, місцезнаходження: вул. Машинобудівників, 64, м. Дружківка, Донецька область, 84206) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) недоплачену суму грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком в сумі 7354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення набрало законної сили 23.12.2021 року.
22 березня 2023 року представник позивача Ухов Роман Владиславович звернулось до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/13729/21.
В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що 22 листопада 2021 року судом ухвалено рішення, котрим позовні вимоги задоволено повністю, та зобов'язано управління соціального захисту населення Дружківської міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». 22 грудня 2021 року рішення набрало законної сили.
Представник позивача вказує, що 24.02.2023 року ним на адресу управління соціального захисту населення Дружківської міської ради було направлено листа щодо виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду, та отримано відповідь № 0732 від 07.03.2023 року відповідно до якої УСЗН Дружківської міської ради повідомив, що вони фактично відмовляються виконувати рішення суду, оскільки вказані виплати проводяться на їх розсуд. На думку представника позивача, аналізуючи відповідь можна дійти до висновку, що відповідач своїми діями ухиляється від виконання рішення суду. Представник позивача наголошує, що відповідач свідомо не виконує рішення суду та навіть не вчиняє жодних дій скерованих на його виконання, у зв'язку з чим вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №200/13729/21 шляхом зобов'язання Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк.
Відповідач не погодившись з доводами представника позивача викладеними у заяві надав до суду відзив на заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, та наголошував, що управлінням виконуються всі заходи, направлені на повне виконання рішення суду, однак, останнє не виконано з незалежних від управління причин, оскільки, подальше виконання рішення суду залежить від фінансування з Державного бюджету України, що унеможливлює застосування судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 22.11.2021 року № 200/13729/21.
Розглянувши матеріали справи, заяву представника позивача про встановлення судового контролю та відзив відповідача, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 вказаної статті).
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики,... «соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "'Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині організації виплати їм разової грошової допомоги».
Відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України. За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.
Якщо реалізація бюджетної програми продовжується у наступних бюджетних періодах, дія порядку використання бюджетних коштів за такою бюджетною програмою (з урахуванням змін до цього порядку, внесених у разі необхідності) продовжується до завершення її реалізації.
Порядок використання бюджетних коштів має містити:
цілі та напрями використання бюджетних коштів;
відповідального виконавця бюджетної програми, підстави та/або критерії залучення одержувачів бюджетних коштів до виконання бюджетної програми;
завдання головного розпорядника бюджетних коштів, розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів), що забезпечують виконання бюджетної програми, з визначенням порядку звітування про її виконання (у тому числі щодо результативних показників) та заходів впливу у разі її невиконання;
у разі потреби порядок, терміни та підстави, а також критерії розподілу (перерозподілу) видатків між адміністративно-територіальними одиницями у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням відповідних нормативно-правових актів;
конкурсні вимоги до інвестиційних проектів, включаючи порядок та критерії їх відбору, а також критерії та умови визначення виконавців таких проектів;
критерії та умови відбору суб'єктів господарювання, яким надається державна підтримка з бюджету, а також визначення обсягу такої підтримки;
умови та критерії конкурсного відбору позичальників та проектів (програм), на реалізацію яких надаються кредити з бюджету; умови надання кредитів з бюджету та їх повернення, включаючи положення щодо здійснення контролю за їх поверненням;
положення щодо необхідності перерахування коштів за бюджетними програмами, які передбачають надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;
шляхи погашення бюджетної заборгованості у разі її наявності;
вимоги щодо необхідності відображення у первинному та бухгалтерському обліку отриманих (створених) оборотних і необоротних активів бюджетними установами та одержувачами бюджетних коштів, у тому числі отриманих (створених) в результаті проведення централізованих заходів;
у разі потреби - положення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, визначення умов і термінів поставки та проведення розрахунків;
інші положення щодо особливостей бюджетної програми.
Абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Відповідно до частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою («Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») затвердив Порядок № 540.
Підпунктом 2 пункту 2 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України установлено, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.
Згідно з пунктом 3 Порядку №540 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:
1) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, - Пенсійний фонд України;
2) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України.
Положеннями пункту 5 Порядку №540 визначено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються:
Пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 р., на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання;
регіональним органам соціального захисту населення - відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для проведення виплат особам, зазначеним у абзаці першому підпункту 2 пункту 3 цього Порядку, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
З урахуванням встановлених обставин та на підставі аналізу зазначених норм права, суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині невиплати допомоги за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №360/3573/20.
Судом встановлено, що відповідно до витягу зі списку за черговістю виконання рішень суду щодо недотриманої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, згідно статті 12 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідачем включено до списку виконання рішення по справі № 200/13729/21 за номером 17.
Нараховану суму заборгованості включено до інформації щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувана за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 "Забезпечення виконання рішень суду".
Отже, згідно Витягу зі списку за черговістю виконання рішень суду щодо недотриманої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, згідно статті 12 Закону України від 22.10.1993 року № 3551 - ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року №200/13729/21 буде виконане по мірі надходження коштів в порядку черговості, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених в державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року №902.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на момент розгляду заяви порядковий номер у черзі на виплату відповідно до Порядку - 17.
Суд наголошує, що відповідачем виконуються всі заходи, направлені на повне виконання судового рішення, однак останнє не виконано з незалежних від нього причин, оскільки подальше виконання залежить від фінансування, що унеможливлює застосування судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року №200/13729/21.
Суд звертає увагу, що представником позивача у заяві не зазначено, а судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання судового рішення.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача Ухова Романа Владиславовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/13729/21.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 293, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви представника позивача Ухова Романа Владиславовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/13729/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, стягнення з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354 грн. - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Суддя В.В. Олішевська