Справа № 333/1238/23
3/333/1041/23
«06» квітня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Ковальова Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем в ФОП « ОСОБА_2 », проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 164 КУпАП,
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 443211 від 10.02.2023, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП, а саме: 10.02.2023 о 20 год. 43 хв. ОСОБА_1 знаходячись в магазині «Лепрекон» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 19 здійснювала торгівлю алкогольними напоями, а саме горілкою «Green Day», об'ємом 0,375 л., не маючи ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, чим порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.164 ч.1 КУпАП як провадження господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явилась, від її захисника Русакова О.О. надійшло клопотання про закриття провадження по справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з положень ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, що притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали адміністративної справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП є бланкетною, а тому необхідним є встановлення та зазначення в протоколі норми законів, які саме порушила особа, діючи всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.
Так, відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення характеризується діями, спрямованими на провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом. Суб'єктом відповідальності в даному випадку є суб'єкт господарювання.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до ст.3 ГКУ господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Суб'єктами господарювання визнаються зареєстровані в установленому законодавством порядку юридичні особи незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування), а також фізичні особи підприємці, які провадять господарську діяльність.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначаються Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про підприємство» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме: вчинення три і більше разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення від 10.02.2023 в порушення вимог законодавства не зазначено, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність систематично, на постійній основі, з продажу алкогольних напоїв, доказів систематичності її діяльності не надано.
Більш того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не є фізичною особою підприємцем, а лише працює продавцем у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », докази провадження господарської діяльності відсутні, тому відсутність системи провадження господарської діяльності та сам факт її реалізації виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 КУпАП.
Більш того, в матеріалах справи наявні виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), сидром та перрі (без додавання спирту) відносно іншої особи- ФОП ОСОБА_2 .
Суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст.62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.. 164 ч.1 КУпАП не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, отже, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не здобуто достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 164 ч.1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.164 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучені у ОСОБА_1 відповідно до протоколу догляду та вилучення від 10.02.2023 та відповідно до квитанції № 0206 від 10.02.2023 про отримання на зберігання речових доказів, а саме 5 пакетів, в котрих знаходяться спиртні напої загальним об'ємом 37,75 літра - повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя впродовж 10 днів з дня винесення постанови.
СУДДЯ: Ю.В. Ковальова