06 квітня 2023 р.Справа №160/6681/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кам'янської міської ради про визнання рішення незаконним, -
04.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кам'янської міської ради, у якій позивач просить суд визнати незаконним рішення Виконавчого комітету комітету Кам'янській міській раді №124 від 03.04.2023р. Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету міської ради від 28.03.2018 №114 зі змінами та таким, що підлягає скасуванню.
В позовній заяві заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь кому на підставі рішення Виконавчого комітету комітету Кам'янській міській раді №124 від 03.04.2023р. Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету міської ради від 28.03.2018 №114 зі змінами - виконувати рішення.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що 10.02.2022р.позивач придбав кіоск з зупинковим навісом. 03.04.2023р. з засобів масової інформації позивачу стало відомо, що у Кам'янському знесуть декілька самовільно розміщених споруд. До списку на демонтаж потрапили тимчасова споруда в районі ліцею АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_1 ). Позивч вважає, що у разі відсутності ухвали про забезпечення позову, його права, як власника майна можуть бути порушені.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З аналізу викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Згідно зі статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Позивач, звертаючись з заявою про забезпечення позову, не наводить обґрунтованих аргументів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а лише зазначає про імовірність настання таких наслідків взагалі, без зазначення конкретних обставин, що свідчать про можливість настання таких наслідків.
Матеріали позову не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення вимог або досягнення іншої мети, не пов'язаної з забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.
Позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони будь кому на підставі рішення Виконавчого комітету комітету Кам'янській міській раді №124 від 03.04.2023р. Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету міської ради від 28.03.2018 №114 зі змінами - виконувати рішення. Проте, забезпечення позову у визначених позивачем межах призведе до фактичного ухвалення рішення по суті позовних вимог без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Встановлення протиправності чи обгрунтованості оскаржуваного рішення та дій відповідачів, що є предметом позову потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всестороннього та об'єктивного дослідження всіх зібраних доказів в судовому засіданні по справі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а отже заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар