Справа № 333/1114/23
Провадження № 3/333/990/23
05 квітня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумова Ірина Йосипівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою,
за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №916254 від 15.02.2023, ОСОБА_1 , яка має на вихованні дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка протягом року вже притягалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, знаходячись за своїм місцем мешкання 05.02.2023 р. о 12-15 год. допустила сторонні запахи, антисанітарні умови, тобто ухилилась від покладених на неї обов'язків щодо забезпечення необхідних умов щодо здоров'я дітей, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про час, дату та місце слухання повідомлялась, заяв про відкладення слухання справи не заявляла. Враховуючи положення ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, має семеро неповнолітніх дітей, з якими мешкає в модульному містечку. З наданих до протоколу доказів: пояснень свідка, акту обстеження помешкання, фотокарток з місця події вбачається, що 15.02.2023 р. за місцем мешкання ОСОБА_1 та її дітей працівниками поліції та служби у справах дітей виявлено неприбране житлове приміщення, зі сторонніми запахами.
Диспозиція ч. 2 ст. 184 КУпАП полягає у вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, дій, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей
Диспозиція ч.ч 1, 2 ст. 184 КУпАП є бланкетними і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших нормативних актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки осіб щодо виховання дітей. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статтіКУпАП і в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за вчинення аналогічного правопорушення. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Невиконання батьками або особами, які їх заміняють, обов'язків щодо виховання дітей мають містити систематичний та триваючий характер.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні необхідні посилання на конкретну норму закону щодо обов'язків виховання дітей, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 184 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28.10.2003 у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23.09.1998 у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15.11.1996 у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).
На національному рівні КСУ в своєму рішенні від 29.06.2010 у справі № 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5).
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, які характеризують зовнішню сторону правопорушення, а саме: не конкретизовані норми законодавства, якими передбачені обов'язки щодо виховання дитини та які вимоги порушено, суд дійшов висновку, що він не є належним доказом у цій справі.
ОСОБА_1 інкриміновано повторність вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.1 84 КУпАП, при цьому доказів на підтвердження даної обставини до протоколу не додано. Достатній доказів, які б вказували на систематичність та триваючий характер невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків, суду не надано.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням практики ЄСПЛ, принципу, зазначеному у ст. 62 Конституції України про те, що будь-яке обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відсутності достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд, виходячи з приходить до висновку про закриття провадження у цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя І.Й. Наумова