Копія
06 квітня 2023 р.Справа №160/5482/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та визнання протиправним та скасування розпоряджень про анулювання ліцензій
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.04.2023 року просить суд:
визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо складання акту від 13.03.2023 року № 1018/04-36-09-01/3610304 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним та викладення в ньому висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» вимог законодавства ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
зобов'язати Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Дніпропетровській області утриматися від вчинення дії щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензії виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990102202100004, № 990115202100003, № 990108202100112 на підставі акту перевірки від 13.03.2023 року № 1018/04-36-09-01/3610304;
визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 1102-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року;
визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 103-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року;
зобов'язати Державну податкову службу України видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» ліцензій № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року; № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року та поновити про них інформацію (внести відомості) до цього Реєстру.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 року заяву про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду.
Позивачем до суду було подано заяву про забезпечення адміністративного позову, у якій позивач просить суд:
зупинити дію розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 1102-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року;
зупинити дію розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 103-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року;
зобов'язати Державну податкову службу України внести до єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 1102-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року, та розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 103-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року.
В обґрунтування заяви Позивач вказав, що отримав 05.04.2023 року засобами електронного зв'язку через Електронний кобінет два розпорядження про анулювання ліцензій № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного та № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв; підстава анулювання: встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Для здійснення господарської діяльності позивач має відповідні ліцензії № 990102202100004 - на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29.11.2021до 29.11.2026; № 990115202100003 - на виробництво зернового дистиляту терміном дії з 19.11.2021 до 19.11.2026; № 990108202100112 - на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 до 29.11.2026; № 04330308202201305 - на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 13.04.2022 до 13.04.2023; № 990208202200087 - на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) терміном дії з 07.12.2022 до 07.12.2027; № 04330308202205112 - на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 19.10.2022 до 19.10.2023; № 990209202200003 - на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту) терміном дії з 04.02.2022 до 04.02.2027.
Тобто, можливість підприємства здійснювати господарську діяльність безпосередньо залежить від наявності відповідних ліцензій.
Анулювання ліцензій № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного та № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки, в тому числі простою та збитків, несплати податків до бюджету та звільнення працівників підприємства.
Заявник звернув увагу на те, що підприємство забезпечує роботою значну кількість працівників. Підприємство є сумлінним платником податків та щомісячно сплачує податки та збори.
Не зважаючи на введення воєнного стану в країні, підприємство продовжує сплачувати податки та збори, тим самим поповнюючи бюджет та підтримуючи економічну стійкість держави.
З урахуванням викладеного, заявник вважає, що існує реальна загроза завдання шкоди правам заявника, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі.
Заявник наголошує на тому, що позивач уклав договори на поставку продукції з такими контрагентами як ТОВ «Арітейл», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Метро». Через прийняття оскаржуваних розпоряджень позивач не зможе виконати взяті на себе зобов'язання за вказаними вище договорами, що може призвести до застосування штрафних санкцій контрагентами позивача відповідно до умов договорів, що у своє чергу свідчить про існування реальної загрози завдання шкоди правам позивача внаслідок не вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у даній справі.
Окремо заявник наголошує на тому, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 року у справі № 160/1140/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій вжито наступні заходи забезпечення позову: заборонити Державній податковій службі України та головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області вживати дії щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензій ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 36710304) №990102202100004, №990115202100003, №990108202100112, №990208202200087, №990209202200003, №04330308202201305, 04330308202205112 до набрання законної сили рішенням суду.
Однак, незважаючи на наявність ухвали суду про забезпечення позову від 23.01.2023 року у справі № 160/1140/23 та обов'язковість її виконання контролючий орган прийняв розпорядження від 04.04.2023 року № 1102-р/л та № 103-р/л.
Заява про забезпечення позову відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 154 КАС України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Враховуючи зазначену норму КАС України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою X розділу I КАС України.
Так, ч. 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).
В свою чергу, ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суд установив, що відповідно до оспорюваних розпоряджень відповідач анулював попередньо видані позивачу ліцензії.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі- Закон №481/95-ВР), анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (стаття 3 Закону №481/95-ВР).
Отже, суд доходить до висновку, що позивач позбавлений права з моменту анулювання ліцензій здійснювати діяльність, зокрема, виробництво спирту коньячного та виробництво алкогольних напоїв, без відповідної ліцензії.
Суд зазначає, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.
На виконання наведеного суд дослідив долучені позивачем до заяви про забезпечення позову договір поставки № 13860 від 11.01.20221 року, який укладений позивачем з ТОВ «Епіцентр К» та додаткові угоди до нього, договір поставки від 02.01.2019 року № 27446, який укладений позивачем з ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» та додаткові угоди до нього, договір поставки № П6949 від 01.01.2023 року, який укладений позивачем з ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» та додатки до нього, договір поставки від 03.10.2019 року № 723/19-ГП, який укладений позивачем з ТОВ «Арітейл». У відповідності до вказаних вище договорів позивач зобов'язався поставити контрагентама відповідні алкогольні напої згідно асортименту.
За наслідками дослідження штатного розпису товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро», введеного у дію з 01 березня 2023 року, та відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 4 квартал 2022 року судом встановлено, що на підприємстві позивача працює 249 осіб.
Таким чином, судом встановлено, що позивач має діючи господарські зобов'язання та зобов'язання з виплати заробітної плати.
За наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суд дійшов до висновку про існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки анулювання ліцензії позбавляє позивача права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв'язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду.
Таким чином, наведені позивачем обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Суд вважає, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Суд зазначає, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті, і жодним чином не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії.
Правомірність вжиття судом заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 13.07.2022 року(справа № 240/26736/2), від 14 грудня 2021 року (справа №240/16920/21), від 15 квітня 2022 року (справа №440/6755/21) дійшов висновків, аналогічних до викладених судом у даній справі.
Як зазначено в Огляді судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах, у яких вирішувалося питання щодо застосування заходів забезпечення позову (рішення, внесені до ЄДРСР, за період із 01.01.2018 до 31.01.2023) застосування заходів забезпечення позову щодо зупинення дії розпорядження про анулювання ліцензії на право виробництва, зберігання пального, оптової та роздрібної торгівлі ним, а також зобов'язання видалити відповідні записи про анулювання ліцензій з відповідного реєстру в контексті таких оскаржуваних дій контролюючого органу узгоджується з принципом процесуальної економії, відповідно до якого немає потреби звертатися до суду для додаткових засобів захисту.
Згідно статті 3 Закон3 №481/95-ВР орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії:
вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті;
направляє суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.
Оскільки Державна податкова служба України вносить відповідну інформацію про анулювання ліцензій до відповідного реєстру, з метою належної господарської діяльності ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» на час розгляду справи по суті, то суд вважає за можливе вжити наступні заходи забезпечення позову:
зупинити дію розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 1102-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року;
зупинити дію розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 103-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року;
зобов'язати Державну податкову службу України внести до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 1102-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року, та інформацію про зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 103-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року.
Суд також враховує те, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 року у справі № 160/1140/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій вжито наступні заходи забезпечення позову: заборонити Державній податковій службі України та головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області вживати дії щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензій ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 36710304) №990102202100004, №990115202100003, №990108202100112, №990208202200087, №990209202200003, №04330308202201305, 04330308202205112 до набрання законної сили рішенням суду.
Однак, незважаючи на наявність ухвали суду про забезпечення позову від 23.01.2023 року у справі № 160/1140/23 та обов'язковість її виконання контролюючий орган прийняв розпорядження від 04.04.2023 року № 1102-р/л та № 103-р/л.
Суд враховує приписи ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає, що у виконавчому документі повинні бути зазначені окрім іншого й: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно вірність та повнота зазначення такої інформації є вимогою до форми ухвали в розумінні ст. 156 КАС України.
За змістом ч. 1 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Тому, враховуючи, що позивачем у даній справі й відповідно - стягувачем, не є суб'єкт владних повноважень, тому такий строк встановлено терміном 3 роки.
Окремо, суд зауважує, що не висловлює думку щодо протиправності чи правомірності спірного рішення, а рішення стосовно вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не має визначального впливу на рішення, яке згодом може бути ухвалено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 12, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 248, 256 КАС України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» про забезпечення позову від 25.01.2023р. у справі № 160/1140/23 - задовольнити.
Зупинити дію розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 1102-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року;
Зупинити дію розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 103-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року;
Зобов'язати Державну податкову службу України внести до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію щодо зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 1102-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990102202100004 на виробництво спирту коньячного терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року, та інформацію про зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 04.04.2023 року № 103-р/л щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» № 990108202100112 на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 29.11.2021 року до 29.11.2026 року
Ухвала набирає чинності з 06.04.2023 і підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання до 06.04.2026.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро» (51000, Дніпропетровська область, Царичанський район, смт. Царичанка, вул. Царичанська, 168, код ЄДРПОУ 36710304).
Боржники: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, код ЄДРПОУ ВП 44118658) та Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Відповідно до статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя С.В. Златін
Ухвала набрала законної сили 06.04.2023 року
Суддя С.В. Златін