06 квітня 2023 року Справа № 160/2697/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "СВІТОНДЕЙЛ" (вул.Торговельна, буд.2, м.Кам'янське, Дніпропетровська область, 51901) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "СВІТОНДЕЙЛ" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці (далі - відповідач), у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/600031/1 від 18.08.2022.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.08.2022 товариство в рамках зовнішньоекономічного контракту укладеного з виробником товару фірмою «Ревлан» (Чехія), з урахуванням змін відповідно до додатку №2 від 13.07.2022 та специфікації до відділу митного оформлення, подало електронну митну декларацію № UA110020/2022/004202 для митного оформлення товару: сланцева мініральна посипка, речовина мінірального неорганічного походження у вигляді тонких пластинок розмірами до 3 мм, блакитно-сірого кольору без штучного забарвлення, без обробки поверхні PND 17-22000кг, вироблено з природного сланцю, використовується у виробництві покрівельного матеріалу в кількості 440 тонн, заявлено митною вартістю 3354,04 євро, проте, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого скориговано митну вартість імпортованого товару з 3354,04 євро до 5326,20 євро. Згідно оскаржуваного рішення відповідачем до товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2-а (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Позивач зазначає, що зауваження та розбіжності, вказані відповідачем в рішенні, не стосуються числових значень складових митної вартості товару, не стосуються документів, які підтверджують митну вартість товару, визначених статтею 53 Митного кодексу України. Оскаржуване рішення ґрунтується на припущеннях відповідача щодо ненадання документів, що можуть вплинути на митну вартість товару. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням відповідача, вважає його необґрунтованим та такими, що прийнято з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою від 17 лютого 2023 року суд відкрив провадження у адміністративній справі № 160/2697/23 та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
02 березня 2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3863/23). Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, мотивуючи тим, що посадовою особою Дніпровської митниці відповідно до п.4.1. ст.54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та неповні відомості, які впливають на числові значення складових митної вартості. До товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-а - та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість оцінюваного товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110020/2022/600031/1 від 18.08.2022. Звертає увагу, що за основу взята митна вартість товарів, яка заявлена цим же позивачем до митного оформлення за основним (за ціною договору) методом визначення митної вартості, митне оформлення товарів здійснено за тим самим зовнішньоекономічним договором. Однак, декларантом не надано документального підтвердження зниження вартості товару, що викликало обґрунтовані сумніви у посадової особи митниці в достовірності заявленої декларантом митної вартості товарів. На думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості щодо заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
У відповідності до пункту 3 частини шостої ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно із ст. ст. 257, 262 Кодексу адміністративного України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини другої ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі- КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до статті. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» зареєстровано 06.08.2004 як юридична особа, про що вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 12231020000000050.
Основним видом економічної діяльності за кодом КВЕД є 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і.у. (основний), 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у., 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 66.12 Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах, 71.20 технічні випробування та дослідження, 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.
10.06.2022 між ТОВ «Завод «СВІТОНДЕЙЛ» Україна (покупець) та фірмою «Ревлан», REVLAN s.r.o.. Чехія (продавець), укладено Контракт № 1/2022 RE-SV, відповідно до п. 1.1. якого постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує, згідно Специфікацій на товарні партії, лускату сланцеву мінеральну посипку, призначену для виробництва покрівельних матеріалів, далі товар. Постачальник є виробником товару.
Відповідно до п. 2.1 контракту загальна кількість товару, що поставляється за цим Контрактом, становить 5000 тон посипка в асортименті.
Кількість, номенклатура та строки поставки товару, в межах кожної товарної партії, що поставляється, визначаються специфікацією на товарну партію (додатки № 1, 2 і т.ін.), підписаних та узгоджених постачальником та покупцем, які є невід'ємною частиною цього контракту. (п. 2.2. контракту).
Згідно із додатком № 2 (до Контракту № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року) від 13.07.2022 року пункти 3 та 5 викладено у наступній редакції:
«3.1. Постачальник постачає товар покупцю залізничним транспортом на умовах DAPкордон України Чоп або автомобільним транспортом наумовах DAPм. Кам'янське, Україна, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, або залізничним транспортом на умовах DAPстація Правда (код 451701) Придніпровської залізниці, вантажоотримувач ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ»,код вантажоотримувача6835, що розуміється в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, або постачальник постачає товар покупцю зі свого складу на умовах FCA, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкортермс 2010, за адресою: Чехія, м. Горні Бенешів 793 12, вул. Лесковська 487, або постачальник постачає товар покупцю зі свого складу на умовах FCA, що розуміються в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010, за адресою: Польща, сел. Ярнолтовек 310, 48267, Ярнолтовек.
3.2. Датою поставки вважається момент передачі товару постачальником покупцю (перевізнику), що підтверджено відміткою в товаро-транспортній накладній, відповідно до умов п. 3.1.
5.1. Умови оплати вказуються на кожну конкретну поставку в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту. Оплата проводиться в ЄВРО (EUR), з розрахункового рахунку покупця на рахунок постачальника в сумі, згідно рахунків-фактур (інвойс), виставленої у рамках специфікації за кожну товарну партію.
5.2. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
5.3. Постачальник відвантажує товар протягом 14 - 21 календарних днів з дати розміщення замовлення (заявки) покупцем.»
02.08.2022 сторонами Контракту підписано специфікацію №6 до Контракту №1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року, у якій визначено вид товару, кількість, ціну за одиницю та вартість товару, зазначено умови поставки Ярнолтовек.
Із матеріалів справи видно, що 18.08.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД«СВІТОНДЕЙЛ» засобами електронного зв'язку згідно зі ст. 257 Митного кодексу України до Дніпровської митниці надіслано електронну митну декларацію № UA110020/2022/004202 для митного оформлення наступного товару: «Сланцева мінеральна посипка, речовина мінерального неорганічного походження у вигляді тонких пластинок розмірами до 3 мм, блакитно-сірого кольору без штучного забарвлення, без обробки поверхні марки PND 17-22000 кг; вироблено з природного сланцю, використовується у виробництві покрівельного матеріалу в кількості 440 тон, заявленою митною вартістю 3354,04 євро.»
Для підтвердження відомостей про митну вартість товару позивач надав відповідачу документи, що заявлені у митній декларації №UA110020/2022/004202:
- експортна митна декларацію країни відправлення товару від 16.08.2022 № MRN22CZ5700002ELGCXL7;
- укладений між ТОВ «ЗАВОД«СВІТОНДЕЙЛ»(Україна) та Фірмою «Ревлан» (REVLAN s.r.o), (Чехія) Контракт № 1/2022 КЕ-SV від 10.06.2022 з урахуванням змін відповідно до додатку № 2 від 13.07.2022;
- специфікація - додаток № 6 від 02.08.2022 на товарну партію до Контракту №1/2022 RE-SV від 10.06.2022;
- інвойс (рахунок фактура) № 22020555 від 16.08.2022;
- пакувальний лист №22020555 від 16.08.2022;
- паспорт якості 16.08.2022;
- СMR - від №447087 від 16.08.2022;
- висновок експертизи гемологічних об'єктів від 22.07.2022 складений Державним гемологічним центром Міністерства фінансів України.
Для підтвердження транспортних витрат позивач надав:
- договір МЗТН/01 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування від 03.01.2018, укладений з ПП «ДАНКІР»;
- заявка-договір на вантажне перевезення №000000000888 від 10.08.2022;
- довідку транспортно-експедиційних витрат вих. № 1473 від 16.08.2022;
- рахунок на оплату транспортних послуг № 1473 від 16.08.2022 на загальну суму 153450,00 грн.
За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
- відповідно до п.2.2; п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2022 № 1/2022 RE-SV (далі - контракт) ціна, кількість конкретної партії товару зазначається у специфікації, що є невід'ємною частиною контракту. Наданий до митного контролю рахунок-фактура від 08.08.2022 № 22020525 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 №6;
- до митного оформлення надана заявка-договір №000000000888 від 10.08.2022 до договору транспортного експедирування вантажів від 03.01.2018 №МЗТН/01, яка не містить підписів і печаток сторін договору;
- у доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 16.08.2022 №1473 транспортні послуги за окремою позицією виставлена оплата «винагорода експедитора по території України», але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування;
- наданий до митного оформлення висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060603-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол.США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень до можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 №22020431;
- відповідно до рахунку-фактури № 22020555 від 16.08.2022 зазначена інформація щодо квитанції на вантаж № F22020555 та наряд № 95/2022;
- до митного оформлення надана CMR від 10.08.2022 №235374, яка містить реквізити (штампи) безпосереднього перевізника ФОП ОСОБА_1 , але до митного оформлення не надано жодного документа, які підтверджують взаємовідношення між експедитором ПП «Данкір» та безпосереднім перевізником;
- відповідно до п.6.2.5 умов зовнішньоекономічного договору 31/2022 RE-SVвід 10.06.2022 при передачі товару Покупцю Постачальник надає серед інших супровідних документів також сертифікат походження товару. Зазначені документи не надано до митного оформлення
На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Дніпровською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- транспортні документи (які підтверджують розрахунки перевізника);
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 18.08.2022 № 1808/2 позивач надав пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів з огляду на те, що наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/600031/1 від 18.08.2022, відповідно до якого митну вартість заявленого товару скориговано із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо ідентичних товарів: митну вартість товару скориговано на рівні 0,242090 євро/кг. Визначена митна вартість оцінюваного товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 13.07.2022 № UA110020/2022/003560, від 18.07.2022 № UA11020/2022/003617, від 19.07.2022 № UA110020/2022/003629, від 11.07.2022 № UA110020/2022/003524, від 08.07.2022 № UA110020/2022/003478, від 07.07.2022 № UA110020/2022/003462.
Спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/600031/1 від 18.08.2022 року.
Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет його відповідності закону, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин першої - третьої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
Приписами статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.
Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно із частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною другою статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до частини четвертої статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України.
При цьому застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно із частиною восьмою статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною першою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Як видно з рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/600031/1 від 18.08.2022, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів Дніпровська митниця зробила висновок про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару.
Такі висновки відповідача, суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що позивачем під час митного оформлення товару разом з декларацією митної вартості для митного оформлення було надано всі необхідні документи, які передбачені умовами статті 53 Митного кодексу України, в свою чергу, митний орган не вказав на наявність виправлень, підробок, розбіжностей та відсутності всіх відомостей у наданих документах.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.
Наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що наданий декларантом до митного оформлення рахунок-фактура від 18.08.2022 №22020555 не містить посилання на специфікацію від 02.08.2022 № 6.
Як зафіксовано в матеріалалх справи, на поставку заявленої до митного оформлення партії товару 02.08.2022 сторонами Контракту підписано Специфікацію №6 до контракту № 1/2022 RE-SV від 10.06.2022 року, у якій визначено вид товару, кількість, ціну за одиницю та вартість товару, зазначено умови поставки FCA Ярнолтовек.
Позивач до митного оформлення надав специфікацію від 02.08.2022 та Інвойс (рахунок-фактура) №22020555 від16.08.2022.
Інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).
Відсутність у інвойсі від 16.08.2022 № 22020555 посилання на специфікацію від 02.08.2022 не впливає на розрахунок митної вартості задекларованого товару.
Відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначив, що до митного оформлення надана заявка-договір №000000000888 від 10.08.2022 до договору транспортного експедирування вантажів від 03.01.2018 №МЗТН/01, яка не має підписів і печаток сторін договору.
03 січня 2018 року між ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» (клієнт) та Приватним підприємством «ДАНКІР» (експедитор) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № МЗТН/01.
Відповідно до п. 2.1 договору, експедитор зобов'язний приймати електронні заявки на транспорт клієнта на перевезення та експедирування вантажів за допомогою використання електронного зв'язку на інтернет-сайті.
Згідно із п. 2.3 договору, експедитор зобов'язаний підтверджувати прийняті заявки на транспорт на інтернет-сайті. Заявка на транспорт вважається прийнятою з моменту оформлення клієнтом заявки-договору на відповідну заявку на транспорт.
За умовами п. 4.2 договору заявка на транспорт вважається прийнятою до виконання експедитором після оформлення заявки-договору.
Умовами договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та транспортно-експедиторське обслуговування № МЗТН/01 передбачено оформлення заявки-договору на інтернет-сайті, яка вважається прийнятою експедитором з моменту оформлення клієнтом заявки-договору.
Як випливає з матеріалів справи позивачем надавалася заявка-договір на вантажне перевезення від 10.08.2022.
Посилання митного органу у рішенні на те, що: «у доданому рахунку на оплату транспортних витрат від 16.08.2022 № 1473 зазначені транспортні послуги та окремою позицією виставлена оплата «Винагорода експедитора по території України» але сума експедиторської винагороди до перетину митного кордону України відсутня та не включена до бази оподаткування, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
За умовами п. 1.1. вказаного договору № МЗТН/01, цей договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають між експедитором та клієнтом при плануванні, організації, здійсненні перевезень, а також при розрахунках за виконані послуги з перевезень вантажів у міжнародному автомобільному сполученні на підставі заявок-договорів, відповідно до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), чинного законодавства України, інших міжнародних конвенцій та угод у галузі міжнародних перевезень.
Відповідно до п. 2.15 договору для своєчасного виконання умов договору та взятих на себе зобов'язань перед клієнтом експедитор має право залучати як співвиконавців третіх осіб.
10.08.2022 року сторонами договору № МЗТН/01 від 03.01.2018 року погоджено заявку-договір № 000000000888, згідно з якою, клієнтом є ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ», експедитором Приватне підприємство «ДАНКІР», ФОП ОСОБА_1 (автопідприємство)».
У вказаній заявці-договорі визначено автопідприємство, яке здійснює доставку товару ФОП ОСОБА_1 ..
Щодо розміру транспортних витрат, суд зазначає, що стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов'язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д.
Відповідно до наданих позивачу експедитором документів (довідки про транспортні витрати, рахунку експедитора) зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за межами України експедитором не надавалися. Експедиторська винагорода нарахована лише на території України.
Підставою для нарахування таких складових митної вартості товарів, як вартість транспортних і експедиційних витрат був комплекс наданих транспортних послуг з перевезення, та інші супутні послуги, що повністю відповідає вимогам Митного кодексу України.
Позивач на підтвердження витрат надав довідку про транспортні витрати вих. № 1473 від 16.08.2022 року та Рахунок на оплату транспортних послуг № 1473 від 16.08.2022 року, згідно з якими транспортні витрати при доставці вантажу за маршрутом: Польща, Jarnoltowek PL-48267 Україна, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл. склали 153450, 00 грн.
До складу наданих послуг внесено:
- транспортні послуги по маршруту Польща, Jarnoltowek PL-48267 - - м/п Шегині - 60000,00 грн
-транспортні послуги по маршруту м/п Шегені - Україна, м. Камянське, Дніпропетровська область - 83900,00 грн.;
-Винагорода експедитора по території України з ПДВ -7958,33 грн;
Жодних невідповідностей чи розбіжностей надані позивачем документи не містять.
Розмір експедиторської винагороди та її зміст визначається сторонами добровільно на підставі їх спільного волевиявлення.
Вартість послуг з доставки зі складу постачальника (Польша) до кордону України підтверджено Довідкою про транспортні витрати від 11.10.2022 №10.
Вищезазначені документи не містять розбіжностей і у повній мірі дають змогу визначити, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення.
Щодо доводів відповідача стосовного того, що наданий до митного оформлення Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060603-Д містить інформацію щодо ціни товару на рівні 110 дол.США/т на умовах поставки товару DAP кордон України та не містить розрахунків або пояснень щодо можливої зміни ціни «в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо» та наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 22020431. Тобто, висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060603-Д не може бути документом, який підтверджує заявлену ТОВ «ЗАВОД «СВІТОНДЕЙЛ» митну вартість, оскільки видний на іншу партію товарів, то суд зазначає наступне.
Висновок Державного гемологічного центру від 22.07.2022 № 060603-Д наданий на іншу партію товару, яка була переміщена за інвойсом від 15.07.2022 № 2202043.
Водночас суд зазначає, що за умовами частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Позивач скористався приписами зазначеної норми та надав відповідний висновок, який не визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу України обов'язковим для митного оформлення.
Тобто зазначені доводи відповідача не можуть бути підставою для висновку про розбіжності та неточності заявленої митної вартості товару та її коригування.
Щодо зауваження відповідача про не надання позивачем квитанції на вантаж № F22020555 та наряду № 95/2022, то суд зазначає, що такі зауваження відповідача по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, при цьому, як було зазначено вище, Митним кодексом України взагалі не визначено обов'язку подавати вказані документи.
Таким чином, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.
З огляду на викладене, вимога відповідача надавати додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України є безпідставною та необґрунтованою.
Щодо коригування митницею митної вартості товару відповідно до статті 59 МК України за резервним методом визначення митної вартості товару, то за приписами частини 1 статті 59 Митного кодексу України уразі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до частини другою статті 59 Митного кодексу України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.
За умовами частини четвертої статті 59 Митного кодексу України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем у рішенні про коригування заявленої митної вартості за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару було взято митні декларації: від 13.07.2022 № UA110020/2022/003560, від 18.07.2022 № UA11020/2022/003617, від 19.07.2022 № UA110020/2022/003629, від 11.07.2022 № UA110020/2022/003524, від 08.07.2022 № UA110020/2022/003478, від 07.07.2022 № UA110020/2022/003462, водночас, умови поставки товару у вказаних митних декларацій та митної декларації, яка надана до митного оформлення позивачем є різними.
У митній декларації № UA110020/2022/004202 від 18.08.2022 року, яка подана позивачем до митного оформлення, визначено умови поставки товару, PL Jarnoltowek, однак у митних деклараціях, які взято позивачем у якості митного оформлення ідентичних товарів, умовами поставки було визначено UA Кам'янське.
Крім того відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо), однак вказані відомості відповідачем у рішенні не наведені.
Наведене доводить, що застосування відомостей щодо вартості ідентичних товарів, які були ввезені на підставі митних декларацій від 13.07.2022 № UA110020/2022/003560, від 18.07.2022 № UA11020/2022/003617, від 19.07.2022 № UA110020/2022/003629, від 11.07.2022 № UA110020/2022/003524, від 08.07.2022 № UA110020/2022/003478, від 07.07.2022 № UA110020/2022/003462, є таким, що порушує вимоги ст. 59 Митного кодексу України.
Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16, в якій зазначено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення .
Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, які подавав позивачем під час митного оформлення товару, зробив висновок про підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору), недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом, наявності встановлених частиною першою і частиною другою статті 58 МК України. Відповідачем не наведено обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що оспорюване рішення №UA110020/2022/600031/1 від 18.08.2022 року прийнято митним органом без дотримання норм чинного законодавства.
Згідно з п. п. 1, 3 частини другої ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відтак цей адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач при зверненні до суду сплатив судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 2684,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №115 від 09.02.2023.
Оскільки задоволено позовну вимогу, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 2684,00 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "СВІТОНДЕЙЛ" (вул.Торговельна, буд.2, м.Кам'янське, Дніпропетровська область, 51901) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/600031/1 від 18.08.2022 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Світондейл" (вул.Торговельна,буд.2, м.Кам'янське, Дніпропетровська область,51901) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук