Дата документу 05.04.2023
Справа № 334/2597/23
Провадження № 2-н/334/523/23
про відмову у видачі судового наказу
05 квітня 2023 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши заяву Комунального підприємства «Водоканал» /69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61/ про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /, ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 / заборгованості за спожиту воду та послуги водовідведення,-
встановила:
04 квітня 2023 року до суду надійшла заява Комунального підприємства «Водоканал» за підписом представника Кузьменко К.В. (діє на підставі довіреності), в якій заявник просить видати судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь заявника заборгованість у сумі 37 969,32 гривень за спожиту воду та послуги водовідведення.
Завдання наказного провадження зводяться до прискорення вирішення справ, предметом яких є вимоги, пов'язані зі стягненням з боржника грошових коштів.
До характерних ознак наказного провадження належать: документальність, тобто наявність письмових доказів, що підтверджують вимоги заявника, які є безспірними, спрощеність та відсутність цивільної процесуальної форми (без виклику та участі сторін).
Підставою для видачі судового наказу є вимога, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Вказане твердження ґрунтується на положеннях п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, яке передбачає, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій формі (в тому числі електронній) за якими пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України від 24.06.2004 №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 29 Закону України від 24.06.2004 №1875-IV договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з іншим виконавцем.
Представником заявника до заяви про видачу судового наказу не доданий договір, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, що відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за особовим рахунком НОМЕР_1 , на підтвердження отримання послуг ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оплат не здійснювалось.
Крім того, заяву про видачу судового наказу подано про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , тобто двох осіб. Разом з тим, відповідно до розрахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за особовим рахунком НОМЕР_1 зазначено зареєстрованих п'ять осіб.
Таким чином, до заяви не додані докази, які б свідчили про безспірність вимог заявника про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Як передбачено п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Вказані висновки в повній мірі узгоджуються з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», яким роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Одночасно заявнику слід роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст.ст. 160-163, 165, 166, 167, 186, 260 ЦПК України, суд
У видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиту воду та послуги водовідведення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Коломаренко К. А.