Єдиний унікальний номер 317/428/22
Провадження № 2/317/83/2023
06 квітня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Сакояна Д.І.
за участі:
секретаря судового засідання Сидоренка І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності,-
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності.
З урахуванням уточнень від 22.02.2022 (а.с. 37-41) позивач просить:
1) визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно:
- земельну ділянку загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0038, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0037, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок загальною площею 30,3 кв.м. та житловою площею 15,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0038, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0037, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину житлового будинку загальною площею 30,3 кв.м. та житловою площею 15,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) судові витрати стягнути з відповідача.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 07.06.2008 між нею та ОСОБА_2 Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції зареєстровано шлюб.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2021 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.
У період шлюбу за спільні кошти позивача з відповідачем було придбано нерухоме майно, а саме:
- за договором купівлі-продажу № 2461 від 19.05.2015, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., земельну ділянку загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0038, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- за договором купівлі-продажу № 2461 від 19.05.2015, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., земельну ділянку загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0037, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- за договором купівлі-продажу № 2456 від 19.05.2015, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., житловий будинок загальною площею 30,3 кв.м. та житловою площею 15,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на вищезазначені об'єкти нерухомого майна було зареєстровано за відповідачем.
У зв'язку з тим, що відповідач не бажає ділити спільно набуте у шлюбі майно, позивач змушена звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 09.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Середа Д.М., у судове засідання не з'явились. 06.04.2023 представник позивача, адвокат Середа Д.М., подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Відповідач ОСОБА_2 з'явився у підготовче засідання 28.07.2022, запропонував укласти мирову угоду. Конкретної точки зору щодо позову відповідач не висловив. У подальшому відповідач участі у розгляді справи не приймав, відзиву на позов не подав.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час перебування у шлюбі, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі змістом ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Вирішуючи спори між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Під час здійснення поділу майна у судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог ст. 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки в разі неподільності майна (ч. 2 ст. 364 ЦК України).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 07.06.2008 Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходились у шлюбі з 07.06.2008 (а.с. 9).
За змістом позовної заяви, рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2021 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, проте документального підтвердження цієї обставини матеріали справи не містять.
У шлюбі відповідачем були придбані:
- земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0037, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0038, для ведення особистого селянського господарства,
які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Даний факт підтверджується договором купівлі-продажу № 2461 від 19.05.2015, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М. (а.с. 109-110).
Крім того, відповідачем був придбаний житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу № 2456 від 19.05.2015, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М. (а.с. 113-114).
За змістом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 309445993 від 09.09.2022, зазначені земельні ділянки та житловий будинок оформлені на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 101-104).
Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.
Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Вирішуючи питання щодо поділу нерухомого майна суд виходить із того, що воно набуте сторонами за час шлюбу і презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу не спростована, тому земельні ділянки та житловий будинок є об'єктами спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу між позивачем та відповідачем у рівних частках.
Урахувавши встановлені судом обставини, надавши у нарадчій кімнаті оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрать, суд виходить з наступного.
Положеннями ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Зі змісту ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України видно, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
В оновленій редакції позовної заяви від 22.02.2022 (а.с. 37-41) ОСОБА_1 зазначає, що судові витрати складаються з судового збору за подання до суду позову майнового характеру у розмірі 992,40 грн. Жодних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу ні у позові, ні в інших заявах по суті на стадії підготовчого розгляду заявлено не було.
У поданій вже під час розгляду справи по суті заяві від 19.10.2022 позивач просить суд зобов'язати відповідача відшкодувати їй понесені судові витрати за надану професійну правничу допомогу адвокатом Середою Д.М. у розмірі 18500,00 грн. До вказаної заяви долучено Акт № 3 приймання-передачі виконаних робіт від 11.10.2022, а також корінці квитанцій № 34 від 28.12.2021, № 5 від 28.02.2022 та № 10 від 27.07.2022.
Згідно з ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Суд констатує, що у матеріалах даної цивільної справи наявний лише ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1037635 від 02.05.2022, виданий ОСОБА_1 адвокатом Середою Дмитром Миколайовичем на підставі договору про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги б/н від 10.01.2022. Договір про надання правової допомоги, у якому була б визначена вартість надаваних адвокатом Середою Д.М. послуг, позивачем до матеріалів справи не надано, що позбавляє суд можливості достеменно перевірити погоджену позивачем й представником вартість окремих послуг чи загальну вартість надаваної правничої допомоги.
Суд враховує, що сума судових витрат, заявлена позивачем до відшкодування (судовий збір у розмірі 992,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18500,00 грн.), істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку (судовий збір у розмірі 992,40 грн.). Також суд враховує, що відповідно до п. 17 ч. 2 ст. 197 ЦПК України позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Середа Д.М., не були позбавлені можливості повідомити суд на стадії підготовчого провадження про розмір судових витрат, з урахуванням витрат на професійну правничу допомогу, адже ордер на надання правничої (правової) допомоги датований 02.05.2022, тобто виданий ще до закриття підготовчого провадження. При цьому вказаний ордер містить посилання на договір про надання правової допомоги від 10.01.2022, у той час коли первинний позов датований 14.02.2022, а надійшов до суду 16.02.2022. Таким чином, як на час подання позовної заяви, так і протягом підготовчого провадження, позивач та представник позивача могли передбачити наявність витрат на професійну правничу допомогу й повідомити про їх дійсний або орієнтовний розмір.
За вказаних обставин, враховуючи, що позивач та його представник не довели, що не могли передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, суд відмовляє ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 992,40 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності- задовольнити у повному обсязі.
Визнати об'єктом права спільної сумісної власності майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме:
- земельну ділянку загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0038, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0037, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок «літ. А» загальною площею 30,3 кв.м. та житловою площею 15,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) право власності на:
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0038, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:0037, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину житлового будинку «літ. А» загальною площею 30,3 кв.м. та житловою площею 15,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.І. Сакоян