Єдиний унікальний номер справи 333/1141/23
Номер провадження 3/333/1007/23
іменем України
05 квітня 2023 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складіголовуючого - суддіСтоматова Е.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення у відношенні, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 1224, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20 лютого 2023 року в провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматова Е.Г. надійшла справа про адміністративне правопорушення № 333/1141/23 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 1224 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 392583 від 09 лютого 2023 року, 04 жовтня 2022 року о 18 год 00 хв в м. Запоріжжя вул. Оріхівське шосе, біля буд. 7-а, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом - автомобілем «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10а Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ст.. 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 20 лютого 2023 року в провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматова Е.Г. надійшла справа про адміністративне правопорушення № 333/1142/23 (провадження № 3/333/1008/23) щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 392582 від 09 лютого 2023 року, 04 жовтня 2022 року о 18 год 00 хв гр.. ОСОБА_2 в м. Запоріжжі по вул. Оріхівське шосе, біля буд. 7-а, керуючи транспортним засобом - автомобілем «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконавшись в безпеці та скоїла наїзд на автомобіль «NISSAN» державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 . В результаті ДТП автомобілі пошкоджено, завдано матеріальних збитків, травмованих немає. Згідно даного протоколу ОСОБА_2 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.. 124 КУпАП.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини також підтверджується схемою наслідків ДТП.
Постановою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 05 квітня 2023 року об'єднано справу № 333/1142/23 (провадження № 3/333/1008/23) про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП зі справою № 333/1141/23 (провадження № 3/333/1007/23) про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 1224 КУпАП в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі № 333/1141/23 (провадження № 3/333/1007/23).
В судовому засіданні ОСОБА_2 після роз'яснення їй головуючим прав, передбачених ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, вину визнала та щиро розкаялась.
Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, дійшов такого висновку.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов'язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Оскільки така норма закону як стаття 124 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_2 , є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з'ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.
Пункт 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 16.20.2001 (далі ПДР), передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 , в м. Запоріжжі по автомобілем «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконавшись в безпеці та скоїла наїзд на автомобіль «NISSAN» державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 .
Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 392582, показаннями учасників ДТП, схемою наслідків ДТП та іншими доданими до протоколу матеріалами.
Суд дійшов висновку, що ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 пункту 10.1 Правил дорожнього руху.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Отже, вина ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаного правопорушення доказана в повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення і матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1224 КУпАП, а саме: залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КпАП України якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.
Закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є імперативною нормою і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Матеріали щодо адміністративного правопорушення у відношенні ОСОБА_2 надійшли до суду 20 лютого 2023 року, правопорушення було вчинено 04 жовтня 2022 року.
Отже, оскільки на момент розгляду справи спливли строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КпАП України, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КпАП України.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями ст. 36, 1224,124, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 1224, ст. 124 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у відношенні ОСОБА_2 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов